Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова (реферат)

Система розвивального навчання Ельконіна-Давидова

Робота з молодшими школярами протягом тривалого часу змусила шукати
шляхи, методичні прийоми, які дарували б дітям радість зустрічі з
книжкою, щоб кожен урок читання став святом, хвилював,  пробуджував
допитливість, думку, почуття, розвивав творчі здібності.

Для того, щоб не тільки сформувати навичку читання, а й навчити дитину
користуватися своїми знаннями, вчити відшукувати потрібну інформацію,
самостійно для себе відкривати нові зв’язки у вивченому матеріалі,
робити узагальнення і висновки, варто будувати й узагальнюючи уроки як
творчий процес, вводячи в нього нові форми та методи.

„Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці
знання застосувати ”- це основна теза розуміння методу проектів.

Проект – це метод навчання. Він може застосовуватись як на уроках, так і
в позакласній роботі, орієнтований на досягнення цілей самих учнів, тому
неповторний; формує значну кількість навчальних і життєвих
компетентностей, тому є ефективним; формує досвід, тому незамінний.

Проект – це форма організації навчального процесу. Проектна діяльність
може стати альтернативою класно-урочного навчання. А майбутнє за
балансом альтернатив.

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник у
20-і роки минулого століття у США. Набув поширення і великої
популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і
можливостей їх практичного застосування для розв’язування конкретних
проблем дійсності у спільній діяльності учнів.

Які ж ознаки методу проектів? Перш за все, повна та органічна
узгодженість навчання з життям, з інтересами учня.   

Таким чином, метод проектів ставить учнів у становище, аналогічне до
становища дорослої людини. І тоді учень нагадує практичного агронома,
лікаря, інженера, для якого теоретичні знання — засіб творчих шукань.

Проектна технологія принципово відповідає за встановлення міцного
зворотного зв’язку між теорією і практикою в процесі навчання, виховання
і розвитку особистості учня.

В основі методу проектів лежать:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• уміння самостійно конструювати свої знання;

• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

• уміння критично мислити.

Дана технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного
методу навчання. Коли вчитель ставить завдання, він тим самим окреслює
плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити
учні: намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти,
порівнювати отримане з необхідним, коректувати діяльність.  Результати
запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну
значимість. Головною складовою методу є самостійність учня.

Вважаю, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до
навчання з боку учнів, тому що воно:

•        особистісно орієнтоване;

•        використовує безліч дидактичних підходів: навчання в справі,
незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру,
евристичне та проблемне навчання, дискусію, командне навчання;

•        має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення
в роботу в міру її виконання;

•        дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у
конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність.

Основні вимоги до використання методу проектів.

1.      Наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми
чи задачі, для розв’язування якої потрібні інтегровані знання та
дослідницький пошук.

2.      Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних
результатів.

3.      Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4.      Визначення кінцевої мети проекту.

5.      Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи
над проектом.

6.      Структурування змістової частини проекту.

7.      Використання дослідницьких методів.

8.      Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто
певним чином оформлені (відеофільм, альбом, комп’ютерна газета,
презентація, веб-сторінка тощо.)

 

Через дослідницьку, пошукову діяльність, проблемних методів легко
виявити, й узагальнити знання учнів. Працюючи за системою розвивального
навчання, використовую підручник „Навчаємось читати”, автори:
Н.О.Воскресенська,                  А.О. Свашенко. Підручник ділю на
теми – блоки.

Опрацьовуючи ці блоки, в кінці кожного проводжу підсумкові уроки
застосовуючи метод проектної технології. Діти чекають цих уроків,
готуючись до них заздалегідь, залучаючи до підготовки іноді всю сім’ю.
Види робіт теж різні: індивідуальна творча робота, парна, групова
діяльність.

Слід зазначити, що учні віддають перевагу груповій та парній діяльності
за принципом: роблю те, що у мене краще виходить, — одні складають
тексти, другі відшукують приказки, вірші, загадки, треті малюють,
четверті готують презентацію… – і в результаті отримують оцінки. Варто
лише подивитись на результати роботи в кінці таких уроків і відчуваєш,
що ти на вірному шляху.

Дуже важливою є структура змістовної частини проекту із зазначенням
поетапних результатів.

 

 

 

Під час роботи над проектом відокремлюю такі етапи.

Етапи:

1.  Визначення теми і завдань.

2.  Розробка плану діяльності для досягнення поставленої мети.

3.  Виконання проекту.

4. Підбиття підсумків виконання проекту.

Завдання та діяльність учнів мають бути сплановані так, щоб процес
навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності. Важливо
формувати не просто мислення, а навички мислення високого рівня.

Розглянемо більш детально етапи роботи:

1 етап. Визначення теми і завдань.

Тема проекту залежить від назви блоку. Вчитель ставить перед дітьми
завдання. Що потрібно буде зробити, щоб виконати його.

2 етап. План діяльності.

План діяльності  учнів залежатиме від завдань вчителя, наприклад:
з’ясувати, запам’ятати, перелічити, скласти…, або віднайти та дати
повну відповідь на запитання, провести спостереження за…(розглянути,
з’ясувати, пояснити, полічити, написати) тощо.

Практична робота: екскурсія, заняття на місцевості.

Дослідницька робота: робота в бібліотеці, зустрічі з фахівцями, вивчення
друкованих та електронних публікацій, джерел з Інтернету.

3 етап. Виконання проекту.

Учні збирають потрібну інформацію.

4 етап. Підсумки виконання проекту.

Обов’язковим є оформлення, презентація результатів, захист проектів.

Результатом пошукової роботи може бути:

•        випуск збірки, альбом, буклет;

•        наукова доповідь;

•        альманах;

•        макет;

•        відкриття експозицій;

•        презентація, веб – сторінка тощо.

ативній роботі всім дітям. Крім того, типологія проектів дозволяє дітям
вибрати собі найбільш комфортний характер діяльності.

Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з
успіхом розробляти довготривалі проекти. Є діти, яких я називаю «я сам».
Їм цікаво все робити самим від початку й до кінця, тому для них
найкращим варіантом стають індивідуальні проекти. Інші віддають перевагу
роботі у групах. На практиці я спостерігала, як ідеї окремих
індивідуальних проектів трансформувались у групову проектну діяльність.

Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він
за участю всіх співавторів проектів. Ми запрошуємо гостей: учні інших
класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і
переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити
питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають
повірити у свої сили, у себе.

Вважаю, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в
учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати
відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність,
аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер,
час інтересам спільної справи.

Досвід роботи з методу проектів показує, що учні можуть виступати
активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний
погляд на інформацію, намічати мету й задачі й шукати шляхи їхнього
рішення.

Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді
інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать
продукт власної праці.

Я вважаю, що особливі вимоги висуваються до вчителя. Основною метою  є
не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам
повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати
розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній
діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

До підсумкових уроків  читання з використання проектної технології
готуюсь ретельно, заздалегідь. Тему, завдання, ключові питання подаю
дітям у власній презентації. Для демонстрації презентацій, створеної із
застосуванням комп’ютерних технологій,  застосовую спеціальне
обладнання: цифровий фотоапарат, комп’ютер, сканер, мультимедійну дошку.

 

Мій проект з теми: «Усе моє, все зветься Україна»

Ключове питання: Чи можу я називатись українцем?

Тематичні питання:

Що таке Україна?

Хто такі українці?

Що говорять поети про Україну?

За що потрібно любити свою країну?

Якою ви бачите Україну?

 

У проекті інтегруються такі предмети: „Українська мова”,  „Читання”, „Я
і Україна”, „Інформатика”, „Географія”, „Історія України”.

 По закінченню блоку про Україну у дітей виник інтерес довідатись більш
детально про країну та знайти відповідь: —  чи можуть вони називатися
справжніми українцями? , тому я вирішила залучити учнів до самостійної
пошукової діяльності з цієї теми.

Перед початком проекту я  ознайомлюю учнів із власною презентацією за
темою «Усе моє, все зветься Україна», в якій сформульовані запитання
дослідження, його мета та завдання, етапи виконання, до яких учні будуть
звертатися в процесі виконання проекту. Кожен учень отримав картку з
додатковою інформацією про пошук (де можна знайти відповіді на
поставлені мною питання).

Діти самостійно об’єднались у п’ять груп та визначили питання
дослідження.

Кожен отримав свій напрям роботи і склав індивідуальний план, до якого
увійшли такі етапи:

 

•        підготовка статей за темою;

•        підбір цікавого матеріалу у вигляді віршів та прислів’їв про
Україну;

•        екскурсія по місту;

•        надання відповідей на запитання у формі єдиного твору та
зображення побаченого   у вигляді малюнків.

 

Учні повинні відшукати відомості про Україну, знайти вірші, прислів’я
пов’язані з нашою країною, дати відповідь на запитання: — „За що
потрібно любити свою країну?” , у вигляді твору, вміти самостійно
працювати з літературою, робити на основі отриманого матеріалу висновки.

 

На початку роботи учні першої групи склали план – розподілили завдання,
які містили: добір матеріалу про географічне положення країни,
населення, місцевість. Після добору всього матеріалу учні скомпонували
його та передали дані п’ятій групі, яка на основі поданої інформації
створила презентацію за допомогою програми PowerPoint.

 

Учні другої групи у бібліотеці відшукали вірші та прислів’я про Україну
та зробили висновок про ставлення поетів до країни. Матеріал надали
п’ятій групі.

 

Третя група дітей дала відповідь на запитання, опрацювавши необхідну
літературу. Відповіді всіх членів групи діти записали, а потім об’єднали
в один твір, розкривши питання: — „За що потрібно любити свою країну?”.

 

Четверта група дітей побувала на екскурсії в місті та дослідила красу
оточуючого середовища. Після екскурсії учні відтворили побачене за
допомогою малюнків. Малюнки зафіксувала п’ята група.

 

П’ята група учнів працювала над створенням презентації: відбирала
матеріал за темою проекту з усіх груп. На основі отриманих даних за
допомогою програми PowerPoint створила мультимедійну презентацію і
показала її наприкінці проекту.

На мою думку, при створенні презентації у дітей відбулося формування
таких умінь та навичок:

1. Розвиток та вдосконалення умінь аналізувати, планувати свою
діяльність та представляти її.

2. Набуття навичок оцінювати результати своєї діяльності та дослідів,
значення набутих навичок оцінювання у житті.

3. Формування навичок співпраці в групах, вміння планувати свою
діяльність, будувати гіпотези та робити висновки з досліджень.

4. Формування навичок ефективного пошуку інформації в Інтернеті та інших
джерелах.

5. Формування навичок виступів перед аудиторією.

6. Формування вміння правильно сформулювати свою думку, структурувати
свою доповідь.

7. Вміння використовувати різні мультимедійні засоби і можливості.

 

На основі зібраного матеріалу, створеної презентації, зробленого аналізу
всього матеріалу з теми, наприкінці проекту, діти зробили висновок, що
вони дійсно можуть називатись українцями, тому що народились на цій
землі, люблять її, бережуть та пишаються нею.

Мої учні з зацікавленням шукали інформацію за темою. Після створення
проекту діти зрозуміли, що комп’ютер можна використовувати не тільки для
ігор, але й для пошуку різної цікавої інформації, яка потрібна в
навчанні, для створення презентацій тощо. Зміст відповідей на уроках
став більш аргументованим, ємним. Розповіді учнів набули цікаву
додаткову інформацію.

У результаті проведення мною таких підсумкових уроків з читання з
використанням проектної технології, я зрозуміла, що саме така робота з
дітьми сприяє об’єднанню колективу, виявленню творчих здібностей кожної
дитини, що є підґрунтям для подальшого розвитку в навчанні.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *