.

Урок-диспут і його аналіз (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
217 3209
Скачать документ

Урок-диспут і його аналіз

Слово «диспут» латинського походження, що означає «міркую», «суперечу».
Диспут – одна із форм урочної роботи з учнями, яка допомагає розвивати
їх самостійність, логічне мислення, соціальну та моральну зрілість;
формувати погляди та переконання особистості.

Під час диспуту з’являються можливості впливу на інтелектуальну та
емоційну сфери особистості учня; збудження його зацікавленості в пошуку
істини. Окрім цього, у процесі диспуту створюються умови для реалізації
демократичних засад навчання. «Учіння в диспуті сприяє розвитку критики
та самокритики, культури мови та логічного мислення, навчає вмінню
опонувати та перевіряти правильність своїх поглядів і переконань.»

У процесі диспуту учні обговорюють не тільки запропоновані вчителем
питання, а й ті, які виникли при підготовці до нього. Крім того, учні
набувають умінь і навичок самостійно працювати з різними джерелами
інформації; оволодівають методами аналізу та синтезу; формують уміння
узагальнювати, робити висновки та вносити пропозиції. У процесі диспуту,
тобто зіткнення різних поглядів і думок, знання учнів уточнюються,
поглиблюються, коригуються; вони вчаться аргументовано захищати власні
думки, переконання, ідеї. У цьому плані диспут є одним із засобів
перетворення знань у переконання.

Диспут і конференція мають багато спільного. Перш за все вони
розраховані на високий рівень ерудиції, активності та самостійності
учнів. Разом із тим диспут суттєво відрізняється від конференції тим, що
він меншою мірою запрограмований як за змістом, так і за формами
проведення. Диспут вимагає чіткого окреслення предмета обговорення й
забезпечує широкі можливості вирішення суперечок. Успіх уроку-диспуту
забезпечують серйозна та старанна підготовка до нього вчителя й учнів,
актуальність теми, характер його проведення.

Учителеві необхідно чітко визначити та сформулювати тему диспуту,
поставити мету та завдання, розробити систему питань і контрпитань, які
найбільш повно розкривають зміст теми; провести інструктаж для учнів,
тобто ознайомити їх із темою диспуту, змістом питань, з яких вони
повинні висловлювати свої думки, літературою та іншими матеріалами;
порадити звернутись до інших можливих джерел інформації (батьків,
учених, журналістів, ветеранів війни, героїв праці, засобів масової
інформації). Зауважимо, що диспути не повинні бути широко плановими,
громіздкими. У процесі підготовки до диспуту учні повинні самостійно
осмислити проблему та її основні аспекти, підготувати необхідну та
достатню інформацію про суть проблеми, прагнути до висловлювань своїх
суджень з того чи іншого питання, обмінятись думками (індивідуально чи у
групі), підготувати відповідний інформаційний матеріал для підтвердження
своїх думок і суджень.

v

x

x

gd‹”i тності, уміння спрямовувати виступ учнів на об’єктивне розкриття
суттєвих сторін проблеми, формування вмінь учнів оперувати фактами,
переконувати в істинності чи хибності висловлюваних суджень.

Зацікавленість учнів диспутом зростає, як правило, у процесі його
проведення. Це залежить від того, як учитель ставить запитання, стимулює
самостійність висловлювань і суджень учнів, спонукає до взаєморозуміння,
співробітництва; забезпечує єдність цілей та устремлінь. Важливо також
дотримуватись вимог до диспуту, це: вільний обмін думками; на диспуті
всі активні; кожний виступає та критикує будь-які положення, з якими він
не згодний; головне в диспуті – факти, логіка, уміння доводити; міміка,
жести, вигуки в якості аргументів не приймаються.

Підбиваючи підсумки диспуту, слід оцінювати не тільки зміст виступів, а
й форму їх виголошення; звертати увагу на сформованість умінь учнів
правильно відстоювати свої думки та переконання.

У процесі спостереження та аналізу уроку-диспуту слід зосередити увагу
на таких параметрах:

доцільність вибору та постановки теми диспуту;

якість підготовки до диспуту (вивчення учнями навчального матеріалу з
теми, ознайомлення з літературою, консультації, обмін думками, аналіз
анкетних даних, зосередження уваги учнів на провідній меті та аспектах
диспуту);

організаційна робота з підготовки до уроку-диспуту
(психолого-педагогічна мотивація доцільності обраної теми диспуту,
визначення часу та місця проведення, підготовка наочності, ТЗН,
тематичної символіки);

дотримання вчителем вимог до проведення диспуту;

зміст диспуту (глибина знань учителем та учнями проблеми диспуту,
основних теоретичних положень із теми диспуту відомих учених,
письменників, діячів інших сфер науки та культури, теоретична та
практична значущість теми диспуту, логіка та доказовість думок,
зосередження уваги на головному, істотному; підведення учнів до
самостійних висновків, узагальнень, їхкорекції; етика поведінки
учасників диспуту);

процедура проведення уроку-диспуту (постановка питань, мобілізація та
активізація уваги, управління пізнавальною діяльністю учнів; дотримання
такту та культури узагальнення різних думок, суджень);

роль учителя в диспуті (провідна, непомітна, опосередкована, невимушена,
авторитарна);

порядок і дисципліна учнів у процесі диспуту, дотримання правил диспуту;

підбиття підсумків диспуту (оцінка правильності розуміння та
коментування теми учнями, її провідних ідей та аспектів; активність і
самостійність суджень учнів; уміння учнів підкріплювати прикладами ті чи
інші положення, судження, пов’язувати їх із життям суспільства, школи,
класу).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020