Урок-конференція та її аналіз
Конференція, як форма організації навчально-виховного процесу,
передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об’єднані однією
метою – вирішення певної теоретичної чи практичної проблеми
Творче обговорення та розв’язок вибраної проблеми детермінують зміст
конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а її результатом –
осмислення цієї проблеми.
Учнівська конференція – це важлива форма навчання, яка сприяє формуванню
знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню,
поглибленню й систематизації; це комплексна форма узагальнення
результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів під керівництвом
учителя, що здійснюється завдяки спільним зусиллям учителя й учнів.
Метою конференції є поглиблення, зміцнення та розширення діапазону знань
учнів; формування позитивного ставлення до самостійного набуття ними
знань; розвиток і саморозвиток творчих здібностей учнів, їх активності;
створення передумов самовиховання, самовдосконалення, самовизначення
учнів.
Щодо типізації шкільних конференцій, то немає єдиної точки зору ні у
психолого-педагогічній літературі, ні у практиці роботи загальноосвітніх
навчальних закладів. Окремі автори виділяють теоретичну, читацьку та
підсумкову конференції; інші – навчальну, підсумкову та оглядову. При
цьому в якості основи класифікації конференції різні автори
використовують різні вихідні позиції. Так, у визначенні «читацька
конференція» пріоритетним є контингент її учасників, тобто читачів.
Неправомірно, на наш погляд, виділяти в окремий вид навчальні
конференції, оскільки шкільні конференції (проблемні, тематичні,
оглядові тощо) усі є навчальними. У зв’язку з цим уважаємо, що у
практиці роботи загальноосвітніх закладів слід виділяти та проводити
оглядові, підсумкові та тематичні конференції.
Оглядова конференція проводиться з однієї чи кількох пов’язаних між
собою актуальних проблем, з яких учні повинні поглибити знання та
отримати додаткову інформацію. Її метою є систематизація знань, умінь і
навичок учнів, стимулювання їх пізнавальної активності, забезпечення
системних знань учнів, формування колективних та особистісних відносин,
самостійності у виборі засобів, форм і методів навчально-пізнавальної
діяльності. Оглядова конференція може проводитись на початку вивчення
того чи іншого предмета з метою розкриття перспективи вивчення нового
курсу; у середині або в кінці його вивчання – з метою розширення,
поглиблення та систематизації знань, умінь і навичок учнів.
Підсумкова конференція проводиться як заключний етап вивчення певного
розділу навчальної програми. Це може бути конференція з підбиття
підсумків вивчення творчості одного письменника; окремого, великого за
обсягом літературного твору, зі споріднених проблем різних навчальних
предметів, тобто з міжпредметною тематикою.
Тематична конференція, як правило, проводиться з окремої актуальної теми
науки, техніки, практики. Вона може стикуватися з навчальною програмою
окремих предметів; зумовлюватись політичними чи соціально-економічними
подіями, умовами розвитку суспільства у країні та за кордоном. До
визначення теми конференції бажано залучати учнів, особливо
старшокласників. Для цього доцільно провести анкетування чи усне
опитування учнів. Один із можливих варіантів подається нижче.
озкривають тему (план); оголошуються конкурс на кращу доповідь і девіз
конференції; розподіляються обов’язки між учнями; готуються виставочні
матеріали, література, наочність. Другий етап підготовки до конференції
характеризується більш інтенсивною діяльністю вчителя й учнів;
уточнюється план конференції, визначаються її учасники (учні одного
класу, паралельних класів), складається список рекомендованої
літератури, оголошуються доповідачі та виступаючі, готується
інформаційний стенд. На другому етапі центральною ланкою в підготовці
конференції є її змістова сторона. У цьому плані першим помічником є
вчитель, який надає допомогу учням, іншим учасникам конференції;
переглядає зміст доповідей, аналізує їх; порівнює, співставляє,
прогнозує можливі зіткнення різних точок зору, поглядів, переконань.
Якщо визначаються опоненти доповідачів, то вони теж повинні заздалегідь
ознайомитися зі змістом доповідей. При цьому переслідується мета
виявлення наявності нової інформації, цікавих статистичних даних,
фактів, прикладів з літератури та практичної діяльності, які мають
узагальнюючий характер і сприяють підвищенню інтересу учнів до певного
курсу навчального предмета, у т. ч. теми конференції.
Практика роботи загальноосвітніх навчальних закладів підтверджує, що
доцільно проводити конференції з таких тем, які б дозволили
використовувати знання учнів з кількох навчальних предметів. При цьому
якість конференції підвищується завдяки об’єднанню зусиль
учителів-предметників у її підготовці та проведенні.
Технологія проведення уроку-конференції така: оголошення теми,
доповідей, співдоповідей, виступів; затвердження регламенту роботи;
підтримка робочої атмосфери; концентрація уваги учнів на темі
конференції, активізація навчально-пізнавальної діяльності учасників
конференції; дотримання чіткої процедури її проведення; забезпечення
позитивної установки на сприйняття змісту повідомлень, відповідного
морального та психологічного мікроклімату, атмосфери поваги та довіри.
Підсумки конференції доцільно підбивати колективно, залучаючи учасників
до оцінки її результативності, використовуючи думки та ідеї опонентів.
Для оцінки ефективності конференції можна створити журі. У процесі
відвідування та аналізу уроку-конференції доцільно враховувати такі
параметри:
раціональність вибору теми конференції, постановки навчально-виховних
цілей та завдань;
підготовка конференції (зміст доповідей, співдоповідей, виступів,
рекомендацій, внесених доповідачами як результат самостійної творчої
праці; ознайомлення учнів із запропонованою літературою, підготовка
наочності та інших ілюстративно-демонстраційних матеріалів);
дотримання процедури проведення уроку-конференції (повідомлення теми,
регламенту роботи; психологічний настрій на сприйняття та обговорення
інформації учасниками конференції);
порядок і дисципліна учнів під час проведення конференції,
зацікавленість у змісті доповідей та повідомлень;
зміст конференції (глибина, повнота розкриття теми; зміст окремих
доповідей, читання напам’ять уривків, цитат з літературних джерел;
використання наочності; ораторські здібності доповідачів, літературний
стиль, грамотність і чистота мови);
ефективність конференції (формування світогляду учнів; поглиблення та
розширення діапазону знань у даній галузі науки; формування навичок
самостійної роботи з літературою та її аналізу; умінь писати доповіді,
публічно виступати перед своїми однолітками та старшими; виховання
почуття відповідальності; задоволення учнів від проведеної конференції).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
