Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної
роботи і використання електронних інформаційних ресурсів
Шевейко Тетяна Олексіївна,
бібліотекар Звенигородської
загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 5
Шкільна бібліотека відіграє особливу роль у сфері освіти. Однак
бібліотека – це не місце складання інформації. Головна її функція –
зробити інформацію доступною. Шкільна бібліотека має забезпечувати
доступ до інформаційних ресурсів і слугувати інформаційною брамою,
відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури
своїх користувачів. Цього можна досягти лише за умови якісно нового
рівня обробки та розповсюдження інформації. Саме наявність у бібліотеці
сучасних технологій – безсумнівне свідчення того, що вона виходить на
певний рівень інформатизації.
Центром виховання інформаційної культури підростаючого покоління повинна
стати комп’ютеризована шкільна бібліотека. Інтернет-простір –
найпростіший варіант отримання інформації споживачами. У зарубіжних
країнах він вже давно випередив чимало розважальних та інформаційних
інструментів, наприклад телебачення. В Україні з кожним роком кількість
Інтернет – споживачів також зростає в геометричній прогресії, це дає
підстави вважати, що поступово Україна приєднується до світової
глобалізації. Також це знайшло своє відображення в розширенні
можливостей просування української книги від видавництва до читача.
Інтернет-аудиторія дуже динамічна і швидко зростає. На сьогодні її ядро
(практично 50 %) становлять молоді люди віком від 20 – 34 років. У той
самий час збільшується використання мережі Інтернет аудиторією від 10 до
19 років.
Так, Інтернет покрив всю територію України, і українці все частіше
звертаються за допомогою у розв’язанні своїх питань до Інтернету.
Інтернет є повноцінним соціальним каналом, який поступово стає
найекономічнішим джерелом рекламування української книги, тобто скоро
він матиме вагомий вплив на формування культурних цінностей у
суспільстві. Цьому значною мірою допоможуть вузькоспеціалізовані
Інтернет-сайти з книжковою тематикою.
Сьогодні шкільний абонемент шкіл має такі умови, які сприяють
формуванню інформаційної культури учнів, їх самостійної активності, а
також підвищенню професійної компетентності вчителів за допомогою нових
інформаційних технологій. Стають можливими нові форми організації
пізнавальної творчої діяльності всіх користувачів бібліотеки –
проведення пошукової та дослідницької роботи в рамках участі в різних
проектах, у творчому створенні газет, веб-сторінок. Основу шкільного
медіа-центру складають книги. Книжка завжди була наймогутнішим засобом
просвіти. Особливим попитом користуються довідники, енциклопедії та інші
довідкові видання. Для підготовки різноманітних повідомлень, рефератів,
манівських робіт, уроків учні використовують довідники з біології,
хімії, валеології, історії України, української мови та літератури,
географічні енциклопедії, енциклопедії тварин, літературні енциклопедії.
Також із цікавістю опрацьовують матеріали періодичних видань.
У даний час у мережу Internet представлена велика кількість публічних і
наукових бібліотек, однак, переважна більшість з них обмежується
опублікуванням електронного каталогу, за допомогою якого можна лише
переконатися в наявності необхідного матеріалу в бібліотеці. Найчастіше
цей електронний каталог є неповним, мало функціональним і незручним з
точки зору користувача, викликаючи неприйняття у відвідувачів сервера
бібліотеки. Тотальний переклад усіх видів публікацій на електронну
основу і створення зручних електронних каталогів повинні різко
збільшити популярність електронних бібліотек, і якщо вирішення першої з
цих двох проблем – справа часу, то вирішення другої потребує певних
витрат від розробників моделей, програмістів і бібліотекарів. При
створенні електронної бібліотеки необхідно забезпечити її доступність і
зручність для користувачів, оперативність пошуку і видачі інформації.
Бібліотека містить набір службових функцій, що дозволяють персоналу
координувати її роботу.Це досягається за допомогою переносу
відпрацьованої у звичайній бібліотеці схеми збереження і видачі
інформації на електронну основу, використання широких можливостей пошуку
по електронному каталогу, організації доступу через комп’ютерні мережі.
Крім цього, електронна бібліотека має бути універсальною, тобто
придатною як для організації великої публічної, наукової чи
спеціалізованої бібліотеки, орієнтованої на масове використання, так і
для підтримки невеликої бібліотеки з використанням домашнього
комп’ютера.
Насамперед електронна бібліотека все-таки залишається бібліотекою, хоча
і має чимало особливостей. Моделювання починається з переносу структури
звичайної бібліотеки на електронну основу.
Електронний каталог – це самостійний пошуковий апарат, який
відрізняється від традиційного каталогу своїм особистим пошуковим
середовищем; можливість організації пошуку в електронному середовищі в
деякій мірі відрізняється від можливостей традиційної карточної системи.
Поява картотечного каталогу була революційною подією для бібліотек тому,
що він оперативно відображав рух фондів, а сукупність картотечних
каталогів розкривав склад і зміст по ряду параметрів. Виникла
взаємозв’язана система каталогів і картотек. З появою електронного
каталогу виникла друга „революція”: замість перегляду деяких об’ємних
каталогів стало можливим отримати ту ж інформацію, сидячи за
комп’ютером, та ще одночасно багатьом користувачам в різних місцях, не
заважаючи один одному. Електронний каталог повинен бути легким і
ефективним у використанні, але розумовий процес при роботі з ним ніхто
не відміняв. Багато читачів, ставши в ролі користувачів, поки що цього
не розуміють. І самі бібліотекарі не готові повністю до ревізії
традиційної методики індексування. Успіх в рівній мірі залежить як від
програмістів, так і від бібліотекарів.
Сучасною тенденцією в роботі бібліотек є впровадження нових
інформаційних технологій та використання Інтернету. Інтернет інтенсивно
впливає на довідково-бібліографічне обслуговування користувачів
бібліотек, викликаючи необхідність реорганізації
довідково-бібліографічних служб, змін у традиційних функціях
бібліотекарів.
Новою формою обслуговування користувачів в Інтернет стали віртуальні
довідкові служби. «Віртуальна довідка» дає можливість розширити зону
обслуговування за рахунок віддалених користувачів. Вона дозволяє за
допомогою консультанта значно скоротити час самостійного пошуку та дає
можливість одержати кваліфіковану відповідь провідних фахівців
бібліотеки.
Разом із простими запитами дуже часто зустрічаються й надзвичайно
складні, тому користувачі звертаються до фахівців, як правило, після
невдалої спроби самостійного пошуку інформації. Це потребує від
бібліотекаря застосування професійних методів та алгоритмів пошуку
інформації.
Віртуальна довідкова служба (ВДС) – це нове технологічне рішення
традиційного довідково-бібліографічного обслуговування – одного з
головних напрямків діяльності будь-якої бібліотеки.
ВДС бібліотеки здійснює пошук необхідної бібліографічної інформації в
режимі «запит-відповідь». Користуватися послугами ВДС може будь-яка
особа, що має доступ до Інтернет і звернулася до служби, незалежно від
її соціального статусу і місця проживання. Для всіх користувачів
звернення до ВДС та отримання відповідей безкоштовне, якщо їх запити не
потребують складного бібліографічного пошуку і роботи з великим масивом
інформації, яка, до речі, може надаватися користувачу за його бажанням
українською, російською, англійською, німецькою чи французькою мовами.
Відповідь завжди надається тією мовою, якою надійшов запит.
Аналіз роботи ВДС дозволив виявити переваги віртуально-довідкового
обслуговування. Переваги для користувачів – очевидні:
– розширення кордонів інформаційного обслуговування населення
(обслуговуються віддалені користувачі, які не є читачами бібліотеки);
– задоволення інформаційних потреб віртуальних користувачів бібліотеки;
– отримання можливості безкоштовної віртуальної консультації;
– простота форми та оперативність довідкового обслуговування.
Час вирішити проблеми власного вибору оптимальних моделей
обслуговування, забезпечення якості обслуговування віддалених
користувачів на основі впровадження технологічних стандартів,
програмно-технічної підтримки проекту. Все це потребує активного
обговорення бібліотечними фахівцями наявних проблем та перспектив
розвитку ВДС в межах спеціально організованих конференцій, семінарів,
“круглих столів” та широкого освітлення у професійній пресі. Тільки
вироблення загальної позиції з цих питань буде сприяти більш чіткому
розумінню того, яке місце займає віртуально-довідкове обслуговування в
системі інформаційної діяльності бібліотек і які завдання мають бути при
цьому вирішені.
З розвитком Інтернету бібліотеки отримали і нову категорію користувачів
– віртуальних. В останні роки з’явилися нові послуги їхнього
обслуговування: пошук в електронних каталогах бібліотек, виставлених на
сайтах бібліотек, віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування,
віртуальні виставки тощо. Перші дві достатньо розглянуті в професійній
літературі. Віртуальні виставки потребують детального вивчення.
Треба відзначити, що перші віртуальні виставки були саме мистецькими,
розміщувались на сайтах арт-галерей, музеїв, мистецьких організацій і
повністю відповідали поняттю „виставка”, основною специфічною рисою (і
перевагою) якої є показ самих творів (друку, мистецьких тощо), що дає
можливість користувачу безпосередньо ознайомитись з ними, а якщо йдеться
про книжкову виставку, то негайно отримати конкретне видання для
читання. В Інтернеті функціонують також віртуальні виставки бізнесового
спрямування (презентують товари та послуги, подають їхню детальну
характеристику), поліграфічні виставки (представлені сучасні досягнення
поліграфії та технологій друку) тощо.
У пропонованому дослідженні розглянуто український бібліотечний
веб-сегмент Інтернету щодо виявлення книжкових віртуальних виставок.
Пошук здійснюється за допомогою Міжнародної пошукової системи Google, в
пошукове поле якої вводились ключові слова „віртуальна виставка” та
«бібліотека».
Ще однією специфічною рисою виставок є обмеженість у часі, бо вони
служать, насамперед, для пробудження інтересу, мимовільної уваги. Якщо
віртуальні виставки знаходяться на сайті тривалий час, вони поступово
виконують функцію ретроспективних бібліографічних посібників. Третя
ознака виставок – цілеспрямованість. Вона має розвивати мислення читача,
а добір літератури та її розміщення – підпорядковуватися спільним ідеям.
Виставки в бібліотеці мають відзначатися комфортністю, наочністю,
доступністю, оперативністю. Читач не повинен відчувати незручності в
процесі ознайомлення з документами виставки, які представлені для нього
фронтальному плані, доступні для ознайомлення безпосередньо з їхнім
змістом. Оперативність розуміється і як інтервал між виходом документа в
світ та його представленням на виставці, і як можливості ознайомити
читача не тільки з бібліографічними даними документів.
:Отже, бібліотечні віртуальні виставки забезпечують користувачів
ілюстрованою бібліографічною та фактографічною інформацією, присвяченою
певним темам, особам, колекціям тощо, іноді – повними текстами творів.
Вони хоча й подібні до традиційних, але дуже відрізняються від них
оформлення, формою подачі матеріалу, призначенням, та часом існування.
Віртуальні виставки можна поділити на такі, що уможливлюють локальний
доступ (у межах бібліотеки) і створюються переважно у вигляді
електронних презентацій, та такі, що функціонують у глобальній мережі на
сайтах бібліотек.
Якщо традиційні книжкові виставки розуміють як „ упредметнені
бібліографічні посібники”, то віртуальні книжкові виставки, представлені
на сайтах бібліотек – це електронні ілюстровані та анотовані (в
переважній більшості) бібліографічні посібники, що іноді супроводжуються
довідковою інформацією чи повними текстами документів.
В Інтернеті можна зустріти велику кількість книг в електронному вигляді,
програм, тематичних баз даних, енциклопедій і довідників. Сьогодні вже
правомірно говорити про наявність цілої мережі електронних бібліотек з
своїми пошуковими засобами, які дозволяють швидко знайти потрібну книгу.
Особливо значущість ці ресурси мають для інвалідів по зору, що завжди
зазнають труднощі в «добуванні» інформації. Практика показала, що сотні
електронних баз даних і бібліотек, а також забезпечення видаленого
доступу до них вирівнюють можливостей дітей незалежно від наявності
інвалідності, зокрема проблем із зором. Для багатьох інвалідів
бібліотека є єдиним місцем доступу до електронних ресурсів.
Сучасні комп’ютерні технології, засновані на цифрових методах обробки
інформації, дозволяють організувати дистанційне навчання. Це нова форма
отримання освіти, вміщує елементи заочного і очного навчання. Учбовий
процес тут більшою мірою орієнтований на самостійну роботу студента.
Дистанційний підхід дозволяє вчитися там, де немає інших можливостей для
професійної підготовки або отримання якісної вищої освіти, відсутній вуз
потрібного профілю або викладачі необхідного рівня кваліфікації.
Отримавши навчальні матеріали в електронному вигляді по телекомукаційних
мережах, дитина може оволодіти знаннями удома, на робочому місці або в
спеціальному комп’ютерному класі. Комп’ютерні системи здатні виявити
помилки, дати необхідні рекомендації, здійснити практичне тренування.
Інтернет не тільки робить інформацію досяжною, але і дозволяє оперативно
нею обмінюватися.
Розвиток інформаційних технологій та глобальної мережі Інтернет
спричинив значні перебудови в суспільстві. Розпочався процес
автоматизації всіх процесів людської діяльності. Цей процес поширився і
на бібліотеки і охопив всю їх діяльність. На даний час бібліотеки
перетворилися на центри різноманітної інформації. Особливу роль в роботі
бібліотеки відіграла глобальна мережа Інтернет, оскільки це дало змогу
їй поширювати діяльність за свої межі, створювати електронні каталоги
та картотеки, а також виставляти їх в мережу Інтернет.
Наявність комп’ютера в шкільній бібліотеці сьогодні – звичайна справа. У
результаті підключення школи до комп’ютерної мережі у дітей
відкривається доступ до практично необмеженої кількості інформаційних
джерел, як традиційних ( книг, газет, журналів, довідкових видань), так
і нетрадиційних для бібліотек ( відеоматеріалів, комп’ютерних програм,
баз даних). Обдаровані діти прагнуть розвивати свої творчі здібності,
орієнтуватися в масиві літератури, але вони не хочуть витрачати свій час
на роботу з каталогами. Вони хочуть прийти в бібліотеку й отримати те,
що їх цікавить, а це можливо тільки за впровадження мультимедійних
технологій, розвитку мереженої взаємодії бібліотек, підключення до
світової системи Інтернет.
Отже, якщо учні добре вивчили комп’ютер на уроках інформатики, ми,
бібліотекарі, повинні забезпечити їм можливість прийти до бібліотеки й
пересвідчитись, як за допомогою своїх знань вони можуть знайти те, що їм
необхідно. Комп’ютер повинен існувати в бібліотеці не як самоціль чи
красива іграшка, а як реальний інструмент для найповнішого розкриття
фонду й забезпечення інформаційних потреб учнів та вчителів при
необмеженій кількості звертань.
У зв’язку з тим, що школа має доступ до світової системи Інтернет,
можливості для розвитку творчої особистості дитини розширились.
Обдаровані діти пробують свої сили в освоєнні Інтернет-простору.
Крім цього, бібліотека проводить різні акції, конкурси, вікторини,
огляди, які дуже подобаються дітям. Вагомим стимулом занять на
комп’ютері є комп’ютерні тести, що дають можливість обдарованим дітям
перевірити свої знання. Також бібліотека створює бази даних про
наявність підручників у шкільній бібліотеці та створення бази даних
систематичної картотеки статей. Усе це дасть змогу обмінюватися цією
інформацією як у межах шкіл району, так і в межах міста.
На сьогоднішній день назріла необхідність використання комп’ютера для
полегшення праці педагога. Розробка та впровадження існуючих програм
дозволять автоматизувати діловодство, позбавити вчителя від стосів
паперів.
Створити інформаційно-методичний центр у бібліотеці школи можна за такою
структурою:
Бібліотека:
Електронна бібліотека
Бібліотечний портал
Електронний журнал
Відеотека
Комп’ютерні програми
Медіатека
Інтернет-сайт
База даних передового педагогічного досвіду
Я вважаю, що інформативність, оперативність, доступність до джерел
інформації для різних вікових категорій читачів, багатоаспектність
пошуку – задоволення цих вимог допоможе правильно спрямувати процес
спілкування дитини з комп’ютером, домогтися того, щоб освоєння
комп’ютерної техніки не перетворилося для неї лише на розвагу, марне
витрачання часу, а було пов’язане з процесом мислення, пошуком
інформації в освітніх цілях. Спілкування з комп’ютерними інформаційними
системами в бібліотеці дасть можливість учням, які не мають
персонального комп’ютера, зрозуміти роль інформації та інформаційних
технологій у житті людини. Використання персонального комп’ютера дасть
можливість реалізувати індивідуальний і диференційований підходи в
навчанні. Для цього можна впроваджувати технології « Навчання сам на
сам».
Використання комп’ютерних технологій передбачає виховання в учнів
естетичних смаків. Бібліотекар за допомогою мультимедійних засобів
матиме змогу вводити учнів у багатогранний і прекрасний світ мистецтва.
Діти зможуть отримувати інформацію про образотворче мистецтво, слухати
класичну й сучасну музику, переглядати фрагменти театральних і кіно
шедеврів.
Вагомим стимулом занять на комп’ютері є виконання тестів, що дає
можливість дітям будь-якого шкільного віку перевірити свої знання, а
випускникам – якісно підготуватися до зовнішнього незалежного
оцінювання.
Комп’ютеризація підняла роботу шкільної бібліотеки на якісно новий
щабель розвитку. Бібліотекар заносить у комп’ютер поточну інформацію,
починає автоматизувати процес, пов’язаний з обробкою першоджерел, від
оформлення попереднього замовлення до списання, заміняти звичний
картковий каталог літератури так званим електронним каталогом,
створювати й накопичувати бази даних періодичних видань, книг. У фонді
бібліотеки мають бути СD-ROM-диски –це навчальні програми з математики,
біології, хімії, історії, іноземних мов, енциклопедії, географічні
атласи. Інформація на сучасних носіях має стати для вчителя доступною і
простою у використанні, як і звичайна книга.
Таким чином, у структуру комп’ютеризованої бібліотеки, крім традиційних
відділів (абонемент, читальний зал, відділ підручників), виділяється
фонд сучасних джерел інформації (комп’ютерні програми, СD-ROM-диски,
каталоги й інформаційні банки даних) і комп’ютерна зона для роботи з
електронними документами, множувальна техніка, фонд відеозаписів.
Самостійно працюючи в бібліотеці, учень одержує можливість читати не
тільки книги, періодику, але й об’ємну інформацію з дисків,
прослуховувати й переглядати відеозаписи, добираючи інформацію до
написання доповідей, творів, оглядів, для підготовки до уроків,
диспутів, семінарів. Також учні мають змогу знаходити різноманітні
матеріали для позаурочних заходів, шкільного радіо, відео клубу на базі
школи, ілюстрування виступів із предметів, доповідей на семінарах.
Модель комп’ютерних технологій у бібліотеці
Комп’ютерні технології в шкільній бібліотеці:
Створення друкованих форм.
Впровадження нових технологій.
Співпраця з викладачами.
Звіти.
Пошук інформації.
Комплектування.
Читач.
Облік.
Бібліографія.
Створення друкованих форм
* Друк карток, формулярів, списків, бюлетенів, оголошень, інформаційних
листків.
Впровадження нових технологій
* Створення інформаційних ресурсів
* Розробка Web –сторінки для Інтернету.
Співпраця з викладачами
* Створення баз даних з окремих предметів.
* Каталог методичних розробок викладачів.
* Проведення уроків, на яких проводиться індивідуальна та групова робота
з електронними носіями інформації.
Звіти
* Річний план роботи.
* Акти про виключення з фонду документів.
* Зошит обліку документів, прийнятих замість загублених.
* Акти про перевірку бібліотечного фонду.
* Акти прийому-передачі документів з однієї бібліотеки в другу в порядку
книгообміну.
* Книгозабезпеченість, книговидача, відвідування.
Пошук інформації
* Електронний алфавітний та систематичний каталог.
* Використання ресурсів Інтернет.
* Пошук видань за допомогою вбудованих словників, довідників.
* Використання інформації і ресурсів CD-ROM.
* Створення повнотекстових електронних баз даних.
Комплектування
* Одержування в мереженому режимі інформації про книги та підручники
через прайси видавництв.
* Оперативне знайомство з новою літературою в режимі онлайн.
* Замовлення і отримання необхідних видань у режимі електронної пошти.
* Формування замовлень на періодичні видання за передплатою.
Читач
* Автоматизована реєстрація та облік читачів.
* Автоматизований контроль циркуляції документів із використанням штрих
кодової технології.
* Автоматизація строків повернення документів.
Спектр використання інформаційних технологій найрізноманітніший, але
головне завдання шкільної бібліотеки полягає в тому, щоб застосування
комп’ютера носило світоглядний, загальнокультурний характер, було
спрямоване на всебічний розвиток особистості дитини й розкриття її
творчих здібностей.
На сьогоднішній день бібліотеку вже не можливо уявити без використання
новітніх технологій, впровадження нових форм та методів пошуку
інформації. Це підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення
інформаційних потреб користувачів. При цьому, головне завдання
бібліотечного працівника в час новітніх технологій полягає у збереженні
основних принципів обслуговування: кваліфікований пошук інформації, її
якість та достовірність.
PAGE
PAGE 12
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
