Сприймання дітьми класичної української музики як чинник розвитку музичного слуху (реферат)

Використання мультимедійних технологій у процесі вивчення зарубіжної
літератури

Запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема,
комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові
способи надає широкі можливості для подальшої диференціації загального
та професійного навчання, всебічної реалызацыъ творчих, пошукових,
особистісно орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його
ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації
навчально-виховного процесу, зокрема – занять ыз зарубіжної літератури.
Використання комп’ютерних технологій та Інтернету є одним із
інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяэ стимулювати
інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої
співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам’ятати, що постійними
компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається
літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем:
художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.

Упровадження сучасних інформаційних технологій на заняттях зарубіжної
літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання
предмета. У зв’язку з цим надзвичайно вагомою э проблема підготовки
педагогів – словесників до роботи в такому режимі. Є численні факти
того, що вчителі-словесники вважають, що використання комп’ютерів –
справа лише вчителя інформатики. Проте практична діяльність кращих
учителів зарубіжної літератури переконує в тому, що сьогодні і
вчитель-словесник зобов’язаний вміти користуватися сучасними засобами
навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших
прав дитини – право на якісну освіту. Оснащення навчального кабінету
комп’ютерною технікою і доцільне використання її на уроці літератури
стає обов’язковим атрибутом сучасної школи.

Серед головних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за
допомогою комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної
літератури, методисти визначають наступні:

— пізнавальна. Використовуючи комп’ютерні технології та Інтернет, можна
отримати будь-яку необхідну інформацію, як ту, що зберігається на
жорсткому диску власної комп’ютерної бази, так і розміщену на дисках
CD-ROM чи відповідних сторінках Інтернету. Популярними серед молоді є
мультимедійні програми, мультимедійні енциклопедії, зокрема «Велика
енциклопедія», «Кирила та Мефодія», «Ілюстративна популярна дитяча
енциклопедія» чи відома 32-томна Британська енциклопедія, а також
різноманітні тематичні енциклопедії);

— розвивальна. Під час використання ІКТ навчання надається можливість
враховувати типологічні вікові та індивідуальні здібності учнів,
виявляти і розвивати потенційні можливості, особисті потреби школярів,
водночас коригувати недоліки у розвитку їхніх навичок та умінь. Робота з
різноманітними комп’ютерними програмами, крім активізації літературних
можливостей особистості, сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних
процесів, як сприйняття, логічного мислення, пам’яті, уяви;

— дослідницька. На основі широкого спектру інформації, представленої
завдяки комп’ютерним технологіям, сучасні учні готують різноманітні
роботи самостійного, дослідницького характеру за окремими темами. У
школярів з’являється можливість узяти участь у роботі літературних
пошукових груп, Інтернет-конкурсах; виконувати творчі роботи різних
видів, створювати власні творчі проекти, розробляти доповіді, реферати,
учнівські презентації, публікації, web-сайти); дослідити певні проблемні
питання, представляти своє досліджувати на різноманітних
Інтернет-олімпіадах, -проектах, -конференціях, — форумах);

— комунікативна. Під час обміну інформацією між учнями створюється певна
віртуальна єдність, у всіх є реальна можливість увійти на сайти
популярних сучасних митців; вони мають можливість зіставити різні
погляди, давати їм оцінку, формувати свої позиції ).

Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка
одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим
краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Тому
очевидною є роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що
виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних
навчальних програм, розвинених комп’ютерних систем навчання.
Я.А.Коменський зазначав: «… Якщо будь-які предмети відразу можна
сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома
чуттями… усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме:
видиме — для сприймання зором, чутне — слухом, запахи — нюхом, доступне
дотикові — через дотик….» [5, 159].

На сучасному етапі розвитку освіти мультимедія дозволяє об’єднувати в
одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук,
відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен
із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби
та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації
процесу навчання на заняттях зарубіжної літератури. Саме тому
мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити
принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою
відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який
кожного разу будується учнем по-новому, за його розсудом, а сама
комп’ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему,
розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо
організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну
можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання.

Арсенал дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання можна
стисло визначити так:

— урізноманітнення форм подання інформації;

— урізноманітнення типів навчальних завдань;

— створення навчальних середовищ, які забезпечують «занурення» учня в
уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

— забезпечення негайного зворотного зв’язку, широкі можливості
діалогізації навчального процесу;

— широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і
допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

— широке застосування ігрових прийомів;

— широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності
предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного);

— активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта
навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення
матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);

— посилення мотивації навчання.

Використання мультимедійних програм може відбуватися у різних видах
навчальної діяльності учнів визначаємо так:

І. Комп’ютерні програми під час подання нового матеріалу, його
повторення, узагальнення та систематизації (використання засобів
мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не
тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про
предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими
даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення
вже відомого, але й поглиблення знань).

?

U

в навчання полягає в тому, що вони допомагають учителеві поставити
проблему, активізувати сприймання, забезпечити міцне засвоєння знань,
сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями.
Дидактична цінність полягає саме в тому, що учні сприймають не «готові»
знання, а виконують пошукову роботу).

ІІІ. Мультимедійна інформація як інструктивний та ілюстративний матеріал
(розрізняють ілюстрації, що лише відтворюють та конкретизують навчальний
матеріал; ілюстрації, що доповнюють навчальний матеріал або подають його
в новому висвітленні. Останній вид ілюстрації варто вважати
найпридатнішим для розвитку пізнавальної активності школярів у процесі
вивчення зарубіжної літератури. Необхідно підкреслити, що використання
мультимедійної інформації з ілюстративним матеріалом – це не «доважок»
до уроку літератури, а додаткове джерело навчальної інформації, за
допомогою якого має вивчатися художній твір).

ІV. Мультимедія у поєднанні з іншими засобами навчання.

Академік С.Г.Шаповаленко так пояснював сутність та необхідність такого
поєднання: „засоби навчання обслуговують усі моменти навчання:
сприймання, осмислення, закріплення та застосування інформації. Далеко
не завжди один і той самий засіб може обслуговувати всі ці моменти, тому
що функціональні можливості його обмежені”. [8, 56] Тому залежно від
того, яке завдання необхідно розв’язати, учитель-словесник залучає ті
або інші засоби. Так виникають поєднання — комплекси засобів навчання.

Основною особливістю методики використання як окремих мультимедійних
засобів, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі, полягає в
тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями
викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними
закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння
учнями знань.

Вважаємо, що необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання,
певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з
гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з’ясувати
можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні
функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг
навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми
поєднання зі словом учителя.

Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки
воно відповідає структурі уроку і змісту навчального матеріалу,
наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку
учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з мультимедійною
інформацією тощо).

Для правильного визначення функцій поєднання мультимедійних та інших
засобів навчання педагог має вирішувати запитання:

— Яке поєднання засобів навчання під час вивчення навчальної теми є
найдоцільнішим?

— Які дидактичні функції кожного із засобів навчання потрібно
реалізувати під час поєднання?

— Яке місце займають мультимедійні та інші засоби у процесі вивчення
всієї теми?

— На якому етапі уроку використання мультимедійної програми є найбільш
доцільним?

У такий спосіб поради К.Д. Ушинського будуть цілком виконані: «Педагог
… має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття — око, вухо,
голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли
участь в акті запам’ятовування… За такого дружнього сприяння всіх
органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять» [12, 174].

За допомогою Інтернету, CD–дисків, власних комп’ютерних баз можна
отримати різні види інформації, які стануть у пригоді під час вивчення
зарубіжної літератури.

Наприклад, «Велика енциклопедія 2000 Кирила і Мефодія»

Мультимедійна програма «Дитяча енциклопедія».

Вибір мультимедійних засобів навчання, вирішення питання про те, де, як
і коли їх використовувати, належить учителеві. Оптимальним є варіант,
коли в учителя буде багато таких засобів, а сам він буде вільно володіти
методикою використання їх на навчальних заняттях зарубіжної літератури.

Літературний Інтернет

— Бібліотека МАШКОВА – http://www.lib.ru (російською мовою);

— Бібліотека японіста – http://jlib.sinor.ru/ – художні тексти,
інформація про письменників японської літератури ( російською мовою);

— Електронна бібліотека класичної літератури – http://www.klassika.ru/
(російською мовою);

— «Литературная газета» – http://www.lgz.ru/ ( російською мовою);

— Сайт сучасної і класичної поезії – http://sttihi.net.ru/ (російською
мовою);

— Електронна поетична бібліотека – http://article.da.ru/ (російською
мовою);

— «Фензин» – сайт про фантастику та фентезі – http://www.fenzin.org/
(російською мовою);

— Бібліотека української поезії – http://ukrart.lviv.ua/biblioteks.html;

— Велика електронна бібліотека української літератури (університет
Торонто) – http://www.utoronto.ca/elu/Main-Ukr.html;

— Весна. Словник – http://www.slovnvk.org/ – літературно-критичні
матеріли;

— Бібліотека ІнтерNeтрі. Українські твори, документи або їх зібрання –
http://www.internetri.net/lib/;

— Бібліотека кошового писаря: бібліотека української поезії. Містить
вірші О.Олеся, М.Рильського, М.Вороного, В.Симоненка, В.Cамійленка, Лесі
Українки та інших – http://pysar.tripod.com;

— БРАМА. Мистецтво і Культура: проза, поезія, казки… –
http://www.brama.com/ukr.html;

— Енциклопедія української літератури – http://proza.com.ua/enc/;

— Мережева бібліотека української літератури –
http://www.ukrlib.com.ua/;

— Український літературний портал – http://www.proza.com.ua/;

— Сайт україномовних рефератів – http://www.ukrreferat.com;

Про ресурси центральних наукових бібліотек можна дізнатися за наступними
адресами:

— Національна бібліотека України імені Вернадського –
http://www.nbuv.gov.ua/;

— Національна парламентська бібліотека України –
http://www.nplu.kiev.ua/;

— Енциклопедія Britannika (електронна версія – www.britannika.com);

— офіційний сайт Спілки Письменників України – http://www.nspu.kiev.ua;

— сайт «Грінландія» http://www.grinlandia.narod.ru/, присвячений
російському письменнику Олександру Гріну;

— сайт Національної бібліотеки імені Вернадського
http://www.nbuv.gov.ua/;

— інтервидання «Словесник» – www.slovesnik.ru;

— сервер тематичних форумів в Українському Інтернеті –
http://www.flame.com.ua/;

— ібліотека «Весна» – http://www.vesna.sammit.kiev.ua/;

— «Бібліотека Максима Мошкова» – http://www.lib.ru/.

Список використаної літератури

1. Байков В. Интернет: поиск информации, продвижение сайтов. — Спб.:
БХВ, 2000. — 288с.

2. Джамса К., Коуп К. Илюстрированный каталог WWW. — Спб: Питер, 1996. —
525с.

3. Желтые страницы Интернет / Под ред. Ю. Г.Гордиенко. – К.: Диалектика,
1997. — 574с.

4. Крол Эд. Всё про Internet. — К.: Торг.-изд. бюро ВНУ, 1995. — 591 с.

5. Коменський Я.А. Велика дидактика / Вибр. пед. твори. — К., 1940. –
Т.1.

6. Максимович Г.Ю., Романенко А.Г., Самойлюк О.Ф. Информационные
системы: Учебное пособие / Под общей ред. К.И.Курбакова. — М.: Рос.
экон. акад, 1999. — 198с.

7. Мадзігон В.М.. Проблематика та перспектива інформатизації освіти. –
К., 2006. – 112 с.

8. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів
/ Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця. — К.: ІЗМН, 1997.– 214 с.

9. Пошук в Інтернет. РГПУ. 2001. — http://rspu.edu.ru/search.htm.

10. Сигалов А. В. Российские ресурсы. — Спб: Питер, 1997. — 575 с.

11. Талантов М. Поиск информации в Интернете: подводные камни //
Компьютер Пресс. — 1999. — № 9. — С. 29-34.

12. Ушинський К.Д. 36 творів у 6-ти томах. — К: Рад.школа, 1952. – Т.4.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *