Українськi вечорницi (сценарій)

Українськi вечорницi

 

Ведучий І : Українські вечорниці

Починаєм вже не раз,

Хай і сміх, і пісня ллється

В серці кожного із нас.

Ведучий ІІ : Обійдіть весь світ безмірний

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нас, на Україні?

Ведучий І : Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату,

Від зірниці до зірниці,

Хай лунають вечорниці.

Ведучий ІІ : Гей на наших вечорницях

Хто сумний – розвеселиться!

Співи, танці, небилиці –

Гарні будуть вечорниці!

(На сцену виходить Господиня)

Господиня: Темно, хоч око виколи. Вже час би й вечорниці почи-

нати, а нікого нема. Господи, що то я любила ті
вечор-

ниці, особливо Калиту. Бувало, візьмеш у матері
кусок

сала, ковбаси чи паляницю і на вечорниці, аж
тини

тріщали.

Дівчата: Ходімо вже, вже час. Швидше.

Д-на І : Добрий вечір, хазяєчко! А чи можна до вас завітати на

вечорниці? Де ваші ключі?

Господиня : На горищі у вівсі, щоб заміж повиходили всі.

Дівчата: Спасибі. З Калитою, будьте здорові.

Господиня: Дівчатонька, спасибі. Будьте і ви здорові.

Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Ось наліпим вареників,

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці піснею стрічали.

(Дівчата роздягаються)

Співають: Буде в нас на свято,

Всяких страв багато:

Шинка і кров’янка,

І міцна запіканка.

Голубці й капуста,

Й начинена гуска,

Буде риба й порося,

Та ще й пісня не вся.

(Здалеку почувся спів хлопців)

Співають: Розпрягайте, хлопці, коней

Та лягайте спочивать.

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

Маруся раз, два, три, калина,

Чорнявая дівчина, в саду ягоду рвала. / 2 р.

Копав, копав криниченьку

У вишневому саду.

Чи не вийде дівчинонька

Рано-вранці по воду?

П – пів.

Вийшла, вийшла дівчинонька

В сад вишневий воду брать.

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

Дівчата : Хлопці йдуть, хлопці йдуть.

Х-ць І : Хазяєчко? Чи можна до вас?

Господиня : Чого?

Х-ць ІІ : З вашої ласки хату звеселити.

Господиня : Заходьте, звеселяйте. Добрим людям моя хата завжди

навстіж.

Хлопці : А де ваші ключі?

Господиня: На горищі, за засіками, щоб ви скоро стали чоловіками

(Хлопці заходять)

Хлопці : Добрий вечір. З Калитою будьте здорові.

Господиня : Дякую.

Х-ць ІІІ : Добрий вечір, дівчата! Без нас не сумували, призна-

вайтесь ?

Д-на І : Ніхто і не збирався сумувати!

Д-на ІІ : От без троїстих музик було трохи не так.

А ну заграйте музики, бо танцювати хочеться.

(Грає музики, всі танцюють.)

Х-ць ІУ : А мені пари не вистачило. Потанцюю з кочергою.

(Бере кочергу і пішов у присядку навколо неї.)

(Натанцювавшись, дівчата сідають на лави, беруть вишивання,

в’язання до рук, а хлопці до них женихаються, заважають їм працювати).

Х-ць У : Мені сю ніч приснився дивний сон.

Х-ць І : Сон рябої кобили? (всі сміються) Ти краще дай

відповідь на таке питання: чому жінка створена з

ребра Адама?

Х-ць У : Так це ж єдина кісточка у людини, що не має мозку.

Д-на ІІІ : Та не будемо сваритись! А ми вам краще піснею

відповімо. Тільки уважно нас слухайте.

Співають: 1. Іде, іде, іде дощ

На білу березу,

А я свому миленькому

Сорочку мережу.

Сестра дала ниточок,

Мати – полотен ця,

А я сіла й вишиваю

Від щирого серця.

2.Мати моя мила,

Не дай мене за рудого,

Бо я чорнобрива.

Мати жалю завдала,

За рудого віддала.

Та ще й мені наказала,

Щоб я його шанувала.

А я його шаную,

Як собаку рудую.

3.Під лавою припинаю,

Помиями напуваю.

Прив’язала до стола,

А він зуби вискаля.

Скаль, скаль, вражий сину,

Поки знайду хворостину,

Хворостину знайшла

Та й відсердилася.

Я на свого миленького

Змилосердилася.

Х-ць І : Спасибі й за це, шановані дівчата.

Х-ць ІІ : А от які з вас господині, чи вмієте ви біля печі ходити

та їсти варити?

Д-на ІУ : Та вже й наварили.

Співають : Наші хлопці, наші хлопці, вареників хочуть / 2р.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

n

p

E

I

* , † ? O Oe :

< ? ? o u - p I , ? Oe < ? u W А я дров не маю, ви мої хороші, А я дров не маю, хлопці мої гожі. Нарубай, милая, нарубай, милая, Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая. Я рубать не вмію, ви мої мої миленькі, Я рубать не вмію, мої соловейки. Научись, милая, научись, милая, Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая. А я сил не маю, ви мої хороші, А я сил не маю, хлопці мої гожі. Не балуй, милая, навари, милая, Пирогами пригости, моя чорнобривая. Д-на У : А тепер всіх прошу сісти. Вареники будем їсти. Господиня: Спочатку скуштують дівчата вареників чарівних, із загадками та передбаченнями. (Бере дівчина вареник і надкушує його) Д-на І : Вареник із сиром! Господиня: Будеш з чоловіком жити в злагоді та в мирі. Д-на ІІ : А мені вареник із сіллю. Що це? Господиня : Будеш жити в достатку. Не будеш несолоно їсти. Д-на ІІІ : А мій з соломою. Господиня : Будеш солом’яною вдовою. Д-на ІУ : А мій вареник з монетою. Господиня : Багатою будеш. Д-на У : А мій вареник з обручкою. Господиня : Досить ворожити, треба хлопців варениками пригоща- ти. Д-на І : Е, ні.... Х-ць ІІІ : А може ваші вареники і собака не захоче їсти. Д-на ІІ : Почекайте. От заробите, тоді й скуштуєте. Господиня: Хлопці, ось погляньте на вареники і переконайтесь, що наші дівчата все вміють. А тепер покажіть, на що ви здатні? Хлопці здавна на вечорницях розказували смішні історії. А чи ви вмієте розсмішити та розвесе- лити дівчат? Х-ць ІУ : Ну що ж. Прийшов дід до багача та й просить хліба. А багач тоді пироги їв та й каже : “Іди, дурний, я сам хліба не маю: бачиш, пироги їм!” Х-ць У : “Батьку, мені приснився гарний сон, що ви мені купили чоботи”. – “Гарний сон , і справді! Але хай тобі при- сниться й те, за що я їх маю купити.” Х-ць І : Це було давно. Зустрілися два товариші, які довго не бачилися. - Як живеш, друже? – запитав перший. - Нерівномірно. - Що це значить? - Це значить: якщо є хліб – то нема солі, а як є сіль – то хліба нема. А ти як живеш? - Рівномірно: нема ні хліба, ні солі.... Х-ць ІІ : - Що наші дівчата роблять? -         Шиють та співають. -         А мати? -         Порють та плачуть. Х-ць ІІІ : - Тату, що таке байка? -         А це коли тварини, ну, наприклад, осел і свиня, розмовляють так, як оце ми з тобою. Господиня: Та досить вам! (до дівчат) А що, хлопці наші заробили вареників? Дівчата: Заробили, заробили. Господиня: То давайте заспіваємо гуртом. Співають: Ой на горі калина / 2р. Калина, калина, Комарики, дзюбрики, калина. Там дівчина ходила / 2р. Ходила, ходила, Комарики, дзюбрики, ходила. У пучечки в’язала / 2р. В’язала, в’язала. Комарики, дзюбрики, в’язала. Господиня : Ось погляньте, діти, - Сонце вже заходить, Сонце вже заходить, А калита сходить. Славна та ясна, На весь світ прекрасна. Добрий вечір, з Калитою. Будьте всі здорові З Калитою золотою, З пресвітлим празником Андрія. (Вклоняється всім гостям) Діти : Ой, Калита, Калита, Із чого ж ти вилита? Господиня: (за Калиту) Ой, я з жита сповита Та й сонцем налита – Для красного цвіту По білому світу. (Дівчата беруть калиту, прив’язують до неї червону стрічку. Проводиться гра “Пан Калитинський і пан Коцюбинський”) Калитинський: А чи хоче хтось калиту кусати? Х-ць ІУ : Я хочу! Калитинський : А ти хто? Х-ць ІУ : Я – пан Коцюбинський. Калитинський: А я – пан Калитинський. -         Куди йдете? -         Калиту кусати. -         А я буду по писку писати. -         А я вкушу! -         А я впишу.( маже сажею) Д-на ІІІ : Можна і мені вискакати коня. А ну дівчата заспівайте мені “Чеберяйчика” Співають: Ой на горі жито, Сидить зайчик. Він ніжками чеберяє. Якби такі ніжки мала, То я б ними чеберяла, Сидить зайчик. (Дівчина бере коцюбу скакає, кусає калиту) Х-ць І : Пане Калитинський, не дрімайте, я їду калиту кусати. -         А будеш нам слово казати? -         Буду. -         Що у світі найсильніше? -         Вода. -         А що у світі найпрудкіше? -         Світло. -         Скільки зір у небі? -         Як у морі піску. -         Скільки в морі піску? -         Як на землі трави. -         Скільки на землі трави? -         Як проміння у сонця. -         Скільки проміння у сонця? -         Як у людини думок. (Калитинський знімає калиту, дівчата роздають всім по шматочку) Господиня: Ми гуляли, веселились, Усім весело було. Вечорниці завершились, І здається, все пройшло. Ні, так просто не проходить, В серці струночка бринить. Про Андріїв вечір спогад В нашім серці буде жить. Всі (співають) : Хай в вас і в нас все буде гаразд...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *