Розвиток творчих здібностей та гнучкості мислення у дітей (реферат)

Пошукова робота з педагогіки

Розвиток творчих здібностей та гнучкості мислення у дітей

На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть
питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов’язано з тим, що
орієнтація шкіл на формування в учні в основному репродуктивного
мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно
знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі
знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань
у різних сферах суспільного життя. На жаль у більшості нинішніх
випускників загальноосвітніх шкіл не розвинене творче мислення, вони
слабо підготовлені до узагальнення отриманої інформації, перетворення її
в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях;
фактично не підготовлені до творчого аналізу ситуації. Проте відомо, що
діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб
кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумове
керівництво з боку вчителя.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчальна виховного
процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення.

Свого часу К.Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша для
дітей. Цю ідею Е.Ушинського застосував В.Сухомлинський. В Сухомлинський
запропонував власну систему навчання мислити. Під системою уроків
мислення В.Сухомлинський розумів школу думки, без якої не уявляється
“повноцінної, ефективної розумової праці на всіх уроках не тільки в
початковій школі, а й в наступні періоди навчання та розумового
розвитку. Вона, ця школа, є фундаментом творчих розумових сил,
необхідних для опанування нових і нових знань”.

Характерними умовами системи уроків мислення. Розробленої
В.Сухомлинським, були:

Висока ерудиція педагога.

Управління мисленням учнів має починатися ще до уроку.

Необхідність підготовки не до окремого уроку, а одразу до кількох, тобто
до системи уроків.

Окрема увага має приділятися безпосередній організації розумової
діяльності. На уроці.

Дбання про розвиток мислення школярів на уроці потребує особливостей
перебігу у них психічних процесів, зокрема, процесу мислення.

Емоційне забарвлення уроку полегшує пізнавальну діяльність учнів, сприяє
розвитку їхнього мислення.

Мислення, безумовно, процес суто індивідуальний.

Отже, В.Сухомлинський важливим завдання вважав навчити дитину мислити,
“пізнати світ і себе в ньому, пізнавати багатство науки, мистецтва,
природи – вчив жити через виховання в собі мислителя. А відтак, усе
робив для розбудови національної школи мислення, де панує радість
творчості, активно формується людська індивідуальність, розцвітає жива
душа…”

Про необхідність розвитку логічного мислення йдеться в пояснювальних
записках до навчальних програм, про це пишуть у методичних посібниках
для вчителів, але конкретної програм формування логічних прийомів
мислення немає. І тому робота ведеться без знання конкретної системи
прийомів їх змісту і послідовності формування. А це призводить до того,
що досить велика кількість учнів не володіє початковими прийомами
логічного мислення навіть у старших класах, і це, у свою чергу, зумовлює
неповноцінне засвоєння навчального матеріалу протягом 10 років. 10 років
неякісної праці. Чи не забагато.

Чому один і той же матеріал одна дитина схоплює миттєво, друга –
повільно, а третя взагалі не розуміє? Чи не тому, що в першому випадку
мию, образно кажучи, сіємо зерно вже в підготовлений у дошкільному
дитинстві грунт, у другому – у зораний та не якісно. А в третьому – на
висушений грунт, якого не торкалася рало? І грунт цей – сформованість у
дитини логічних прийомів мислення: вміння порівнювати, аналізувати.

Ми говоримо: “Порівняй”, а дитина не знає, як це робиться. Виявляється,
цього також треба вчити. Або звертаємося до учня: “Проаналізуй умову
задачі”, але не пояснюємо, що таке аналіз. Не розуміючи точного
значення дії, яку дитина має виконати, вона охоплює не сутність, а лише
форму. Діти шукають площу прямокутника, множачи довжину на ширину, не
розуміючи головного: чому треба множити. А тому і помилки. Адже
надзвичайно важко запам’ятати безліч не пов’язаних між собою фактів.
Наприклад, дитина впевнено додає в стовпчик, розказує, яку цифру
записуємо, де а яку запам’ятовуємо переносимо. Виникає запитання – “Чому
робимо саме так а не навпаки?”

Дитина розгублюється, тому що формою вона оволоділа, а принцип розрядної
дії лишився поза увагою.

Незнання, нерозуміння накопичується, і через деякий час втрачається
інтерес до навчання. Коло замикається.

Отже, починати треба з підготовки гнуту, з розвитку логічного мислення,
азбуки навчання.

Із свого немалого досвіду я побачила, що діти хочуть щось нового
цікавого. І я працюючи як і всі наші вчителі відшукувала по краплині ті
логічні завдання, які з’явилися на сторінках газет, журналів, у
методичних посібниках складала самостійно за аналогією. Багато
запозичувала у телепередач “Зоряний час” – раніше, тепер у грі “Елджі
еврика”.

Використовую багато ситуацій, задач, пізнавальних завдань, ігор на
розвиток логічного мислення, пам’яті, для розвитку творчих здібностей
дитини.

Наприклад гра “Знайди зайве слово”.

Дуб (який?) старий високий, білокорий, гіллястий.

Вишня (які?) смачні, червоні, достиглі, міцні.

Книжка (яка?) цікава, нова, висока, улюблена.

Це довга і клопітка робота, але дітям подобалось, я бачу результат і не
жалкую за витраченим часом.

В доборі завдань я йду від простіших завдань до складніших.

Гра “Продовж ряд має такий вигляд:

Б)

б) 13579..

в) 1248..

Термін “логіка” походить від грецького слова “логос”, що означає
“думка”, “розум”, “закономірність і використовується для позначення
сукупності правил, яким підкоряється процес мислення. Іншими словами
логіка – це наука, яка розкриває механізм мислення.

Звичайно, можна логічно думати, правильно робити умовиводи,
спростовувати помилкові докази суперника і не знаючи логіки, подібно до
того, як деякі люди вміють говорити і писати правильно, не знаючи правил
граматики, але, на жаль, такими здібностями володіють не всі. Тому
“правила мислення” вивчати не менш важливо, ніж правила української
мови.

конкретно-образне

Існує 2 типи мислення:

абстрактне

У дітей початкової школи переважає перший тип, а зміст навчальних
програм розрахований переважно на другий, тобто абстрактне мислення.
Саме форми й операції абстрактного мислення і вивчає формальна логіка.

Операції Форми

Розкрити сутність цих операцій і форм, навчити володіти ними не тільки
на уроках, а й у повсякденному житті — мета моїх уроків.

Спочатку наведу приклад уроку, на якому діти вчилися виділяти ознаки
предметів (цього, виявляється, теж треба вчити).

Я показую олівець і запитую : «Який він?». Діти з ентузіазмом
відповідають:

дерев’яний

червоний

короткий

круглий.

Як правило, на цьому перелік ознак закінчується. Для того, щоб діти
змогли побачити в предметі безліч інших ознак, корисно показати їм
прийом щодо виділення ознак шляхом зіставлення з іншими предметами.

Порівнюючи олівець з дерев’яним циліндром, діти помічають, що у олівця є
грифель.

Зіставляючи зі склом, роблять висновок, що він непрозорий. Поряд із
ватою, відкривається ще одна ознака — твердий. А якщо порівнювати з
морквою — неїстівний та ін. На цьому ж уроці використовувалися . також
такі ігри:

1. З’єднай будинок з контуром.

2. Яка схема підходить до слова “вовк”?

4336, 6343, 3346, 3436, 4363.

Діти мають проаналізувати буквений склад слова «вовк», помітити в ньому
дві однакові букви, їх місця у слові (1 і 3) і за цими ж ознаками
відшукати схему. В даному випадку це буде схема 3436. Подібні завдання
можна проводити не тільки з цифровими схемами, а й з геометричними
фігурками, з буквами іноземних азбук тощо.

Наприклад, яка схема підходить для слова «тополя»!

1) (( ((- 2)- ( ((( 3) -(( ((- ( 4) (((((

3. Хто або що найбільше відрізняється від інших?

Наступний крок — навчити дітей виділяти суттєві і несуттєві ознаки. Для
цього використовується інший прийом — прийом зміни ознак. Розглядаючи
один і той же олівець, спробуємо змінювати ознаки:

з довгого на короткий,

з червоного на синій,

з товстого на тонкий,

з дерев’яного на пластмасовий, —

діти помічають, що олівець залишається олівцем, а от якщо замінити
грифель на кульку, то отримаємо кулькову ручку.

А це означає, що грифель — суттєва (важлива) ознака олівця, а довжина,
колір та ін. — ні.

Чудовими тренувальними вправами для розвитку вміння виділяти суттєве є
такі психологічні тести:

a1Z2 2c2¤2?2?2¬2®2°2?2?2I2a2TH4’7?7e78?9?93/49A9A9Ae9uuoeeeeeeeeuuuuauaO
OOeee

51) Місто (автомобілі, будинки, велосипеди, вулиці, супермаркети).

2) Війна (літаки, танки, солдати, гранати, гармати, бої).

3) Гра (карти, гравці, шахи, правила, м’яч, штраф).

4) Річка (берег, риба, рибалка, вода, ряска)

5) Стіл (чай, скатертина, ніжки, чашка, дерево, кришка).

6) Сад (рослини, собака, огорожа, кущ, земля) та ін.

У своїй практиці елементи логіки (логічного мислення я використовую на
уроках математики, української мови, читання. природознавства, стараюся
щоб елементи логічного мислення були на кожному уроці.

Для розвитку зорової та слухової пам’яті використовую такі завдання:

Прочитайте тричі написані нижче слова, спробуйте їх запам’ятати.

Мати Діти Людина брат

Добра тьотя чоловік дитина

Тепер ці слова закрийте аркушем паперу і письмово дайте відповіді на
наступні запитання.

Скільки букв в останньому слові?

Скільки букв містить у собі тільки один склад?

Запишіть перше слово третього стовпчика?

Скільки слів закінчується на приголосний? Запишіть їх.

Скільки слів закінчується на букву “а”? Запишіть їх.

Завдання на тренування по пам’яті уваги та швидкості реакції.

Кожній дитині видається заготовка, зміст якої наведено нижче.

1. 1 2 3 4 5 6 7

2.

3.

4.

5. РЕКЛАМА

6. 11 2 5 =

8 4 1 =

7 2 4 =

9 8 6 =

13 4 2 =

Вітя, Ірина, Йогурт, Ніна, альбом.

Кожній дитині пропонується заповнити вищенаведену заготовку відповідно
до завдання, зміст якого вчитель читає вголос. На всі сім завдань
відводиться 3 хвилин.

(номер завдання відповідає номеру на заготовці).

Під номером один ви повинні провести похилу лінію так, щоб вона
проходила під непарними і над парними числами.

Проведіть у прямокутнику діагональ так, щоб вона йшла з лівого верхнього
кута в правий нижній.

Перед вами “обличчя” людини намалюйте їй праве око та ліве вуха.

Між другою і третьою вертикальними лініями поставте четверту букву слова
Сонце, а між першою і другою – суму першої та четвертої цифр нинішнього
року.

У наведеному слові підкресліть усі приголосні, а всі голосні –
закресліть.

У парних рядах запишіть суму всіх чисел, а в непарних — — від першого
відніміть суму другого і третього.

З перших букв даних слів складіть нове слово, підберіть до нього
антонім.

Такі завдання я використовую у третьому класі. У першому і другому класі
я використовую на уроках читання такі завдання, які зорієнтовані на
поповнення вашого словникового запасу і на розвиток мовлення.

Завдання 1. З кожного рядка виберіть лише ті букви, які не повторюються
і складіть з них побажання. На всю роботу відводиться дві хвилини.
(Записую ряди букв на дошці, або даю кожному учневі відповідну заготовку
на аркуші паперу)

А О Н О О Е А Д Д

Х П А Р П Й Р И И

Е П В Ф Е А Ф П М

В Ю Л З Л А Ю Л Ю

Г Ц И Д Ц Ж Г Ц Г

Щ З С У З Т А З У

О А Ь А Т О И О А

Відповідь: Нехай вам завжди щастить.

Замініть даний опис у кожному стовпчику буквами і ви зможете прочитати
два слова. На все завдання вам дається три хвилини. (Вчитель записує
завдання на дошці).

Буква після буква К, Друга буква алфавіту,

Буква перед К, Буква після букви Т,

Буква після Л, Буква перед М,

Кругла буква алфавіту, Буква перед Л,

Буква перед О Перша буква алфавіту

Відповідь. Лимон Відповідь. Булка

Дуже часто на уроках виконують діти дуже легенькі завдання:

В наборі букв знайти по два слова:

Вийміть з букета садову квітку та квітку лісову

Т Л О Е Я Н Ь Ю П А Е І Л Е В

Відповідь: Тюльпан, конвалія.

Серед цих літунів один – надоїдливий, інша – білогруда красуня

Л К А І М С Т Р О В А К А

Відповідь. Комар, ластівка

При вивченні теми іменник на уроках української мови використовую
завдання для розвитку асоціативного мислення.

Запишіть, з яким слово (іменником) у вас асоціюється кожна назва
тварини. У вашому розпорядженні всього три хвилини.

(Слова записуються вчителем на дошці).

Наприклад. Птах – небо, дельфін – море.

Білка, лисиця, крокодил, жираф, корова, вуж, їжак, кішка, кабан, акула,
краб, соловей, пінгвін.

Доберіть до кожного іменника з правого стовпчика відповідний прикметник
з лівого.

Підступна Сова

Слизький Змій

Мудрий Білка

Надута Жаба

Товстошкірий Птах

Вільний Вуж

Запаслива Індик

Холодна Бегемот

Відповідь. Підступна змія, слизький вуж, мудра сова, надутий індик,
товстошкірий бегемот, вільний птах, запаслива білка, холодна жаба.

Знайдіть спільну назву кожній пар слів. (Завдання записується вчителем
на дошці).

Наприклад Шафа. Стіл-меблі.

Франція, Італія — …;

Дуб, береза -…; Київ, Донецьк — …;

Вівторок, четвер -…; Симоненко, Олесь -…;

Субота, неділя -…; Дніпро, Волга — …;

— Як відомо, деякі слова, в тому числі і прикметники, можуть бути
застосовані як у прямому, так і переносному значенні. Знайдіть спільну
ознаку до кожної групи з трьох іменників.

Наприклад: Хліб, клімат, подушка – спільна ознака м’який.

Пиріг, поцілунок, сон -… (солодкий).

Рейка, воля, дисципліна – (залізна).

Клен, малюк, парик — …(кучерявий).

— Запитання на кмітливість.

Два хлопчики зустрілися біля дверей і ніяк не можуть розійтися. Хто з
них повинен дати дорогу, якщо відомо, що одному з них 5 років, а другому
7? (Дає той, хто вихованіший).

Якою рукою зручніше розмішувати цукор у склянці? (зручніше це робити
ложкою).

Горобчик прокинувся о 9 ранку. Коли він ліг спати, якщо проспав усього 4
години? (о5 ранку).

Якщо з під тину видно 6 пар конячих ніг, то скільки цих тварин на
подвір’ї (3).

Дід, баба, онучка, Жучка, кішка та мишка тягнули, тягнули і нарешті
витягнули ріпку. Скільки очей дивилося на ріпку (12 очей).

Якнайшвидше напишіть праворуч від поданого числа нове число, замінюючи
кожну цифру в ньому так: ставте цифру 1 замість найбільшої цифри в
даному числі, цифру 2 — замість трохи меншої тощо. Наприклад: 5487 —
3412.

6427 — 4918 –

9432 — 49713 –

2. Використовуючи даний шифр, побудуйте речення. Якщо ви правильно це
зробите, то зможете дізнатись, що ми про вас думаємо.

Відповідь. Ви просто молодці.

4. Роздивіться уважно малюнок. Знайдіть два однакові квадрати.

Відповідь. Третій квадрат у верхньому ряду і другий квадрат у нижньому.

Гра “Комп’ютер”

Вам пропонується кілька комп’ютерів, необхідно здогадатись, які операції
вони виконують і зробити аналогічні.

4. Гра «Знайди четвертого».

Ви повинні знайти зв’язок між першим і другим словом і написати четверте
слово, яке б мало той же зв’язок з третім.

Світло — темрява, сміливець —?(боягуз)

Фізика — наука, тополя — ? (дерево)

Вівця — отара, дерево — ? (ліс, парк…)

Мороз — холодно, дощ — ? (мокро)

Правда — кривда, ворог — ? (товариш, друг…)

Крісло — шафа, яблуко — ? (груша, слива…)

4 . Гра «Утвори слово».

Заєць + даремно + чари = ? (задача).

Молоко + робота + каша = ? (морока).

5. Продовж.

Продумайте, як утворені фігури в кожному рядку. Яку фігуру із шести
пронумерованих треба поставити замість знака питання?

Розвивати логічне мислення учнів – одне з найважливіших завдань шкільної
математики.

Подані завдання, які сприяють розвиткові в кожного учня психічних
механізмів – пам’яті, уваги, уяви, логічного мислення, які лежать в
сонові творчих здібностей учнів. Одночасно наведені вище завдання можуть
бути застосовані в навчально-виховному процесі які тренувальні вправи з
певним дидактичним навантаженням.

На уроках математики для вдосконалення обчислювальних навичок;

На уроках української мови і літератури з метою розшир5ння словникового
запасу, узагальнення знань про частини мови, їх граматичні ознаки тощо.

Дуже цінні я вважаю завдання інтегративного плану. Інтегративність
питань (чергування їх з різних навчальних дисциплін) і об’єднання в
одному завданні різних галузей знань є логічним виразом реалізації між
предметних зв’язків у навчанні.

Усі завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, неординарний,
нетрадиційний підхід та творче застосування набутих на уроках знань і
вмінь. І врешті-решт, систематичне використання запропонованих завдань
допоможе вчителю розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навити
кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до
розв’язання проблем, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки,
знаходити оригінальні рішення.

аналіз

синтез

порівняння

абстрагування

узагальнення

конкретизація

класифікація

І. Поняття

ІІ. Судження

ІІІ. Умовиводи

Мислення абстрактне

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *