Теоретичні і практичні аспекти формування загальнокультурної компетентності (реферат)

Теоретичні і практичні аспекти формування загальнокультурної
компетентності

В сучасних умовах розвитку суспільства спостерігається духовна криза, що
викликає необхідність перегляду підходів до навчання і виховання.
Аналітична робота з вивчення рівня сформованості духовно-моральних
якостей учнів показала, що більшість учнів не вважає для себе найбільш
цінними такі людські якості, як гуманізм, чуйність, чесність, доброта,
справедливість; більш цінується матеріальне багатство.

Тому завдання школи вміло розкрити і сформувати перед учнями всі аспекти
загальнокультурної компетентності. Одним з принципів педагогічної
діяльності  Ш.О. Амонашвілі є любов до людини. Любов до людини – це
основа гуманістичної педагогіки. Гуманістичне виховання дітей з опорою
на загальнолюдські цінності являється однією з пріоритетних завдань
нашого суспільства.

Розвиток духу є головним фактором еволюції людини і людства, сприяє
внутрішньому самовдосконаленню людини, гармонії у її душі, формує
прагнення до Вищого духовного світу і вічних цінностей[2, 11].  Саме
тому  нагальною потребою нашої доби є надання переваги духовному
вихованню підростаючого покоління.    

Проте життя та шкільна практика переконують у тому, що ціннісне
ставлення до людини не стало пріоритетним у системі цінностей та
відносин людей. Свою апатію і зневіру підлітки демонструють шляхом
відмови від виконання завдань, а також небажанням рахуватися з
авторитетом вчителів і батьків. Зростає схильність до конфліктів, різко
знижується престиж знань. В учнівському середовищі спостерігаються
прояви крайнього індивідуалізму та егоїзму, нетерпимості, агресивності
[1,14].

Е. Фромм  однією з основних цінностей вважав любов. Він впевнений, що
любов — це мистецтво, і необхідно вчитися любити.

       Відомий вітчизняний педагог Іван Огієнко  писав про важливість
дисциплінувати людську душу, необхідність оволодіння вмінням любити,
прощати, творити добро, бути милосердним. За ствердженням професора,
«любити-то служити, тобто чинити ближньому чи народові добро».У творах

І. Огієнка знаходимо поради, як любити ближнього — любити думкою,
словом, ділом. «У кожному ближньому треба бачити свого брата, і служити
йому треба як братові», або «Рідний народ — це твій брат, і служити
йому, як рідному братові»[2, 29].    

   На думку українських педагогів та філософів мораль є основою багатого
духовного життя людини. Видатний вітчизняний педагог В.О.Сухомлинський
писав, що не може бути моралі без елементарної людяності, не можуть бути

доступними високі ідеали безсердечній людині, яка неспроможна до тонких
переживань. Безсердечність породжує байдужість до людей, байдужість—
самолюбство, самолюбство— жорстокість. Дитинство і юність повинні
стати школою доброти, чутливості, людяності. Лише в цьому випадку в
серці людини буде вся палітра благородних людських почуттів

Початковою школою визначені шляхи формування загальнокультурної
компетентності через шкільні предмети: читання, мову, вивчення предмета
«Я і Україна ”; курсів за вибором «Етична граматика ”, «Права людини”;
виховні заходи, які дають можливість кожному учневі  з’ясувати моральні
цінності, справжню красу людини.

      Провідною ідеєю реалізації  духовно-морального виховання школярів
через «Школу гуманної спрямованості ” є виховна робота, робота з
батьками, організація педагогічної підтримки дитини в рішенні виникаючих
проблем.

     Індивідуалізація виховання та навчання реалізується шляхом
визначення найбільш оптимальних методів і форм педагогічної
роботи,створення морально-духовної сфери розвитку, забезпечення
педагогічної підтримки дитини в рішенні, розв’язанні проблем,
забезпечення високої культури взаємовідносин у системі:

—         «учитель – учень”

—         «учитель – батьки”

—         «учень – учень”

—         «учень – суспільство”.

«Сила виховного впливу залежить від того, наскільки він індивідуальний
для розкриття духовних рис кожного окремого школяра і наскільки він може
викликати загальний дух приязні й доброти в кожній дитині »

                                                                        
                                Ш.Амонашвілі

A

A

?????????n?вкладається у рамки звичайної педагогіки, тому зараз
особливої популярності набирає Гуманна Педагогіка. Взірцем такої
педагогіки є Ш.О. Амонашвілі.

      Він вважає, що дитина у нашому житті – це величне явище і
виховувати її будь-як не можна ні в якому разі. Ось чому основними
принципами методики Амонашвілі стали: Доброта, Милосердя, Сердечність,
Співпереживання. На його думку в душі кожної дитини є чаша, яку треба
наповнити благородними образами.

Ідея Амонашвілі проводити уроки добра, уроки серця, уроки щастя знайшли
своє відображення у формуванні етичної культури молодших школярів. Діти
вперше пізнають на смак добро і зло та вирішують для себе одвічну
проблему бути чи не бути. Чи вибрати тернистий шлях добра і сіяча
мудрості, утверджувача справедливості, чи пливти за течією річки життя.

   В своїй педагогічній роботі за основу беру гуманну педагогіку
Ш.О.Амонашвілі, зокрема, виховання серед учнів почуттів доброти і
милосердя.  Наша  школа працює за виховною проблемою «Формування
культури життєвого самовизначення».  Виховна проблема класу —
 «Засвоєння дітьми морально-духовних цінностей та створення умов для
розвитку особистості». Саме ці орієнтири надали мені можливість обрати
певні пріоритети у вихованні і навчанні дітей.

     Наш  2клас працює за довготривалим проектом « Твори добро на цій
Землі». Разом з батьками учні  склали  і обговорили правила життя в
класному колективі, обрали девіз класу, визначили «Закони доброти»,
ознайомилися з

« Абеткою дружби», оформили таблиці « Пам’ятка добрих і корисних справ»,
«Ми маємо право», «Ми зобов’язані». Діти проводили пошукову роботу по
збору матеріалів: « Прислів’я про доброту»

« Народ скаже, як зав`яже»

Оповідання про доброту (В.О.Сухомлинський)

Ілюстрації і картинки « Добрі справи»

 В класній кімнаті розміщені вислови про доброту:

«Людина починається з добра»

«Стався до інших так, як хочеш, щоб ставились до тебе»

«Дружно щоб жила сім`я, бути добрим мушу я»

« Добрі слова лишають у душах людей прекрасний слід,

Вони пом’якшують, розраджують, зцілюють серце того, хто їх чує».

Зібраний матеріал відображений в класному альбомі-проекті «Людина
починається з добра».

 Проводились такі виховні заходи:

«Поспішайте творити добро»

«Добринка і Помагайлик у школі і  вдома»

«Подорож  в Країну Добра, Любові, Дружби»

«Дивись не забудь – людиною будь»»

«Доброта і жорстокість»

« Мій день : хороше і погане» ,

вих.год. до Дня народження Ш.О.Амонашвілі «Той, що творить добро,
творить саме Життя» та ін.

Під час  годин спілкування,  виховних заходів та тренінгів проводились
різноманітні ігри : «Будинок справедливості», « Колесо чесності», «
Свічка доброти», « Крісло відвертості»,«Коло любові»,«Каблучка краси», «
Віримо

та сподіваємося», «Милосердний правитель», « Квітка бажань» та ін.
Проводились інсценізації казок « Лисиця та Журавель» , «Колобок» ( на
новий лад), « У країні Алфавіту».

    Навчання і виховання дітей проводжу за інтерактивною технологією

« Ситуація успіху». Вона включає  створення різноманітних видів радості,
за допомогою яких розгортаю роботу з різними категоріями дітей.

Підводячи підсумки, слід зазначити,  що досвід моєї роботи хоч і не
такий великий, але готуючись до зустрічі з дітьми, я намагаюся створити
чарівний світ радості , добра і тепла.

    Світ дитинства – співочий і дзвінкий, різнокольоровий і веселий,
чистий і прозорий, мов джерельна вода. І чудовим є те, що саме наша
професія                 „ вчитель ” існує для того, щоб оберігати і
пестити цей світ, віддавати йому своє тепло , любов і доброту.

А колегам хочу побажати:

З любов’ю в серці, з радістю живіть,

Учіться людям сонечком світити

І доброту в своїй душі носіть,

У мирі, злагоді учіться жити.

Література

1.   Столяренко О. Народознавство: формування у школярів ціннісного
ставлення до людини // Воспитание школьников.- 2001. №8.С.14-19.

2. Тюріна Т. Шляхи духовного формування особистості.-Львів: Сполом,
2005.- 106с.

3. Лопатіна О.О. 50 уроків про чесноти.- Харків:Основа, 2008.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *