.

Скринник О. Стаття ‘Застосування ІКТ на уроках української мови та літератури: чи потрібно це сьогодні?’ 

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
197 1506
Скачать документ

Застосування ІКТ на уроках української мови та

літератури: чи потрібно це сьогодні?

Скринник Оксана Миколаївна,

учитель-методист української

мови і літератури Черкаської

загальноосвітньої школи I-III

ступенів №19

Професія учителя тим і особлива, що вимагає постійної наполегливої
роботи над собою, вічного незадоволення досягнутим і безперервного
навчання. Мінливий і швидкісний світ передових технологій, з яким уже
давно на «ти» навіть молодші школярі, не може залишатися для нас,
педагогів, паралельною реальністю. Часи, коли для уроку достатньо було
дошки і підручника, безповоротно канули в лету. Тільки той наставник,
який сам уміє учитися, може навчити інших.

Сьогодні необхідно залучати учнів до активної співпраці, делегувати їм
певну частину учительських повноважень, перетворюючи вихованців із
об’єкту навчання у компетентісну і цілеспрямовану особистість,
мотивовану і зацікавлену в досягненні високих навчальних результатів, а
головне – здатну самостійно учитися.Час зруйнувати стереотип про те, що
шкільний урок мови чи літератури – це традиційно, одноманітно і нудно,
одним словом, не сучасно. А отже, мусимо говорити мовою, близькою і
зрозумілою сучасним дітям, орієнтуватися у світі інтерактивних
технологій і перетворювати його на свого союзника у вихованні
допитливого, активного, зацікавленого учня.

Для мене все почалося кілька років тому з освоєння мережі Інтернет.
Більшість батьків переконана, що комп’ютер потрібен дитині для навчання,
а насправді останні дослідження показали, що 86% підлітків годинами
просиджують у соціальних мережах, від чого, зрозуміло, розумнішими не
стають. Культура користування мережею в нашому суспільстві залишається
надзвичайно низькою саме тому, що юних користувачів, як правило, ніхто
цій культурі не навчає. Батьки або не мають достатніх навичок, або не
мають часу і бажання, а вчителі, особливо досвідчені, не дуже поспішають
братися за освоєння нової для себе царини знань, обгрунтовуючи своє
небажання то браком часу, то організаційними чи то матеріальними
проблемами. Не говоритиму, що у своїй роботі не стикалася із труднощами
і перешкодами, але тут мені часто допомагали самі діти, тому процес
навчання у нас був і залишається спільним.

Обладнання кабінету української мови та літератури счасною комп’ютерною
технікою, підключення до Інтернету, можливість проводити уроки в
кабінеті інформатики відкрили переді мною справді широкі перспективи.
Перегляд фільмів, наукових програм, відеоекскурсії, пролуховування
аудіозаписів, створення мультимедійних презентацій, можливість
проведення он-лайн конференцій – усе це зробило навчальні заняття не
тільки різноманітнішими, яскравішими, але й цікавішими та емоційнішими,
врешті – змістовнішими. Маючи доступ до Інтернету, я можу
продемонструвати учням фільми, які пересічний школяр ніколи не
переглядає по телебаченню (наприклад, серії передач «Загадки історії»,
«Невідома Україна», «Видатні українці», документальну хроніку чи
екранізації класичних літературних творів, інтерв’ю із сучасними
письменниками чи презентації видавництв – сьогодні медійний простір
надає такі можливості). Таким чином учні залучаються до пошуків
альтернативних джерел інформації, «виводяться» за межі шкільного
підручника, мають нагоду ознайомитися з різними поглядами на питання, що
вивчаються… Перегляд анімаційного фільму «Енеїда» за Іваном
Котляревським, вистави «Украдене щастя» за Іваном Франком, фільмів «Тіні
забутих предків» за Михайлом Коцюбинським чи «Лісова пісня» за Лесею
Українкою не тільки забезпечує рівень унаочнення навчального матеріалу,
знайомить учнів із справжніми мистецькими здобутками театру і кіно, але
й сприяє формуванню стійкого читацького інтересу. А сьогодні це ой як
актуально!

Ставши кілька років тому учасником апробації програмних педагогічних
засобів (ППЗ) «Українська література. 7 клас» та «Українська мова. 7
клас» (видавництва «Мальва»), я значно розширила можливості проведення
уроків різних типів. До беззаперечних переваг цих мультимедійних засобів
слід зарахувати такі:

наявність програми для конструювання уроків учителем на власний розсуд;

тестові програми, за якими учень самостійно може перевірити свій рівень
засвоєння навчального матеріалу;

велика кількість ілюстративного матеріалу та аудіосупровід.

– ? ? ? ¶ A A ?

1/4

?

 

¬

®

\ ? ? ¶ B

o$T’ae’¶(.)?5?6P;8BthH//iaeaeaeaeae/UUUUUIIIAAAAA

gdn d

&

0 часом колекція нашого навчального кабінету поповнилася
фонохрестоматіями, навчальними дисками «Дидактичні матеріали з
української літератури» (автори Авраменко О.М., Дмитренко Г.К.,
видавництво «Грамота») для 6-10 класів, «Диктанти з української мови.
9клас» (Авраменко О.М,), мультимедійним компакт-диском «Т.Шевченко.
Кобзар» («Просвіта») та ін. Це дає змогу не тільки самому вчителю
готуватися до уроків, а й активно залучати до цього процесу учнів.

Ось нарешті ми дібралися до головного. Залишатися тільки споживачами
готової мультимедіапродукції нецікаво і не дуже ефективно.

Тому наступним моїм кроком стало створення власних інформаційних
ресурсів ( наприклад, відеоробіт для уроків розвитку зв’язного мовлення
і позакласного читання, тестових завдань, алгоритмів для виконання
роботи над помилками, блоку матеріалів із народознавства та літератури
рідного краю та ін). Разом із вихованцями ми працюємо над розробкою
мультимедійного посібника «Українська література. 5-6 клас.
Мультимедійні дидактичні матеріали», який стане результатом роботи
творчої групи учителів-словесників нашої школи. На стадії розробки
перебуває іще один посібник – «Синтаксис. Види складних речень. 9 клас».

Безумовно, розвиткові творчих здібностей учнів, їхньому самовираженню,
виробленню практичних навичок якнайкраще сприяє проектна діяльність.
Трапляються і цікаві роботи, і пересічні, але при створенні
мультимедійних презентацій навіть слабкі учні, як правило, досягають
гарних результатів. Серед створених останнім часом можу назвати такі
учнівські проекти: «Екскурсія музеєм І.С.Нечуя-Левицького», «Заочна
екскурсія Франковими тежками», «Кохання – пісня людської душі. За
драмою-феєрією Лесі Українки», «Пам’ятники Тарасові Шевченку у світі»,
«Шевченко-художник», «Поезія – це завжди неповторність. За лірикою Ліни
Костенко» та ін. Традиційним стало створення презентацій під час
вивчення біографії письменника, з огляду на постійний брак часу при
розгляді таких тем, ми даємо можливість дітям «доторкнутися» до людини і
її життя, наближуємо хрестоматійні образи до дитячих сердець.

Дуже широко застосовую ІКТ у позакласній роботі (у проведенні предметних
тижнів, Шевченківських днів, у роботі народознавчого гуртка). Особливо
вдалими вважаю конкурс мультимедійних презентацій «Я українець. А ти?»,
який ми провели до Дня української писемності, й інтерактивну програму
«Антисуржик», яка стала окрасою предметного тижня. Якщо сказати коротко
про останній проект, то підготовка до нього тривала кілька місяців. Він
мав на меті сформувати у старшокласників стійкі мовні переконання,
виховувати неприйняття суржика не тільки в школі, але і в побуті,
навчити помічати і виправляти помилки у своєму мовленнєвому оточенні. Із
зібраного протягом підготовчого етапу матеріалу учнями було створено
відеопрезентацію «Мовне обличчя нашого міста», де зафіксовано написи у
рекламних оголошеннях, на вивісках і витринах магазинів та ін., що
порушують мовні норми.

Про результативність використання на уроках мови та літератури передових
сучасних технологій свідчать успіхи моїх вихованців на міських
предметних олімпіадах, мовних та літературних конкурсах, де протягом
останніх років учні нашої школи постійно посідають призові місця. За
результатами ЗНО з української мови та літератури за минулий навчальний
рік наші випускники мало чим поступилися ліцеїстам і гімназистам Черкас.

Перспективи використання ІКТ справді вражаючі. Постійно діючий сайт
нашої школи дозволяє пропонувати учням тексти малодоступних широкому
загалу літературних творів (а таких, на жаль, у шкільній програмі ще
достатньо!), брати участь у обговоренні почутого або прочитаного; врешті
створює можливість дистанційного навчання ( чи то для тих, хто з певних
причин був відсутній на уроці, чи під час сумнозвісних карантинів).

І хоча слушними я вважаю нарікання колег на те, що сучасний учень усе
рідше бере до рук книгу, та зміни навколо нас зупинити неможливо. А це
значить, що бути успішним сучасним учителем можливо тільки тоді, коли
ідеш у ногу з часом.

Отож зичу нам усім, шановні педагоги, творчого неспокою і наполегливості
у двобої із викликами прогресу.

PAGE

PAGE 3

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020