Системи підготовки та перепідготовки педкадрів
Від того, хто прийде до педагогічного навчального закладу, як і чого
його навчатимуть, залежить, якого вчителя матиме суспільство. Назріли
кардинальні зміни в системі підготовки та підвищення кваліфікації
вчительських кадрів, модернізації навчально-виховного процесу в
педагогічних навчальних закладах.
В Донецькій області створено регіональну систему післядипломної освіти
педагогічних працівників, яка спрямована на формування
професійно-педагогічної культури спеціалістів, поглиблення та
оновлювання знань, упровадження нових ідей, технологій, узагальнення та
розповсюдження передового та перспективного педагогічного досвіду.
Координуючу роль у роботі цієї системи виконує обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти як головний науково-методичний центр
роботи з педагогічними кадрами області.
Сутність післядипломної освіти визначено Законом України «Про вищу
освіту» у ст. 10. Це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної
підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її
професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на
основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного
досвіду.
Функціональну структуру регіональної післядипломної освіти дорослих
становлять:
підвищення кваліфікації – систематичне оновлення та поглиблення
професіоналізму не рідше як один раз на п’ять років;
спеціалізація в межах спеціальностей за відповідними програмами;
перепідготовка – отримання нової спеціальності на базі вищої освіти;
стажування.
Серед пріоритетних напрямів роботи з педагогічними кадрами – підвищення
кваліфікації. Це плановий процес і реалізується як комплексний системний
і безперервний через курси, міжкурсову, методичну роботу та самоосвіту.
Система підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів
спрямована на задоволення інтересів освітян у професійному зростанні,
забезпечення потреб регіону у кваліфікованих педагогічних кадрах, їх
мотивацію до самоосвіти, творчої інноваційної діяльності.
Удосконалення цієї системи здійснюється на основі впровадження
інтерактивних методів навчання, модульної технології, застосування
різноманітних форм навчання, зокрема:
очна (курси загальної підготовки, авторські, проблемні, тематичні);
очно-заочна;
дистанційна;
за індивідуальним планом, екстернат.
Протягом 2006 року на базі облІППО підвищили кваліфікацію 9536
педагогічних працівників, що складає 101,9 % від плану замовлень,
проведено більше 450 міжкурсових заходів.
Реалізується проект створення післядипломної тематичної освіти, яка
ґрунтується на науково-експериментальній роботі педагогів-новаторів на
базі провідних навчальних закладів області. Серед пріоритетних тем –
інформатизація навчально-виховного процесу, використання ефективних
педагогічних технологій через систему Інтернет, трансформація ідей
компетентнісно-орієнтованого підходу в освітню практику та моніторингу
якості освіти тощо.
Крім того, за тематикою стрижневих обласних проблем щодо
компетентнісно-орієнтованого навчання підвищили кваліфікацію 710 осіб,
щодо організації профільного навчання – 808, на авторських курсах
педагогів-новаторів – 350 педагогів.
Продовжувалась послідовна, цілеспрямована робота зі створення необхідних
умов для проведення курсів із максимальним наближенням до слухачів. 2771
педагог підвищив кваліфікацію на виїзних курсах, що складає 29,1 % від
загальної кількості слухачів.
В умовах принципових змін, що відбуваються в освіті, у концептуальному
та в змістовому аспектах стало необхідним розширення функціональної
структури навчання педагогічних кадрів. З 2007 року відкрито чотири
групи спеціалізації та перепідготовки педагогічних кадрів. Зокрема групи
спеціалізації: економіка – 25 осіб, інформатика – 25 осіб, основи
здоров’я – 25 осіб, етика – 25 осіб.
Згідно з рішенням ДАК України на факультеті перепідготовки та
спеціалізації відкрито групу перепідготовки фахівців за спеціальністю
7.010107 «Практична психологія».
Виходячи із загальної концептуальної фахової характеристики,
післядипломна освіта має бути безперервною освітою.
Модернізація цієї системи передбачає утвердження ідей системності,
людиноцентризму, життєтворчості, креативності, технологічності.
Пріоритетними в ній є:
стратегія постійного розвитку особистості;
демократизація та гуманізація відносин учасників освітнього процесу;
стратегія випереджального розвитку освіти та науки, фізичних,
інтелектуальних, моральних якостей особистості, які забезпечують її
самоствердження та самореалізацію.
З метою вдосконалення якості освіти дорослих особлива увага приділяється
вирішенню таких завдань:
1. Задоволення запитів і потреб керівних і педагогічних кадрів у
підвищенні кваліфікації.
2. Орієнтація змісту підвищення кваліфікації на формування та розвиток
професійної компетентності педагогічних і керівних кадрів, глибоку
перебудову психологічних настанов, мотивів і ціннісних орієнтацій самої
особистості учителя у процесі підвищення кваліфікації шляхом
інтенсивного заглиблення в пізнавальну діяльність, активної комунікації
з колегами та викладачами в навчальній групі.
3. Підсилення загальнометодичної та смислоутворюючої (світоглядної)
складової змісту підвищення кваліфікації, забезпечення стратегічної й
інноваційної діяльності педагогічних кадрів, подальшого свідомого вибору
та здійснення місії навчального закладу відповідно до потреб
суспільства.
4. Запровадження андрагогічної моделі організації навчального процесу
відповідно до особливостей і закономірностей психології та педагогіки
дорослих із перенесенням акценту на активно-розвивальні методи навчання.
5. Посилення гуманітарної та загальнокультурної складової змісту
підвищення кваліфікації.
6. Здійснення наступності між курсовим і міжкурсовим етапами підвищення
кваліфікації в межах концепції безперервної освіти. Органічний зв’язок
процесів курсового навчання та самоосвіти педагогічних і керівних кадрів
у міжкурсовий період.
Удосконалення системи післядипломної освіти на основі принципу
безперервності зумовлюється необхідністю опанування нових технологій
розвитку професіоналізму педагогів. Провідна роль, безумовно, належить
активним формам роботи з педагогами, опануванню інформаційних
технологій.
Науково-методичний супровід розглядається як нова технологія
післядипломної освіти, за допомогою якої здійснюються апробація та
супровід інновацій в освіті регіону: на базі 27-и експериментальних
майданчиків, 57-и навчальних закладів-центрів експериментальної роботи,
4-х шкіл-лабораторій опрацьовуються та трансформуються на практику
педагогічні інновації, виробляються необхідні рекомендації, здійснюється
моніторинг.
Серед інноваційних напрямів зростає значущість науково-методичної роботи
в курсовий і міжкурсовий період, одержують підтримку нові методи,
засновані на використанні інформаційно-комунікативних технологій
(електронне навчання). Суміщення практичної професійної діяльності та
навчання полегшується завдяки розвитку відкритої освіти з використанням
дистанційного навчання. Інформаційні технології збільшують потенціал
педагогів у розв’язанні проблем отримання доступу до інформації.
На заміну традиційній репродуктивній моделі навчання дорослих розроблено
інноваційні моделі з елементами дистанційного навчання:
Модель «Самостійне навчання» (взаємозв’язок слухача з методистами
відбувається через електронну пошту, комп’ютерні технології, чат тощо);
Модель «Відкрите навчання й аудиторія». Передбачає використання
друкованого викладу курсу та інші засоби (відеозаписи, комп’ютерні
диски), що дають змогу слухачам вивчати курс у найбільш прийнятному
темпі в поєднанні з інтерактивними телекомунікаційними технологіями для
організації спілкування слухачів дистанційної групи.
«Очно-дистанційна модель підвищення кваліфікації педагогічних
працівників», яка передбачає на першому етапі впровадження дистанційного
навчання застосовування змішаних («кейс» і мережеві) технологій. У цьому
випадку співвідношення очного та дистанційного компонентів навчального
процесу приблизно однакове, що дає можливість слухачам безболісно
адаптуватись до умов навчання за дистанційними технологіями.
Розпочато створення локальних і міжінституційних мереж з метою
використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі
дистанційної освіти. Для поширення післядипломної педагогічної освіти за
дистанційною формою навчання здійснюється робота з розвитку
технологічної компетентності викладачів і методистів обласного інституту
та керівників навчальних закладів, удосконалюються їх уміння та навички
використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Для
поширення інформації використовуються web-сайти, запроваджується
дистанційне навчання для передачі знань у формі електронних лекцій. На
курсах очно-заочної форми навчання поширюється використання електронної
пошти для спілкування зі слухачами (наприклад, надсилання курсових робіт
у міжсесійний період), а також для надання індивідуальної інформації в
галузі післядипломної педагогічної освіти.
Для керівників навчальних закладів, методистів і завідувачів відділів,
управлінь освіти існує засіб віртуального спілкування в реальному часі
за типом селектора (чат). Розвивається співпраця з іншими освітніми
закладами регіону шляхом створення спільних мереж, що відкриває нові
можливості для проведення дослідницької роботи, розробки проектів з
використанням Інтернет, організації телеконференцій,
семінарів-тренінгів, «круглих столів», проведення індивідуальних
консультацій тощо. Прикладом такої роботи може бути всеукраїнська
Інтернет-конференція, проведена в червні-жовтні 2006 року за темою
«Наступність між початковою й основною ланками в контексті й переходу
школи на 12-річний термін навчання», та три всеукраїнських чата.
Серед перспективних тенденцій розвитку регіональної моделі
післядипломної педагогічної освіти можна виокремити такі:
Запровадження експерименту з реалізації ідей і принципів Болонського
процесу в системі післядипломної освіти, упровадження елементів
кредитно-модульної системи у процес підвищення кваліфікації.
Організовано роботу восьми експериментальних груп підвищення
кваліфікації. Відповідно до вимог МОН України творчою групою розроблено
проект «Положення про організацію навчального процесу у
кредитно-модульній системі підвищення кваліфікації педагогічних
працівників у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної
освіти».
Метод упровадження кредитно-модульної системи організації навчального
процесу є підвищенням результативності системи післядипломної
педагогічної освіти та забезпеченням на цій основі
конкурентоспроможності та престижу педагогічних працівників Донецької
області в національному та європейському освітньому й науковому
просторі.
Модернізація навчальних планів і програм курсового підвищення
кваліфікації відповідно до сучасних вимог на основі кредитно-модульної
технології.
Забезпечення гнучкості, динамічності системи безперервної освіти, що
враховує особливості регіону, його національні та культурні традиції,
зокрема відзначення 75-річчя з дня заснування Донецької області.
Використання інтерактивних методів навчання, заснованих на взаємодії
викладача та слухача, діалоговому стилі спілкування, забезпеченні
максимальної самостійності й активності дорослих у процесі навчання.
Активізація співпраці з неурядовими організаціями та міжнародними
агенціями, участь у розробці та впровадженні інноваційних освітніх
проектів у області.
Мережа вищих навчальних закладів, у яких здійснюється підготовка
педагогічних кадрів області, є достатньо розгалуженою та включає:
Донецький національний університет, Слов’янський державний педагогічний
університет, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов
та інші.
Безумовно, чимало позитивних кроків зроблено цими ВНЗ в підготовці
педкадрів. Успішно діє навчально-науковий педагогічний комплекс
«Слов’янський державний педагогічний університет – школа – дошкільні
заклади – педагогічні училища – управління освіти і науки Донецької
облдержадміністрації». Так, у стінах Слов’янського державного
педагогічного університету діє педагогічний ліцей, реалізуючи ідею
перспективності та наступності в навчанні обдарованої молоді, її
орієнтації на педагогічні професії. Протягом десяти років 130 провідних
учених університету були викладачами ліцею, що дозволяє сьогодні
говорити про авторські школи, викладання предметів
природничо-математичного та філологічного профілів навчання, наступність
ліцейських і програм навчання ВНЗ, повну адаптацію випускників до
навчання в університеті.
На сьогодні значно покращено якість підготовки і вчителів, що передбачає
навчання за сумісними спеціальностями, володіння комп’ютерними
технологіями, іноземними мовами тощо.
Так, кафедра дошкільної педагогіки Донецького інституту соціальної
освіти готує фахівців за кваліфікацією «Вихователь дошкільного віку.
Організатор дошкільного виховання». Розпочато підготовку вихователів із
правом проведення занять іноземною мовою. Навчання студентів за
спеціальністю «Початкове навчання» (кваліфікація «учитель початкових
класів», «практичний психолог», «учитель початкових класів та
англійської мови» проводяться на трьох формах навчання: денній,
очно-заочній і заочній.
На високому рівні навчання за суміжними спеціальностями проводить
Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов. Це підготовка
за спеціальностями: англійська мова, німецька та зарубіжна література;
англійська мова, французька мова та зарубіжна література тощо.
Якість підготовки педагогічних кадрів значною мірою залежить від
успішного вирішення питання відбору абітурієнтів на навчання в
педагогічному університеті, практичної підготовки, працевлаштування та
закріплення випускників на робочому місці.
Очевидним є те, що головним критерієм відбору на педагогічні
спеціальності мають бути не лише глибокі знання з того чи іншого
предмета, а наявність у молодої людини необхідних для педагогічної праці
якостей, рис характеру тощо. Це питання може бути вирішено шляхом
запровадження психолого-педагогічного тестування для вступників до вищих
навчальних закладів на напрями та спеціальності педагогічного профілю,
практики укладання тристоронніх угод «студент – вищий навчальний заклад
– роботодавець» для осіб, які навчаються за державним замовленням.
Учитель має бути не тільки ключовою постаттю в сучасних освітніх
процесах, а й духовним наставником у суспільстві. Від його підготовки
залежить не тільки якість шкільної освіти, а й рівень духовної культури
суспільства, утвердження демократичних цінностей і процесів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
