.

Школа як осередок розвитку громади (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
215 2645
Скачать документ

Школа як осередок розвитку громади

В усьому світі позитивні зміни починаються з виявлення проблеми
достатньо пристрасними та мужніми людьми, і тоді жага змін знаходить
своє відображення в конкретних справах

Це спостереження, безперечно, прийнятне й до становлення
громадсько-активних шкіл. Філософська основа цієї концепції зародилася
на початку ХХ століття, з виникненням вечірніх шкіл для дорослих, які
пропонували освітні послуги для членів місцевих громад. Однак сучасний
рух, спрямований на вихід школи за межі освітнього закладу й залучення
або ж перетворення школи в центр місцевої громади, розпочався в 1935 р.
у м. Флінт, штат Мічиган, США. Сьогодні він охоплює тисячі шкіл у 85-ти
країнах.

Громадсько-активні школи або громадські центри створювались у різних
країнах як відгук на потребу активізації місцевих громад у вирішенні
власних потреб, реалізації концепції навчання впродовж усього життя та
розвитку громад. Саме школи з існуючим у них потенціалом – людськими та
технічними ресурсами – стали ініціаторами змін у місцевих громадах,
залучаючи мешканців громад до процесів прийняття рішень щодо майбутнього
цих громад і суспільства в цілому.

Громадсько-активні школи (ГАШ) мають більш давній досвід діяльності у
країнах Західної Європи та США. З початком розвитку демократичних
суспільств у країнах Східної Європи та колишнього Радянського Союзу
громадсько-активні школи або громадські центри почали розвиватися в
таких країнах, як Угорщина, Боснія та Герцеговина, Сербія, Словаччина,
Росія. Велику донорську підтримку цьому надавали такі донорські
організації, як Фонд Чарльза Стюарта Мотта (США) та Інститут відкритого
суспільства (США).

Рух ГАШ зародився в Україні у 2003 році. Упродовж цього початкового
періоду окреслились дві основні проблеми, що стосуються виникнення
справедливої демократії та покращення якості життя всіх громадян.

Перша проблема полягала в тому, що, хоча більшість молоді підтримувала
зміни, у неї не було розуміння важливості своєї ролі в цьому процесі чи
усвідомлення відповідальності, яку несе активний громадянин
демократичного суспільства. Молодь ототожнювала демократію зі
«свободою», а свобода без відповідальності хоч і не є анархією, однак і
не є демократією. Інформація та тренінги, що стосуються механізмів
громадянської участі, такі як волонтерство та створення громадських
організацій, почали з’являтися в 1994 р., але вони були доступними лише
для членів громадських організацій. Це свідчило, що школи були зовсім не
готові до виконання своєї важливої ролі підготовки нового покоління
громадян у демократії, яка зароджувалась. Окрім цього, разом із
піонерськими та комсомольськими організаціями вітер змін розвіяв клуби
на базі шкіл та інші організації, які давали учням змогу бути зайнятими,
навчатися нових навичок і бути активними поза школою.

Друга проблема – це нагальна потреба відтворення почуття спільноти, що
було втрачене, коли більшість підприємств, інститутів і колгоспів
припинили існування або зазнали суттєвих скорочень. Під час міжнародної
конференції громадсько-активних шкіл у 1999 р. Ал Дісі, один із
засновників руху, описуючи необхідність відтворення, говорив не лише про
відродження почуття спільноти, а й про підтримку економічного розвитку,
про активізацію громадян і про залучення їх до місцевого самоврядування.
Позитивні зміни у громаді можливі лише тоді, коли люди відкриті й
працюють разом для вирішення спільних проблем. На початку 90-х, можливо,
єдине, що об’єднувало людей, було прагнення кращого життя для своїх
дітей та онуків.

В Україні ініціаторами розвитку партнерських стосунків між школами та
місцевими громадами стали громадські організації. Так, у 2003 році
Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» за фінансової підтримки Фонду
Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду «Відродження» розпочав
реалізацію програми «Школа як осередок розвитку громади». Метою програми
є розвиток громадсько-активних шкіл, діяльність яких сприяє розвитку
партнерства між школою та громадою; розробка й реалізація партнерських
програм, спрямованих на вирішення проблем і задоволення потреб місцевих
громад; активізації громадян; реалізація концепцій освіти громади та
навчання впродовж усього життя. Програма сприяє розвитку громадської
активності всіх членів місцевих громад і громадянського суспільства в
цілому.

v

x

hI@

hI@

? x

??

?ь, яка стала основою руху ГАШ в Україні, визначає громадсько-активну
школу як будь-яку школу, де:

увага приділяється роботі з місцевою громадою, працівниками школи та
мешканцями;

школа сприяє вільному обміну думками, займається оцінкою місцевих потреб
і бере участь у прийнятті рішень на місцевому рівні, а також забезпечує
зворотний зв’язок, що стосується цих дій, з боку громади.

Існуюча модель розвивалась на основі російської моделі
громадсько-активних шкіл, представленої Красноярським центром
«Сотрудничество на местном уровне» (Росія) та моделі громадських центрів
Центральної Європи, представленої Чабою Лорінці, міжнародним експертом з
питань громадсько-активних шкіл (Інститут відкритого суспільства,
Будапешт).

Реалізація мети програми забезпечує розвиток громад, чиї ресурси та
структури покликані служити інтересам кожного члена громади, де є:

спільні переконання освітян, підприємців, громадських лідерів, інших
громадян щодо освіти як процесу, що відбувається впродовж усього життя і
повинен бути доступний для кожного;

переконання щодо виходу освіти зі своєї традиційної ролі та бачення її
доступності впродовж семи днів на тиждень, участі в управлінні інших
членів громади, доступності шкільних ресурсів для всіх членів громади;

спільний голос у визначенні потреб і ресурсів громади, залученні
бізнес-структур, підприємців до співпраці;

можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень про
якість освіти для їхніх дітей та участь у житті школи;

бажання бути інноваційними, гнучкими та творчими у визначенні нового
бачення розвитку школи та освіти;

визнання ролі всіх членів громади в освіті та розвитку громади,
покращенні життя для кожного члена громади.

Громадсько-активна школа це:

звичайна школа, в якій особлива увага спрямована на переконання членів
громади та педагогічного персоналу в цінності залучення громади;

школа, яка різними способами намагається залучити членів громади;

сприяє вільному обміну ідеями, виявляє потреби місцевої громади та бере
участь у прийнятті рішень з місцевих проблем, а також здійснює зворотний
зв’язок із громадськістю.

Серед напрямів діяльності громадсько-активної школи виділяються три
основні: демократизація школи, волонтерство та партнерство школи та
місцевої громади.

Демократизація школи:

включення принципів і процесу демократії в навчально-виховний процес;

освіта для і через досвід;

розвиток активної громадянської позиції;

відкритість і співпраця, наголос на розвиток, спілкування та обмін
ідеями.

Партнерство школи та місцевої громади:

спрямовує ресурси школи на розвиток громади, громадянської
самоорганізації та самоуправління;

розвиває у школі та громаді традиції та практику громадянської
активності;

уже сьогодні створює на місцевому рівні реальні структури громадянського
суспільства й гарантує їхній стабільний розвиток.

Волонтерство:

добровільний вибір, який відображає особистісні погляди та позиції;

активна участь громадян у житті суспільства;

сприяє покращенню життя й особистісному розвитку;

сприяє більш збалансованому економічному та соціальному розвитку.

Сила трьох компонентів програми – демократизація школи, партнерство,
волонтерство – полягає в їх практичній спрямованості.

У 2005 році громадсько-активні школи розробили та реалізували 119
програм (соціальні, оздоровчі, інформаційні, освітні та екологічні),
спрямованих на покращення рівня життя в місцевих громадах. Головна увага
приділялась людям похилого віку, дорослим і дітям з особливими
потребами, молоді із соціальними проблемами.

Чаба Лорінці, міжнародний експерт з питань громадсько-активних шкіл,
зазначив: «Утілення в життя різноманітних програм показало, що резерви в
кожної громади значні. Будь-яку ідею можна реалізувати, якщо вона є
реальною та викликає інтерес у певної частини чи в усієї громади. Завжди
є активні люди, яких ми маємо підтримувати, вислуховувати спільні ідеї
та реалізовувати їх через школу».

Громадсько-активні школи забезпечують участь дитини в житті великої
спільноти та успішну соціалізацію. Ще одна цінність моделі ГАШ – її
адаптованість. І маленька сільська школа, і величезна школа мегаполіса
можуть знайти свій власний варіант розвитку за моделлю ГАШ.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020