.

Тема ‘Особливості використання ІКТ у навчальному процесі загальноосвітньої школи (на прикладі уроків історії)’.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
614 9782
Скачать документ

Неумитий Володимир Михайлович,

учитель історії Попівського навчально-виховного

комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІ
ступенів» Звенигородської районної ради Черкаської області,

спеціаліст вищої категорії

Анотація: Даний матеріал містить узагальнений досвід роботи з
використання можливостей комп?ютера під час вивчення історії в
малокомплектній сільській школі І-ІІ ступенів.

Особливості використання ІКТ

в навчальному процесі загальноосвітньої школи

(на прикладі уроків історії)

Бурхливий розвиток в останні роки нових інформаційних технологій
наклало певний відбиток на розвиток особистості сучасного учня. Потужний
потік нової інформації, застосування комп’ютерної технології, поширення
різних технічних засобів накладають великий вплив на виховання
підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно
змінюється й характер навчання в сучасному навчальному закладі.
Застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало
насущною потребою сьогоднішньої школи.

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного
переосмислення, практичної реалізації базових принципів компетентності
за концепцією ЮНЕСКО – навчитися пізнавати, навчитися працювати,
навчитися жити разом, навчитися жити. Це передбачає широкий пошук нових
підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку
суспільства, нових інформаційних технологій, комп’ютерну підтримку
викладання предмету, використання освітніх комп’ютерних програм.

Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні
ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Медіа освіта орієнтована на
підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного
сприймання різноманітної інформації, оволодіння способами спілкування на
основі сучасних інформаційних технологій, уміння критично осмислювати
інформацію.

Головним завданням використання комп’ютерних технологій є розширення
інтелектуальних можливостей учня. Комп’ютер використовується як самий
досконалий інформаційний засіб на уроках суспільно-гуманітарних
дисциплін, поряд з використанням книги, телевізора, DVD плейєра.
Електронні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, відео
фрагменти та відеофільми надають сильний вплив на пам’ять і уяву,
полегшують процес запам’ятовування, дозволяють зробити урок більше
цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку якої-небудь
історичної епохи, створити ілюзію співприсутності, співпереживання,
сприяють становленню об’ємних і яскравих уявлень про минуле.

Система сучасної освіти веде до зміни пріоритетів у діяльності
вчителя: не навчити, а створити умови для самостійного творчого пошуку
знань учнями. Інформаційно-комунікаційні технології стають необхідним
компонентом уроку історії в сучасній школі й сучасний вчитель – це
високопрофесійний педагог, що використає у своїй роботі інформаційні
технології.

Питання методики викладання історії засобами комп’ютерних технологій
в історико-методичній літературі, за великим рахунком, практично не
розглянуті, за винятком певної кількості статей у педагогічній пресі з
описом конкретного досвіду окремих вчителів. Відсутні в літературі також
і праці, пов’язані з розробкою комп’ютерних навчальних посібників або
програм з історії.

Використання на уроці технічних засобів навчання як окрему
педагогічну проблему достатньо глибоко і повно розглядали М.І.
Аппарович, С.В. Думин,  М.Г. Заволока, А.І. Зільберштейн, Б.Н. Полозов,
Д.І. Полторак, В.М.Попов, Л.М. Прессман та ін. Ними детально розроблено
дидактичні та методичні  підходи до застосування технічних засобів
навчання у різних навчальних предметах, у тому числі на уроках історії.

Питанням застосування комп’ютера в навчально-пізнавальному процесі,
незважаючи на певну новизну проблеми, вже приділено достатньо уваги в
науковій літературі (Г.М. Александров, Е.І. Виштинецькій, П.А. Гевал,
В.І. Гріценко, А.С. Демушкін, А.М. Довгялло, Л.С. Ісакова, А.І.
Кириллов, А.О.Кривошеєв, Є.І.Машбиць, А.Я.Савельєв, Н.А.Слівіна,
А.В.Соловов та ін.).

Використання ТЗН в НВП залежить від кількох факторів:

Зацікавленість вчителя;

Зацікавленість учнів;

Технічні можливості кабінету

Третій фактор істотно впливає на весь НВП, адже при недосконалому
технічному забезпеченні може зникнути зацікавленість і вчителя, і учнів.

Які ж основні напрямки використання інформаційно-комунікаційних
технологій на уроках історії:

Оформлення дидактичних, роздаткових матеріалів.

Оцінювання знань учнів.

Виготовлення наочності до уроків (презентації)

Використання відео- та аудіо- матеріалів

Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН,
можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка
на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів
комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда)
за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування)
окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю
(поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується
поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з використанням ТЗН
слід:

детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення
навчального матеріалу;

визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні
(уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування
предмета, явища або їх зображення;

відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби,
встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне
призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом;

встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді
здійснюватиметься вивчення кожного питання теми;

визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності
учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Кабінет історії в Попівському НВК оснащений 4 комп?ютерами першого
покоління, які на сьогоднішній день виконали свою роль в зацікавленні
учнів можливістю підготувати презентацію, як домашнє завдання, перевірці
своїх знань за допомогою тестових програм, переглядом відеофільмів. В
багатьох учнів дома стоять сучасні комп?ютери, з підключенням до
Інтернету, на яких вони набагато швидше можуть виконати те чи інше
завдання. А тому технічна база кабінету використовується тими учнями, в
яких домашніх комп?ютерів немає, для надання консультацій учням, а також
під час уроку:

Використання презентацій;

Показ відео матеріалів;

Оцінювання знань учнів

c U Ue TH a :

@

B

D

F

H

J

L

N

P

R

T

V

X

Z

\

^

gdenO

„\

^„\

^

?

o

????????}?укти з подальшим їх записом на компакт-диски. Авторський
продукт простий у застосуванні, його освоєння не вимагає великих
тимчасових витрат і дозволяє за лічені години створити мультимедійну
підтримку навчальної діяльності. Проте при підготовці електронних
навчальних продуктів необхідно уникнути таких, наприклад, недоліків, як:
погана якість інформації, що презентується; віддзеркалення суто
особистих поглядів творців, що не завжди відповідають сучасній теорії і
практиці освіти; створення ідентичних електронних копій традиційних
підручників; неефективність і примітивізм використання можливостей
персонального комп’ютера.

Відео матеріали використовуються частіше, так як в кабінеті велика
відеотека:

Всі фільми серії «КРАЇНА: історія українських земель»;

Всі фільми серії «Невідома Україна»

Фільми серії «Вирішальні битви»

Фільми серії «Гра долі»

Фільми серії «Золоте стремено»

«Козацтво»

«Трипільці» та багато інших

Доцільним є і використання педагогічних програмних засобів (ППЗ) яких
також достатньо в кабінеті:

АТЛАС З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ – 5.

АТЛАС З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ – 8.

АТЛАС З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ – 8.

АТЛАС З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ – 9.

ДК «Історія України 7-11 кл.»

ДК «Правознавство»

Додаткові ППЗ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ до к. ХУІІІ ст. ( школа вовка Панаса ) ч.
1

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХІХ – ХХ ст. ( школа вовка Панаса ) ч. 2

ЗАМКИ УКРАЇНИ ( школа вовка Панаса )

МІФИ УКРАЇНИ ( школа вовка Панаса )

ТАЄМНИЦІ СТАРОГО ЛЬВОВА ( школа вовка Панаса )

СТАРОДАВНІЙ СХІД ( школа вовка Панаса )

СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ ( школа вовка Панаса )

СТАРОДАВНІЙ РИМ ( школа вовка Панаса )

15. АНТИЧНА МІФОЛОГІЯ

16. МІФИ НАРОДІВ СВІТУ.

17. МІФИ, БОГИ, ГЕРОЇ

Для тематичного оцінювання знань учнів розроблено тести на базі
контрольно-діагностична система TEST-W, створеної Шестопаловим
Олексієм до кожної теми курсу історії України та всесвітньої історії в
5-9 класах. Питання тестів сформульовані у відповідності до чинних
програм і підручників, що використовуються в навчальному процесі . Їх
можна повідомити учням на початку вивчення теми, що надасть додаткову
мотивацію для вивчення теми та самостійної роботи з підручником.

Великі можливості надає комп?ютер в оформленні результатів
краєзнавчої роботи. Використання комп’ютера дозволяє не лише створити
комп’ютерну базу даних, а й розробляти презентації чи проекти, і навіть
створювати книги. І тут неоціненною є допомога учнів, які краще
володіють комп’ютером, швидше в ньому орієнтуються. Таким чином в юних
дослідників не лише пробуджується інтерес до історії рідного краю, а й
активізується пізнавальна діяльність, розвиваються мислення і творчі
здібності, формується активна життєва позиція. Членами краєзнавчого
гуртка в Попівському НВК було оформлено у вигляді брошур слідуючі
краєзнавчі дослідження:

«Попівка. Назви кутків, урочищ, водойм. Фотоетюди»;

«Сім’я Терещенків».

Результатом використання ІКТ на уроках історії стало:

Підвищення інтересу учнів до вивчення предмета;

Розвиток в учнів навиків роботи з підручником, комп?ютером, в Інтернеті;

Розвиток в учнів творчих і пошуково-дослідницьких навиків;

Підвищення результативності вивчення шкільного курсу історії:

середній бал в І семестрі 2010-11 навчального року – 7,4;

у ІІ турі Всеукраїнських олімпіад з базових предметів учні школи зайняли
4 і 5 місце на олімпіаді з історії.

Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології здатні: стимулювати
пізнавальний інтерес до історії, додати навчальній роботі проблемний,
творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяти відновленню
змістовної сторони предмета історія, індивідуалізувати процес навчання й
розвивати самостійну діяльність школярів. Однак, учителеві, що
використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого
навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні
ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш
результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб
навчальний процес став більше ефективним. Але в центрі цього процесу
стоїть вчитель, його живе слово.

ПАМ?ЯТКА

по використанню відеоджерел.

Перегляньте відео самостійно.

Визначте, на якому етапі уроку доцільно його використати, як
воно співвідноситься з текстом підручника, темою уроку;

Доцільно використовувати весь фільм чи його фрагменти?

Сформулюйте запитання, на які потрібно буде відповісти учням по
закінченню роботи з відео джерелом;

Проведіть підготовчу роботу з учнями:

активізація їх пізнавальної діяльністі;

організація їх для роботи (ручка, зошит для нотаток):

мотивація (тема, дати, персонажі, події)

По закінченню перегляду фільму (фрагменту), обговоріть його за
попередньо заданими учням запитаннями;

Співставте інформацію, отриману з відеоджерела з інформацією,
отриманою з підручника ( можна наперед задати випереджувальне
завдання по підручнику);

Визначте, яке джерело більш достовірне.

ПАМ?ЯТКА

для визначення ступеня достовірності (цінності) відеоджерела.

Уважно перегляньте відеоджерело, яке містить історичну
інформацію.

Визначте, який це фільм – хроніка, документальний, художній,
публіцистичний, сенсація.

Визначте, хто автор відео джерела та мотиви його створення.

Встановіть дату появи даного джерела.

Як можна охарактеризувати той історичний період, коли було складене
джерело? Що ви про нього знаєте?

Визначте, про яку конкретну історичну особу або подію йде мова в
джерелі? Скільки часу відокремлює саму подію чи особистість від часу
створення джерела?

Наскільки правдиво і повно в джерелі висвітлені історичні події?
Спробуйте довести свої міркування, аргументуючи свою позицію.

Що є нереальним в джерелї? З якою метою, на ваш погляд, автор
(автори) вдалися до вигадки?

Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?

На які міркування наштовхує вас зміст даного джерела?

Які висновки зі своїх міркувань ви можете зробити?

Використані матеріали:

Ачкасов А.Є., Використання інформаційних технологій та технічних засобів
навчання на уроках історії, доповідь на семінарі вчителів історії
Московського району Харківської міської ради

Бахматюк Я., ІКТ і мультимедійне забезпечення навчального процесу на
уроках історії – Історія України – № 37, 2011

Войцех Р.М. Використання ТЗН та комп’ютерної техніки – Освітянський
вісник, смт Чорнобай – № 7, 2010

Дрібниця В. О., Використання відео та мультимедійних матеріалів на
уроках історії України та всесвітньої історії у 6–11 класах – ж.
«Історія і правознавство», – №14, 2007

Пушкар Ф., Виникнення християнства. 6 клас – ж. «Історія і
правознавство», – №12, 2008

Фоменко А.В. Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук:
13.00.02 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2003. — 20 с.: рис.
— укp.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020