Шевченко К.О. Інклюзивна освіта дошкільнят через ігри-казки, та ігри-заняття у піску, як чинник формування партнерської комунікації.

Шевченко Л.А.,

методист РМК з виховної роботи

відділу освіти Лисянської РДА

Створення системи правоосвітньої роботи навчального
закладу

як передумови формування правової свідомості
особистості

„Треба бути рабом закону,
аби залишитися вільним”

Марк Туллій
Цицерон (106-43 рр. до н.е.)

У сучасних умовах інтенсивної розбудови української правової держави
особливого значення набуває проблема правового виховання населення
взагалі, і молодого покоління зокрема. Тому перед загальноосвітньою
школою постала необхідність вирішення завдань, які забезпечили б
послідовне входження у правове поле держави всіх своїх вихованців
відповідно до основних положень Конституції України, Закону України «Про
освіту», Національної програми правової освіти населення, затвердженої
Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року, Національної доктрини
розвитку освіти та Національної програми виховання дітей та учнівської
молоді Міністерства освіти і науки України.

Національна доктрина розвитку освіти серед пріоритетних напрямів
реформування виховання передбачає формування в учнів «глибокого
усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її
громадянською відповідальністю». Серед компонентів головної мети
національного виховання цей державний документ вимагає й формування
правової культури у молодого покоління.

Потреба у посиленні правового виховання учнівської молоді зумовлена
певними факторами.

По-перше, розбудова правової держави вимагає загального піднесення рівня
правової обізнаності всього населення, зокрема учнівської молоді.
Оскільки сьогодні інтенсивно твориться правова база, приймаються нові
закони, у виховній роботі з школярами важливо своєчасно інформувати їх
про ухвалення того чи іншого правового акту, тому що він починає діяти з
часу його прийняття. Особа, яка порушила правову норму цього акту, не
може виправдовувати свій вчинок тим, що вона не знала про його
існування. Саме знання вимог законів є передумовою їх дотримання. Окрім
цього, своєчасне інформування привчає особистість постійно цікавитись
правовим життям країни.

По-друге, віднедавна сфера правового регулювання поширилась на
неповнолітніх з одинадцятирічного віку (створено службу у справах дітей,
кримінальну міліцію у справах дітей, спеціальні суди для неповнолітніх),
що вимагає відповідних правових знань дітей вже до досягнення цього
віку.

По-третє, на фоні девальвації моральних та загальнолюдських цінностей,
зниження життєвого рівня населення стрімко відроджуються кримінальні
традиції та звичаї, які активно проникають у молодіжне середовище,
омолоджується дитяча злочинність. Однією з причин поширення цього явища
серед неповнолітніх є їх низька правова обізнаність.

По-четверте, в країні поширений правовий нігілізм, який потрібно долати
шляхом інтенсивної правовиховної роботи серед усіх верств населення, у
тому числі серед учнівської молоді.

При реалізації змісту правової освіти і правового виховання в школах
здійснюється особистісно зорієнтований підхід, за якого в центр
навчально-виховного процесу ставляться інтереси особи учня. Центральною
ідеєю правової освіти при цьому є виконання «Декларації прав людини», а
зміст її спрямовується на виховання громадянина демократичного
суспільства, патріота України, який будує свою діяльність на основі
визнання абсолютної цінності прав людини. Особистісно зорієнтований
підхід при формуванні змісту правової освіти передбачає врахування
вікових особливостей учнів, розробку змісту кожного конкретного етапу
навчання і виховання за віковою вертикаллю у взаємозв’язаному контексті
всього змісту освіти і виховання.

Cистему правового виховання доцільно будувати стосовно до таких вікових
груп: до 7 років — «нероздільна» програма морально-правового виховання;
з 7 до 11 років — формування правових почуттів, правильного уявлення про
основні права і обов’язки школярів перед державою, школою, класом,
сім’єю; з 12 до 16 років — формування правової свідомості на основі
сприймання підлітком елементів правового становища громадянина України,
засвоєння основних уявлень і соціальної, і особистісної цінності права,
правопорядку, законності; з 15 до 17 років — розширення правових знань,
формування уявлень про роль держави і права у суспільному розвитку.
Правовиховна робота після 17 років має будуватися передусім з
урахуванням освітнього та професійного становища молодої людини.

Відповідно, можна сказати, що зміст правового виховання молодших
школярів має визначатися їх можливостями та обмеженнями сприймати
юридичну термінологію, розуміти значення певних дій, здатністю
аналізувати та робити висновки. На певному етапі формування правової
культури у молодших школярів формуються загальні уявлення про основні
правові норми, які тісно переплітаються з моральними нормами та окремі
норми конституційного, цивільного, сімейного, адміністративного та
кримінального законодавств. Молодшими школярами засвоюються такі основні
поняття: держава Україна, день народження України, суверенітет і
незалежність, державна символіка: Державний Герб України, Державний
Прапор України, Державний Гімн України, почесті державним символам,
влада в Україні: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет
Міністрів. Закони як обов’язкові правила для всіх людей, які
упорядковують життя, охороняють і захищають інтереси людей: Конституція
України як Основний Закон нашої держави, Декларація прав дитини,
Конституційні обов’язки громадянина України, Положення про
загальноосвітній заклад, як документ, що визначає основи, права та
обов’язки школяра, Закон «Про попередження насильства в сім’ї». Вчителі
молодших класів використовують можливості навчального процесу та
позаурочної роботи.

Правовиховна робота в початковій школі здійснюється у процесі викладання
навчальних предметів, особливо широкі можливості закладено в таких
навчальних предметах: “Громадянська освіта ” (теми: „Великий дім –
держава, лад у ньому – закон”, „Скарби України”, „Твоя країна — Україна,
і ти – її громадянин” та інші); „Природознавство” (теми: „Збережемо
природу”, „Збережемо повітря чистим”, „ Без води немає життя”, „Гірські
породи потребують охорони”, „Охорона ґрунту”, „Охорона рослин”, „Охорона
тварин”, „У природі все взаємопов’язано”); „Читання” ( розділ : „Рідна
домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя”); „Математики” — при
вирішенні задач з правовим змістом щодо вартості речей, енергоресурсів,
людської праці тощо; „Основи здоров’я ” ( теми: „Стосунки між людьми”,
„Поведінка учня”, „Уміння контролювати емоції”, „Цінність і
неповторність людського життя” та теми, у яких розкриваються шляхи само
— і взаємодопомоги у небезпечних життєвих ситуаціях).

Надзвичайно широкі можливості щодо здійснення правового виховання
молодших школярів є у позаурочній роботі. У позакласній роботі вчителі
використовують найрізноманітніші форми і методи правового виховання. У
залежності від мети та обставин використовуються роз’яснення, розповіді,
колективні та індивідуальні бесіди; аналіз життєвих ситуації,
обговорення з учнями літературних, літературно-публіцистичних творів,
газетних статей і повідомлень з відповідною правовою оцінкою того, що
трапилось; читання художніх творів; вікторини, конкурси; написання
творів на правову тематику; створення спеціальних педагогічних ситуацій,
виборчі екскурсії; включення дітей у процес вибору органів
самоврядування (наприклад, вибору президента класу, чергових,
відповідальних за певні напрямки життєдіяльності колективу); ділові ігри
(правовий тренінг), запрошення представників органів внутрішніх справ та
інших правоохоронних органів з відповідними виступами на правову
тематику тощо. Особливе місце серед зазначеного переліку методів і форм
безперечно займають ігри. Найважливішими їх задачами є зацікавлення
дітей правовою проблематикою, навчання спілкуванню з іншими людьми,
вирішенню типових життєвих ситуацій, саморегуляції своєї поведінки. Саме
за допомогою практичних вправ і тренувань формується стан безпосередньої
готовності дотримуватись певних норм. Перед виконанням завдання учні
повторюють питання, пов’язані з нормами суспільного життя, вирішують
завдання, які моделюють можливі життєві ситуації. Незважаючи на деяку
умовність, ця робота створює у них уявні моделі бажаної поведінки.

Проблема правового виховання школярів почала інтенсивно розроблятись з
восьмидесятих років минулого століття, коли у школах було введено
вивчення спеціального навчального предмета «Основи Радянської держави і
права». В СРСР викладання правознавства в школі було нероздільно
пов’язане з історичною наукою. Тому і викладанню правознавства в той час
не приділялося достатньої уваги, а вивчалися лише правові основи
радянської держави. Необхідно зазначити, що одразу після розпаду СРСР в
1991 році та його політичної системи перед українським суспільством
постала проблема створення нової правової системи.

У загальноосвітніх школах І — ІІІ ступенів з 1995 року було запроваджене
обов’язкове викладання курсу «Основи правознавства», який став
фундаментом для створення системи правової освіти. Навчальний курс
спрямований на формування в учнів необхідних знань і навичок для
активної, свідомої участі в процесі життєдіяльності соціуму, для
спілкування з різноманітними інституціями суспільства та держави.
Зазначений шкільний курс правознавства, що вивчається в 9-х класах
загальноосвітніх навчальних закладів, орієнтовано на такі завдання:
закласти основи системи правових поглядів і переконань учнів; ознайомити
учнів з основами конституційного ладу України, дати початкові знання з
цивільного, сімейного, трудового, кримінального та інших галузей права;
поглибити знання учнів про походження, типи та форми держави, історію
творення української державності; формувати навички правомірної
поведінки, навчити учнів відповідно до норм права діяти в типових
життєвих ситуаціях, виконуючи соціальну роль громадянина, глави чи члена
сім’ї, робітника, фермера, підприємця, студента чи учня, власника майна
тощо; виховувати в учнів переконання в необхідності суворого дотримання
законів, непримиренності до протиправної поведінки; виробляти в школярів
уміння аналізувати суспільно-політичні події в Україні та світі,
спираючись на знання з теорії та історії держави і права, користуватися
вітчизняними нормативними та міжнародно-правовими актами, різноманітними
джерелами права, юридичною літературою.

В 22 загальноосвітніх закладах району працює 29 вчителів суспільних
дисциплін. Двічі на рік проводиться методичне об’єднання даної
категорії педагогів, на якому вивчаються питання проблемного навчання на
уроках правознавства, розвиток аналітичної думки в учнів, використання
ситуативного моделювання. Курс „Основи правознавства” вивчають 342 учні
загальноосвітніх закладів району. Поглиблене вивчення курсу з
правознавства здійснюється в Лисянському НВК „ЗОШ І-ІІІ ст.№1 –
гімназія”. Кабінети суспільних дисциплін укомплектовані згідно Положення
про навчальні кабінети, мають куточки Державної символіки, діючі
програми, підручники з правознавства, етики, курсів „Людина і
суспільство”, „Людина і світ”, методичні посібники, нормативно-правову
літературу, розробки уроків, виховних заходів, ілюстративні матеріали. З
метою сприяння формуванню правового світогляду молоді, і відповідної
активної життєвої позиції, ціннісних орієнтирів, ідеалів, переконань в
загальноосвітніх закладах працюють гуртки „Юний правознавець”
(Погибляцький НВК), „Діалог” (Смільченецький НВК), „Закон є закон”
(Лисянський НВК), „Молодіжний квартал”, „Контакт” (Журжинецький НВК),
„Крок до успіху” (Бужанська ЗОШ І-ІІІ ст.), диспут -клуб
„Співрозмовник”, клуби за інтересами „Ромашка”, „Підліток” (Лисянська
ЗОШ І-ІІІ ст.№2).

Під час викладання правознавства на уроках, факультативах учителі
використовують інтерактивні методи роботи, проводять тести, застосовують
практичні задачі, ситуації, роботу в парах, групах, „мозковий штурм”,
дискусії, юридичні практикуми, термінологічні розминки, „семафор”,
ігрові тренінги, цифрові розминки та інші сучасні форми роботи. Особлива
увага в навчальних закладах приділяється роботі з учасниками  районних
та обласних олімпіад з правознавства. Так, у 2009-2010 навчальному році
учениця 9 класу Лисянського НВК Любчич Лариса ( вчитель Савінова С.В.)
зайняла ІІІ місце в обласному турі Всеукраїнської олімпіади з
правознавства.

Однак було б неправильно зводити правове виховання виключно до
викладання основ права. Традицією стало проведення в школах місячників
морально – правового виховання, декад правових знань, тижнів права з
використанням різнопланових заходів: тематичних лінійок, учнівських
конференцій, „круглих столів”, бесід, лекцій, правових брейн-рингів,
правових КВК, турнірів правознавців, ділових ігр, інтелектуальних ігр,
усних журналів, подорожей у Країну Права, „Поле чудес”, дебатів,
диспутів, юридичних консультацій, виховних годин, годин спілкування,
анкетування, учнівських презентацій, конкурсів малюнків, плакатів,
рефератів на правову тематику.

У правовому вихованні учнів використовується така поширена форма
виховної роботи, як політичне інформування учнів. Воно відбувається в
школах через постійнодіючі правові прес-центри . Традиційними в
навчальних закладах стали інформаційно-пізнавальні комунікативні
виставки, де діти отримують інформацію та можуть поспілкуватися з
представниками соціально-психологічної служби.

Певний інтерес у школярів викликає кінолекторії з правової тематики.
Тут пізнавальне значення лекції зростає за рахунок доповнення її фактами
конкретної діяльності, відображеної у науково-популярному чи художньому
фільмі. Проводяться кіно-відеолекторії: “Наркотикам скажемо – ні!”,
“Вивчаємо правила дорожнього руху” та інші.

В листопаді — грудні 2009 року, жовтні 2010 року в загальноосвітніх
закладах району проведено заходи в рамках Всеукраїнського тижня права,
приуроченого Дню прав людини та 20-річчю прийняття Конвенції ООН про
права дитини.

Навчально-виховні заклади тісно співпрацюють із службою у справах
дітей, районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді,
районним управлінням юстиції щодо профілактики правопорушень,
безпритульності та бездоглядності, профілактики вживання наркотичних
засобів, алкоголізму, тютюнокуріння, захворювання на СНІД. Школами
розроблено план спільних заходів з службами, що опікуються справами
дітей та молоді. В загальноосвітніх закладах систематично проводяться
зустрічі з начальником районного управління юстиції Ліжевським В.А.,
начальником служби у справах дітей Момот Л.В. з метою ознайомлення учнів
з роботою даних служб та роз’ясненні кримінального законодавства. Дані
заходи спрямовані як на покращення поведінки учнів, так і криміногенної
ситуації в цілому.

Щороку відділом освіти спільно з службою у справах дітей, районним
управлінням юстиції, відділом у справах молоді та спорту з метою
підвищення правової обізнаності серед дітей, пропаганди і практичного
закріплення положень Конвенції ООН про права дитини проводиться районний
конкурс „Подорож по алеї правових знань”, в якому взяли високий рівень
правових знань зазвичай показують учні Почапинського НВК, Бужанської ЗОШ
І-ІІІ ст., Лисянського НВК, Смільченецького НВК, Журжинецького НВК,
Лисянської ЗОШ І-ІІІст.№2, Хижинського НВК, Федюківської ЗОШ І-ІІІ ст.,
Погибляцького НВК.

O

U

Ue

> V ” ? ? o u $

l

3/4

A

A

D

O

U

> ue A

A

„X^„`„Xgd2%A

gd2%A

gd2%A

gd2%A

gd2%A

_H

3йону беруть участь у І турі обласного конкурсу „Світ моїх прав”,
„Знавці права”, які проводить Лисянське районне управлінням юстиції
спільно з відділом освіти, в якому учні Лисянського НВК (Галкіна Л.,
Перехрест Р.) та Лисянської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 (Сміщенко І., Тимошенко І.,
Салига І., Вельбівець О., Єрмоличева О.) зайняли призові місця в
номінаціях „Малюнок”, „Твір”, „Реферат” на правову тематику.

Щороку з метою активізації профілактичної роботи з учнями по
попередженню злочинності і правопорушень, розвитку правової освіти та
виховання в дусі поваги до Закону і прав людини в загальноосвітніх
закладах району проводиться конкурс на кращу організацію правової освіти
між класними колективами, підсумки якого підводяться наприкінці
навчального року.

Відділом освіти спільно з районним управлінням юстиції, службою у
справах молоді та спорту щорічно в листопаді місяці оглошується районний
огляд – конкурс на кращу організацію правової освіти в навчальних
закладах району. Підсумки його проводяться в травні місяці. Видано
спільний наказ від 14.06.2010 р. №243/24/59-0 „Про підсумки проведення
районного огляду-конкурсу на кращу організацію правової освіти в
навчальних закладах району”.

За результатами представлених на конкурс матеріалів та на підставі
проведеного моніторингу стану правопорушень у навчальних закладах району
відділом освіти відзначено системну та цілеспрямовану роботу з правового
виховання педагогічних колективів Шубиноставської ЗОШ І-ІІІ ст.
(директор – Гурай Л.А., соціальний педагог – Хапко В.І.), Шестеринського
НВК (директор – Тесак Л.А., соціальний педагог – Гордієнко Л.І.),
Хижинського НВК (директор – Носенко І.М., соціальний педагог –
Веселовська Т.А.).

В районі функціонує психологічна служба навчальних закладів, яка
об’єднує 24 спеціаліста, із них 4 практичних психологи, 6 соціальних
педагогів, 14 осіб суміщають роботу соціального педагога і практичного
психолога. Психологічною службою охоплено 2660 учнів загальноосвітніх
навчальних закладів, основним завданням якої являється поширення
правових знань серед учасників навчально-виховного процесу.

З метою реалізації спеціальних програм соціально-психологічної
реабілітації та адаптації дітей, які перебувають у складних життєвих
обставинах в загальноосвітніх закладах району працюють
соціально-психологічні служби. Вони забезпечують виконання освітньо —
профілактичних програм щодо пропаганди здорового способу життя:

-“Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” в Лисянському НВК,
Почапинському НВК, Шестеринському НВК;

-за проектом “Діалог” за програмою О. Вінди “Життя без гачка” в
Смільченецькому НВК, І. Сомової “Скажемо курінню — ні!” у Федюківській
ЗОШ І-ІІІст., Бужанській ЗОШ І-ІІІ ст., Виноградському НВК,
Шубиноставській ЗОШ І-ІІІ ст. Всі педагоги, які пройшли навчання при
Черкаському ОІПОПП працюють педагогами-тренерами. В даних школах
функціонують 6 факультативів, 2 гуртки, основною метою діяльності яких є
формування навичок здорового способу життя, профілактика шкідливих
звичок та інших форм залежної поведінки, підвищення правової освіти та
розвиток культури спілкування.

Соціально-психологічними службами району постійно здійснюється своєчасне
виявлення, ведеться банк даних і здійснюється поновлення інформації про
сім’ї, які опинились в складних життєвих обставинах. З метою
попередження негативних явищ освітніми закладами району проводиться ряд
заходів щодо раннього виявлення неблагополучних сімей: діагностування,
соціальне опитування, анкетування, спостереження, використання
спеціальних методик, лекції та семінари для батьків та вчителів
(„Причини сімейного неблагополуччя”, „Що ви знаєте про насилля”,
„Стосунки дітей і батьків”, „Рівень шкільної тривожності”, „Малюнок
неіснуючої тварини”, „Метод незакінчених речень”, „Які ви батьки?”,
„Шкільна адаптація”, „Права та обов’язки неповнолітніх”,
„Відповідальність батьків за вчинки дітей”, „Відповідальність батьків
щодо виховання дітей”).

На початку кожного навчального року соціально-психологічними службами
району проводиться соціальна паспортизація учнівського контингенту,
здійснюються громадські огляди умов проживання дітей шкільного віку, при
цьому особлива увага приділяється дітям соціально незахищених категорій.
Здійснюються планові та позапланові обстеження умов проживання дітей
„групи ризику” та категорійних. Вивчаються їх потреби та пріоритетні
напрямки роботи з ними. Такі діти залучаються до позакласної роботи,
зокрема гурткової та участі в різноманітних конкурсах. Здійснюється
соціальний супровід неблагополучних родин: рейди-перевірки відвідування
учнями школи, спостереження за їх поведінкою на уроках, індивідуальні
консультації, відвідування сімей вдома.

В районі функціонує мобільна бригада, до якої входять представники
відділу освіти та служб, зацікавлених у справах дітей, лікарів районної
центральної лікарні, завданнями якої є здійснення обстеження умов
проживання сімей, які опинились в складних життєвих обставинах та
знаходяться в районному банку даних РЦСССДМ. Працівниками служб
надається соціально-психологічна допомога дітям, батькам, вчителям:
бесіди, консультації, анонімне анкетування, забезпечення методичними
матеріалами.

Одним із основних аспектів правовиховної роботи навчального закладу є
формування у школярів правової культури. Правова культура людини
унікальна і полягає в тісному зв’язку основних її частин ( знання
законів – відношення до закону – поведінка). Складовою правового
виховання є превентивне виховання школярів. Профілактика правопорушень
неповнолітніх вимагає своєрідного підходу і до вибору методів та форм
виховної роботи. У превентивній роботі рекомендується застосовувати такі
методи, що сприяють формуванню у школярів умінь та навичок правомірної
поведінки. Вибір форми чи методу виховного впливу залежить від його
мети, змісту, вікових індивідуальних особливостей учнів та можливостей
педагогічного колективу школи. Вибираючи той чи інший метод або форму
виховної роботи з учнями, важливо також ураховувати чи популярні вони
серед школярів, чи захоплюють їх, чи викликають в них переживання і
почуття задоволення.

Досвід переконує, що часто учні в певних ситуаціях діють неправомірно,
тому що не мають досвіду, а теоретичні знання не спрацьовують. На основі
практичного досвіду в навчальних закладах сформувалася трирівнева
структура організації роботи з профілактики правопорушень.

1. Перший рівень – соціальна профілактика, спрямована на збереження
здоров’я дітей. Попередження негативного впливу факторів соціального і
природного середовища. Однією з основних ланок у цьому питанні є
правовиховна робота серед учнів середнього і старшого шкільного віку.

2. Вторинна профілактика – направлена на виявлення негативних змін у
поведінці дитини, попередження подальшого їх розвитку.

3. Третинна профілактика – цілеспрямована робота з учнями, схильними до
правопорушень, має цілком індивідуальний характер.

В школах ведеться чіткий облік дітей з проявами девіантної поведінки. На
кожного учня, який перебуває на внутрішкільному обліку, заведена
індивідуальна картка, у якій фіксуються проведені бесіди, а також зміни
в характері поведінки. На основі цього застосовуються ті чи інші виховні
методи. Наказами по школах за такими учнями закріплено громадських
наставників з числа педагогічних працівників, якими спільно з соціально
– психологічними службами навчальних закладів перевіряються умови їх
утримання та виховання, такі учні в першу чергу залучаються до
гурткової роботи ( в школах району 89% правопорушників задіяні в роботі
шкільних гуртків та спортивних секцій).

Навчально – виховні заклади проводять системну роботу по попередженню
правопорушень серед учнів: щомісячно проводяться засідання
профілактичних рад, питання профілактики злочинності виносяться на
засідання шкільних методичних об’єднань класних керівників, аналіз стану
профілактичної роботи і причин правопорушень виносяться на розгляд
педагогічних рад та на засідання органів учнівського самоврядування,
організовуються зустрічі з працівниками КМСД, дільничними інспекторами.

Працівники правоохоронних органів, виступаючи перед дітьми, не тільки
висвітлюють конкретні злочини, механізми їх скоєння і розкриття, а й
аналізують їх, дають морально-правову оцінку негативним вчинкам,
підкреслюють невідворотність відповідальності за скоєння.

Особлива увага приділяється проблемі виховання в учнів поваги до тих,
хто охороняє порядок і закон. З цією метою школами організовуються
екскурсії учнів у відділок міліції, прокуратуру, на відкриті засідання
судових процесів. Така орієнтація дає можливість формувати у школярів
«імунітет» проти морального зла. Крім того, слід зазначити, що
«імунітет» проти морального зла формується також у дітей, що потребують
підвищеної педагогічної уваги та схильні до правопорушень.

Правовиховна робота з учнями не може не враховувати тих умов, які
склалися в їхніх сім’ях. Виявлення сімей, які продукують цю категорію
неповнолітніх, вивчення стилю стосунків між батьками та дітьми, між
подружжям, морально-психологічного клімату сім’ї допоможе налагодити
контакти між членами сім’ї, відновити її виховні можливості. З метою
надання рекомендацій по виробленню толерантних форм поведінки в
конфліктах і вирішенні проблемних ситуацій в школах району проводяться
індивідуальні бесіди та консультації з опікунами, батьками. Створено
умови конфіденційності в роботі зі зверненнями громадян. В
загальноосвітніх закладах проводяться засідання профілактичних та
координаційних рад, на яких розглядаються сім’ї, батьки яких
безвідповідально ставляться до навчання та виховання дітей, викликаються
на засідання координаційної ради райдержадміністрації з метою
застосування до членів сім’ї доцільних заходів впливу.

Навчальними закладами освіти проводяться інформаційно-просвітницькі
заходи з метою формування культури сімейних стосунків, підвищення
відповідальності батьків за виховання дітей, популяризації сімейного
способу життя: загальношкільні та покласні батьківські збори: „Єдині
вимоги до учнів школи та дотримання Статуту школи” (Бужанська ЗОШ І-ІІІ
ст.), „Спілкування в сім’ї” (Почапинський НВК), „Повноцінне харчування
дітей – запорука міцного здоров’я” (Босівська ЗОШ І-ІІ ст.), „Дитині
краще в родині” (Яблунівський НВК),”Українська народна педагогіка про
сім’ю” (Погибляцький НВК), .), „Сучасні діти – які вони?”, „Найкращі
друзі – батьки і діти” (Хижинський НВК), „Попередження насильства”
(Лисянська ЗОШ І-ІІІ ст.№2), „Відповідальність батьків за виховання
дітей” (Боярський НВК), „Моральне виховання в сім’ї” (Почапинський НВК);
батьківські збори – диспут „Запорука щастя — у сім’ї” (Ріпківська ЗОШ
І-ІІ ст.); анкетування „Моя сім’я” (Смільченецький НВК), „Наскільки ви
уважні?” (Шубиноставська ЗОШ І-ІІІ ст.), „Виховна позиція батьків
стосовно дітей”; тренінги „Дитина…як з нею спілкуватися?”
(Журжинецький НВК), „Насильство в сім’ї, шляхи виходу” (Погибляцький
НВК); „круглий стіл” „Пропаганда педагогічної культури батьків”
(Виноградський НВК); уроки гендерної грамотності; розроблено пам’ятки
для батьків першокласників „Адаптація першокласників до навчання в
школі.

Соціальними педагогами, практичними психологами, класними керівниками
постійно надаються консультативні послуги з питань виховання дітей, в
більшості навчальних закладів проходять дні відкритих дверей.
Проводяться тренінги, бесіди, диспути, профілактично-просвітницькі
заходи, зустрічі з лікарями з метою підвищення культури спілкування в
сім’ях, підготовки молоді до самостійного життя, формування
відповідального батьківства, створення позитивної моделі сім’ї, проти
жорстокого поводження в родинах.

Попередження правопорушень серед школярів це справа не тільки дорослих,
а й самих школярів. Вони повинні, по змозі, залучатися до цієї справи.
Це реалізується в діяльності дитячого самоврядування, комісії з
попередження правопорушень, яка сприяє вихованню свідомої дисципліни і
культури поведінки учнів у школі та за її межами, виконанню правил
внутрішнього розпорядку школи, контролює зовнішній вигляд учнів,
організовує відпочинок під час перерв, бере участь в обговоренні
неправомірної поведінки учнів, схильних до правопорушень. Випадки
неадекватної поведінки, які трапляються в учнівському колективі,
обговорюються на класних зборах, на робочих шкільних лінійках.

В районі працює Районна Ліга старшокласників, її учасники взяли участь в
обласних та районних проектах „Знаю і реалізую свої права” (Лисянський
НВК, Лисянська ЗОШ І-ІІІ ст.№2, Смільченецький НВК, Вотилівський НВК),
„Мій ідеал громадянина – патріота” (Бужанська ЗОШ І-ІІІ ст., Хижинський
НВК, Почапинський НВК), „Добро починається з тебе” (Чаплинський НВК,
Дедюківська ЗОШ І-ІІІ ст., Журжинецький НВК, Виноградський НВК,
Шубиноставська ЗОШ І-ІІІ ст.).

З метою запобігання дитячій бездоглядності, безпритульності,
правопорушень, злочинності в учнівському середовищі, проникнення
наркотичних засобів і психотропних речовин, поширенню їх серед
учнівської молоді відділом освіти спільно з працівниками РЦСССДМ, служби
у справах дітей, кримінальної міліції систематично проводяться
рейди-перевірки „Дозвілля”, „Канікули”, „Діти вулиці” в місця
найбільшого зосередження молоді. Соціальними педагогами та практичними
психологами, класними керівниками шкіл району до рейдів залучаються
представники батьківських комітетів.

Підсумовуючи викладене, є підстава стверджувати, що в сучасних умовах
розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні
значно зросла роль правової освіти і правового виховання населення, що
викликано ускладненням економічних і політичних процесів, соціальних
відносин. Без глибоких правових знань розвиток суспільства неможливий.
Правова освіта і правове виховання передбачає створення системи навчання
і виховання, направленої на формування нового, вищого рівня правової
культури особистості, її ціннісних орієнтирів та активної позиції, як
члена громадянського суспільства. Правова освіта – це, передусім,
знання, виховання в суспільстві толерантності і упевненості, формування
спеціальних навичок, здатності відстояти свої законні інтереси та права.

Критеріями ефективності правового виховання є глибина та міцність
правових знань, повага до права, визнання його верховенства,
переконаність та впевненість у значущості й справедливості норм права,
інтерес до їх вивчення, непримиренність до правопорушень, свідоме
дотримання законів держави і норм співжиття.

Використана література:

1. В.М. Оржеховська, Т.Є Федорченко „Профілактика девіантної

поведінки неповнолітніх”. Навчальний посібник. – Черкаси. – Вид.

Чабаненко Ю., 2008. – 376 С.

2. Н.П.Волкова. Педагогіка. — Посібник. – Київ. – Видавничий
центр

„Академія”, 2001

Ґудзь І. Правове виховання школярів // Директор школи – 2004.– № 35.

Запорожан І.Г. Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими
школярами: Дис. канд. пед. наук. – Тернопіль, 2002.

– 273 C.

Пометун О.І., Семіколенова О., Суслова О. Кроки до права. – К., 2001. –
С. 5-8.

Шемшученко Ю.С. Правова освіта молоді як фактор українського
державотворення// Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального
потенціалу українського суспільства і молодь. Наукові праці та матеріали
конференції. – К., 2001. – Вип. 1. – С. 44-45

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *