Шляхи підвищення ефективності виробничого навчання (реферат)

Реферат з педагогіки

Шляхи підвищення ефективності виробничого навчання

Під удосконаленням форм виробничого навчання прийнято розуміти способи
організації учнівського колективу для навчально-професійної діяльності і
способи керівництва цією діяльністю. До основних форм виробничого
навчання відносяться фронтальна, бригодна індивідуальна і розвиток
навиків умінь безпосередньо на робочому місці шляхом вивчення досвіду
новаторів виробництва. Кожна з цих форм має свою структуру побудови
занять і відображає зв’язок майстра з учнями. Вибір форм навчання
визначається місцем проведення виробничого навчання визначається місцем
проведення виробничого навчання змістом і характером виробничої
діяльності, а також і в залежності від стану робочих місць, наявності
матеріально-технічної бази.

Фронтальна форма навчання приміняється на початкові міста дії і ділиться
на два етапи. Перший етап – це навчання в майстерні, а якщо по умовах
технології виробництва це не можливо то його організовують безпосередньо
на робочих місцях підприємства, як правило окремими групами, бригадами
ланками.

Другий етап – це завершення виробничого навчання по професії в цехах
підприємства шляхом індивідуального або бригадного навчання де учні
вчаться самостійно виконувати всі роботи передбачені навчальною
програмою. При цьому необхідно, щоб їх професійні уміння і навики
постійно удосконалювались і відповідали вимогам кваліфікаційної
характеристики. Успіх другого етапу виробничого навчання, в цілому
професійної підготовки робітників оприділюється організованістю і рівнем
навчання на першому етапі в процесі якого учні повинні оволодіти
початковими трудовими уміннями і навиками.

В зв’язку з цим особливе значення має оснащення навчальної майстерні
сучасним обладнанням, інструментами та приспосібленнями (чого в нашій
майстерні в достатній кількості ще не має) чітке річне квартальне і
щомісячне планування виробничих робіт, яке передбачає виготовлення
стабільної продукції (віконних і дверних блоків, столярного інструменту
та інших виробів). Добре щоб у майстерні працювали кваліфіковані
робітники, які могли б закінчувати після учнів найбільш складні операції
не передбачені навчальною програмою. Найбільш доцільною організаційною
формою навчальних занять є урок. В залежності від мети і змісту
вивчаючого матеріалу відрізняють уроки по вивченню виробничих операцій
по виконанню виробничих комплексних робіт, по перевірці знань, умінь і
навиків учнів.

Наприклад тема уроку: ”Заточка і гостріння стамески”.

Мета уроку: “Вивчити і засвоїти з учнями основні правила заточки
столярного інструменту і навчити учнів виконувати заточку стамески”.

Обладнання: заточні верстати, шаблони для перевірки кутів заточки
стамесок захисні окуляри, натуральні взірці правильно заточених
стамесок, плакати; заточка столярного інструменту.

Охорона праці і техніка безпеки при роботі на запасних верстатах”.

Зміст уроку:

Організаційна частина – 5 хв.

Ознайомлення учнів із завданням.

(кожний учень повинен виконати прийоми заточки стамески з дотриманням
всіх технічних вимог. Звернути увагу на важливість дотримання правил
техніки безпеки під час роботи, чистоту і порядок на робочому місці).

Повторення пройденого матеріалу (інструмент для плоского стругання,
будова рубанка, кут заточки залізка).

Показ прийомів заточки стамесок на заточних верстатах – 40 хв. Вказати
на можливі помилки під час заточки і способи їх попередження.
Перерахувати вимоги по організації і техніці безпеки при роботі.

Перевірити засвоєння учнями знань шляхом виконання ними практичних
прийомів в заточки стамесок 10 кв.

Самостійна робота – 4,5 год.

Кожному учню видається набір стамесок, які він повинне нагострити.

Біжучий інструктаж проводиться в процесі самостійної роботи під час
обходу робочих місць.

Заключний інструктаж – 15 хв. Проаналізувати чи досягнута поставлена
мета. Оцінити урок, показати кращі і погані роботи учнів, привести
позитивні приклади, що відносяться до організації роботи, дисципліни
учнів, культури виробництва. Оголосити оцінки за виконану роботу,
записати домашнє завдання, повідомити тему наступного уроку. На мою
думку в цьому плані достатньо повно охоплено всі елементи уроку.

Успіх виробничого навчання залежить і від того чи використовує майстер
при підготовці до уроків технічну літературу і послідні досягнення
технік. Перед початком кожного уроку майстер відновлює в пам’яті учнів
необхідні для даного уроку знання. Перевіряє виконання домашніх завдань.
Як правило я завжди проводжу опитування тих учнів які відстають і мають
задовільні оцінки за виконання по даній темі роботи, а доповнюють
відповіді кращі учні.

При підготовці уроку я завжди враховую всі деталі його проведення,
продумую методику показу того чи іншого прийому, бо люба недоробка
приводить до порушення послідовності показу прийомів, а це в свою чергу
негативно впливає на навчально-виховну роботу. На вступному інструктажі
по кожній темі стараюсь мало часу тратити на теоретичне викладання
матеріалу, а більше показувати як виконувати ту чи іншу роботу маючи
крім цього до кожної теми виготовлені еталони, взірці. Перед заточкою
стамески треба вказати марку сталі з якої вона виготовлена і особливу
увагу звертати на якість заточки. З досвіду знаю, що є учні, які
працюють тупим інструментом, а це приводить до зниження продуктивності і
якості праці. В кінці вступного інструктажу для того щоб виявити
настільки учні засвоїли прийоми заточки стамесок я доручаю учням
повторити показані прийоми. Переконавшись у тому, що матеріал учні
засвоїли розприділюю їх по робочих місцях. По мірі виконання завдання
учні міняються місцями.

Після вивчення основних трудових прийомів і операцій в майстерні для
дальшого виробничого навчання учні перевдягаються безпосередньо в цех
деревообробного підприємства де відпрацьовують, комплекси трудових
прийомів і операцій та виконують комплексні роботи, які по змісту і
складності відповідають вимогам навчальної програми. Разом з тим
комплексі роботи треба так підбирати, щоб постійно удосконалювати
професійну майстерність учнів, виховувати в них самостійність у
виконанні виробничих завдань.

Особливо ретельно підбирається перша комплексна робота, для всіх учнів
одинакова, так як власне вона і покаже ступінь оволодіння учнями
першонавчальних професійних умінь і навиків, допоможе майстру в/навчання
оцінити кожного учня і свою навчально-виховну діяльність.

Навчання на комплексних роботах – найбільш скиданий і відповідальний
період так, як виготовляється продукція. Особлива турбота майстра
незасвоєння учнями передових методів роботи і організації праці. При
проведення біжучого, індивідуального і групового інструктажів це питання
повинно бути одним із основних, причому передові методи повинні
розглядатись конкретно як по кожній комплексній роботі, так і порядку
типових робіт і процесів. Головним методом виробничого навчання тут
будуть практичний показі пояснення майстра. Уміння працювати творчо
важлива риса людини і формується вона в процесі навчальної діяльності.
Приймаючи від учнів роботи я перш за все оцінюю її якість враховуючи
дотримання учнями технологічної дисципліни і виконання норм виробітку.

Завершальним етапом навчання професії столяра-паркетника, являється
спеціалізація учнів виконуючих роботу на штатних робочих місцях, і
виробничий інструктаж проводить бригадир або майстер цеху, дільниці.
Головним обов’язком майстра в/навчання на цьому етапі – домогтись
забезпечення учнів роботою у відповідності з програмними вимогами і
професійно-кваліфікаційною характеристикою. Необхідно, щоб до моменту
складання кваліфікаційної пробної роботи учня:

міцно оволоділи професійними уміннями, і навиками по професії;

виконувати норми виробітку при дотриманні технічних вимог і роботи
продукцію високої якості;

ефективно використовувати обладнання, інструмент і приспосіблення;

економно росходувати сировину, матеріали і електроенергію;

уміти добре організовувати своє робоче місце;

застосовувати найбільш раціональні прийоми роботи і передові методи
праці;

дотримувати правила охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і
протипожежних міроприємств;

Заключний інструктаж передбачає розбір виготовлених учнями виробів,
спільний аналіз процесу роботи і підведенні підсумків. Майстерв/навчання
при аналізі виконаних робіт не тільки фіксує досягнуті результати в
роботі але і виховує в учнів критичне відношення до виконаної роботи,
почуття колективізму і взаємодопомоги. При проведенні заключного
інструктажу щоб підкреслити професійну самостійність учнів майстер дає
їм можливість висловлюватись і виховувати свої пропозиції. Серед
актуальних проблем, які вирішує майстер в/н треба назвати
професіональну, економічну і моральну підготовку учнів до бригадних форм
орг8анізації і стимулювання праці. Навчання в бригадах має перевагу в
тому, що майстер має можливість бути з бригадою, приходити вступній,
біжучий і заключний інструктаж, впливати на формування умінь і навиків
учнів використовуючи колективну форму виконання. Праця учні повинна
носити колективний характер із суворо вираженого уособленою
відповідальністю за результати як своєї такі колективної праці.

Ефективність навчально-виховної роботи в учнівських бригадах залежить
від наявності елементів творчості, від того як організована праця. В
процесі організації і проведення виробничого навчання члени бригади
міняються місцями що дає можливість опанувати весь технологічний процес
тієї чи іншої роботи. Таким чином виробниче навчання в учнівських
бригадах здійснюється кваліфікованими робітниками. Норми виробітку учнів
входять в норму виробітку всієї бригади.

Індивідуальне виробниче навчання в складі бригад кваліфікованих
робітників має великий ефект, насамперед в тому, що в залежності від
характеру роботи і кваліфікації робітників учнів включають до складу
бригади або закріплюють за окремими робітниками. Складається графік
переміщення учнів по робочих місцях на весь період навчання за яким
слідкує бригадир. Під керівництвом кваліфікованого робітника учень
знайомиться з метою і завданнями навчання з технологічним процесом,
нормами виробітку, охороною праці, а також із традиціями які склались в
бригаді.

Завданням бригади є розвивати самостійність і свідоме відношення до
роботи.

Виробниче навчання вважається закінченим, якщо кожний член учнівської
бригади оволодів уміннями і навиками у відповідності з програмою,
засвоїв передові методи праці, а майстер в/н, колектив бригади та
індивідуальні наставники склали на кожного учня виробничу
характеристику, де поряд з показниками професійної підготовки, дають
оцінку вміння трудитися в умовах бригадної форми організації і
стимулювання праці.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *