Свято матері
І Ведучий: Травень найкращий місяць у році. Повнота цвітіння і надій,
торжества воскреслої із зимового сну природи. І радість матерів, бо їх
заслужено вшановують.
ІІ Ведучий: Свято це прийшло до нас з американського континенту у 1914
р. Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята –
Дня Матері. За прикладом Америки пішли держави північної і середньої
Європи: Швеція, Норвегія, Австрія.
І Ведучий: Так цей день, Друга неділя Травня кожного року – став
міжнародним святом у найкращому розумінні цього слова.
ІІ Ведучий: А 1929 рік, за почином Союзу Українок, був першим роком
Свята Української Матері в Галичині.
І Ведучий: Свято Матері має подвійний характер: родинний і громадський.
У родинному колі діти готують для мами подарунки і найголовніше –
намагаються бути прикладом чемності і послушенства.
ІІ Ведучий: Дорослі члени сім’ї виконували за маму всю роботу,
старалися, щоб мама хоч день відпочила.
І Ведучий: Пісні, вірші, вистави, музика, сміх, квіти – все було для
милих, добрих, щедрих і щирих, самовідданих і витривалих матерів. Так
громада виказувала честь і шану жінці – Матері.
ІІ Ведучий: На початку століття церковна громада називала травень
місяцем Матері Божої. Дорослі і діти носили до каплиць, церков, образів
і фігур квіти, співали багато пісень, славили ту жінку земну, що привела
на світ Сина Божого.
І Ведучий: В другу неділю Травня в церквах відбувалися святкові
богослужіння за здоров’я матерів. З нетерпінням чекали цього дня діти,
вони вчили молитви, пісні присвячені Бого-Матері, зверталися до
Пречистої словами поширених тоді поезій.
ІІ Ведучий: О, свята ненько, чиста леліє,
В тобі спасіння, наша надія!
Охороняй нас від зла, маленьких,
Пригорни в ласці душі чистенькі.
І Ведучий: Страдницький шлях життя пройшла Матір Божа. Від самого
народження Ісуса Христа і до його вознесіння на небо Мати Господа нашого
переносила разом з ним весь біль, терпіння, якому не було меж. По волі
свого Сина береже нас Матінка Божа в цім житті від гріха, від нещастя і
веде нас до раю праведною дорогою.
Пісня “Страдницька мати”.
(в цей час матері запалюють свічки).
Страдницька мати під хрестом стояла
Стала ридати в сльозах промовляти:
Ой, синку, сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину на хресті?
Я тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами,
А нині плачу, бо тебе вже трачу,
Вже тя, Милий Сину, більше не побачу, Сину мій.
Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
За світ лукавий, злобний і неправий,
R
f
BX
(
d R
B
??????????$????Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий, на хресті.
Моя підпоро, мій світе ясний!
Гаснем заскоро, в’янем безчасно,
А що ж зі мною останесь сиротою?
Я ж сама на світі, як билина стою під хрестом.
Мій Боже милий! Усердно тя молю,
Додай мені сили в нещаснім бою,
Тебе благаю, як сама лиш знаю,
І тобі днесь Сина мого поручаю на хресті.
(Діти припадають на коліна і моляться).
І Ведучий: Доля наших матерів – це доля рідної Вкраїни. Моя Україна
завжди у всі віки була неопалимою купиною.
ІІ Ведучий: Ще про козацькі часи пише Ліна Костенко в поемі “Маруся
Чурай”:
Пів України – то козацькі вдови.
Овдовіла, а чи залишена чоловіком, який пішов на війну, чи карався в
полоні, українська жінка мусила тримати в хаті не лише три кути, а таки
всі чотири.
Пісня “Хата моя, біла хата”.
І Ведучий: Поміж мільйонами українських вдів просвічують маяками яскраві
постаті. Вдова Олега – княгиня Ольга, мати християнської України.
ІІ Ведучий: Вдова князя Галицько-Волинського – Романа.
І Ведучий: Вдова – черниця Марія-Магдалина Мазепина, яка надихнула сина,
великого гетьмана.
ІІ Ведучий: А в наші часи – Катря Зарицька, Наталя Шухевичева, котрі
втратили чоловіків у боротьбі за найвищі ідеали народу, а самі випили
повну чашу горя по тюрмах, таборах, позбавлені навіть щастя виховувати
своїх дітей. Але вони не зломилися
Пісня “Мати вишивала рушники”.
І Ведучий: Великий Кобзар прославив українську матір.
Від матері – героїні “Неофітів”, що йшла шукати сина в Сибір, до
зневаженої “Катерини” та “Сови”, над чиєю святістю материнства
насміхався ворог.
І все таки Шевченко твердо вірив, що
… на оновленій землі
врага не буде супостата,
А буде син і буде мати
І будуть люди на землі.
ІІ Ведучий: Василь Стефаник говорив про матерів, які виряджали своїх
синів на війну:
“Попід мури мами держали серця в долонях і дули на них, аби не боліли”.
А зараз ми на передодні 50-річчя закінчення ІІ Світової війни. Як довго
чекали матері синів своїх, чоловіків і тих, хто воював на фронтах, хто
пропав безвісти, кого забрали на каторгу і все-таки у всіх жевріла надія
зустрітися.
Багато і наших односельчан-матерів не дочекалися синів, чоловіків.
І Ведучий: Культ матері-України був присутній у нашій поезії впродовж
усієї історії. Коли Василь Симоненко каже своє заповітне:
“Можна вибрати друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати…”
– то безпомилково ця мати і є образом України.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter