Семінарське заняття та його аналіз
Семінарське заняття є формою організації навчання, що дозволяє ефективно
формувати вміння учнів самостійно працювати. Семінарські заняття
здебільшого проводяться у старших класах
При цьому учням дається можливість активно оперувати знаннями, набутими
на уроках, а також у процесі самостійної роботи з рекомендованою
літературою. На семінарському занятті припустимі дискусії, заперечення,
обговорення, аргументація тощо, що дозволяє учням більш осмислено й
міцно засвоювати зміст теми. Семінар – це живий творчий процес, який не
може бути запрограмований у всіх деталях. Основними завданнями
семінарського заняття є: закріплення, розширення та поглиблення знань
учнів, отриманих раніше на уроках; формування й розвиток їх навичок
самостійної роботи; реалізація диференційованого підходу в навчанні з
урахуванням індивідуальних особливостей учнів; створення умов для
формування розвитку їх пошуково-творчих знань і навичок. За характером
семінарські заняття поділяються на: випереджувальні, навчальні,
узагальнюючі (підсумкові).
Випереджувальні семінарські заняття проводяться перед вивченням
невеликої за обсягом і нескладної за змістом теми. Їх мета – формувати в
учнів уміння орієнтуватись у змісті навчального матеріалу, виділяти
описувальний, пояснювальний та інструктивний матеріал; головне, істотне
у змісті теми. Підготовка учнів до семінару такого типу вимагає
обов’язкового інструктажу, розробки групових та індивідуальних завдань,
контролю процесу підготовки учнів до семінару.
Навчальний семінар проводиться у процесі вивчення теми та ставить за
мету поглибити заняття, сформувати в учнів уміння й навички
застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності; усунути ті
прогалини в навчальних досягненнях учнів, які існують у засвоєнні теми.
На семінарських заняттях навчального типу вчитель, спираючись на знання,
уміння та навички учнів, що набуті на попередніх заняттях, розробляє
систему навчальних завдань для самостійної роботи. При цьому завдання не
повинні дублювати аналогічні, раніше використані, а носити
варіативно-тренувальний або реконструктивний характер. Основні методи та
прийоми роботи вчителя на навчальному семінарі – це обговорення,
дискусія, аналіз, висновки та пропозиції.
снащення семінарського заняття. До підготовки семінару доцільно залучати
також батьківську громадськість, завідуючого бібліотекою
загальноосвітнього навчального закладу, запропонувавши їм організувати,
наприклад, виставку книг, посібників, зразків наочних матеріалів,
самостійних творчих робіт учнів та ін.
Важливе значення в підвищенні ефективності семінарського заняття має
технологія його проведення. Звичайно семінарське заняття починається зі
вступного слова вчителя (оголошення теми, розкриття її актуальності,
ознайомлення з планом). Обговорення питань плану заняття може починатися
з раніше запланованого повідомлення учня або з його вільного виступу.
Бажано викликати надійних учнів, але не найсильніших. Сильні учні
повинні бути в резерві та залучатися в якості опонентів, яким можна
доручити узагальнення виступів з того чи іншого питання семінару. Після
першого повідомлення чи виступу викликаного вчителем учня в обговоренні
питання можуть брати участь усі бажаючі. При цьому їм дозволяється
користуватись конспектами, підручниками, будь-якими літературними
джерелами. Учитель стежить за тим, щоби під час семінару була створена
атмосфера доброзичливості та взаємної довіри, вільного обміну думками,
співробітництва та співдружності. Активізація навчально-пізнавальної
діяльності учнів на семінарі залежить від вільного вибору опонентів,
створення проблемних ситуацій, розгортання мікродискусій. Завершується
семінарське заняття підбиттям підсумків обговорення теми, оцінюванням
навчальних досягнень учнів.
Незалежно від типу семінарського заняття у процесі його спостереження та
аналізу доцільно звертати увагу на такі параметри:
вибір теми (співвідношення вивченого та нового матеріалу; характер
матеріалу, що дозволяє поглибити знання учнів, підвищити їх інтерес до
навчального предмета, розширити світогляд; можливість забезпечити учнів
літературою з теми; урахування ступеня сформованості в учнів умінь і
навичок самостійної роботи);
педагогічна доцільність постановки мети та завдань семінару;
підготовка вчителя та учнів до семінару (розчленування теми на конкретні
питання; інструктаж із роботи з основною та додатковою літературою;
вибір форм самостійних повідомлень учнів – доповідь, реферат, виступ,
опанування; підготовка ілюстративного матеріалу);
технологія проведення семінару (повідомлення теми, мети та завдань
заняття; надання слова учням для повідомлення з питань семінару;
коментар повідомлень учнів; акценти вчителя на питаннях, які передбачені
планом; постановка питань у процесі повідомлень учнів, що спонукають до
дискусії, вимагають доказовості, міцних знань, винахідливості);
розкриття теми семінарського заняття (чи всі питання розкриті, глибина
та повнота їх висвітлення, кількість «активних» учасників семінару,
активізація та стимулювання учнів у процесі роботи);
підбиття підсумків семінарського заняття (чи розкрита тема, яких знань
набули учні, ставлення до заняття та творча активність учнів, досягнення
мети заняття, оцінка та стимулювання учнів до активної участі в
семінарі, похвала за кращі відповіді та активну участь у роботі
семінару);
результативність семінарського заняття (закріплення та поглиблення
отриманих учнями раніше нових знань; формування в учнів умінь і навичок
самостійної роботи з першоджерелами; розвиток здібностей учнів,
формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь
творчого мислення учнів, самоорганізація та самоконтроль).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
