Реферат на тему:
Традиційні уроки історії у своїй конкретизації
План
1. Комбінований урок: «Населення і господарство Аттіки у VIII-VII ст. до
н.е.”
2. Комбінований урок: “Перший хрестовий похід”.
3. Урок засвоєння нових знань: “Громадянська війна у США (1861-1865)”.
4. Урок систематизації і узагальнення знань: “Стародавній Єгипет”
5. Урок систематизації і узагальнення знань: «Стародавній Єгипет» (урок
розробила методист А.А.Янко-Триніцька)
1. Комбінований урок: «Населення і господарство Аттіки у VIII-VII cт.
до н.е.
Основні завдання уроку полягають в тому, щоб пояснити учням як в
результаті господарського розвитку в Аттіці зміцнювались соціальні
позиції аристократії, а селяни розорювались, як і чому змінилось
правління в Афінах, що стало діяти в інтересах аристократії.
Для того, щоб учні краще змогли уявити собі розвиток господарства в
Аттіці у зазначений період, необхідно їм нагадати особливості
господарського розвитку Аттіки у попередній період. Найкраще це можна
зробити в ході бесіди.
Природні умови і заняття населення учні можуть самостійно вивчити по
підручнику.
Створення конкретної уяви про розвиток садівництва, городництва,
виноградарства, різних ремесел вимагає образної розповіді вчителя і
розгляду ілюстрацій.
Розорення селян і ріст боргового рабства можна переконливо показати з
допомогою кольорових аплікацій.
Зміни в структурі управління Афінами учні найкраще зрозуміють на
підставі порівняння схем управління в гомерівський період і у VIII-VII
ст. до н.е.
Таким чином структура даного уроку включає в себе всі елементи процесe
навчання: опитування, перехід до вивчення нового матеріалу, вивчення
нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання), а методи і прийоми
використовуються різні: розповідь, бесіда, самостійна робота з
підручником, наочність.
Структура і план уроку.
А. Формулювання теми уроку (вступне слово вчителя).
Б. Опитування учнів (приблизно 8-10 хв.): 1. Який період в історії
Греції ми вже вивчили? 2. Чому він називається гомерівським? 3. Який час
охоплює гомерівський період в історії Греції? 4. Накресліть лінію часу і
відзначте на ній гомерівський період (опитування учнів відбувається в
ході бесіди).
В. Перехід до вивчення нового матеріалу (постановка вчителем основних
питань уроку).
Утворення держав у стародавній Греції ми вивчимо на прикладі однієї з
них – Аттіки – Афінської держави. Де ж була розташована Аттіка? Які тут
були природні умови? Чим займалось населення? Як і чому змінювалось
положення селян і аристократії?
Г. Вивчення нового матеріалу ( приблизно 28-30 хв.):
1. Природні умови і заняття населення Аттіки (основні методи і прийоми:
самостійна робота учнів з підручником, бесіда з учнями, яка допомагає їм
краще засвоїти цей фрагмент теми).
2. Подальший розвиток господарства в Аттіці( у порівнянні з гомерівським
періодом), розорення селян (основні методи і прийоми: пояснення, розгляд
ілюстрації, робота з аплікаціями).
3. Аристократи і демос (основні методи і прийоми: зачитування уривка з
книги “Стародавня Греція”; використання умовної наочності структурна
схема складу населення Афін).
4. Управління в Афінах – панування аристократів (основні методи і
прийоми: використання схематичної наочності – схем управління в
гомерівський період і в VIII-VII ст. до н.е.; узагальнення вчителя (про
сутність держави, яка виникла в Афінах).
Д. Закріплення (4-5 хв.) (основні методи і прийоми: бесіда: 1.Внаслідок
чого землі селян переходили у власність аристократів? 2. Якою була доля
тих селян, що розорились? 3. Із кого складався демос в Афінах? 4. У чому
полягала різниця між багатим і знатним в Афінах?).
Е. Домашнє завдання.
3. Комбінований урок: «Перший хрестовий похід»
Мета уроку: Створити уявлення про Перший хрестовий похід як про подію,
яка викликана сукупністю ряду нерелігійних причин.
Завдання уроку: а) освітні: сформувати в учнів поняття «хрестовий
похід», «хрестоносці»; виявити причини Першого хрестового походу для
різних верств населення; результати і наслідки походу; створити уявлення
про держави хрестоносців на Сході; б) розвиваючі: продовжувати розвивати
вміння відрізнити привід від причини події; працювати з текстом
параграфа підручника і документа; вміння працювати з історичною картою;
в) виховні: продовжувати формувати в учнів віротерпимість і
толерантність по відношенню до людей інших віросповідань.
План уроку: 1. Оргмомент. 2. Перевірка домашнього завдання. 3.
Актуалізація знань, оголошення нової теми і домашнього завдання. 4.
Вивчення нового матеріалу: а) виступ папи Урбана ІІ в Клермоні; б)
причини Хрестових походів; в) похід бідноти; г) похід феодалів; д)
держави хрестоносців. 5. Закріплення вивченого матеріалу.
Список матеріалів і обладнання уроку
І. Картки з диференційованими завданнями:
Картка №1 (завдання, яке оцінюється у 3-4 бали)
1. У якому році християнська церква розділилась на Західну і Східну? Як
по-іншому називається Західна церква? Східна?
2. Чому католицька церква була дуже багатою? Перерахуйте джерела її
багатства.
Картка №2 (завдання, яке оцінюється у 7-8 балів)
1. Назвіть причини поділу християнської церкви на західну і Східну? Які
відмінності існували між Західною і Східною церквами?
2. Хто такі Григорій YII, Генріх IV, Інокентій ІІІ? Чим вони відомі?
Картка №3 (завдання, яке оцінюється у 11-12 балів)
Доведіть, що в ХІ-ХІІІ ст. в Европі відбувалось посилення папської
влади.
Що таке індульгенція, десятина, реліквія? Що є спільного між ними? Що їх
об`єднує?
ІІ. Тест по темі «Католицька церква і єретики»:
Єретики – це люди, які виступають проти католицької церкви (так. ні).
У середні віки відлучення від церкви називали стратою «без пролиття
крові» (так, ні).
Інквізиція – це назва релігійного обряду (так, ні).
Головою католицької церкви був імператор Священної Римської імперії
(так, ні).
Переслідування еретиків приносило церкві великі доходи (так, ні).
ІІІ. Учбова карта «Європа у ХІ-ХІІІ ст. Хрестові походи».
IV. Карта з підручника “Перший хрестовий похід”.
Хід уроку:
Перевірка домашнього завдання (15 хв.): 1) Робота з тестами. 2)
Фронтальна бесіда з учнями по матеріалах домашнього завдання.
Актуалізація знань, оголошення теми, плану і завдань уроку (5 хв.). У
ході бесіди вчитель задає такі питання: Крім переслідувань еретиків, які
ще були доходи у католицької церкви?
Вивчення нового матеріалу (20 хв.). 1) Учні слухають пояснення вчителя,
в зошит записують нові поняття: “хрестовий похід – це військовий похід
європейців на Схід з метою звільнення гроба Ісуса Христа”; “хрестоносці
– це учасники хрестового походу”. 2) Учням пропонується прочитати
документ “Виступ папи Урбана ІІ в Клермоні”. Запитання до учнів: Які
висновки зробили для себе європейці після цього виступу? Чи можна
сказати, що більшістю тих, які взяли участь в хрестових походах дійсно
рухало бажання звільнити гроб Ісуса Христа? Звільнення гробу Ісуса було
причиною походу чи приводом? Вчитель: “Давайте тепер вияснимо справжні
причини того, що багато людей взяло участь в хрестових похода? При цьому
слід взяти до уваги, що для різних верств населення походи були не
зовсім однаковими. Відкриємо підручник на стр. 114 і прочитаємо п.2 “Хто
відправився в хрестові походи? ” Після того як учні прочитали вчитель
задає їм запитання: “Хто йшов в хрестові походи? Чому?” Після того як
учні відповіли (селяни і феодали) вчитель задає нове запитання: ”А чи
була матеріально зацікавлена католицька церква в хрестових походах?
Після розгляду цього питання вчитель продовжує пояснення (розповідь про
захоплення хрестоносцями Єрусалима ведеться з використанням художнього
тексту (Художньо-історична хрестоматія). Запитання учням: “Як ви
думаєте, звільнення християнської святині служить виправданням
жорстокостям хрестоносців? Якими на вашу думку мають бути відносини між
представниками різних релігій? Вчитель продовжує пояснення (розповідає з
використанням настінної карти про держави хрестоносців, про їхнє
населення, соціальні відносини, зовнішню політику). Запитання до учнів:
“Чи отримали учасники хрестових походів те, до чого прагнули?” Після
відповідей учнів вчитель робить висновок.
Закріплення вивченого матеріалу (3-4 хв.). Запитання до учнів: «Яка
подія дала поштовх до початку першого хрестового походу? Що привернуло
увагу людей у виступі у виступі папи Урбана ІІ? Чому похід отримав назву
«Хрестовий»? Який привід був знайдений для початку походу? Хто
відправився в похід і чому? Які причини були спільними у різних верств
населення? Коли і як розпочався Перший хрестовий похід? Чому похід
бідноти завершився невдачею? Чому похід феодалів завершився успіхом?
Покажіть шлях хрестоносців по карті. Якими були наслідки Першого
хрестового походу.
Вчитель виставляє і коментує оцінки за урок.
4. Урок засвоєння нових знань: «Громадянська війна у США (1861-1865)»
Основні завдання уроку: показати, що рабство і політичне панування
рабовласників гальмували розвиток ринкової економіки США; що
громадянська війна у США була буржуазно-демократичною революцією,
спрямованою проти рабовласницького господарства і влади рабовласників;
учні повинні засвоїти, що громадянська війна усунула це основне гальмо,
яке стримувало демократичний і господарський розвиток країни.
1) Актуалізація опорних знань учнів (учні в бесіді з вчителем пригадують
сутність і основні результати процесу створення США).
2) Мотивація учбової діяльності школярів.
3) Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку.
4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу: Структура і
короткий зміст уроку: 1) Передумови громадянської війни у Північній
Америці (основні методи і прийоми: розповідь вчителя і елементи бесіди).
2) Початок громадянської війни і її хід (основні методи і прийоми:
пояснення вчителя, використання фрагментів із документів, використання
наочних посібників (учбової карти, ілюстрацій підручника). 3) Значення
громадянської війни у США для цієї країни (основні методи і прийоми:
роз`яснення вчителя)
5) Осмислення учнями знань.
6) Узагальнення і систематизація знань.
7) Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання (Даючи домашнє завдання
вчитель рекомендує учням звернути увагу на питання плану уроку і
порівняти війну за незалежність північно-американських колоній і
громадянську війну в США (політична обстановка, причина і характер війн,
розстановка соціальних сил їх роль у боротьбі, результати війн). На
конкретних прикладах показати, що громадянська війна у США була видом
буржуазно-демократичної революції, у якій населення Півночі
продемонструвало переваги демократії, ринкових відносин, індустріального
розвитку).
5. Урок систематизації і узагальнення знань: «Стародавній Єгипет» (урок
розробила методист А.А.Янко-Триніцька)
А.А.Янко-Триніцька вказує: «На цьому уроці я прагну перевірити, як учні
зрозуміли причини господарського розвитку країни, виникнення соціальної
нерівності і держави; ставлю перед собою завдання – поглибити це
розуміння, прагну закріпити уявлення про східну деспотію, про основні
класи давньоєгипетського суспільства. Паралельно проводжу роботу по
створенню в учнів вірних часових уявлень.
До уроку пропоную подумати над запитаннями: «Чому стало можливим і
необхідним використовувати працю рабів у Стародавньому Єгипті? Чому рід
розпався на сім`ї? Чому і в чиїх інтересах була створена держава? “
Задаю також повторити дати з історії Стародавнього Єгипту.
На уроці використовую учбові картини: “Храмове господарство”, “Побудова
пірамід”. На уроці бесіду з учнями поєдную із їхньою самостійною
діяльністю з підручником, зошитом (учні відповідають на запитання
підручника, повторюють поняття записані в зошиті).
Все здійснюється у такій послідовності: Ознайомивши учнів із завданнями
уроку, задаю питання про природні умови Стародавнього Єгипту, про те,
як, якими знаряддями праці здійснювались сільгоспроботи в країні.
У процесі бесіди підкреслюю велику роль праці в господарському розвитку
країни. Коли учні розповідають про життя людей в Стародавньому Єгипті
ставлю їм запитання: «Яким чином знать примусила працювати на себе
рабів, селян і ремісників?» «Яка різниця між селянами і рабами, між
знатними людьми і жерцями?»
Останнім на уроці розглядається питання про причини загибелі
Давньоєгипетської держави.
Література:
Берельковский И.В., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. – М.,
2001.
Агибалова Е.В., Донской Г.М. Методическое пособие по истории средних
веков. – М., 1992.
Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1968.
Годер Г.И. Методическое пособие по истории древненго мира. – М., 1977.
Книга для чтения по истории средних веков / Сост. Н.И.Запорожец. – М.,
1990.
Методическое пособие по новой истории / А.П.Аверьянов и др. – М., 1985.
Янко-Триницкая А.А. Обобщающе-повторительные уроки истории. – М., 1977.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter