Усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності (реферат)

Усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності

 

Через недотримання основних здоров’язберігаючих принципів організації
навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах
України зростає чистота гострих та хронічних захворювань у дітей. Тому у
сучасних умовах надзвичайною потребою стала цілеспрямована оздоровча
діяльність на державному рівні. Необхідно навчити кожну людину, а надто
дитину , «науки здоров’я», сформувати в неї вміння і навички здорового
способу життя.

У вирішенні цієї соціально важливої проблеми великого значення набуває
здоров’язберігаюча , здоров’ястворююча діяльність учителя, перед яким
стоїть завдання формувати в учнів валеологічний світогляд та
валеологічну поведінку як умови збереження та зміцнення здоров’я,
пріоритет здоров’я – найважливішої людської цінності.

Турбуйтеся про своє здоров’я

О.Захаренко

 

Актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей , формування
у них світогляду , спрямованого на його збереження , оволодіння
навичками здорового способу життя та безпечної поведінки , створення
умов для гармонійного розвитку душі і тіла, тобто умов психічного
здоров’я і творчості дитини у майбутньому . Здоров’я – найбільша
цінність не лише окремої людини , а й усього суспільства .

Конституцією України визначено , що найвищою соціальною цінністю у
державі є людина, її життя і здоров’я.. У Законі України «Про загальну
середню освіту» йдеться про те , що одним із завдань загальної середньої
освіти є виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я
громадян як найвищої соціальної цінності , формування гігієнічних
навичок і засад здорового способу життя , збереження і зміцнення
фізичного та психічного здоров’я учнів.

Серед пріоритетних напрямів освіти , що визначені Національною доктриною
розвитку освіти , є «пропаганда здорового способу життя , стимулювання у
молоді прагнення до здорового способу життя ».

У суспільстві викликає занепокоєння стан здоров’я школярів , схильність
до вживання ними алкоголю, до наркоманії та тютюнопаління .

Існує близько десяти державних програм , спрямованих на пропаганду
здорового способу життя дітей та молоді (Закон України «Про освіту»,
Національна програма «Освіта»(Україна ХХI ст. ), Програма «Діти України»
, «Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні »,Цільова
комплексна програма «Фізичне виховання – здоров’я нації».

Проте , на жаль , дослідження , проведені Українським інститутом охорони
дітей та підлітків МОЗ України та дані медичної статистики свідчать , що
здоровими можна вважати лише 27% дітей дошкільного віку , 90%
випускників мають відхилення у стані здоров’я, у 41% дітей шкільного
віку — хронічні захворювання . Медична статистика вказує на те , що у
перший клас іде 15 – 16 % хворих дітей , а до 15 – 17 років хворими
стають 53 – 54 %  учнів. Кабінет Міністрів України у цільовій 
комплексній програмі «Фізичне виховання –здоров’я нації »  зазначає , що
понад 50 % дітей та учнів мають сьогодні незадовільну фізичну підготовку
і за станом здоров’я до Збройних Сил України у 18 – річному віці не
призивається кожний четвертий.

Саме тому здоров’я дітей – це загальнодержавна і навіть міжнародна
 справа. Адже нинішні школярі складатимуть більшу частину потенціалу
суспільства України ХХI ст. Тільки здорова дитина зможе в майбутньому
реалізувати свій талант .

Державним стандартам загальної початкової освіти здоров’я розглядається
цілісно і багатовимірно – через фізичну та психічну соціальну та духовну
його складові. Кожна складова здоров’я багатогранна. І лише за умови їх
органічного поєднання формується і розвивається здоров’я людини.

Усвідомлення здоров’я як життєвої цінності проходить у початковій школі
крізь усі навчальні предмети. Діти навчаються відповідального і
дбайливого ставлення до власного здоров’я завдяки змісту освіти і
системи виховання. Саме від нас, учителів початкових класів, значною
мірою залежить, яким буде здоров’я дитини у подальшому житті. Отож, наш
обов’язок формувати у дітей:

— світогляд, спрямований на збереження власного здоров’я ; активну
мотивацію щодо зміцнення здоров’я;

— знання, вміння і навички безпечної поведінки;

— здатність передбачати наслідки своїх вчинків, розвивати вміння
прогнозувати можливість виникнення небезпеки;вчити самостійно приймати
рішення;

а також:

— вчити жити учнів у гармонії з природою, дбайливо ставитися до
довкілля;

— створювати умови для формування творчості, духовно і фізично здорової
особистості.

На мою думку, вчитель має всі засоби,щоб створювати оптимальні умови для
формування в учнів певних переконань щодо здорового способу життя, для
стимулювання в них самостійного і свідомого вибору життєвої позиції. Це
щоденна копітка спільна праця вчителів,батьків та учнів.

За роки роботи в школі я розробила систему виховних заходів , бесід ,
тренінгів , навчальних і розвивальних ігор , ситуативних завдань ,
рольових ігор , практичних робіт на тематику щодо збереження здоров’я .

Переконана , що формування здорового способу життя тісно пов’язана з
умінням людини жити  в гармонії з природою, з дбайливим ставленням до
довкілля . Серед факторів , які впливають на здоров’я , обов’язково слід
назвати екологію . Діти мають засвоїти , що на 50% наше здоров’я
залежить від поведінки , способу життя , вміння взаємодіяти з
навколишнім середовищем .

На уроках і в повсякденному житті намагаюсь прищепити дітям навички
гармонійної взаємодії з природою .

Так, на уроках письма у першому класі використовую комплекс рухливої
хвилинки , що забезпечує зняття втоми кистей рук , підвищує тонус
центральної нервової системи , активізує дихання , переключає увагу від
розумової праці на фізичні рухові дії,  запобігає розвитку остеохондрозу
. Пропоную одну із таких вправ .

Топчу , топчу ряст, ряст ,

Бог здоров’я дасть , дасть.

І ще буду топтати ,

Щоб на той рік дочекати.

(Українська народна гаївка)

1.В.п. – стійка ноги разом , руки на поясі. 1-4  — ходьба з високим
підняттям колін .

2.В.п.-основна стійка . 1-4  — повороти тулуба вліво – вправо , руки за
голову .

3.В.п. – основна стійка .1-4 присідання , руки перед собою.

4.В.п. – стійка ноги разом . 1-4 стрибки на місці з винесенням вперед
почергово лівої і правої ноги , руки на поясі .

(Вправу варто повторити кілька раз ).

Щоб відновити працездатність дітей у режимі навчального дня , зняти
нервово – м’язове напруження , на перервах проводжу різні рухливі ігри :

?

O

O

ання, тримаючись за руки . Наздогнавши когось , намагаються обхопити
його руками і відвести його на крижину . Гра закінчується , коли
впіймані всі ведмежата .

«Квіти і листя » . Гра проводиться в саду ,  лісі , у полі . Кожному
гравцеві вчитель дає листок якоїсь рослини .

Протягом 5-10 хв. Необхідно знайти квітку цієї рослини і назвати її .

Відомо , що тривала навчальна діяльність у статичній позі призводить до
застою  крові в нижніх кінцівках , черевній порожнині , викликає
передчасне гальмування нервових центрів : увага дітей послаблюється ,
посилюється  емоційність , з’являється непосидючість . Щоб своєчасно
дати відпочити організмові , потрібно протягом уроку робити кілька
динамічних пауз .  Намагаюсь робити так , щоб фізкультхвилинка мала
виховний вплив на учня . Часто вона має природничий зміст , вчить дітей
бути уважним до навколишнього середовища , помічати цікавинки природи,
фантазувати , творити. Ось кілька з них:

Білочка

Лапки в боки, вгору вушка

Скачуть білочки-подружки

Раз, два, три,чотири,п’ять,

По гілках вони летять.

Спритно роблять вільні вправи

Кожен ранок на галяві

Раз,два,три,чотири,п’ять

Люблять білочки стрибать.

Гуси

Гуси-лебеді летіли,

На лужку тихенько сіли.

Посиділи, поклювали,

Покрутились й дружно встали.

На уроках математики практикую задачі валеологічного змісту. Вони не
тільки розвивають логічне мислення і обчислювальні навики; а й формують
у школярів світогляд, спрямований  на збереження власного здоров’я.

1.За 1 хв. Білосніжка робить 8 вправ для формування правильної постави.
Скільки вправ вона зробить за 5 хвилин?

2.У червні лікар Айболить зібрав 5 кг лікарських рослин,

У липні – в 2 рази більше ніж у червні, а в серпні — на 4 кг більше, ніж
у липні. Скільки кілограмів лікарських рослин зібрав лікар влітку?

На уроках читання вивчаємо напам’ять вірші, скоромовки. Дітям
подобається відгадувати загадки про тварин. Матеріали до уроку черпаю з
усної  народної творчості, яка дарує нам справжні перлини: «В здоровому
тілі-здоровий дух»,»Води не бійся-частіше мийся»,»Здоров’я маємо-не
дбаємо, а втративши-плачемо»,»Здоров’я за гроші не купиш».

Мої учні люблять екскурсії в природу, уроки на свіжому повітрі. Тут
дитячий організм загартовується і зміцнюється фізично, глибше пізнаються
закономірності природи, виховуються естетичні почуття та смаки.

Саме в такій обстановці найкраще привчати дітей бережливо ставитися до
природи, охороняти її. Після екскурсії в парк можна запропонувати дітям
написати лист яблуні чи скласти казку про пригоди бджілки.

Часто граємо у гру «Фрукти». Із заплющеними очима діти куштують фрукти і
визначають їх назву за смаком. «Оченята заплющуйте , фрукти на смак
впізнайте . Пожуйте , покуштуйте ! Сподобалось ? Смакуйте ! »

На уроках з «Основ здоров’я», під час екскурсій та й загалом під час
спілкування я говорю дітям про те, як берегти своє здоров’я, що таке
здоровий спосіб життя, як діяти в ситуації, що загрожує здоров’ю та
життю людини, спираючись на власний досвід дітей.

Так, наприклад, вивчаючи тему «Охайність і особиста гігієна: як
правильно вмиватися, купатися, доглядати за зубами, вухами, носом та
очима»,учні не тільки прослухали інформацію, а й розглянули під
мікроскопом свої руки. Вони реально побачили, скільки мікробів є на
немитих руках!

Відповідно зрозуміли, для чого потрібно вмиватися і доглядати за своїм
тілом. А мама Ярослави, лікар — стоматолог, розповіла, як і для чого
потрібно чистити зуби. Цікавою була і  її демонстрація,  як мікроби
руйнують зуби. А після досліду, коли шматок курячої печінки розчинився
 під дією «Пепсі-коли», учні обережніше стали ставитися до власного
харчування. Практичні приклади допомагають школярам зрозуміти, для чого
потрібно вести здоровий спосіб життя, як потрібно харчуватися, щоб бути
здоровим, яких правил гігієни дотримуватися.

На уроках та в повсякденному житті дуже часто говорю про чинники, що
впливають на їхнє здоров’я. Вони самостійно визначають дії, які потрібно
виконувати, щоб бути здоровим.  Так, наприклад, вивчаючи тему

«Сім’я і здоров’я» (3-й клас) учні, працюючи у малих групах, отримали
завдання на вирізаних із паперу кружечках-«перлинках здоров’я» написати,
що, потрібно робити,щоб бути здоровим. Діти обговорили в групах та
записали практичні дії, які будуть виконувати, щоб бути здоровими:

займатися спортом, одягатися відповідно до погоди, їсти корисну їжу,
вчасно лягати спати, мити руки перед їдою, чистити зуби, слухати поради
дорослих, яким довіряєш, не довіряти незнайомим людям, не перебігати
дорогу перед машиною тощо. По завершенні вправи учні створили з
«перлинок» ланцюжок здоров’я, який прикріплений на стінках класу і
щоденно нагадує, що потрібно робити, щоб бути здоровим.

Учні, в роботі з якими я розпочала використовувати такі підходи до
формування здорового способу життя, сьогодні навчаються в 7-му класі. Я
впевнено можу сказати, що вони цінують своє життя та здоров’я.

Дуже важливою є сама організація цієї роботі. В основі формування
підґрунтя для позиції щодо здорового способу життя лежить звичайний
дитячий інтерес.”Як зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися?…” Це
питання я задаю собі щоразу. Переконана, що різноманітні форми,методи та
прийоми активного навчання – мозковий штурм; робота в групах;робота в
парах;мозаїка;карусель; – шлях до успіху у роботі з дітьми.

Принцип активного навчання передбачає використання форм і методів, які
забезпечують активне включення кожної дитини в пізнавальний процес. За
допомогою активних методів навчання діти отримують важливу для себе
інформацію, що сприяє формуванню знань, умінь та навичок щодо здорового
способу життя та позитивного уявлення про себе, через визнання  сильних
якостей своєї особистості, співчуття та поваги до інших людей, визнання
поведінки, яка вважається прийнятою в соціумі,визначення цінностей. Діти
набувають навичок здорової міжособистісної  комунікації, критичного
мислення для розв’язання складних проблем,пошуку альтернатив, вчать
висловлювати свою думку, відкрито говорити про свої почуття, приймати
рішення в ситуаціях, які загрожують здоров’ю.

Досвід впровадження в молодших класах здоров’язберігаючих 
компетентностей підтверджує моє розуміння того, що процес формування
здорового способу життя дітей потрібно розпочинати вже з дошкільного та
молодшого шкільного віку.

Ми, дорослі, повинні навчити дитину робити вибір, що не зашкодить життю
та здоров’ю. Бо всі ми хочемо бачити дітей успішними і здоровими.       

Література

Загальна Декларація прав дитини .

Конвенція про права дитини : Міжнародні документи ООН  з питань прав
людини . –Київ ,1995 .

Конституція України

Взаємодія людини і природи . II Початкова школа . – 2008 . -№6 .

Захаренко О. А. 210 шкільних лінійок .- Сахнівка , 2002

Бібік  Н.М.,  Бойченко Т. Є. та ін.-. Основи здоров’я , 3 клас – К . :
Навчальна книга, 2003.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *