Тріумф Давньогрецької культури (урок)

Тема: Утворення Єгипетської держави

Мета. Розглянути процес утворення держави в Стародавньому Єгипті;
визначити функції держави в єгиптян; удосконалити навички роботи учнів
зі схемою.

Основні поняття: Держава, Верхньоєгипетське та Нижньоєгипетське царства.

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

       I.      Організаційний момент

    II.      Актуалізація опорних знань

III.      Вивчення нового матеріалу

1. Політичне об’єднання Єгипту на межі IV-III тис. до н.е.

2. Влада фараона, його взаємини зі знаттю

3. Адміністративний апарат, військо

  IV.      Закріплення нових знань

     V.      Підсумки уроку

  VI.      Домашнє завдання

 

Хід уроку

      I.      Організаційний момент

   II.      Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.

1. Розкажіть про географічне розташування Стародавнього Єгипту.

2. Які природні умови цієї країни?

3. Чим займалося населення Єгипту?

4. Розкажіть про зовнішній вигляд єгиптян.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Політичне об’єднання Єгипту на межі IV-III тис. до н.е.

Розповідь учителя.

Родючі ґрунти долини Нілу давали багатий урожай. Людина вирощувала хліба
і худоби більше, ніж було потрібно їй для прожитку. Однак іригаційні
роботи були не під силу жодній окремій сім’ї, тому виконували їх спільно
— общинами, на чолі з правителями (вождями), які греки називали номами.
Вождь ному називався номархом. У кожній частиш Єгипту — Верхній та
Нижній — було приблизно по 20 номів. Кожен ном мав назву якої-небудь
тварини — зайця, антилопи, сокола, шакала, корови тощо.

Правителями номів були й жреці. Саме вони знали, коли розіллється Ніл,
коли треба розпочинати сівбу і збирання врожаю, відповідали за
іригаційні роботи. Жрець міг водночас бути й номархом. Спочатку в Єгипті
налічувалося близько сорока держав — номів, їх правителі часто воювали,
бо розширювати території не було куди — Єгипет оточувала пустеля. Тому
переможець загарбував володіння переможених.

Коментоване читання тексту параграфа.

Деякі номархи почали називати себе царями. Один з царів завоював північ
Єгипту — всю дельту, проголосивши себе царем Нижньоєгипетського царства.
Символом царства став папірус. Інший підкорив південь країни — долину
Нілу і утворив Верхньоєгипетське царство, символом якого став лотос.
Наприкінці IV тисячоліття до н.е. Нижнє і Верхнє царства Єгипту були
об’єднані царем Верхнього Єгипту Міною (Мене-сом) у єдину державу — від
порогів Нілу до Середземного моря. Столицею стало місто Мемфіс. Держава
поділялася на номи на чолі з номархами. Однак ще майже 200 років фараони
приборкували незадоволений Нижній Єгипет. Після остаточного
об’єднання царі називали себе вже не тільки іменем бога Гора — захисника
Верхнього Єгипту, а й іменем Сета — бога-покровителя Нижнього Єгипту.

Об’єднання сприяло створенню єдиної зрошувальної системи, осушенню
болотистих низин. Збіжжя, худоби, ремісничих виробів стало більше, чого
не вистачало в державі — вимінювали або купували в інших. Єгипет так
посилився, що його війська стали здійснювати завойовницькі походи за
межі країни: на південь — у Нубію і на схід — на Синайський півострів.

Історію Стародавнього Єгипту можна поділити на три великих періоди:

?        до об’єднання в єдину державу (до династичний період — до кінця
IV тисячоліття до н.е.);

?        період царств. Виокремлюють Стародавнє (ХХУШ-ХХШ ст. до н.е.),
Середнє (ХХІ-ХУПІ ст. до н.е.) і Нове царство (ХУІ-ХІ ст. до н.е.);

?        занепад єгипетської держави (ХІ-ГУ ст. до н.е.). Єгипетська
держава стала однією з перших держав в історії людства.

 

 

2.    Влада фараона, його взаємини зі знаттю

Коментоване читання тексту параграфа.

Царів Єгипетської держави називають фараонами. Це слово походить від
назви палацу царя у Мемфісі — Пер Ао (Великий Дім). Ніхто не мав права
вимовляти священне ім’я царя, і тому його називали «Великий Дім» —
фараон. Фараон був верховним власником людей, землі і води б усьому
Єгипті, командуючим військом і водночас — верховним жерцем — живим
втіленням бога Гора, сином бога Ра, по смерті його зображували як бога
Осиріса. Після його смерті фараоном ставав син або інший родич.

Фараон мав величезну владу. Саме він призначав і знімав номархів. Йому
допомагали чиновники, які відали військом, наглядали за роботами на
полях, записуючи скільки худоби й землі має кожний селянин та який
податок він повинен сплачувати до царської скарбниці. Фараона,
чиновників, жерців

обслуговували раби, яких у країні називали «живий-убитий». Фараон мав
право забрати будь у кого не тільки майно, а й життя.

>

@

E

I

@

I

« j ° e

$

8

?

I

ue

? 3/4 E ae e i o th -

»

$

6

8

D

H

T

~

?

?

?

I

I

u

ue

ад Нижнім (червоний колір) та верхнім Єгиптом (білий), її прикрашала
священна змія-кобра, а в руках володар тримав гачок і нагайку. Символом
мудрості була борода. Якщо фараон її не мав, то підв’язували штучну,
навіть якщо при владі була жінка. У період Стародавнього царства для
фараонів будували піраміди — величні усипальниці, де покоїлось тіло
померлого володаря-фараона. Піраміди будувалися роками і десятиліттями,
відволікаючи величезні маси людей від землеробства та ремесла.

Фараон давав вельможам «на прожиття» цілі селища, жителі яких мали
забезпечувати продовольством вельможу та його численних слуг. Вельмож
фараони призначали суддями й начальниками різних сфер управління
країною.

 

3.           Адміністративний апарат, військо

Коментоване читання тексту параграфа.

 

Давній Єгипет був справжньою державою чиновників — державних службовців,
які виконували волю фараона. Десятки тисяч чиновників збирали податки,
судили на місцях, контролювали землеробів, створювали запаси зерна на
випадок неврожаю.

Найближчим порадником фараона був чаті. Чаті походили з колишніх
чаклунів і ходили, одягнувшись у шкуру пантери, їхніми підлеглими були
всі інші чиновники та царедворці. Найближче оточення фараона складалося
з його родичів.

На місцях володарювали номархи і дрібні чиновники. Вони збирали податки,
доставляли рабів і селян для царських робіт, набирали військове
ополчення за наказом фараона.

Суддям, які мали право конфіскувати майно у винного, ув’язнювати, карати
палками та страчувати, була підпорядкована поліція. До неї переважно
набирали з сусідніх народів — лівійців і нубійців.

Серед чиновників виділялися освічені писці, які вели записи подій,
рахували врожай, худобу, податки тощо. Посада писця була шанованою —
вони не платили податків, звільнялися від обов’язкової фізичної праці на
державу, їх не можна було привселюдно карати палицею. Пписці не
виконували повинностей у той час, коли їх відбували воїни і навіть
жреці!

Визначні перемоги, які отримувало єгипетське військо протягом довгого
часу, були наслідком найбільшої на той час його чисельності і найкращої
організованості. Основою єгипетського війська було народне ополчення —
всі чоловіки ставали на захист Батьківщини у випадку небезпеки. Пізніше
з’явилися постійні військові загони, якими керував царевич — наступник
фараона на престол.

До армії набиралися: один чоловік з 10 дорослих. Було створено і
військово-морський флот. Вся армія поділялася на два загони — північний
і південний. Ці загони, у свою чергу, поділялися на з’єднання, що носили
імена богів. З’єднання поділялися на підрозділи у 200 чоловік, а ті — на
п’ятірки. Було запроваджено військові нагороди — ордени «Мухи» та
«Лева», відзнаки — ланцюги й браслети. Єгипетська армія відзначалася
суворою дисципліною. Воїн отримував на день близько 2 кг хліба, трохи
овочів і шматок смаженого м’яса, на місяць видавалися дві полотняні
сорочки.

Головну силу війська становила численна піхота, набрана з селян. Вони
були озброєні мечами двох видів — важким прямим і легким серпоподібним,
луками, списами й щитами, їх тіло захищали лаштунки з міді, а голови —
шоломи. Після вигнання гіксосів у єгиптян з явилися загони, які воювали
на колісницях — легких двоколісних візках, запряжених конями. На
колісниці звичайно стояли два воїни: один правив, а другий стріляв з
лука. У бою колісниці навальне вривалися до ворожих лав, а коли
перемагали, переслідували противника. З’явилася і нова зброя — бойові
сокири.

Кордони держави захищали фортеці, які охороняли військові гарнізони.

 

IV. Закріплення нових знань

ЗАПИТАННЯ

1. Що ви знаєте про утворення держави в Єгипті? Згадайте основну причину
виникнення держави на Стародавньому Сході.

2. Хто такий фараон? Яку владу він мав у Стародавньому Єгипті?

3. Яких єгипетських чиновників ви знаєте, що входило до їх обов’язків?

ДОКУМЕНТИ

З надпису на папірусі

…Стань писарем, щоб бути вільним від будь-яких податків, від роботи
мотикою. Ти не будеш тягати корзин, тебе не будуть сікти корзинами.
Стань писарем, щоб тіло твоє було гладким і рука твоя м’якою. Ти будеш
виходити у білому вбранні, тебе всі стануть шанувати і вітати.

Що так приваблювало автора напису у професії писаря?

V. Підсумки.

Вчитель вислуховує відповіді учнів, коригує їх і виставляє оцінки.

VI. Домашнє завдання.

1.     Конспект

2.     параграф 8

3.     підготувати повідомлення про піраміди.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *