Сучасний урок історії в національній школі (реферат)

Реферат на тему:

Сучасний урок історії в національній школі

ПЛАН

1. Урок як елемент і основна форма навчання історії.

2. Основні поняття, які учень повинен засвоїти у 6-11 класах.

3. Основні вміння, які вчитель повинен сформувати в учнів у 5-11 класах.

1. Урок як елемент і основна форма навчання історії

Основою вивчення історії в школі є урок. Існують різні визначення
сутності і форми уроку, але найбільше визнання отримало таке визначення,
Урок – це форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка
систематично застосовується для вирішення завдань їхнього навчання,
виховання і розвитку у певному проміжку часу (45 хвилин). У цьому
визначенні представлені всі компоненти учбового пізнавального процесу:
мета, зміст, засоби, прийоми, методи. Отже, сутність уроку зводиться
таким чином до колективно-індивідуальної взаємодії учнів і вчителя, в
результаті якого відбувається засвоєння учнями знань, умінь і навиків,
розвиток їхніх здібностей, а також педагогічної майстерності вчителя.

Дидактика дає і інші аспекти поняття «урок»:

Урок – це організаційна одиниця учбового процесу в досягненні
завершеної, але часткової мети учбового процесу.

Урок – це така форма організації педагогічного процесу, при якій педагог
на протязі точно встановленого часу керує пізнавальною та іншою
діяльністю учнів класу, з врахуванням відмінностей кожного з них,
використовуючи види, засоби, методи роботи, які створюють сприятливі
умови для того, щоб всі учні оволодівали основами предмету, який
вивчається безпосередньо в процесі навчання.

В окремих методичних посібниках з історії відзначається:

Уроки історії – це уроки на яких вчитель з допомогою ознайомлення учнів
з наукою історії, історичними знаннями формує і виховує учнів.

Урок історії – це форма виховання історичного мислення, засіб привиття
учням любові до історії.

Вирішуючи конкретні завдання на кожному окремо взятому відрізку учбового
процесу урок дозволяє вчителю реалізовувати учбову програму, формувати у
них основні вміння, усвідомлення і засвоєння основних понять. Таким
чином, метою уроків історії є допомога учням у формуванні основних
історичних вмінь, засвоєнні основних історичних понять та засвоєнні
основних історичних знань.

Важливе місце в процесі визначення сутності уроку займає визначення його
структури. Згідно напрацювань дидактики структура уроку являє собою
сукупність елементів, які забезпечують його цілісність при любому
варіанті структурування уроку. До них у класичному варіанті відносяться:

— організаційний початок уроку;

— визначення мети і завдань уроку;

— перевірка, повторення і закріплення домашнього завдання;

— пояснення нового матеріалу;

— закріплення нового матеріалу;

— пояснення домашнього завдання;

— підведення підсумків уроку.

Структура уроку не визначається лише сукупністю його елементів.
Специфіка такої складної системи, як урок, не вичерпується лише
особливостями його складових елементів, а визначається головним чином
характером зв`язків і взаємодій між окремими його елементами. Тому під
структурою уроку слід розуміти сукупність різноманітних варіантів
взаємодій між елементами уроку, які реалізуються в процесі учбової
діяльності вчителя і учнів.

Особливо важливо підкреслити, що в процесі уроків історії вчитель
повинен не просто передати учням знання, а насамперед сформувати основні
учбові вміння і розуміння основних історичних понять.

2. Основні поняття, які повинен учень засвоїти у 6-11 класах

6 клас. Людина вміла. Людина розумна. Знаряддя праці. Кам`яний вік.
Бронзовий вік. Цивілізація. Господарська діяльність. Історичне джерело.
Стара, нова ера. Первісність, гурт первісних людей, рід, родова община,
сусідська община, племя, союз племен, суспільство. Родова знать.
Службова знать. Рабство. Держава. Монархія. Республіка. Демократія.
Тиранія. Місто-держава. Внутрішня політика, зовнішня політика.
Дипломатія. Закон, право. Династія. Загарбницька війна, оборонна війна.
Реформа, Міфологія. Релігія, язичництво, християнство, буддизм.
Мистецтво, скульптура, архітектура, театр. Метрополія, колонія.

7 клас. Середньовіччя. Варварський світ. Велике переселення народів.
Міграційні рухи. Кочовий спосіб життя. Осілий спосіб життя. Феодалізм,
феодальна ієрархія. Вотчина, помістя, селянські повинності. Народні
виступи, повстання. Сеньйор, вассал, вассалітет. Рицарство. Національні
утиски і гноблення. Визвольні рухи. Варварські королівства. Монархія,
станова монархія. Політична роздробленість, політичне об`єднання.
Міжусобні війни, міста-комуни. Середньовічне місто, натуральне
господарство. Торговий союз, середньовічний цех. Православ`я,
католицизм, іслам, індуїзм, конфуціанство, церква, церковна ієрархія,
митрополит, єпископ. Папство, папська курія, духовенство. Чернецтво,
чернечі ордени, духовно-рицарські ордени. Хрестові походи. Церковний
розкол, єресь, єретики, єретичні рухи, інквізиція. Шляхта, дворянство,
бюргерство. Богослов`я. Схоластика. Романський стиль. Готичний стиль.

8 клас. Нова історія. Гуманізм. Епоха відродження. Великі географічні
відкриття. Нове дворянство. Українська шляхта. Українське козацтво як
історичне явище. Запорізька Січ. Реєстрове козацтво.
Національно-визвольна війна. Революція. Гайдамаччина. Абсолютизм.
Станова представницька монархія. Шляхетська республіка. Українська
козацька держава. Гетьманат. Гетьман. Конституція.
Адміністративно-політичний устрій. Мануфактурне виробництво. Колонія.
Конкістадор. Фільварково-панщинна система господарювання. Реформація.
Протестантська церква. Барокко, класицизм, книгодрукування.

9 клас. Індустріальне суспільство. Соціальна структура суспільства.
Соціальне розшарування селянства, робітники, підприємці, ринкова
економіка. Революція. Народництво. Марксизм. Бакунізм. Шовінізм.
Бонапартизм. Політична система. Конституційна монархія. Парламентська
республіка. Президентська республіка. Виборча система. Політична
реакція. Унітарна держава. Колоніальна імперія. Суверенітет.
Військово-політичний союз. Промисловий переворот. Індустріалізація.
Трудова еміграція. Економічна криза, галузі економіки. Просвітництво,
реалізм, модернізм, імпресіонізм. Національна ідея. Нація.
Культурно-освітній рух. Культурно-національна автономія. Народовці.
Народники. Москвофіли. Націоналістичний рух.

10 клас. Новітня історія. Світова війна. Національно-визвольний рух.
Політична партія. Національна демократична революція. «Політика воєнного
комунізму». НЕП. «Українізація». Робітничий рух. Антивоєнний рух.
Комуністичний рух. Фашизм. Націонал-соціалізм. Інтегральний націоналізм.
Тоталітаризм. Демократія. Сталінізм. Терор. Сталінська індустріалізація.
Колективізація. Мілітаризація. Колгосп. Радгосп. Культурна революція.
Ліга націй.

11 клас. Антифашистська коаліція. Голокост. Антисемітизм.
Постіндустріальне суспільство. Біполярний світ. Посткомуністичні країни.
«Холодна війна». Дисидентський рух. Шовінізм. Гегемонізм. Волюнтаризм.
Суб`єктивізм. Рух Опору. Десталінізація. Номенклатура. Мажоритарна
виборча система. Корупція. Популізм. Науково-технічна революція.
Військово-промисловий комплекс. Європейська інтеграція. Інфляція. Вільна
економічна зона. Інформаційне суспільство. Діалог культур.
Абстракціонізм. Сюрреалізм. “Масова культура”. “Космополітизм”.

3. Основні вміння, які вчитель повинен сформувати в учнів у 5-11 класах

5 клас. Вміти свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати
його основний зміст; вичленовувати історичну інформацію з історичного
оповідання. Складати простий план, знаходити в тексті нові слова. Вміти
на основі тексту розповідати про історичну постать. Вміти позначати на
стрічці часу дати історичних подій. Орієнтуватися на адаптованій
історичній карті України, показувати її головні міста та рідне місто.

6 клас. Аналізувати історичний зміст, робити нескладні висновки та
узагальнення, зіставляти та оцінювати окремі факти, події, самостійно
будувати розповідь. Вміти працювати з текстом підручника, його
ілюстраціями та документами, самостійно складати простий план параграфа.
Користуватися історичною картою, показувати на ній історичні місця,
читати легенду карти, працювати з контурною картою. Правильно
застосовувати лічбу років в історії, співвідносити століття з
тисячоліттям, встановлювати тривалість і синхронність подій, зіставляти
події в часі, складати невеликі хронологічні таблиці. На основі
підручника і документів давати характеристику історичним подіям, особам
, володіти понятійним апаратом теми, правильно вживати і пояснювати
історичну термінологію.

7 клас. Аналізувати історичні факти і події, порівнювати однотипні
історичні явища і події, оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний
матеріал, робити висновки. Зіставляти інформацію з різних джерел,
складати план відповіді за текстом. Давати стислу характеристику
історичним діячам, розкривати їх значення та роль в історичних подіях.
Працювати з історичною картою, використовувати її для аналізу причин та
наслідків, для встановлення зв`язку між історичними подіями. Визначати
хронологічні рамки подій, співвідносити історичні події, складати
хронологічні таблиці, співвідносити події з історії України та
всесвітньої історії. Висловлювати власну думку, брати участь в
обговоренні питань.

8 клас. Аналізувати та узагальнювати історичні явища і події, визначати
їх суть, причини, значення. Давати стислу та розгорнуту характеристику
історичним діячам, визначати їх місце і роль в історичному процесі.
Співвідносити однотипні процеси, події вітчизняної та всесвітньої
історії використовуючи при цьому синхроністичні таблиці. Брати участь у
дискусії, аргументувати з посиланням на джерела свою позицію. На
конкретних прикладах духовної та матеріальної культури розкривати їх
характерні риси. Аналізувати невеликі за обсягом історичні джерела.
Самостійно працювати з різними джерелами інформації.

9 клас. Встановлювати причинно-наслідкові зв`язки при аналізі та оцінці
історичних фактів і подій, визначати другорядне і основне, об`єктивне і
суб`єктивне, давати визначення історичним поняттям. Складати порівняльну
характеристику історичних подій, процесів. Самостійно опрацьовувати
історичні документи, співставляти інформацію з різних джерел, складати
план-конспект параграфа підручника, готувати стислу доповідь за планом.
Співвідносити історичні події, процеси з певним періодом всесвітньої і
вітчизняної історії, співставляти погляди на одні і ті ж події. Вільно
читати історичну карту, використовувати її як джерел інформації. Уміти
на основі історичних фактів розкривати особливості історії різних
регіонів України, їхню специфіку та найхарактерніші риси.

10 клас. Аналізувати та узагальнювати історичний матеріал у певній
системі; порівнювати, оцінювати, пояснювати історичні факти на основі
здобутих з різних джерел знань. Оцінювати події та діяльність людей в
історичну процесі з позицій загальнолюдських цінностей. Користуватися
науковою термінологією. Розглядати суспільні явища в розвитку і
конкретно-історичних умовах. Складати конспект, тези, готувати реферат,
доповідь, складати список літератури за темою. Використовувати різні
джерела знань: документи, науково-популярну літературу, періодичну
пресу, зіставляти і критично аналізувати інформацію з різних джерел
знань. Давати різнобічну характеристику історичним особам, розкривати
соціально-політичні і економічні мотиви їхніх дій.

11 клас. Порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично
оцінювати історичні факти і діяльність історичних осіб, спираючись на
отримані знання, на основі альтернативних поглядів на проблему.
Зіставляти історичні події, процеси з періодами, орієнтуватися у
науковій періодизації історії. Працювати з усіма доступними джерелами
знань, вміти самостійно добувати всю доступну інформацію за темою. Вміти
на основі історичних фактів аргументовано обстоювати власні погляди на
ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти
розбіжності в позиціях, критично ставитися до тенденційної інформації.

Література:

Батурина И.Б. Как я учу школьников логически связному изложению учебного
материала // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. –
№2. – С.62-65.

Берельковский И.В., Павлов И.С. История. Методика преподавания. – М.,
2001.

Вагин А.А. Методика преподавания в средней школе. – М., 1968.

Древс У., Фурманн Э. Организация урока. – М., 1984.

Короткова М.В., Студёнкин М.Т. Методика обучения истории в схемах,
таблицах, описаниях. – М., 1999.

Кучерук И.В. Образные задания на уроках истории // Преподавание истории
и обществоведения в школе. – 2001. — №7. – С.43-47.

Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. – К., 1976.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *