Тарас Шевченко в дитинстві (урок)

Тарас Шевченко в дитинстві

 

1 клас

 

Мета: розкрити багатство душі поета з дитинства, незважаючи на нелегку
долю; показати прагнення до знань і до прекрасного; показати турботу
Шевченка про духовну просвіту українців (переклад Псалмів, «Буквар»).

 

Зміст уроку

 

І Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

– Ми вивчаємо християнську етику. Для чого?

– Скільки часу потрібно людині, щоб іти дорогою Добра? (Все життя)

– Для чого ми живемо? Якою дорогою повинна йти людина? (Дорогою Добра?)

– Якою дорогою хочете іти ви?

– Які правила руху на Дорозі Добра?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

– Любити свою Батьківщину неможливо, щоб не пам’ятати славетних людей,
українців, які принесли всесвітню славу Україні; українському народу.

Одним із славетних українців був Тарас Григорович Шевченко. Його твори
читають і у наш час на багатьох мовах світу.

III. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринці (нині Черкаської
обл.) в сім’ї кріпаків. Ріс Тарас допитливою, розумною людиною, хотів
усе знати.

Але горе спіткало Тараса. У дев’ять років хлопчик залишився без матері.
Батько одружився з жінкою, яка мала своїх дітей. Тарас змушений був
терпіти постійні знущання від лихої мачухи. В одинадцять років Тарас
став круглим сиротою.

В обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Вугіллям,
крейдою чи олівцем він малював скрізь: на стінах, на дешевому сірому
папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у
пошуках вчителя. Був він за школяра-попихача, наймита, в обов’язки якого
входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів вічно п’яного дяка.

8

:

E

E

L N ” – ®

°

:

E

N – °

Часто до Тараса ставилися несправедливо, часто його били. Але, не
зважаючи на це Тарас умів цінувати добро від людей і все життя залишався
вдячним своїй старшій сестрі та односельчанам, які співчували та
підтримували його.

Подивіться на ілюстрації картин Тараса Шевченка. Художник з любов’ю і
теплотою змальовує простих селян, жінок, дітей, природу рідного краю.

Т. Шевченко згадує з дитинства найсвітліші хвилини, коли він міг, десь
заховавшись у кущах, читати та малювати.

Читання вірша «Мені тринадцяти минало».

– Чи розумієте ви Тараса, якому було радісно на душі, хоча в цей час у
нього нічого немає: ні батьків, ні домівки, ні одежі, а часто й їжі.

Робота з підручником. Читання статті підручника.

– Які три справи любив робити хлопчик Тарас і чому?

– Чи можемо ми назвати Тараса доброю людиною? Чому?

– Про самоту, душевний сум Тараса говорять слова пісні «Зоре моя
вечірняя». (Прослуховування пісні «Зоре моя…»).

У дитинстві Т. Шевченко, як і всі тоді, вчився читати по Псалтирі (це
така частина Святого Письма, яку часто використовують на богослужінні).
А коли став дорослим, склав сам буквар для українських дітей, щоб їм
було легше вчитися читати. Це говорить про турботу Шевченка про духовну
просвіту українців.

Робота в зошиті, с 24.

Прочитайте слова поета, які він сказав своїм нащадкам. Як ви їх
розумієте?

IV. Підсумки уроку.

– Про кого ми говорили на уроці?

– Що ви запам’ятали про Т. Шевченка?

– Тарас Шевченко – видатна людина. Він пройшов свій життєвий шлях,
починаючи з самих низин, і піднявся до всесвітньої слави. В будь-яких
життєвих ситуаціях людина не втрачала людяності, чуйності, порядності.
Можна сміливо сказати, що Тарас Шевченко все життя йшов Дорогою Добра.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *