.

Технологія підготовки та проведення нестандартних уроків (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
785 8870
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Технологія підготовки та проведення нестандартних уроків

ПЛАН

Вступ

І. Урок як основна форма організації навчання.

ІІ. Підготовка вчителя до уроку:

Попередня підготовка до уроку;

Безпосередня підготовка до уроку.

ІІІ. Конспект нестандартного уроку з математики.

ІV. Конспект нестандартного уроку з української мови 3-му класі.

V. Нестандартний урок КВК (2 клас).

Висновок.

Використана література.

ВСТУП

Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні елементи: вступна
частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу,
закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання,
закінчення уроку.

Вступна частина уроку повинна забезпечити нормальну зовнішню обстановку
для роботи та психологічний настрій учнів на нормальну роботу. Попередня
організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевірку
відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози
та зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги.

Перевірка домашнього завдання складається з двох частин: перевірки
письмового завдання, яку здійснюють різними методами залежно від
поставленої мети, й усної перевірки знань, яку проводять за допомогою
розглянутих ‘ раніше методів.

Вивчення нового матеріалу передбачає або повідомлення вчителя за
допомогою словесних методів навчання, або самостійну роботу учнів з
підручниками, навчальними посібниками та ін. Під час пояснення нового
матеріалу вчитель мусить подбати, щоб усі учні бачили й чули його (можна
сидіти, якщо втомився), він не повинен ходити по класу, говорити слід
голосно, чітко, розмірене. Мова його має бути зрозумілою для
відповідного віку. Пояснювати” треба, спираючись на попередній досвід
учнів, виділяючи істотне в матеріалі, не захоплюючись другорядним,
стежити за послідовністю викладу, використовувати ілюстративний
матеріал.

Вивчення нового матеріалу дає змогу учням набувати різноманітних умінь
та навичок. Структура їх формування має свої особливості. Головними її
компонентами є розбір і засвоєння правила, покладеного в основу дії
навички, подолання труднощів у її застосуванні, удосконалення дії
навички, закріплення досягнутого рівня дії навички та використання її на
практиці, досягнення майстерності в її використанні.

Найважливіший засіб формування вмінь і навичок — вправи. Вони мають бути
цілеспрямованими, систематичними, тривалими, різноманітними і
постійними.

Закріплення нового матеріалу має на меті встановлення міцного зв’язку
між щойно набутими знаннями і засвоєними раніше, перевірку правильності
утворення наукових понять, вироблення вміння застосовувати знання на
практиці. Цієї мети досягають завдяки різноманітним вправам та
самостійній практичній роботі учнів.

Повідомлення домашнього завдання. Вчитель повинен продумувати його
зміст, щоб воно було конкретним, посильним для учнів. Домашнє завдання
не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник уроку. На повідомлення і
пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час.

Закінчення уроку відбувається за вказівкою вчителя.

Спираючись на знання сутності процесу навчання, його загальних методів і
розглянутих вище основних елементів переважної більшості типів уроків,
неважко визначити структуру кожного типу уроку.

Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація
і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку;
мотивація навчання школярів; сприймання й усвідомлення учнями фактичного
матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного;
узагальнення та систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення
домашнього завдання.

Урок формування вмінь і навичок: перевірка домашнього завдання,
актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення
учням теми, мети і завдань уроку й мотивація навчання школярів; вивчення
нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне
застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями
знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком,
інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові
ситуації (творчі вправи); підсумки уроку й повідомлення домашнього
завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок: перевірка домашнього завдання,
актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення
теми, мети й завдань уроку і мотивація навчання школярів; осмислення
змісту послідовності застосування способів виконання дій; самостійне
виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів
про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів; підсумки
уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, мети і
завдань уроку та мотивація навчання школярів; відтворення та
узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань;
узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і
відповідних ідей науки; підсумки уроку й повідомлення домашнього
завдання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок: повідомлення теми,
мети і завдання уроку, мотивація навчання школярів; перевірка знання
учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини
осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями
знань у стандартних та змінених умовах; збирання виконаних робіт, їх
перевірка, аналіз і оцінка; підсумки уроку й повідомлення домашнього
завдання.

Комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання
практичного характеру; перевірка раніше засвоєних знань; повідомлення
теми, мети і завдань уроку та мотивація навчання школярів; сприймання й
усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і
систематизація знань; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Розглянуті структури є орієнтовними. Вони передбачають варіативність
залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу,
методів навчання, місця проведення уроків тощо. Учитель повинен творчо
підходити до підготовки плану конкретного уроку і наповнення його
змістом.

Під час будь-якого типу уроку вчитель застосовує різні види навчальної
роботи: фронтальну, групову, парну та індивідуальну. Кожна форма цієї
роботи має власну методику її організації.

Фронтальна робота. Учитель ставить проблемні запитання або пізнавальні
завдання, у вирішенні яких беруть участь усі учні. Вони пропонують різні
варіанти розв’язання, перевіряють їх, обґрунтовують, розвивають
найвдаліші форми, відкидають неправильні. Вчитель керує колективним
пошуком учнів, спрямовує їх пізнавальну активність. Така робота
забезпечує одночасне керівництво всіма учнями, управління сприйманням
інформації, її систематизацією і закріпленням. Водночас вона недостатньо
враховує індивідуальні особливості учнів, зокрема темп їхньої
навчально-пізнавальної діяльності, рівень попередньої підготовленості.

Групова робота. Полягає у спільних зусиллях учнів щодо вирішення
поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення і
вибір способів розв’язання навчально-пізнавальних завдань,
взаємодопомога та співпраця, взаємоконтроль і взаємооцінка. Учнів ділять
на групи по 4—6 осіб (на семестр або навчальний рік). Групи формують з
однаковим або із змішаним складом учнів за успішністю. Перші можуть
виконувати диференційовані завдання, другі — однакові. Ефективнішою є
група зі змішаним складом учнів. Групову навчальну роботу організовують
при виконанні лабораторних і практичних робіт, робіт на
навчально-дослідних ділянках, а також на уроках з основ наук — під час
засвоєння, повторення, застосування, узагальнення та систематизації
знань. Групова робота ефективніша, якщо групи очолюють консультанти
(асистенти), призначені вчителем.

Типова структура групового заняття: перевірка домашнього завдання;
підготовка до групової роботи (інструктування учнів щодо послідовності
роботи, роздавання карток з однаковими або диференційованими завданнями,
створення проблемної ситуації, постановка проблеми); ознайомлення із
завданнями, обговорення й складання плану виконання завдання; звіт про
виконану роботу. Перевага групової форми навчальної діяльності — в
можливості урахування навчальних інтересів учнів, кооперування їх
навчально-пізнавальної діяльності, взаємоконтролю за її результатами.
Недоліки — пасивність окремих учнів, можливість списування.

Парна робота. Передбачає допомогу сильного учня слабшим і
взаємодопомогу. Пари визначає вчитель, зважаючи на симпатії або
працездатність учнів. Вони можуть мінятися. В. Дяченко розрізняє пари
постійного (статичні) і змінного складу (динамічні). Така структура
роботи дає змогу вчити кожного і вчитися кожному. Головне у парній
організації навчальної праці — взаємонавчання і взаємоконтроль. Учитель
готує картки з диктантом для кожного учня, один учень читає навчальний
текст, другий — пише, відтак навпаки. Після цього учні обмінюються
роботами і перевіряють їх. Той, хто припустився помилок, робить усний
розбір під контролем партнера. Відтак партнери міняються, і все
починається спочатку, але з іншими текстами і партнерами.

Індивідуальна робота. Важливим моментом у процесі навчання є
індивідуальний підхід до учнів. Існують такі способи індивідуалізації
навчання: під час пояснення нового матеріалу вчитель зважає на учнів,
для яких він може бути незрозумілим; під час самостійної роботи частіше
підходить до відстаючих учнів, допомагає і підбадьорює їх;
індивідуалізує домашнє завдання; частіше здійснює вибіркову перевірку
зошитів учнів, яким важче дається навчання.

І. УРОК ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з
групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж
певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

— є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час
якого розв’язуються певні навчально-виховні завдання;

— кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за
обсягом навчального матеріалу;

— на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що
забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

— відвідування уроків обов’язкове для всіх учнів, тому вони вивчають
систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;

— є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати
різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну
навчальну діяльність учнів;

— спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої
групи учнів (класу) створює можливості для згуртування колективу дітей;

— сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності,
самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів1.

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від
ознак, узятих за основу. За способами проведення виділяють уроки-лекції,
уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За
етапами навчальної діяльності — вступні уроки, уроки первинного
ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і
правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й
узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в
основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі
уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук). Перебуваючи на однакових
позиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За
класифікацією В. Онищука розрізняють такі типи:

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування вмінь і навичок;

3) урок застосування знань, умінь і навичок;

4) урок узагальнення і систематизації знань;

5) урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

6) комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або
етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи
входять у заняття), зв’язок (як вони пов’язані між собою).

В. Онищук увів поняття мікро- і макроструктури уроку. Макроелементи
визначаються завданнями уроку певного типу. Такими, на його думку, є
етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення,
систематизація. Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то
макроструктура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури
уроку належать засоби і способи розв’язання дидактичних завдань на
кожному його етапі.

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються
побудовою уроку в цілому. Структура уроку повинна забезпечувати успішне
розв’язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної
діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу,
дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель. Отже,
визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст,
найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких
проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.

ІІ. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ

Успіх уроку значною мірою залежить від підготовки до нього вчителя. Така
підготовка складається з двох етапів: попереднього і безпосереднього.

1.Попередня підготовка до уроку

Передбачає вивчення навчальної програми; її пояснювальної записки,
змісту самої програми, усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни
в цілому та мети і завдань, які вирішує кожна тема. Учитель знайомиться
з підручником, навчальними посібниками, зі спеціальною, педагогічною і
методичною літературою, з досвідом роботи інших учителів, аналізує
власний досвід. Він має знати, що учні вивчали з цього предмета в
попередніх класах і що вивчатимуть у наступних. Для здійснення
міжпредметних зв’язків треба орієнтуватися в змісті суміжних навчальних
дисциплін.

Перед початком навчального року вчитель розподіляє час на вивчення всіх
тем програми, визначаючи відповідні календарні терміни з урахуванням
кількості тижневих годин, відведених на цей предмет навчальним планом і
розкладом занять. Розподілена таким чином навчальна програма є
календарним планом роботи вчителя з предмета.

До початку вивчення розділу або великої теми він планує систему уроків
(тематичне планування), що забезпечує логіку вивчення змісту матеріалу,
формування вмінь і навичок в учнів. Плануючи роботу з конкретної теми,
вчитель визначає її місце в системі курсу. Водночас продумує, які нові
ідеї, поняття, вміння, навички треба сформувати в учнів у процесі
вивчення цієї теми; які знання із вивчених раніше розділів програми слід
використати, щоб учні добре зрозуміли новий матеріал і включили його до
системи своїх знань; до яких питань, що вивчалися раніше, варто
повернутися, щоб за допомогою нового матеріалу краще з’ясувати їх; які
практичні роботи учнів внести до плану і як пов’язати теорію з
практикою, які передбачити екскурсії; як встановити зв’язки з іншими
навчальними предметами; які нові знання має повідомити вчитель, а які
учні засвоять самостійно; які тренувальні вправи і творчі роботи
запропонувати учням; як контролювати роботу & організувати самоконтроль
учнів; де, з якою метою і як застосовувати варіанти завдань; у яких
частинах роботи з теми і якими засобами вплинути на емоційні переживання
школярів; як завершити роботу з теми і домогтися, щоб усі учні
повноцінно засвоїли передбачені програмою знання, а також набули
відповідних умінь та навичок.

Під час попередньої підготовки до уроку вчитель повинен ознайомитися не
лише з підручниками і посібниками, а й переглянути навчальні діафільми
та кінофільми, прослухати звукові посібники та ін. Значну увагу слід
звернути на матеріальне забезпечення практичних і лабораторних занять.
За відсутності необхідного обладнання його слід придбати або виготовити.

Важливе питання попередньої підготовки до навчального процесу в
конкретному класі — вивчення стилю викладання у ньому інших вчителів,
ознайомлення з особливостями учнів, їх ставленням до навчання, до
навчальних предметів і до вчителів, що допомагає швидше орієнтуватися в
обстановці, знаходити правильні виходи з можливих ситуацій.

Така загальна підготовленість дає змогу вчителю продуктивніше готуватися
до безпосереднього конкретного уроку. Недарма В. Сухомлинський зазначав,
що вчитель до уроку готується все своє життя.

2. Безпосередня підготовка до уроку

Потребує глибокого продумування кожного його структурного елемента і
може відбуватися в такій послідовності:

Формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: освітня —
домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок
з конкретного навчального матеріалу; розвиваюча — розвивати мовлення,
пам’ять, увагу, уяву мислення, спостережливість, активність і
самостійність учнів, прищепити їм способи пізнавальної діяльності та
ін.; виховна — сприяти формуванню наукового світогляду, моральних,
естетичних та інших якостей особистості кожного школяра, вихованню
колективу класу.

Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. Опрацьовуючи програму,
підручник і посібники, визначають провідні положення та ідеї і
практичний матеріал для їх розкриття. Слід окреслити внутріпредметні та
міжпредметні зв’язки, підібрати нові факти, приклади для наповнення теми
новим змістом. Цей матеріал повинен мати належний виховний потенціал,
сприяти формуванню навичок практичної роботи, розвивати інтереси і
здібності учнів.

Вибір форм організації навчання. Підібравши тип уроку, слід попрацювати
над раціональною його структурою, визначити тривалість кожного її
елемента. Важливо продумати можливість поєднання на уроці фронтальної,
групової, парної та індивідуальної роботи.

Вибір методів і прийомів навчання. Потрібно намітити, які методи
використовуватимуться на кожному етапі уроку, їх поєднання,
взаємодоповнення, виходячи з потреб максимальної пізнавальної діяльності
учнів. При цьому слід зважати на: провідні мотиви, інтереси учнів до
предмета, ставлення їх до уроків учителя; рівень сформованості вміння
навчатися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання
домашнього завдання; активність на уроках, уважність і дисциплінованість
учнів; їх уміння застосовувати знання на практиці; здібності, потенційні
можливості кожного.

Наочно-технічне оснащення уроку. Вчитель визначає, яку наочність або
технічні засоби навчання і як буде використано на уроці.

Визначення змісту й методики виконання домашнього завдання. Обсяг
домашнього завдання має бути таким, щоб не перевантажувати учнів.
Учитель повинен продумати зміст інструктажу щодо його виконання.

Складання плану-конспекту уроку. Кінцевий результат підготовки вчителя
до уроку на основі тематичного плану (з урахуванням його реальності під
час вивчення теми). У ньому зазначають тему, мету й завдання уроку, його
тип і структуру — послідовність навчальних ситуацій під час викладання
навчального матеріалу та самостійної роботи учнів, перелік і місце
навчальних демонстрацій, час на кожен етап уроку, необхідне для
проведення уроку обладнання та навчальні посібники. Учителі математики,
фізики, хімії записують до плану розв’язки задач, які будуть
запропоновані на уроці.

Перевірка готовності вчителя до уроку. Визначення подумки міри володіння
змістом навчального матеріалу, методами і прийомами його розкриття. Слід
обов’язково передбачити труднощі, що можуть виникнути під час уроку, і
способи їх подолання.

Перевірка готовності учнів до уроку. Здійснюється на організаційному
його етапі й під час перевірки виконання учнями домашнього завдання.

Для успішного щоденного і перспективного планування необхідно: 1)
урахування того, який матеріал є найскладнішим для засвоєння; з окремих
тем програми доцільно мати резервні години за рахунок ущільнення
доступнішої для учнів інформації; 2) добрі знання учнів, щоб уявляти
рівень їхньої підготовленості до оволодіння програмою курсу; 3)
осмислення внутріпредметних і міжпредметних зв’язків явищ, що
вивчаються; 4) добір навчального матеріалу, що дає змогу успішно
формувати в учнів світогляд, творчу активність і пізнавальну
самостійність; 5) пошук і систематизація в матеріалі програми
інформації, цікавої для учнів, яка б активізувала увагу, сприяла
вихованню вольових зусиль; 6) продумування системи використання наочних
посібників і додаткової інформації на кожному уроці, системи практичних
і лабораторних робіт згідно з вимогами навчальних програм; 7) визначення
системи категорій і понять, осмислення яких є підґрунтям для оволодіння
матеріалом програми (засвоєння категоріального апарату для осмислення та
розв’язання практичних завдань); 8) визначення обсягу знань та умінь,
якими повинні оволодіти слабкий, середній та сильний учні.

Актуальною є проблема розвитку в учнів пізнавальних інтересів, виховання
потреби у знаннях і самоосвіті, формування вміння працювати з джерелами
наукової інформації, відбирати необхідну для свого загального розвитку і
майбутньої професійної діяльності. Проблемним е питання оптимального
відбору змісту навчального матеріалу до уроків, оскільки й досі бракує
досконалих підручників з багатьох навчальних дисциплін.

Великої ваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на
уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями
різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань.

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні
від типових. Серед них — уроки ділової гри, уроки прес-конференції,
уроки-КВК, уроки-змагання, уроки-консиліуми, уроки-твори,
уроки-винаходи, уроки-заліки та ін., для яких характерні: максимальна
щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності,
запровадження самостійної діяльності учнів, використання програмованого
і проблемного навчання, здійснення міжпредметвих зв’язків, усунення
перевантаженості учнів.

Ось як проводять, наприклад, нестандартний урок з математики,
української мови та КВК.

ІV. КОНСПЕКТ НЕСТАНДАРТНОГО УРОКУ

З МАТЕМАТИКИ

Подорож на острів Математики

Тема: Закріплення знань за таблицями множення і ділення, додавання,
віднімання.

Мета: Сприяти виявленню засвоєних дітьми знань. умінь та навичок.
Працювати над розвитком вміння порівнювати робити математичні
узагальнення та висновки, формувати світогляд дітей. Виховувати моральні
якості, волю, бажання вчитися.

Обладнання: Лічильний матеріал, цифри, малюнки.

Хід уроку.

І.Організаційна частина.

(Чути стукіт у двері. Вчитель одержу телеграму).

Діти, одержала телеграму із запрошенням до участі в одній дуже цікавій
подорожі – подорожі до океану Знань, на острів Математики. Мені б
хотілося, щоб ви вирушили в цю подорож разом зі мною, на нас чекають
цікаві відкриття. У подорож може вирушити той, хто вважає себе готовим
до плавання. Чи годні ви стати моїми супутниками?

Так!

(На планеті – птахи, звірі).

Телеграму – запрошення нам надіслав капітан Десятків зі свого корабля
“Лічильний”. Капітан пропонує вам дати відповіді на такі запитання.

Що ви можете сказати про назву корабля?

Що вам нагадує прізвище Десятків?

А що таке 10? (відповіді учнів)

А зараз Ромко прочитає всім на вірш про цифру 10.

Цифра наче бува О.

Це ж бо нуль або нічого,

Круглий нуль такий хороший

Та не значить він нічого,

Якщо зліва поруч з ним

Одиничку примостити, –

Він значення своє міняє,

Бо вже десяток означає.

Бесіда про звірі і птахи, яких ви бачите, можуть зустрітися нам у
дорозі. Давайте порахуємо їх прямим та зворотним рахунком. (Діти
рахують).

Але чому наш корабель не пливе?

Що трапилось? Це, мабуть, володар морів затримує нас. І справді, це він.
Він просить виконати його завдання.

Назвіть сторони світу.

Учні. Південь, північ, схід, захід.

– Ми перебуватимемо в плаванні рівно один рік.

Скільки це днів? Скільки місяців? Скільки днів у місяці? З чого
складається тиждень? Скільки годин має доба? (Відповіді учнів)

Діти. Ви чуєте, як хвилі б’ється об корабель? Ану, погляньте, хто це нас
супроводжує? Та це дельфіни! Вони розумні істоти і наші друзі. Погляньте
уважно на таблицю і складіть задачу.

(Таблиця на складання задач)

1 ряд – на додавання;

2 рід – на віднімання;

3 ряд – на порівняння.

– Якщо ми впораємося з цим завданням, то потрапимо у Мис Задачний.

Задача

У парту 17 дерев. Плодоносних – 9. Скільки дерев у парку декоративних?

Аналіз задачі. Розв’язування її письмово.

Молодці учні! Мешканці Мису Задачний задоволені вами. Подорожуємо далі.
Попереду ми бачимо нове місто Відпочивайка.

Давайте разом з його мешканцями відпочинемо під музичний супровід.

ІІІ. Фізкультхвилинка.

Відпочили? Рушаймо знову у подорож.

Наступне місто Чисел.

Ось перше завдання:

1 ряд 7+3=15-… 2 ряд 20=17+…

3 ряд 13-7=…+…

Учні виконують завдання парами.

Молодці!

Всі впоралися із завданням!

А тепер нове завдання для кожного ряду.

Групові завдання

І ряд ІІ ряд ІІІ ряд

94-18 85-79 72-16

50+18 80-45 90-54

45-38 47+38 95-29

27+37 18+19 47+16

19+35 17+28 14+37

72-20 96+4 32+14

84-32 32+24 85-15

45+14 72+16 64-10

38-15 90-35 70-19

Учні виконали. Вирушаймо далі. А ось і місто Геометричних фігур. Ану
погляньте, хто це нас зустрічає?

Робот?

З яких фігур складається робот?

Скільки чотирикутників, трикутників, кругів?

А яка ще фігура помітилася?

Практичне завдання:

Накресліть у своїх зошитах по рядах:

восьмикутник.

квадрат

трикутник.

А які ще геометричні фігури знаєте?

ІV. Підсумок уроку

Наша подорож наближається до кінці.

Що сподобалося на уроці?

Що допомогло завершити подорож?

Дружба!

Подорожуючи, ми згадали все, що вивчали на уроках математики. Це також
допомогло нам подолати труднощі у подорожі.

Всі ви діти – молодці,

Гарно працювали!

Але дзвоник пролунав,

Він мені і вам сказав,

Що урок вже час кінчати,

Треба йти відпочивати!

ІV. КОНСПЕКТ НЕСТАНДАРТНОГО УРОКУ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 3-МУ КЛАСІ

Тема: Префікс. Спостереження за словотворчою роллю префіксів.

Мета: ознайомити дітей з основними значеннями найуживаніших префіксів,
організувати спостереження за роллю префіксів у словах їх словотворчою
роллю. Розвивати мислення, урату, спостережливість. Виховувати бережливе
ставлення до природних об’єктів.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання і повторення вивченого.

1. Вмикаємо телевізор.

Один учень (ведучий) оголошує програму “Перший укр.. мови”. В ефірі учні
З-А класу Богородчанської шк. №1, які хочуть поділитися своїми
враженнями від попередньої передачі. На домашнє завдання було
підготувати прикмети про зиму. (2 учні розповідають).

2.Хвилинка каліграфії (розповідь про двох чоловіків) Письмо
деформованого речення

(Землю, зима, засипала, біловолоса, снігом, м’яким)

– Визначити головні члени речення.

– В якому значенні вжито слово біловолоса ? (2 учні із завданнями
працюють біля дошки).

3. Завдання по групах.

І. група – розбирає за будовою слова

м’яким, снігом.

II і III групи – до слова зима добирають спільнокореневі і визначають
корінь.

4. Хвилинка здобутих знань.

– І група – добирає перевірні слова до слів і вставляє пропущені
букви:

(д…р…вце, з…л…ніє, боро..ьба, про…ьба). П група – добирає
антоніми до слів: швидко, яддий, старість. Ш група – (колективно).
Малюнковий диктант: дуб, гриб, сад, ліжко. Підкреслити дзвінкі
і глухі приголосні.

Як їх перевірити ?

III. Повідомлення теми уроку.

– А зараз, щоб підійти до вивчення нового матеріалу, ми відправимося до
казки. І незабаром опинимося в казковому царстві слова і його частин. В
країні Словотвір (це королева, яка підкоряє собі всі частини слова.
Тобто будову слова) жили – були маленькі непосиди: корені, закінчення,
основи , суфікси л, префікси. Жили вони дружно; весело. Але, щоб піти в
подорож до Лексики (це королева, яка керує синонімами, антонімами, тобто
керує словниковим складом слів), вони об’єдналися в слова. Так, корінь
дар, суфікс унк, закінченню вирішили піти в гості, об’єдналися і
утворили слово дарунки. Але вони забули про когось, а про кого ви мені
скажете ? (Про суфікс).

Отже, і наша тема уроку:

Префікс. А Який це префікс, де він стоїть, для чого служить, ми з вами і
довідаємось на сьогоднішньому уроці.

– Діти, що ж ми можемо поставити перед словом дарунки, яку
частину? (по ).

Яке слово утворилося ? (подарунки). Запишіть тему уроку: Префікс.

Відкрийте підручники на ст.. 119, щоб можна далі відправитися в гості з
частинами слова. Впр. 281. (Прочитаємо словосполучення і скажемо, які ж
префікси є в словах.)

– Як ці частини змінюють зміст словосполучень ?

– Як ви розумієте їх зміст ?

– Які зустрічали префікси ? Письмо речення по — пам’яті. Закрутилися
сніжинки, як веселі комашинки.

– Відшукайте слово з префіксом.

– А як позначають його ?

Отже, продовжуємо нашу казку, щоб потрапити до Лексики. Щоб потрапити
до цієї країни треба стати всім частинам на свої місця.

– Де ж повинен стати корінь ? Чому ?

– Де суфікс ? Чому ?

– Країна Словотвір надшила всіх різними значками, щоб можна було їх
розпізнати: префікс, корінь, суфікс, закінчення.

– Де ж став префікс ? Читання правила (ст. 120).

(заучування)

– Що ж називається префіксом ?

– Для чого служить префікс ? Закріплення. Вправи 282.

– Пригадайте, що таке антоніми ?

– Вам потрібно дібрати їх.

І варіант добирає до 1,2,3 слів антоніми і визначає префікс.

ІІ варіант – до 4,5,6 слова теж добирає антоніми і визначає префікс.

З 2-ма словами на вибір усно скласти речення.

IV. Фізкультхвилинка

Відпочинемо біля казкового джерельця.

1. Вправа 283.

а) прочитайте вірш (мовчки);

б) один учень читає вголос;

– Про що цей вірш ?

– Що таке джерело ? З чого утв. Джерело ?

– Звідки беруть початок річки ?

– Чим корисна джерельна вода ?

2. Робота над малюнком.

Розгляньте малюнок і скажіть, що ви бачите на ньому ? – А зараз,
мозковий штурм.

– Із чим зв’язане і що таке джерело.

Із вірша виписати слова, у яких є префікси, позначіть їх.

– Які це префікси ? Де вони стоять ?

І група – виписує самостійно і складає речення за малюнком.

З рештою учнів колективно.

Гра – змагання.

І ряд II ряд III ряд

копати -літати ходити.

– Як можна ці слова з єднати з різними префіксами ?

– Хто більше придумає слів ?

– Для чого служать префікси ? Вправа 284.

– Від поданих слів за допомогою префіксів: за – , пере -., в: при –
утворіть нові слова.

І варіант (1,2 сл.), П вар. (3,4 сл.)

летіти вести

нести везти

– Скласти з 2 словами словосполучення. Загадка: (завдання: виписати
слова з префіксами).

В небі хмаринка пролітала

Білий пух порозсипала

Він на землю міцно ліг

Називають його… (сніг)

V. Закріплення вивченого.

1. Гра “Спіймай префікс”.

Якщо у слові є префікс, діти сплескують, а якщо ні, то не плещуть:
поїхав, їзда, доїхав, заїхав, посадка, садити, сад, насадити; бігати,
біг, побігти, відбігти; жити, життя, пожити, записка, розписка,
писати, запис, читати, читанка, перечитати, стрибок, підстрибнути. 2.
Придумати слова за схемами.

I група –

II група –

Ш група –

VI. Підсумок уроку.

– Яку тему ми вивчили ?

– Де ми побували ?.

– Де стоїть префікс ? Для чого служить ? Домашнє завдання (по групах)

Впр. 285 І група до виділених слів добирає ще по одному слову з інтим
префіксом і записує їх. Решта учнів виконують ще завдання, що є у
вправі.

V. НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК КВК (2 КЛАС)

Тема: “Тварини. Охорона тварин”.

Мета. Розширити, узагальнити знання дітей з теми “Тварини”: закріпити
відмінні риси між дикими і свійськими тваринами, розкрити залежність
життя тварин від рослин і явищ неживої природи. Розвивати смислову та
образну пам’ять, вміння узагальнювати. Виховувати турботливе ставлення
до природи.

Обладнання. Роздавальні картки з загадками, ребуси, малюнки з
зображенням тварин, виставка книг про тварин, плакати-вислови про
свійських і диких тварин: “Вірний, як собака”, “Голодний, як вовк”, “Не
давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти”, “Заєць спить
та очей не жмурить”.

План уроку.

I. Організація класу.

II. Вступне слово вчителя.

Все, що оточує нас і не зроблене руками людей – природа. Природа дає Все
необхідне для життя людини: їжу, воду, повітря. Вона є джерелом
натхнення для художників, письменників, композиторів. Недарма природу
називають ненькою. Всі ми – діти природи, та не всі однаково добрі до
неї. Природа потребує постійної уваги, турботи. Сьогодні у нас засідання
клубу КВК на тему “Тварини, охорона тварин”. Привітання команд.
“Всезнайки”.

Ми — всезнайки, Ми – читайки,

Носа вам утремо – коровай заберемо. “Пі знайки”.

Ми пі знайки-молодці

Залюбки читаєм.

Перемогу в боротьбі

Здобути бажаєм.

III. Розминка для команд.

1. Комаха, яка збирає квітковий нектар і перетворює його на мед.
(Бджола)

2. Метелик, гусінь якого завиває кокон, а з нього виробляють шовкове
волокно. (Шовкопряд )

3. Ящик для утримання бджіл. (Вулик)

4. Цукристий сік, який бджоли збирають з квіток. (Нектар)

5. Комаха, яку бояться птахи. (Сонечко )

6. Сіро-зелені комашки, які полюбляють сонечка. (Тля)

7. Якщо прислухатися до співу цього птаха, то можна розпізнати голоси
дроздів, чечевиць, деркачів, дятлів і багатьох інших птахів. Він вміє
нявчати як кіт, квокати, як курка, і навіть наслідувати вищання пилки та
рипіння колодязного журавля. Не випадково його кличуть “північним
папугою” (Шпак)

8. А цей птах знищує багато волохатої гусені — надзвичайного шкідника
лісу. Та й пташенят не висиджує. ( Зозуля )

9. Цей гарний і цінний птах заслуговує на увагу людей і збереження. В
одній з відомих дитячих казок його називають “гидким каченям”. (Лебідь)

10.Великий птах з довгими ногами й прямим дзьобом, полює в місцях,
багатих народу. Про нього в народі кажуть: птах, що приносить щастя.
(Лелека)

11.А цей птах любить живитися насінням конопель. (Журавель)

12.Ці птахи можуть передбачити погоду, такі собі маленькі барометри. Про
них у народі говорять: низько літають над землею – на дощ. ( Ластівки )

4. Гра “Аукціон”.

Вчитель оголошує тему. Команди по черзі називають тварин. Хто останній
називає – той виграє.

Горобець — синиця, ластівка… Лисиця — вовк, заєць…

5. Хочеш вір, а ні-перевір… Знання народних прикмет.

– Горобці дружно цвірінчать узимку — ( на тепло ).

– Побачив шпака — знай ( весна біля порога ).

– Перелітні птахи летять зграями ( на дружну весну ).

– Якщо навесні довго не линяють зайці – ( холодна погода триватиме ).

– Кроти і миші роблять великі запаси – ( на сувору і сніжну зиму ).

– Кіт шукає тепло – ( буде сильний мороз ).

– Ворони розкаркались – ( на заметіль ).

– У зайців хутро посвітлішало – ( близько зима).

– Ранній приліт ластівок, граків і журавлів – ( на ранню весну ).

6. Народ скаже, як зав’яже ( прислів’я).

– Де багато пташок ( там немає комашок ).

Корова у господарстві ( як друга мати ).

– – ‘ Зозуля стала кувати ( морозу не бувати ).

Зруйнував гніздо пташине – ( не буде в тебе ні дітей, ані родини ). До
природи ( не неси шкоди ).

7. Конкурс “Хто швидше”.

1. Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак півню:

– Ти не вмієш так, як я, Так як ти, не вмію я.

2. Вибіг Гришка на доріжку, На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки
Гришка кішку, Хай спіймає кішка мишку.

8. Конкурс капітанів. “Хто вміє слухати”.

Ведучий читає текст. Подумайте, яку істотну ознаку я пропустила.

Текст “Комахи”.

Комахи – це невеликі за розміром тварини. Зовні комахи дуже
різноманітні. Метелик відрізняється від мухи, жук від комара, коник
– від бджоли. Щоб розпізнати комаху, необхідно знати ознаки, за якими
вона відрізняється від інших тварин. Ось вони: 1) тіло складається з
трьох частин: голова, груди, черевце. 2) черевце поділене на членики,
які добре помітно, коли комаху перекинути на спину; без комах природа
дуже збідніла б, адже вони запилюють квіткові рослини, після чого
утворюється плід з насінням. Проте, серед комах є багато таких, що
приносять шкоду людині. Мухи, комарі, блохи є переносниками тяжких
хвороб. Та все ж користь від комах значно більша, ніж шкода. (
Комахи мають 6 ніг ).

Текст ” Птахи “.

Птахи відрізняються від інших тварин зовнішнім виглядом. Міцний
дзьоб допомагає захоплювати і подрібнювати їжу. Птахи живуть в лісах, на
полях, водоймах. Найважче доводиться птахам взимку. Зникають комахи,
зелені рослини – все вкривається снігом. Тому перелітні птахи відлітають
у теплі краї, де є корм. Частина птахів знаходить їжу і взимку, тому
залишаються зимувати в рідних краях. Птахи дуже корисні тварини. Вони
живляться комахами і гризунами, тому знищують багато шкідників
сільського господарства. А також розносять насіння на великі віддалі, де
з нього виростять нові рослини. М’ясо, яйця – цінні продукти харчування.
Без пташиного співу і щебету природа стала б сумною і непривітною. (
Передні кінцівки перетворились на крила. Тіло вкрите пір ям ).

2) Дайте відповіді на питання:

1. Тварини — частини живої чи неживої природи.

2. Тварини, для яких основною є рослинна їжа, називають ( хижаки,
травоїдні, всеїдні).

3. Тварини, що живляться іншими тваринами, називають ( усеїдними,
хижаками ).

4. Тварини, які охоче поїдають і рослинну, і тваринну їжу називають
(усеїдними, травоїдними, хижаками ).

5. Тварини, яких людина розводить і використовує у своєму
господарстві?

6. До тварин належать: квіти? Гриби? Комахи?

7. Птахів змушує летіти у вирій голод чи холод?

8. Горобці, галки, ворони – це перелітні чи зимуючі птахи?

9. Яка з поданих комах корисна: муха, комар чи мураха? 10.Яка з тварин
хижа: синиця, вовк, бджола?

11 .Яка з цих пташок перелітна: ластівка, сорока, ворона?

12.На зиму змінює колір хутра: ведмідь, заєць, вовк?

13.Назви травоїдну тварину: лисиця, заєць, їжак.

14.У зимову сплячку впадає: білка, ведмідь, вовк?

15.Яка з цих пташок не має свого гнізда: ластівка, лелека, зозуля?

3) Конкурс ” Хто зайвий? Чому? ” ( Малюнки )

– Шпак, ластівка, журавель, горобець.

– Кіт, їжак, сова, курка?

– Вовк, лисиця, олень, кінь?

– Собака, кіт, білка?

– Вовк, курка, корова, гуска?

– Вовк, лисиця, муха, куниця?

– Вовк, лисиця, заєць, куниця?

9. Гра ” Шифрувальник “.

Л. с. ц.

К. р. в.

Ж. р. в. л.

Г. р. б. ц.

10. Побудуйте ланцюги живлення. Гриби – білка – куниця.

Дятел – дуб – жук – короїд. Вовк – жолуді – кабан. Коріння дуба – миші –
лисиця. Квітка — їжак — пугач — слимак — жаба. Зерно – земля – миша –
орел.

11. Загадки про лісових мешканців. Слова-відгадки розкладають у певні
колонки. Звірі Птахи Комахи –

12. Гра “Буду я природі другом “. Правила поведінки в природі.

– Не ламай гілля дерев та кущів.

– Не зривай в лісах та на луках квітів.

– Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.

– Не руйнуй мурашники.

– Не руйнуй пташині гнізда.

– Не лови диких тваринок і не принось їх додому.

Музичний конкурс.

Пісня “Два барана”. Пісня “Осінь”.

14. Домашнє завдання. Конкурс “Довідкове бюро”.

Наші команди мали завдання знайти цікаве про тварин.

1. Найбільша тварина – синій кит, має тіло завдовжки ЗО м., масу 150 т.

2. Всі бабки — повітряні хижаки. Вони ловлять у повітрі мух, комарів,
метеликів та інших комах. Будемо охороняти бабок.

3. Руді лісові мурахи знищують за добу 20 тис. Шкідливих комах. Мурахи
– надійний захист для лісу, садка. Мурашок Слід берегти, охороняти і не
руйнувати мурашників.

4. Пара синиць з їдає до 3 тис. гусениць за день.

5. Одна сова за літо знищує тисячу польових мишей, зберігаючи і одну
тону хліба.

6. Один грак за день під час оранки поля з їдає 400 личинок хруща.

7. Зозуля поїдає волохату гусінь, яку не їдять інші птахи.

8. Ластівка з’їдає за рік близько 2 тис. кг комах, тобто повний кузов
вантажної машини.

9. Висота жирафа -6м.

10.Висота слона до 4 м., маса— 12т. Хобот дає змогу слону сприймати
запахи на відстані до 5 км., хоботом слон нюхає, п’є воду, зриває з
дерев листя і відправляє у пащу все, чим живиться.

15. Конкурс ” Буду я природі другом “.

1) Будьте охоронцями природи!

Вам у походи ходити,

І мандрувать любі діти!

Вмійте ж природу любити.

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром

Квіти, дерева і трави…

Квіти не рви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежинку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного гаю.

П. Синиченко

Не рвіть квіток, не убивайте.

Життя одне – не віднімайте.

Воно дано, їм як і нам,

Радіти сонцю і вітрам.

16. Конкурс ” Усміхнись “.

1. На уроці вчителька запитала:

– Якого кольору їжачок?

– Колючого, – тихо відповіла Оленка.

2. Стоїть хлопчик біля клітки з левом. Побачив його працівник зоопарку
й каже:

– Хлопчику, відійди від клітки.

– Не бійтеся, дядечку, я йому нічого не зроблю.

3. – Що ти знаєш про сову?

– Сова корисний птах, але для декого страшний.

– Для кого?

– Для мишей.

4. – Розкажіть, як добуває дятел собі їжу?

– Він стукає дзьобом по дереву, а шкідливі комахи лякаються і виходять
з-під кори.

5. – Ти знаєш, що таке зоопарк?

– Знаю.

– А що?

– Це велика загорожа, де знаходяться люди і звірі.

6. В зоопарку доня розглядає слона.

– Чи слон хоботом скубе слоненя за вуха?

– А навіщо це слону? Так робити не гарно.

– Жаль, такі великі вуха пропадають марно.

7. — Чом у тебе, жабко, голова плеската?

– Бо на мене шапка трохи тіснувата.

– А чого у тебе, як ті блюдця очі?

– Бо лічу я в небі зореньки щоночі.

– А чого животик білий, мов сметана?

– Бо купаюсь у воді з вечора до рана.

8. їжак запросив в гості сороко ніжку. Дуже довго її не було. І ось
нарешті, стук у двері, це вона.

– Чому ти, сороконіжко, так довго йшла?

– Якщо б ти не повішав табличку над дверима “Витирайте ноги” я
прийшла би швидше.

17. Впізнай казку.

Я називаю групу тварин, а ви називаєте казку.

1. Котик, півник, лисичка.

2. Бичок, ведмідь, вовк, лисичка, зайчик.

3. Змія, зміючка, гусенятко.

4. Двоє мишенят, півник.

5. Коза, зайчик, ведмідь, вовк, лисичка, рак.

6. Мишка, жабка, зайчик, лисичка, вовчик, кабан, ведмідь, собачка. Лист
сови.

Привіт мої любі! Мене усі звуть мудрою совою. Хочу дати вам корисні
поради.

1. Якщо думати, що все на світі давно відомо, то ніколи нічого нового
не відкрити.

На світі є багато невідомого. Різні бувають відкриття. Бувають відкриття
для всіх, а бувають для себе. Це ті, чого ти раніше не знав.

2. Пам’ятайте: вам належить Земля! Ви повинні завжди боротися, щоб вона
залишилась і була багатою і прекрасною, щоб жили на ній звірі, росли
дерева, жили мирно люди.

3. Гадаєте, що природа, що нас оточує, не розмовляє? Усе живе
розмовляє, кожний своєю мовою. Розуміють їхню мову тільки ті, хто
добре знає, хто серед них не чужий, а свій. Чужі чують у лісі просто
шум, а свої слухають лісові розмови. Прислухайтесь до всього живого, і
ви по-іншому зрозумієте життя, відчуєте себе в чарівному світі природи.

ВИСНОВОК

Поступальний розвиток нашого суспільства, розбудова демократичної
держави, пов’язані з переходом до ринкових відносин, привели не лише до
економічних і політичних змін, а й до змін моральних норм поведінки
людей, і насамперед, підростаючого покоління.

Одне з головних завдань, яке закладено в Державному стандарті початкової
загальної освіти – це орієнтація системи освіти на дитячу особистість,
її розвиток. Тут вчитель добре розуміє, що особистісно-розвивальна
спрямованість освіти неможлива без навчання.

В своїй роботі вчитель постійно звертає увагу на розвиток творчих
здібностей, уяви, мислення молодших школярів. Без творчих педагогів
сучасна школа просто неможлива, адже тільки такі вчителі здатні
виховувати творчу особистість. Вчитель повинен завжди прагнути до чогось
нестандартного й оригінального у своїй роботі.

На уроках мови, математики, природознавства та інших повинне старатися
формувати розвинену творчу особистість, здатність до нестандартного
мислення, турбуватися про охорону здоров’я вихованців.

Розвиток творчих здібностей повинне бути не тільки на уроках, але й в
позаурочний час, на перервах та виховних годинах.

Вчитель повинен працювати творчо, старатися захоплювати дітей, а тому це
успіхи дітей у навчанні буде великим досягненням у його роботі.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Журнали “Початкова школа”

А.З. Кіктенко “Освітні технології” навчальний методичний посібник.

Онищук В.А. “Урок в современной школе”.

Підласий І.П. “Як підготувати ефективний урок”.

Малафіїн І.В. “Урок в сучасній школі: питання теорії і практики”

Паламарчук В.Ф., Рум’янцева Д.І., Антипова О.Й. “У пошуках
нестандартного уроку”.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020