Савранська Олена Іванівна З досвіду роботи бібліотекаря Черповодівського НВК Уманської районної ради 

Інноваційні форми бібліотечно — бібліографічної роботи і використання
електронно — інформаційних ресурсів

бібліотекар

Черповодівського НВК

Уманської районної ради

Савранська Олена Іванівна

Сучасне суспільство перебуває в ситуації постійних глобальних змін,
обумовлених технологічним зростанням виробництва, загостренням соціально
– економічних і політичних проблем. Саме в контексті цих змін
розглядається сьогодні значення інформації та інформаційно –
комунікативних технологій для прогресу суспільного розвитку. Постійно
продукована в сферах науки і практики нова інформація – це якісно нове
знання, яке, у порівнянні з тим, що уже є в наявності масивом
інформації, набуває неабияку цінність для суспільства. Отже, інформація
як фактор і ресурс стійкого розвитку ціниться за свій зміст, можливість
збереження і багаторазового використання. В таких умовах бібліотека стає
інформаційним «ядром» і найбільш демократичним джерелом доступу до
інформаційних ресурсів. Виконання таких функцій бібліотеками стикається
з цілим рядом обмежень фінансового забезпечення (скорочення державних
витрат на культуру, зростання цін на друковану продукцію і т.д.) І тому
бібліотека, що функціонує в сучасних умовах, повинна використовувати
резерви інтелектуалізації всіх сфер діяльності ще активніше, ніж раніше,
використовувати інновації для оновлення і удосконалення своєї
діяльності.

Інноваційний шлях розвитку бібліотеки – це шлях перетворень, що вимагає
науково-обгрунтованих підходів до оновлення бібліотечної діяльності,
застосування спеціальних методик їх практичного здійснення. Розвиток
теорії, методики і організації інноваційної діяльності бібліотек не може
здійснюватися ізольовано від інноватики, тобто загальної теорії змін,
але ці методики повинні бути застосовані тільки в умовах бібліотечної
справи.

Під інноваційною діяльністю ми розуміємо діяльність, направлену на
стимулювання поступального розвитку бібліотеки, який здійснюється за
рахунок змістовного, структурно – організаційного оновлення і
технологічної модернізації всіх процесів, а також позитивних змін в
професійній свідомості персоналу, підвищенні креативного потенціалу
співробітників.

Але якою б не була врешті – решт мета інноваційної діяльності – вона
повинна бути направлена на кінцевий результат – підвищення рівня
інформаційно – культурного обслуговування користувачів. Виходячи з
цього, можна виділити як основні елементи бібліотечних інновацій:

— організаційні (спрямовані на встановлення внутрішніх і зовнішніх
комунікацій бібліотеки, формування бібліотечної політики, зміни в
структурі бібліотеки);

— продуктні ( орієнтовані на розширення асортименту сервісних послуг,
впровадження принципово нових послуг для користувачів);

— методико – технологічні (пов’язані з розробкою і використанням нових
методик роботи бібліотеки, бібліотечних послуг, техніки і технологій);

— управлінські (спрямовані на неперервний професійний розвиток
співробітників бібліотеки в т.ч. формування інформаційної культури і
реалізацію творчого потенціалу кожного).

Інноваційна діяльність бібліотеки спрямована на систематичне
стимулювання розвитку бібліотеки шляхом змістовного
структурно-організаційного оновлення і технічної і технологічної
модернізації всіх процесів, а також позитивних змін в професійній
свідомості співробітників.

Основою в інноваційній роботі бібліотеки є інформаційна підтримка
навчального і наукового процесів академії шляхом:

автоматизації основних технологічних процесів бібліотеки;

— вдосконалення сайту бібліотеки;

поповнення електронного каталогу;

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

створення власних електронних ресурсів;

участі у корпоративних проектах ;

надання інформаційних сервісних послуг та інше.

Здійснюючи вибір шляхів оновлення бібліотечних технологій в нашій
книгозбірні, ми намагаємося забезпечити належний рівень роботи закладу,
а також підтримувати високий рейтинг бібліотечних послуг та
виправдовувати довіру читачів.

Комп’ютерні технології та Інтернет міцно увійшли в практику роботи
бібліотеки, фонди постійно поповнюються електронними джерелами
інформації.

Успішна реалізація планів збереження документальних фондів базується на
комплексному вирішенні завдань, пов’язаних з упровадженням інноваційних
підходів, принципів, технологій. У планах бібліотеки – формування фонду
оцифрованих видань, в першу чергу рідкісних книг, які потребують
особливого догляду.

У бібліотеці проводиться значна бібліографічно-інформаційна робота на
допомогу навчально-виховній та науково-дослідній роботі, пріоритетними
напрямками якої є:

організація довідково-бібліографічного апарату;

поновлення електронної бази даних аналітичних описів статей;

довідково-бібліографічне обслуговування;

пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань;

видавнича робота.

Формування інноваційної стратегії розвитку бібліотеки – це комплексний
процес, який потребує підсилення корпоративної праці в розв’язанні
проблем міжбібліотечного характеру, зокрема: посилення координуючої та
організуючої ролі відповідних міністерств і відомств, спільної розробки
питань нормативного і правового забезпечення функціонування бібліотек у
нових економічних і технологічних умовах, визначення орієнтирів у новому
програмному середовищі, створення єдиної інформаційної сфери з обміну
досвідом роботи, інноваціями з усіх напрямків бібліотечної діяльності
шляхом організації баз даних, розміщення інформації в Інтернет, на
сайтах бібліотек, зокрема, бібліотек-методичних центрів, орієнтація на
активне стимулювання і керівництво інноваційним процесом на основі
використання творчого потенціалу персоналу.

Нова соціально-комунікативна ситуація, активні процеси на шляху побудови
інформаційного суспільства по-іншому визначають пріоритети діяльності
бібліотек для дітей, в яких зараз відбуваються фундаментальні зміни —
від книгосховищ до постачальників інформації, — а ці два поняття суттєво
відрізняються одне від другого. Адже сьогодні бібліотеки повинні не
тільки збирати і зберігати інформацію, а й виробляти та розповсюджувати
її, беручи активну участь у міжрегіональному обміні і формуванні
ідентичного інформаційного простору регіонів та країни в цілому. Нові
інформаційні технології, які сьогодні стоять у центрі уваги всіх
бібліотек України, суттєво впливають на їх розвиток і змушують не тільки
переглянути традиційний набір послуг, але й подивитися на свої функції
по-новому.

Сьогодні дитину все складніше зацікавити книгою, залучити до читання,
адже навколо стільки цікавого: комп’ютерні ігри, телевізор з його
нескінченними мультсеріалами! Однак кожна дитяча бібліотека має своє
неповторне обличчя і самостійно визначає пріоритетну стратегію у
формуванні книжкових фондів бібліотек.

h

h

h

&

???????????? ?ою залежить від її здатності вчасно знаходити, отримувати,
сприймати і продуктивно використовувати нову інформацію. Тож значення
бібліотек як центрів інформації зростає з кожним роком, вони стають
своєрідним „вікном у світ”.

Сьогодні в світі функціонують 570 тис. бібліотек різних систем і
відомств. Із всіх публічних бібліотек світу до Інтернету підключено 85
тис., з них 64 тис. — в Європі, 15 тис. — у США. Користувачами публічних
бібліотек у світі є 1 млрд. 700 тис. чоловік. Книговидача складає 1,5
трлн. за рік, а зареєстрованих користувачів у всіх бібліотеках, у т.ч.
дитячих, — 2,5 млрд. Таким чином, кожний громадянин світу є читачем
публічної бібліотеки. У нашій державі працює 1210 бібліотек для дітей
системи Міністерства культури і туризму України. Ними користуються 2
млн. 988 тис. дітей. Книговидача складає 61 млн. 820 тис., бібліотечні
фонди дитячих бібліотек налічують 38 млн. 445 тис. книг. До мережі
Інтернет мають доступ 50 дитячих українських бібліотек, 15 з них
створили власні сайти. І це позитивний факт. За період, що пройшов,
досягнуто значних успіхів. Серед найвагоміших результатів інформатизації
бібліотек для дітей за останні роки можна назвати: поступове підключення
до Інтернет та зростання кількості бібліотечних Web-сайтів із змістовним
наповненням; функціонування нових бібліотечних структур, орієнтованих на
пошук необхідної інформації з використанням комп’ютерних технологій;
координацію роботи по задоволенню інформаційних потреб користувачів;
активізацію діяльності по формуванню інформаційної культури
підростаючого покоління.

Втішно, що бібліотеки на своїх сайтах, не обмежуються статичною
інформацією про бібліотеку, як наприклад: режим роботи, структура,
історія, пріоритетні напрями розвитку, правила користування, послуги,
читацькі об’єднання, фонди. Вони все сміливіше представляють на сайтах
мультимедійні продукти: динамічну бібліографічну, краєзнавчу та
фактографічну інформацію, оцифровані видання, інтерактивні ігри та
вікторини, аудіовізуальні матеріали тощо.

Інформатизація дитячих бібліотек відкриває значні перспективи для
створення і активного використання різноманітних ресурсів. Але її успіхи
неможливі без досягнення належного рівня інформаційної культури
особистості. Тому формування інформаційної грамотності на базі
традиційної бібліотечно-бібліографічної культури і комп’ютерних засобів
стало однією з головних функцій сучасної бібліотеки для дітей.

Різноманітні цікаві форми і методи роботи з формування інформаційної
культури використовують спеціалісти. Для дітей-читачів проводяться
нетрадиційні бібліотечні уроки – „Бібліотечна лоція книжкових морів”,
бібліотечний детектив „Один день з життя Шерлока Холмса”,
бібліомандрівки на машині часу, цикл оглядів-дискусій „Бібліотека,
освіта, Інтернет”.

Основа інформаційної підготовки юного читача — вміння ефективно вести
пошук інформації; переробляти, використовувати та створювати нову
інформацію. Навчання пошуку інформації безпосередньо пов’язується з
умінням користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, а
саме каталогами, картотеками, довідниками, словниками тощо. Поява
комп’ютерних інформаційно-пошукових систем у бібліотеці вимагає від
користувача спеціальних навичок — розуміння представлення інформації в
базах даних, уміння вибрати основну галузь пошуку, користуватися
ключовими словами. Для цього необхідна багатоступінчаста система
навчання, адаптована для різних вікових категорій. Це можуть бути
розвиваючі комп’ютерні програми, курси навчання основ інформатики та
інформаційно-бібліотечних технологій, серії лекцій та бесід про
можливості комп’ютера в бібліотеці та про інформаційні послуги, які
надаються читачам.

Нові інформаційні технології суттєво впливають на видову структуру як
інформаційної продукції, так і на послуги бібліотеки. Якщо раніше
основним результатом інформаційно-бібліографічної діяльності була
бібліографічна інформація у формі покажчиків, бібліографічних довідок,
тобто різних видів бібліографічного інформування, то сьогодні нові
технології зобов’язують нас перейти на вищий аналітичний рівень
інформаційного обслуговування. Це і записи інформації на дискету,
роздрук на принтері необхідних матеріалів, запровадження електронних
формулярів, використання штрих-кодів.

Якщо розглядати обслуговування користувачів первинною інформацією, тобто
першоджерелами, то не можна обійти питання електронної доставки
документів, оскільки це є одним із основних завдань бібліотеки щодо
забезпечення доступу до інформації.

Інтернет стимулює та надихає до літературної творчості. Існує гостра
потреба, особливо серед молоді, в можливості надрукувати власні твори –
романи, вірші чи оповідання. Звичайно постає питання, де і як можна
надрукувати свої твори. Поширеним і легким шляхом стала можливість
видрукувати їх і завантажити у вигляді електронного тексту. І все ж, так
само як у випадку з музикою, електронна мережа дає можливість
продемонструвати свої здібності.

На сьогодні шкільна бібліотека перетворилась у мультимедійний
бібліотечно-інформаційний центр, повністю задовольняючи інформаційні,
комунікаційні й інші потреби усіх учасників навчально-виховного процесу.

Сьогодні бібліотечна справа в цілому потребує серйозних технологічних
рішень. Бібліотеки та інформаційні служби сприяють функціонуванню
загального інформаційного суспільства. Унікальна роль бібліотек полягає
в тому, що вони реагують на конкретні запити користувачів та поряд з
засобами масової інформації забезпечують передачу знань. Саме це робить
бібліотеки життєво необхідними для відкритого демократичного
інформаційного суспільства.

Особлива увага сьогодні приділяється обміну інформаційними електронними
ресурсами шляхом створення і представлення на WEB-сервері бібліотеки
власних інформаційних ресурсів, а саме електронного каталога,
бібліографічних, фактографічних, реферативних, повнотекстових баз даних.

Впровадження Основних засад розвитку інформаційного суспільства дасть
змогу бібліотекам як головним культурним та інформаційним установам
країни забезпечити позитивні зрушення в життєдіяльності суспільства, а
саме: сприяти якості та доступності послуг освіти, науки, культури,
охорони здоров’я за рахунок впровадження інформаційно-комунікативних
технологій; розширити можливості людини отримувати доступ до
національних та світових інформаційних електронних ресурсів.

Отже, сучасна бібліотека є не просто закладом просвітницького характеру,
центром гуманітарної культури, вона – інформаційний центр, який виконує
завдання – забезпечення вільного і необмеженого доступу до інформації і
збереження її джерел. Будучи посередником між користувачем та
інформацією бібліотека сприяє соціально-економічному і духовному
прогресу суспільства. Разом із зміною ролі бібліотек у суспільстві
змінюється і роль бібліотекаря, його все частіше називають не стільки
зберігачем і пропагандистом книги, скільки інформаційним спеціалістом,
навігатором в океані інформації. На зламі тисячоліть відбулася
трансформація традиційного суспільства в суспільство інформаційне.
Зростає роль інформації. Для реалізації розбудови інформаційного
суспільства важливого значення набуває створення безперешкодного доступу
до інформації. Роль бібліотек при цьому суттєво підвищується, адже саме
в бібліотеках зберігають накопичену інформацію і знання та надають
доступ до них. Інформаційні технології володіють неабияким потенціалом
для розширення доступу до використання та розширення бази знань,
зібраних людством, а також сприяють їх подальшому накопиченню в усіх
сферах людської діяльності та застосуванню в багатьох галузях освіти,
науки і охорони здоров`я.

PAGE

PAGE 1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *