Сторінки книжок завітних всіх нас доброму навчать (захід)

Сторінки книжок завітних всіх нас доброму навчать

Позакласний захід

Мета: розкрити дітям значення книги у житті людини, сприяти формуванню
інтересу до читання, вчити учнів ставитися до книги як до джерела знань,
мудрого порадника в житті, розвивати пізнавальні інтереси школярів,
мовлення, увагу, читацькі навички учнів, розширювати кругозір дітей,
виховувати бережливе ставлення та повагу до книги.

Учитель. Добрий день, шановні друзі! Сьогодні ми вирушаємо в цікаву
подорож. А щоб дізнатися, про що йтиметься у нашій подорожі, я пропоную
вам розгадати кросворд.

1. Вчить читати й рахувати, і писати, і співати

Всіх дітей довкола наша люба… (школа)

2. На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, хто це уміє. (Письмо)

4. Заховалась під листом зелена мишка із хвостом. (Огірок)

5. А у мене є торбинка, зошитам і книжкам хатинка.

Я пенал туди кладу, як до школи з ним піду. (Ранець)

— Яке слово виділене? (Книга)

— Так, мова піде про книгу.

Учень. Любі хлопчики й дівчатка!

В нас сьогодні книжки свято.

Будем разом відзначати,

Друга-книгу шанувати!

Учитель. „Хто багато читає, той багато знає», — так кажуть у народі. 

—Книжка вчить, як на світі жить, книжка відповідає на безліч запитань.

— І кожна людина знає, що найвідданішого і наймудрішого друга, ніж
книга, не знайти.

1 учень. В кожнім домі, в кожній хаті,

В кожнім місті і селі, —

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

2 учень. Дружба з книгою — це свято,

Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

3 учень. Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної

Подруги маляти!

4 учень. Книгу зрозумілу,

Добру і сміливу

І дівчатка й хлопчаки –

Хочуть всі читати!

5 учень. Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті —

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

6 учень. Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать! (С. Михалков)

Учитель. А ви вже добре навчились читати? І що головне у
читанні?(Відповіді учнів)

— Так, головне у читанні – це розуміти прочитане. Яка ж користь від
читання, якщо ти не зрозумів, про що прочитав?

Ось зараз ми і перевіримо ваші читацькі навички. Вам необхідно прочитати
прислів’я, об’єднавши частини двох колонок.

Книга -…                                             … як на світі жить.

Книга вчить, …                                 … а знання – з книг.

Золото добувають із землі,             … той багато знає.

Хто багато читає, …                       … друг і порадник.

— А як ви розумієте ці прислів’я?

— Люди здавна шанобливо ставилися до книг. Народ склав багато прислів’їв
про їх значення в житті людини.

Ось що про книжки говорив український поет Дмитро Павличко: «У книги
люди, наче бджоли в стільник, знесли чудовий, чародійний мед».

А російський поет Олександр Пушкін сказав: «Читання – ось краще
навчання».

— А що вам допомагає у навчанні?

— Чого може навчити книга?

— Ви любите читати? Тож вас можна назвати книголюбами? А про що ви
любите читати?

1 книголюб. Що не кажіть, а найкращі книжки у світі – це казки! Я
прочитав їх багато! І скільки б не читав, іще хочеться. Усе б життя
читав!

Учитель. Так, казка потрібна кожній дитині, бо вона вчить добру,
чесноті, любові до людей, до тварин, до всього живого.

— А ви вже багато казок прочитали?

— І казкових героїв добре знаєте?

— Ну тоді відгадайте!

В діда з бабою хлопчина

Появився з деревини,

У печі Зміючку спік,

З гусеням додому втік. (Івасик — Телесик)

Не зміг сидіти на вікні,

У лісі всім співав пісні,

Але коли зустрів Лисицю,

Та пісня мусила скінчитися. (Колобок)

Народилося таке –

І незграбне, і бридке,

Одиноке і нещасне.

Стало Лебедем прекрасним. (Гидке каченя)

Він моторчик свій заводить,

Крізь вікно у гості ходить,

Любить він торти й горішки,

З ним не сумно ані трішки. (Карлсон)

Їду я на бал чудовий у кареті гарбузовій.

Все, мов справжнє: кучер, коні, поки північ не задзвонить.

Маю я таку ось звичку: десь губити черевички. (Попелюшка)

— Молодці! А хочете пограти?

Гра «АНАГРАМИ»

Прочитати анаграму — назву казкового героя та прикріпити її до
відповідного малюнка.

— А чим іще подобаються вам казки? Мабуть тим, що їх можна
інсценізувати. Тож спробуємо це зробити.

Тільки це буде не звичайна інсценізація. Це ще і завдання на уважність.

Казка «РІПКА».

Репліки дійових осіб: Ріпка – Ось яка!

Дід – Га?

Баба – Зла не вистачає!

Онучка – Завжди готова!

Собачка Жучка – Я собачка Жучка – зовсім не злючка!

Кішка Мінка – Я кішка Мінка – м’якенька спинка!

Мишка – Пі-пі-пі!

— А які книжки іще ви любите читати?

2 книголюб. А я люблю читати книжки про ліс. Ліс – це чудово. І я вже
багато знаю про дерева, кущі, квіти , травинки. І про мурах багато
дізнався, і чого птахи відлітають…

7 учень. Йтиму садом, полем, а чи лугом, —

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: «Зеленій, живи!»

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти,

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті.

(С. Жупанін )

8учень. Я всміхаюсь сонечку: «Здрастуй, золоте!»

Я всміхаюсь квітоньці: «Хай вона цвіте!»

Я всміхаюсь дощику: «Лийся, мов з відра!»

Друзям усміхаюся – зичу їм добра!

(Л. Забашта)

3 книголюб. А хто ми? Школярі! Тож мені до вподоби книжки про школярів.
Бажаєте послухати веселі вірші?

9 учень. Наче вулик – наша школа,

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,

Та – лиш дзвоник задзвенить –

Стане тихо, ніби в квіти

Поховались бджоли вмить.

( Д. Павличко)

Учитель. Про школу ми знаємо не тільки вірші, а й пісні. І зараз ми
заспіваємо таку пісню.

(Діти виконують пісню «Ми – першокласники)

1. Нові портфелики,

А в них – букварики.

Не так то просто серед друзів нас знайти.

Приспів. Ми – першокласники,

Ми — однокласники,

О як нам весело гуртом до школи йти!

2. Ми пишем палички,

Крючечки, галочки,

Складаєм літери докупки у склади.

Приспів.

3. Малюєм пташечки,

Гілки, комашечки,

Співаєм весело під пісеньку мети…

Приспів.

10 учень. У небі ясно – голубім

Яскраве сходить сонце.

І ллє проміння на мій дім

І у моє віконце.

11 учень. Я вмить беру свої книжки

Й біжу мерщій до школи.

В снігу протоптані стежки

Виблискують навколо.

12 учень. Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось. Міцніємо,

Читаймо з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

Учитель. Отож, книга веде у цікавий світ казок, у безкраї простори
космосу, розкриває таємниці моря, лісу, розповідає про життя ваших
однолітків.

Дружіть із книжкою – усі скарби знань розкриває вона перед вами. Це
найбільше чудо з усіх чудес, створених людством.

У кожного з нас є улюблені книжки – і у дорослих, і у дітей.

Ми так часто спілкуємося з книгою, що навіть не замислюємося – яке це
чудо.

Книг на світі дуже багато. Так і хочеться прочитати всі. Але це
неможливо. Та в цьому немає необхідності. Для читання необхідно обирати
ті книжки, що для вас найцікавіші і найпотрібніші.

13 учень. Як краплинок у Дніпрі, як зірок угорі,

Як листви на гіллі – стільки книг на землі!

»

$

4

~

?

e

i

$

n ? -

?

i

Є великі й малі! Є легкі і важкі.

На полицях, в столі – наші друзі книжки!

(О. Пархоменко)

Учитель. Ваше знайомство з книжками відбулося тоді, коли ви були ще
маленькими. Спочатку ви розглядали малюнки, потім вам читали казки, а
лише згодом ви вже й самі почали читати. З того часу книжки завжди з
вами.

14 учень. Коли умієш сам читати —

Не треба мамі набридати,

До бабці теж не треба йти:

—Ну почитай,- мовляв — хоч ти!

Сестру вмовляти геть не треба,

Щоб прочитала щось для тебе.

Ані благати. Ні чекати,

А просто взяти й прочитати.

(В. Берестов)

15 учень. Вчіться, діти! Мудра книжка

Скаже вам чогось багато

З того, що колись було

І посіяно, й пожате.

(Я. Щоголів)

16 учень. Мій друже й супутнику, книго моя,

Завжди на дозвіллі — де ти — там і я.

17 учень. Ми добре з тобою продивимо час.

Чудова розмова триває у нас.

18 учень. Іду я на поклик чаруючий твій,

Спускаюсь до моря і бачу прибій.

19 учень. З тобою шляхи пролягають мої

В найглибші віки і найдальші краї.

20 учень. Навчаєш відважним, правдивим рости,

Любити природу, свій край береги.

21 учень. Ще змалку з тобою я вчуся дружити.

Без доброї книги мені не прожити.

ІНЦЕНОВКА ТЕАТРАЛЬНОГО ГУРТКА «ВЕСЕЛКА»

Королева Книга. Ну, ось ми й зустрілися, мої маленькі юні друзі! Я –
Королева Книга. Рада вас вітати. Дуже хочеться познайомити вас поближче
з моїми книгами. Бо куди б ви не пішли, скрізь з вами будуть вони. А їх
у нас багато: тут і барон Мюнхгаузен, і капітан Немо, і старий Хоттабич,
і лікар Айболить.

(Чути стогін. Шкутильгаючи, заходить Книжка)

Королева Книга. Що трапилось, книжечко? Хто тебе образив? Чому ти
стогнеш?

Книга. Ой, я втекла від хлопчика, який мене весь час бив, кидав і зовсім
не беріг.

(Вбігає хлопчик)

Хлопчик. А, ось де ти, книжко моя дорогоцінна! Я тебе шукаю скрізь, а ти
тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою декілька
разів свою сусідку по парті та вчора забув тебе надворі. А вночі пішов
дощ. Ранком я пішов тебе шукати, і ось де ти.

Книжка. Королево Книга, я не хочу повертатися до цього хлопчика!
Заберіть мене до себе у бібліотеку!

Королева Книга. Добре, ми тебе полікуємо у книжковій лікарні. А потім ти
разом з усіма книжечками стоятимеш на чистій поличці, і читатимуть тебе
хороші, добрі дітки, які не залишатимуть тебе під дощем.

Хлопчик. А я буду без книжки? Я ж її дуже люблю!

Королева Книга. Ну, якщо любиш, то перш за все вилікуєш її.

(На сцену виходить Книжковий лікар із сумкою з червоним хрестом.)

Книжковий лікар. Є в новому домі

Двері заповітні,

Ще не всім відомі

Та до них привітні.

В книжковій лікарні,

У новому будинку

Я щодня працюю

Не одну годинку.

Хто навчитись хоче

Книжки лікувати,

Приходьте, будь ласка,

Буду вас навчати.

Королева Книга. Забирай, лікарю, книжку у лікарню. (Лікар і Книжка
йдуть) А хлопчик нехай прочитає і запам’ятає правила поводження з
книжкою.

(Вручає красиво оформлені правила з сургучевою печаткою)

Хлопчик (читає):

1. Беріть книги тільки чистими руками.

2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.

3. Не кладіть в книжку олівців та інших предметів, від цього вона
рветься.

4. Не загинайте сторінки, користуйтеся закладками.

5. Не читайте книги під час вживання їжі.

6. Щоб книга чи підручник довше служили вам, обгорніть їх.

7. Якщо книжка порвалась – слід обов’язково її підклеїти.

(Вивішує правила на дошці)

Королева Книга. Давайте, діти іще раз прочитаємо правила хором.
(Читають)

Чи запам’ятали ви правила, діти? А ти, хлопчику?

Хлопчик. Я все зрозумів, обов’язково виправлюсь. Можна, я побіжу в
книжкову лікарню, провідаю свою книжечку, а може і допоможу Книжковому
лікарю? До побачення, діти!

Королева Книга. А якщо подивитися на ваші підручники та книжки, то
одразу можна сказати, як ви навчаєтеся, виховані ви учні чи ні.

— Як про це довідатися?

— Тоді скажіть, чому так говорять: «Книга – твоє обличчя»?

— Обов’язково перевірте свої підручники. Якщо на якомусь обірвалась
обкладинка, то що ви зробите? (Діти відповідають)

— Так. Молодці!

Бажаю вам прочитати найкращі книги, багато хорошого з них узяти для
себе, порозумнішати і ніколи не розлучатися з книгою. Бо книга – це
мудрість минулих поколінь. Книга – це друг і порадник. Вона зберігає у
собі красу рідного слова, чарівність мови.

22 учень. А сторінки, немов могутні крила, —

Читай, лети на горду висоту.

Розкрили книгу – отже ми відкрили

Нову країну – мрію золоту.

Королева Книга. Я – книга – мудра голова,

На сторінках моїх сповна

Ви все знайдете для життя:

У світ цікавий поведу вас,

Про все на світі розповім:

Коли лягає сонце спати,

Чому є вітер, звідки тінь,

Та лиш тоді, якщо тобі

Про все читать не буде лінь.

І тільки той, хто сумлінно виконує наші закони, гідний нести почесне
звання „читача». І я бачу, що серед вас немає недбалих учнів. Тож для
прийняття урочистої обіцянки всім встати струнко.

(Усі діти-глядачі встають. Королева-книга зачитує урочисту обіцянку.)

Королева-книга. Я, вступаючи у ряди читачів, урочисто обіцяю: поважати
книгу; виконувати всі правила користування книгою; не рвати не бруднити,
не малювати її!

Діти (усі разом). Обіцяю!

Королева-книга. Якщо якійсь книжці потрібна допомога, зробити все, щоб
книжка не „хворіла»!

Діти (усі разом). Обіцяю!

Королева-книга. Завжди захищати книгу від тих, хто її ображає.

Діти (усі разом). Обіцяю!

Учитель. Молодці, діти! А тепер давайте покажемо Королеві Книзі, якими
уважними читачами ми уміємо бути. Пограємо у гру «ПІДБЕРИ РИМУ»

(На плакаті написані слова пісеньки з пропусками. Потрібно підібрати
слова-рими. Прочитати відновлену пісеньку з початку до кінця.) 

— Де ти, білочко, живеш?

Що ти, білочко, … (гризеш)?

— У зеленому … (ліску)

у дуплі, у сосняку.

Я гризу горішки

І гриби, і … (шишки)

-А в морози люті, злі

ти не мерзнеш у … (дуплі)?

— Мене добре зігріва

моя шубка … (хутряна)

І тому зимові дні

мені зовсім … (не страшні).

Королева Книга. Мені дуже сподобались усі юні читачі. Я залюбки буду
чекати зустрічей з вами у бібліотеці. А зараз мені вже час іти. До
побачення!

Учитель. Ось і закінчується наша подорож. Бажаю вам завжди дружити із
книгами, вони допоможуть вам пізнати навколишній світ, розширити свої
знання. Приємних та цікавих вам зустрічей із героями книжок.

23 учень. Багато мусиш знати

Про все, що є навкруг,

Тож слід книжки читати,

Бо книга — вірний друг.

24 учень. Вона всім допоможе

Обрати вірний путь.

Де б ти не був, мій друже,

Про книгу не забудь.

А на згадку про наше свято прийміть у дарунок ці книжечки.

(Учитель дарує дітям книжечки для позакласного читання)

Звучить пісня „Дружба з книгою» на музику „Бременських музик».

1. Кращого нема нічого в світі,

Як дитині з книгами дружити!

Тим, хто дружить, не страшні тривоги,

Дорогі нам будь-які дороги! (Двічі)

2. Ми своє завдання не забудем —

Шанувати дружно книги будем.

Ні палаци, ні скарби ніколи

Не замінять книги нам і школи. (Двічі)

3. Книги, знаєм ми, — джерело знання,

Нам дарують радощі пізнання.

Книги наші — небо неозоре

Наше щастя — коли книг доволі. (Двічі)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *