Свято Стрітення
Ведуча. Доброго дня, шановні гості! Сьогодні ми хочемо розказати вам про
свято, яке завершує зимовий цикл народних обрядів. На зламі між зимою і
ранньою весною, ми святкуємо день Стрітення. Слово це означає – зустріч.
А чи знаєте ви про яку зустріч йдеться мова?
1-а дитина. Вранці на околицю села в’їхала красуня Весна. Аж ось їй
назустріч виходить непривітна зла Зима і починає сперечатися з дівчиною.
2-а дитина. Довго тривала суперечка. Ніяк не могли вони визначитися6
кому йти, а кому вертатися. І вирішили вони помірятися силою.
3-я дитина. Злізла Весна з коня і почався двобій. Вважалося, що
переможець буде володарювати далі. Якщо до вечора стане тепліше –
перемогла Весна, а якщо холодніше – Зима.
4-а дитина. А сталося все це 15 лютого. Тому на останній місяць зими і
припадає одне з найшановніших свят – свято Стрітення.
5-а дитина. Вже сонце над землею
що новий день, то вище.
Північний вітер лютий
не так зловтішно свище.
6-а дитина. Зима хоч і бореться,
але безсила нині,
бо вже весна проснулась,
розкривши очі сині.
7-а дитина. Чекаємо, що сонечко
загляне у віконечко.
А соловейко в гаї
нам пісню заспіває.
(Виходить сердита Зима)
Зима. Та хто це сміє посеред зими про спів літнього птаха згадувати. Бач
чого захотіли! Сонечка, тепла їм подавай. Зараз я снігу намету, віхолу
напущу, бо ще силу свою маю.
(Виходить Теплинка)
Теплинка. Доброго дня, Зимонько!
Зима. Ти хто така? Як ти насмілилась підійти до мене? Та я зараз морозу
на тебе напущу!
Теплинка. А я дівчинка Теплинка, провісниця Весни. І хоч ти, Зимонько,
лютуєш, хуртовинами залякуєш, але не налякати тобі мене. Бо вже в
повітрі пахне весною. А через 15 днів – уже й Березень прийде.
Мишка. Зимонько, Зимонько,
Снігом не труси.
І морозу морозити не вели!
Бач звірята он сидять
І від холоду тремтять.
Зайчик. Ох і надокучили мені морози. Наголодувався я вже взимку. Кожушок
обносився. Ходімо звірята весну шукати.
Теплинка. Ось, ось пропаде твоя сила. Подивися – звірята вже вирушили в
ліс весну шукати.
Вовчик. Доброго дня, звірятка! А куди ви поспішаєте?
Лисичка. Ідемо тепло шукати, весну зустрічати. Ходімо з нами.
Ведмедик. І хоча ще сніги лежать, але вже струмочок під снігом
продзвенів, що вже весна близько. Тепла хочеться, ясного сонечка.
Звірята. Вийди, вийди, сонечко
На дідове полечко
На бабине зіллячко
На наше подвір’ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
Сонечко. Добрий день, друзі! А куди ви поспішаєте?
Вовчик. Весну шукаємо. Чи не бачиш ти згори Весни-чарівниці, молодої
дівиці?
Сонечко. Бачу! За високими дубами, за глибокими снігами Веснонька
походжає, квіти, трави розсіває і сюди вже повертає!
А ви звірятка заспівайте!
Весну-красну закликайте!
(Співають «А вже красне сонечко припекло»)
Зима. Хіба мені уже час з весною зустрічатися.
Теплинка. Аякже. Сьогодні ж Стрітення6 зима з весною зустрічаються,
силою міряються.
Зима. Ой, я зовсім забула, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаймося
із весною. Подивимось, чия візьме! То ж кличте весну!
Діти. Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати!
Зиму проводжати!
Зимонька – в возочку,
Літечко – в човничку.
(Під музику «Дівчина-весна» виходить Весна із проліском та струмочком)
Весна. А ось і я – Весна-красна!
Куди ступаю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну!
Я весна-весняночка
Весняночка-співаночка
Край доріжки зупиняюся,
І до діток привітаюся.
Діти. Весна, весна, наша красна,
А що ти нам принесла?
Весна. Принесла я вам тепло,
Гарним людонькам – добро.
На дерева цвіту
На поля жито.
На дівчаток – красу
А на хлопчиків сили,
Щоб росли і міцніли.
Діти. А кого ти, Веснонько, нам привела?
Весна. Привела вам струмочок дзвінкий,
Та пролісок ясний.
Пролісок. Я – перша квіточка весни,
Я – пролісковий цвіт.
Пережила зимові сни
І знов родилася на світ.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь
З весною в гості я до вас прийшла
Люблю я сонце й тінь.
Струмочок. Цілу зиму я спав, на тепло чекав.
А тепер прокинувся,
Зразу бігти кинувся,
Дзвінко заспівав.
Я – струмочок весняний,
Я – струмочок голосний
Поспішаю до річеньки
Й до весни – сестриченьки.
Зима. Ой-ой-ой! Яка ж ти в нас хороша.
Треба мені свою силу зібрати,
щоб з тобою до бою стати.
Насуплю брови – і вітер з морозом повіє
Усе скрізь загине – рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
Весна. А я засміюся, – і сонце засяє
Прокинуться луки, ліси, і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Ведуча. Зимонько, Веснонько, не сваріться, не сперечайтесь! А краще
позмагайтесь! Наші дітки вам допоможуть.
У конкурсних змаганнях беруть участь 2 команди по 5 чоловік.
1 конкурс. Зі складів утворити назви команд.
1 команда – «Струмочок»
2команда – «Заметіль»
2 конкурс – «Відгадай загадки»
1 команда
Я падаю на ваші хати,
N
P
f
VXn°
?
E
?Я білий-білий, волохатий,
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто … (Сніг)
На шибках без олівця
Він малює без кінця.
А минеться зима –
Глянь, – і маляра нема. (Мороз)
На зимові віти
Сіли білі квіти. (Іній)
Аж тріщить мороз, лютує,
Сніжна віхола танцює,
А ставок у лід закутий,
Третій місяць зими називається … (Лютий)
2 команда.
Привітанням журавля
Я пробуджую поля.
Небеса і ручаї. Я заквітчую гаї.
Відгадали хто вона,
Ця красуня чарівна? (Весна)
Що у світі найсвітліше,
Наймиліше, найтепліше?
Що по небу вдень гуляє,
Ніч приходить – спочиває? (Сонце)
Перший я приніс весну,
Розбудив усе від сну.
І співаю під вікном
Люди звуть мене … (Шпаком)
Росте вона додолу головою
Росте вона холодною зимою.
А тільки сонечко засяє –
Вона заплаче і розтане. (Бурулька)
3 конкурс «Хто більше?» (завдання від Зими)
За 1 хвилину (по одному учаснику від команди) намалювати сніжинки.
Перемагає та команда, у якої більше сніжинок.
4 конкурс «Хто швидше?»
(По одному учаснику від команди). На підлозі лежать сніжинки та
квіточки. Команда «Струмочок» збирає квіти, а команда «Заметіль» –
сніжинки. Перемагає та команда, учасник якої швидше справиться із
завданням.
5 конкурс «Весна» (завдання від Весни)
Кожна команда отримує на окремих листках букви в, е, с, н, а. Кожний
учасник переносить по одній букві на «інший берег» і утворює слово
«весна».
Підводяться підсумки змагань.
Ведуча. Молодці, ви гарно справилися із завданням. У нашому двобої
перемогла … А щоб дізнатися хто буде володарювати у найближчий час,
треба спостерігати за погодою сьогоднішнього дня. У народі говорили:
– Як на Стрітення калюжі, то чекай ще великої стужі.
– Як на Стрітення капає вода зі стріхи, не найдеться з літа потіхи.
– Як надвечір потепліє, то перемагає весна.
– Як на Стрітення півень води нап’ється на порозі, то на Явдохи віл
напасеться на дорозі.
– Які на дахах бурульки, стільки ще випаде снігу.
Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Що ж, Весно, ти мене перемогла!
Збираюся я в путь!
Прощавайте! Прощавайте!
Та мене не забувайте!
Через рік, як прийдуть холоди,
Завітаю знов до вас сюди!
(Діти виконують пісню «Ой минула вже зима»)
Весна. Всі ви Зиму проводжали
Мене, Весну, зустрічали
І у цей чудовий час
Дівчатка-господині завітали до нас.
(Заходять 3 дівчинки в українських костюмах)
1 дівчинка. (зі свічкою)
Спасибі тобі, Боже,
Що з зимою попрощались,
Що весни діждались.
Поможи нам, Боже,
В добрий час почати
Весну закликати.
2 дівчинка. (з горнятком води)
Прийди, прийди, весно,
Принеси нам жита.
Принеси нам цвіту,
Ще й рясних квіточок,
Щоб сплести віночок!
3 дівчинка. (із печивом жайворонком)
Пташок викликаю
З теплого краю.
Летіть, соловейки,
На нашу земельку!
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки,
Летіть, сизокрилі,
Ви всі нам милі.
Весна. А що ви нам, дівчатонька, принесли?
1 дівчинка. Я у церкві була і стрітенську свічку вам принесла. Вона має
велику силу, відганяє людську біду, як весняна повінь. А ще вона
оберігає оселі від пожежі та грому.
2 дівчинка. А я теж у церкву ходила і воду освятила. Нею бабуся худобу
напоє, а дідусь – вулики окропить.
3 дівчинка. Ми з мамою жайворонків напекли. З давніх-давен люди вірили,
що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають
і відмикають літо. А ми з друзями у садок ходили «жайворонків» підкидали
і заклички для птахів співали.
(Пригощають гостей печивом і дарують свічки)
Ведуча. Ось і підійшло до кінця наше свято. А весна тільки вступить у
свої права.
(На екрані фото весни)
Піде весна лугами, лісами
Встелятиме землю килимами
Заквітчає усе зелом,
Щоб усім було весело.
Всіх людей теплом зігріє
І здоров’я всім навіє.
А я хочу, щоб наші діти
З рідним словом зростали.
Україну нашу рідну усім серцем кохали.
Щоб звичаї свого народу пам’ятали
Традиції святкувань не забували!
Література
1. Благослови, мати: Зб. – К.: Освіта, 1995 – 189 с.
2. Домбровська Л. М., Лабащук О. В. Сьогодні свято ч. 3 – Тернопіль:
Мандрівець, 2001.
3. Канапайко Р. Л., Іванів В. Й. Стрітення – «Розкажіть онуку», №3,99.
4. Ковальчук О. В. Українське народознавство, – К.: «Освіта», 1992 – 176
с.
5. Лабащук О. В., Морська Я. Ф. Сьогодні свято ч. 2. – Тернопіль:
Мандрівець, 2003.
6. Михальська С. П. Стрітення. Методичний бюлетень «Джерело педагогічної
майстерності», №14, Х.: 1996, с.83.
7. Пори року. Вірші, оповідання, загадки. Харків: ТОВ «Сінтекс, ЛТД»,
2007.
8. Прислів’я українського народу: Зб. – Х.: ВД «Школа», 2006. – 112 с.
9. Солощенко Л. Г. свято Стрітення «Початкове навчання і виховання»,
№34, 2007.
10. Федієнко В. Зима іде – свята веде, ВД «Школа», Х.: 2009.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
