Розвиток у школярів естетичного ставлення до рідної мови та мовлення (реферат)

Реферат на тему:

Розвиток у школярів естетичного ставлення до рідної мови та мовлення

Естетичним вихованням у педагогіці, як відомо, вважають виховання
здатності до повноцінного сприймання, правильного розуміння і ставлення
до проявів прекрасного у природі, суспільному житті, в побуті,
мистецтві.

У формуванні в учнів уміння бачити прекрасне, розуміти і оцінювати його
за законами краси велику роль відіграє українська мова як навчальний
предмет у школі. По-перше, у словесній формі в мові відображаються всі
сфери життя людини: природа, суспільство, мистецтво. По-друге, сама мова
має риси прекрасного, здатні викликати в учнів естетичні почуття.

На виховання в школярів почуття прекрасного засобами предмета орієнтує
діюча програма з української мови (5-11 кл.): “Естетичне виховання в
процесі вивчення української мови не повинно зводитися до епізодичних
бесід учителя з учнями про її особливості чи виконання окремих завдань і
вправ, а передовсім полягати у формуванні поняття прекрасного в мові і
розвиткові потреби в естетичному вдосконаленні власного мовлення” (1).
Зміст етнокультурознавчого компонента концепції навчання державної мови
в школах України спрямовується теж на естетику слова: “До головних
шляхів здійснення естетичного впливу засобами української мови як
навчального предмета відносимо:

ознайомлення з характерними якостями української мови (мелодійність,
багатство, образність та ін.);

спостереження за прекрасним у природі, мистецтві, людині й відображення
його засобами мови;

формування поняття прекрасного в мові, що спирається на її лексичні,
фразеологічні та граматичні ресурси” (2).

Отже, естетичне виховання на уроках української мови – це формування в
учнів уявлення про прекрасне в мові та мовленні. Необхідною передумовою
розвитку в учнів естетичного ставлення до мови та мовлення є
систематична робота вчителя над розкриттям звучності і мелодійності
рідної мови, багатства і експресивності її виражальних засобів,
доречності використання мовних одиниць у різних стилях мовлення.

Простежимо за змістом такої роботи у процесі вивчення окремих розділів
шкільного курсу української мови.

Ідея формування в учнів уявлення про естетичні якості української мови,
як зазначалося вище, закладена у сучасній програмі, в яку на початку
навчального року введено теми про мову: “Значення мови в житті
суспільства. Українська мова – державна мова України” (5 кл.), “Краса і
багатство української мови” (6 кл.), “Мова – скарбниця духовності
народу” (7 кл.), “Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і
впливу” (8 кл.), “Розвиток української мови” (9 кл.), “Українська мова в
світі” (10 кл.), “Роль мови у формуванні і самовираженні особистості”
(11 кл.). Крім відомостей, наявних у підручниках, пропонуємо учням для
аналізу висловлювання видатних діячів науки, мистецтва, літератури (як
вітчизняних, так і зарубіжних) про українську мову.

1. У 1891 році Л.В.Собінов (видатний співак), тоді студент Московського
університету, побачив виступи української трупи М.К.Заньковецької та
М.К.Садовського. Він був настільки вражений і зачарований наспівністю
української мови, що вступив, — без будь-якої винагороди, як
співак-аматор, — до хору української трупи.

Собінов назавжди зберіг любов до української мови, поезії, музики. Він з
великим успіхом виконував українською мовою партію Левка в опері
“Майська ніч” і Ленського в опері “Євгеній Онегін”.

Коли в 1926 році співакові запропонували виконати партію Лоенгріна в
опері Вагнера, під свіжим враженням він зробив тоді такий запис: “Коли я
одержав переклад українською мовою і тоді ж, сівши за рояль, проспівав
знамените звернення до лебедя, мимоволі скрикнув: та це ж бо звучить
зовсім по-італійському – гарно, звучно, благородно і поетично” (За
С.М.Дуриліним).

Завдання. Прочитати текст і визначити його головну думку. Дібрати
заголовок.

2. Про рідну мову можна говорити і не з погляду науки мовознавства, а
так, як говорять про свій край, рідне сонце, небо, повітря –про все, що
об’єднується в дорогому слові – Вітчизна. Рідна мова є невід’ємною
частиною поняття батьківщини.

Священний обов’язок кожного з нас – берегти дорогоцінні якості рідної
мови, її запашні, барвисті слова, образи, звороти, шліфувати і
збагачувати їх, щоб передати прийдешнім поколінням спадщину, гідну нашої
доби.

(А.Матвієнко).

Завдання. Прочитати і переказати текст.

3. О мова моя!

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це мова моя,

Це – мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила і кличе й сія,

Яка в ній мелодія лине,

В натхнення хвилини! О мова моя,

Душа голосна України!..

Це – матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини…

О мова вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.

(В.Сосюра).

Завдання. Виразно прочитати вірш В.Сосюри. Яким почуттям пройнятий твір?
Чим це зумовлено? Випишіть образні слова, за допомогою яких поет
розкриває красу і багатство рідної мови.

4. Що не річка, то мова – з-над Славути-Дніпра: українська чудова, як
сопілкова гра. (Д.Білоус). Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш
рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д.Білоус).
Барвистість одвічна народної мови – це щосьневимовне, прекрасне казкове…
(П.Усенко). Мова рідна звучить! Солов’їнв звуки-промені линуть у світ.
(О.Ющенко)

Завдання. Прочитайте. Назвіть слова й вирази, якими автори
характеризують рідну мову. Поясніть їх значення.

Старшокласників можна заучати до аналізу науково-популярних
лінгвістичних текстів, у яких розкриваються естетичні якості української
мови.

(

&

?Евфонія мовлення кожної людини залежить, по-перше, від евфонічної
природи мови, якою вона спілкується, і, по-друге, від уміння
користуватися засобами милозвучності цієї мови.

Загальновизнано, що природі української літературної мови властива
висока евфонічність, привабливий акустичний лад.

Краса звучання мови полягає насамперед у злагодженості звуків,
звукосполучень і цілого мовного потоку, в ретельному униканні важкого
для вимови і неприємного для слуху скупчення звуків (3).

Аналіз тексту здійснюється за орієнтовними питаннями.

Уважно прочитайте текст. До якого стилю він відноситься?

Як ви поясните значення слова евфонія?

Від чого залежить евфонія мовлення кожної людини?

У чому полягає краса звучання української мови?

Пізнається прекрасне не лише почуттям, а й розумом. Естетика мовлення,
на думку вчених-методистів В.Я.Мельничайка, М.Г.Стельмаховича,
Г.Шелехової, складається не тільки з усвідомлення багатства мови, а й із
таких елементів, як: естетичне ставлення до мови і мовлення, чуття норми
і антинорми, виразність, доречність використання.

Як свідчать наші багаторічні спостереження, названих якостей, на жаль,
якраз нерідко й бракує мовленню учнів. Для вироблення в школярів
внутрішньої потреби в естетичному вдосконаленні власного мовлення
необхідно наполегливо працювати, раціонально використовуючи всі
можливості при вивченні фонетики, лексикології, граматики, стилістики
української мови.

Скажімо, вивчаючи фонетику, учні дізнаються про те, що для надання
українській мові милозвучності початкові [у], [в] та [і], [й]
чергуються: [у] з [в], [і] з [й]. Вимагаємо повного засвоєння правил про
чергування [у]-[в], [і]-[й], які викладені в “Українському правописі”
(4). До кожного з правил чергування за завданням учителя учні добирають
приклади-ілюстрації з різних літературних джерел.

Зосереджуємо увагу школярів і на характених випадках невдалих
звукосполучень, яких слід уникати, щоб не порушувати милозвучності
мовлення. Вчений-психолог І.О.Синиця справедливо підкреслює: “Важливим,
нерідко вирішальним у розвитку усного мовлення учнів є їхня мовна
спостережливість, увага до слова. Вправляння у спостережливості за
мовленням може бути на кожному уроці. Від спостереження за мовленням
інших учням легше перейти до спостереження за власним мовленням” (5).

Завдання. Прослухати вислови. Назвати випадки порушення милозвучності,
пояснити його причини. Зробити необхідні виправлення.

Вітер з сходу; побував в клубі; працював вчора; приїхав з Львова; побачу
у Оксани; хоче іти до школи; сіла в автобус; зустрівся з знайомим; була
в Умані; разом з сходом сонця; лист з Києва; повернувся з відрядження;
допоміг в біді.

Предметом спостереження за випадками порушення милозвучності повинні
стати уривки з творчих робіт (переказів, творів) учнів.

Виконання завдань такого характету дає змогу школярам пересвідчитися в
тому, що уникнути подібного збігуголосних і приголосних звуків у
мовленні можна, доцільно використовуючи чергування.

Функціонально-стилістичний підхід до вивчення мови і розвитку мовлення
передбачає розкриття функцій мовних одиниць, доречності їх використання
у різних мовленнєвих ситуаціях. Щоб звуки рідної мови не сприймалися
учнями як сухий, механічний засіб, звертаємось до міжпредметного
матеріалу. Аналізуючи тексти художнього стилю, школярі мають нагоду
простежити, як широко використовуються в них евфонічні якості
української мови письменниками і поетами.

Так, наприклад, пропонуючи учням прослухати уривок з вірша Дмитра Чуба
“Осінні мелодії”, звертаємо увагу на роль звукових повторів як засобів
виразності художнього мовлення.

Ніч похмура, ніч холодна

Чорні завісила полотна на вікно.

Все шумить дощем та стука,

Та полоще сірі бруки знов і знов.

За допомогою яких звукових повторів у вірші передаються звуки природи
восени?

Яке значення слів увиразнюється в цих рядках повторами приголосних
звуків?

Принагідно зауважуємо, виконуючи подібні завдання, що засоби звукової
виразності сприяють художній довершеності мовлення, якщо
використовуються в міру і при потребі.

Формування в учнів уявлення про прекрасне в мові та мовленні сприятиме
також розкриття лексичного багатства (різноманітності синонімів,
антонімів, слів з переносним значенням), форм словозміни,
різноманітності синтаксичних засобів вираження певної думки тощо.

Ми зробили спробу розкрити лише окремі аспекти цієї багатогранної
роботи.

Таким чином, естетичне виховання школяра засобами рідного слова
здійснюється протягом усього навчання української мови.

Розвинений естетичний смак даватиме змогу учням не тільки оцінювати чуже
мовлення, а стимулюватиме прагнення, потребу якісно вдосконалювати
власне мовлення.

ЛІТЕРАТУРА

Програма середньої загальноосвітньої школи. Рідна мова (5-11 класи).
–К.: Шкільний світ, 2001. –с.4.

Скуратівський Л. Концепція мовної освіти 12-річної школи // Українська
мова і література в школі. –2002. -№2. –с.7.

Шиприкевич В.В. Евфонічні засоби української мови // Рідне слово. –К.:
Наукова думка, 1974. –с.70.

Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні;
Інститут української мови. – 4-е вид., випр. й доп. –К.: Наукова думка,
1993. –240с.

Синиця І.О. Психологія усного мовлення. –К.: Рад.школа, 1974. –с.162.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *