Смолянінова Ірина Іванівна. Виховання етичної культури учнів початкових класів.

ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ
ПРОЦЕСІ

Смолянінова Ірина Іванівна

вчитель початкових класів

загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів

с. Червона Слобода

Черкаського району

Працюючи з дітьми, як, напевно, кожен педагог, я відчуваю, наскільки в
сучасному суспільстві погіршився моральний клімат. Жорстокість,
насильство, які ллються з екранів телевізорів та комп’ютерних моніторів,
заповнюють дитячі душі, вбиваючи цінність високих моральних істин:
повагу до інших, піклування, почуття відповідальності за свої вчинки,
доброчинність, щедрість, великодушність. Знецінюється людське життя.
Батьки прагнуть задовольнити лише матеріальні потреби своїх дітей,
забуваючи про їхнє духовне збагачення.

Майбутнє українського суспільства, його моральний клімат, на мою думку,
визначаються тим, що відбувається в душах молодого покоління. Пізнання й
усвідомлення моральних цінностей має починатися з перших кроків дитини.
Тому саме вчителю початкових класів, який допомагає дітям зробити перші
кроки в їхньому шкільному житті, належить честь і обов’язок дати їм
перші уроки добра і милосердя.

Прості розповіді про добро і зло, що існують в цьому світі, для 6-7
річних дітей не дадуть бажаного результату. По-перше, сам учитель має
бути для школярів живим прикладом і носієм високих етичних та моральних
якостей. По-друге, діти краще сприймають, усвідомлюють будь-які поняття,
аналізуючи вчинки інших. Тому я на кожному уроці намагаюся закласти в
дитячі душі основи чесності, щедрості, сформувати вміння аналізувати
вчинки героїв, вирізняти прояви зла та знаходити причини, що його
породжують.

Ефективний прийом роз’яснення дітям правил культурної поведінки –
використання літературних творів — розповідей, віршів, байок. У роботі з
дітьми треба широко використовувати гумор. Важливо показати дітям, у
смішному виді героїв, що чи не вміють чи не хочуть виконувати правила
культурної поведінки. І в такий спосіб викликати в учнів бажання не бути
схожими на них.

Велике значення у вихованні молодших школярів має гра. А. С. Макаренко
писав: ”Гра має важливе значення в житті дитини. Має те саме значення,
яке для дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така
з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання
майбутнього діяча відбувається перш за все в грі”.

Ситуації для гри можуть бути простими, коли учні повинні відтворити лише
окремі, елементарні навички культурної поведінки. Це так звані рольові
ігри – ілюстрації конкретних правил етикету.

Пропоную низку ігор:

дидактичні ігри („Що було б на землі, якби зникли всі рослини? Звірі?
Птахи?”);

сюжетно-рольові ігри („День народження”, „Відвідування хворого
товариша”);

ігри на перервах („Добрий день”, „Лікар Айболить”);

ігри — драматизації („Сім’я столових приборів”, „Охайна і неохайна”);

вправи — тренінги, комунікативні ігри;

ігри „Чарівний стілець”, „Пропоную – вибираю”.

Гра „Правила етикету” (учитель зачитує незавершені вислови та пропонує
дітям їх доповнити).

Перед тим, як увійти в дім…

Якщо прийшов із дівчинкою…

Не сідай, поки…

Не сиди розвалившись. Це…

Запроси гостя до… і запропонуй…

Важливий засіб виховання етичної культури школярів у процесі суспільно
корисної роботи – доручення. Воно конкретизує обов’язки перед
колективом, збагачує індивідуальний моральний досвід, спонукає
вихованців до прояву кращих моральних якостей – відповідальності,
колективізму, взаємодопомоги, чуйності.

Ефективність виховної роботи багато в чому залежить від погодженої
роботи педагогічного колективу і родини. Батьки повинні знати, які
вимоги пред’являються до поведінки дітей, які манери в них виховуються,
і, що найважливіше.

З цією ж ціллю використовують загальні і групові батьківські збори,
консультації відвідування вчителем сімей своїх вихованців, „Дні
відкритих дверей”.

Важливе значення у формуванні культури молодших школярів відіграють
родинні свята. Родинні виховні заходи дають можливість активізувати
батьків, з пасивних спостерігачів перетворити їх в учасників організації
виховного процесу молодших школярів, виявляти інтереси й вподобання
кожної сім’ї, організовувати дозвілля батьків і дітей, забезпечувати
наступність поколінь, відроджувати звичаї і традиції нашого народу.

Важливе значення у формуванні етичної культури поведінки відіграють
уроки та виховні заходи.

Фрагменти виховних заходів по формуванню етичної культури молодших
школярів:

„Бал ввічливості” (фрагмент уроку-подорожі).

„Містечко вихованих людей”.

Вчитель. О, та тут побував хуліган. Він переплутав усі правила, і життя
зіпсувалося, усе тепер переплуталось. Діти, допоможемо мешканцям цього
містечка виправити помилки?

(Діти виправляють помилки).

Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за коси.

Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим.

Виховані діти не вітаються.

Чемні, хороші діти не слухаються батьків.

„Намисто гарних слів”

h!

T z   ?

&

$Вчитель. Перед вами лежать намистинки. Ви повинні взяти намистинку і
написати гарну рису вашого товариша. Закінчуємо й одягаємо один одному
намисто. Зверніть увагу, скільки гарних рис ви побачили один в одного.

Чесність Справедливість

Ввічливість Щирість

Відповідальність Щедрість

Відвертість Доброзичливість

Уважність Скромність

Привітність Працьовитість

„Чемним треба бути всюди” (фрагмент уроку).

(Лунає весела музика).

Вчитель.

Любі діти, сьогодні до нас завітали поважні гості та казковий герой
Незнайко. Сьогодні він до нас прийшов сумний – ледь не плаче.

Що сталося, Незнаєчку?

(Вчитель прикладає до вуха ляльку Незнайка і ніби слухає та
переповідає).

Останнім часом коротульки перестали запрошувати Незнайка в гості…

Незнайкові одному дуже сумно, і він прийшов до нас, щоб ми допомогли
йому зрозуміти, чому ж сердяться коротульки? Допоможемо йому?

Гра „Виправ помилку”

Нумо, Незнаєчку, розкажи, як поводитися в гостях, а ви, діти, уважно
слухайте, якщо помітите недолік, одразу піднімайте руку, у кого в руках
буде капелюх Незнайка, той виправить помилку.

(Розповідає Незнайко).

Ситуація 1. Коли коротулька запрошує мене в гості, я відповідаю: „Будь
ласка”.

(Дякую за запрошення. Мені дуже приємно. Я обов’язково прийду).

Ситуація 2. Якщо під час обіду я забруднив руки, то кажу до сусідів:
„Вибачте, будь ласка” і витираю руки краєчком скатертини.

(Руки потрібно витирати серветкою).

Ситуація 3. Коли я встаю з-за столу, чемно промовляю: „До побачення”.

(Потрібно подякувати, зробити господині комплімент).

Діти, як ви вважаєте, чому Незнайка не запрошують коротульки в гості?

(Відповіді дітей).

Тепер Незнайко буде думати, коли сказати „спасибі”, а коли „будь ласка”
і вибачиться перед коротульками за погану поведінку за столом.

„Учимося бути добрими людьми” (виховна година).

Знайомство з Добрим сімейством.

Вчитель. В одній казковій країні живе Добре сімейство, давайте
познайомимось з його представниками. Добре сімейство намагається зробити
світ добрішим, щоб люди любили один одного і братів наших менших. Вони
вчать нікому не робити боляче ні словами, ні діями, ні думками. Але
Добре сімейство не має таких чарів, щоб в одну мить перемогти Зло та
його слуг: Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Зазнайство, Лінь,
Підступність. Перемогу можна досягти тільки щоденною працею. А тому
кожного дня, тільки на небі з’являється ласкаве сонечко, розсіває Добре
сімейство насіння доброти в дитячих сердечках!

(Виходять діти, що грають ролі членів Доброго сімейства, і роздають у
класі червоні сердечка).

Я – Ніжність –

Скажу – душа тріпотить.

Я ніжність навіки, А не на мить.

Я – Уважність, хто

Мене поважає,

Той робить усе вчасно

І всюди встигає!

Я – Співпереживання –

Всіх хочу зігріти.

Я хочу, щоб друзями стали

Всі діти!

Я – Любов, я в серці живу.

Я сім’ю від біди стережу.

Я необхідна всім,

Бо я затишок і мир.

Я – Великодушність,

Бо маю щедру душу.

Я – Доброта,

Доброта – це світлий дар,

Людям ти його віддай.

До дорослих добрим будь

І малечу не забудь!

Я – Милосердя – і жаль мені всіх.

Хочеться всіх пожаліти, зігріти.

І щоб ніхто не зміг захворіти.

Я – Чутливість – і ви

Зробіть милість,

Будьте чуйними людьми

Й будемо в дружбі жити ми!

Я – Порядність – я всюди в пошані,

Бо не люблю я вчинки погані.

Вчитель. У дитячому серці може прорости насіння, яке разом з дитиною
виросте, розквітне чарівно квіткою, зробить серце добрим, ласкавим,
ніжним.

Саме на цих уроках діти багато спілкуються, мріють, співпереживають,
учаться бачити погане і визначити його причини.

Я помічаю позитивні зміни, що відбуваються в поведінці дітей, у їхніх
стосунках з однокласниками, серед яких – готовність завжди прийти один
одному на допомогу.

Отже, в статті висвітлено основні завдання етичного виховання учнів
молодших класів, сутність яких полягає в тому, що кожна дитина повинна
засвоїти моральне правило: ”Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний
твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують.
Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй
свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям?
Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре”.

Відомості про автора

Прізвище, ім‘я, по батькові Смолянінова Ірина Іванівна

 Місце роботи Червонослобідська загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів

Посада вчитель початкових класів

Поштова адреса 19604, Черкаська обл.

Черкаський р-н.

с. Червона Слобода

вул. Карла Маркса буд. 44а

Контактний телефон 58-66-44

Назва статті Формування етичної культури молодшого школяра у
навчально-виховному процесі

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *