Розвиток соціальної поведінки дошкільника в грі (до питання ‘Вплив вибору гри та ролі в ній на особистість дитини дошкільного віку’)

Розвиток соціальної поведінки дошкільника в грі (до питання «Вплив
вибору гри та ролі в ній на особистість дитини дошкільного віку») Лиса
Людмила Вікторівна, вихователь НВК № 1 м. Умань

Народжуючись, дитина входить в незнайомий чужий світ. Починаючи з
раннього віку вона проходить період соціалізації в суспільстві. Спочатку
– наслідує норми поведінки, правила спілкування за якими живуть її
батьки, розрізняє поняття «можна», «не можна», добре, погано.
Підростаючи, дитина сприймає навколишній світ таким, яким вона його
бачить. Перебуваючи в сім’ї, в колективі вона наслідує поведінку інших,
приміряє на себе норми і правила спілкування дорослих та однолітків.

Період соціального розвитку дитини – довготривалий. І не завжди діти
сприймають тільки хороші приклади спілкування та взаємодії дорослих.
Тому однією із проблем — є розвиток умінь дошкільників відокремлювати
моральні норми поведінки від аморальних. Головне не тільки мати знання
про те, як потрібно діяти в тій чи іншій ситуації, але і вміти
використовувати ці знання в житті.

Найкраще це можна зробити через гру, ігрові ситуації. Адже ми знаємо, що
гра є основною діяльністю уже з раннього дошкільного віку. Дитина через
гру пізнає світ. Це найкращий засіб для розвитку соціальної поведінки
дитини. За допомогою гри дошкільник вчиться правильно поводити себе в
різних життєвих ситуаціях. Гра – це ніби казка про доросле життя, де
діти вчаться жити в соціумі. Різноманітність ігор дає можливість
всебічно розвинути дитину, розширити знання про межі соціально
прийнятної та припустимої поведінки. Спостерігаючи за поведінкою та
взаєминами дорослих діти відтворюють все це в своїх іграх, вчаться
самостійно змінювати зміст гри, ігрові ситуації, персонажів та атрибути.
Набуваючи досвіду спілкування між однолітками під час гри, діти легко
входять в світ дорослих. Вони стають краще розуміти поняття «треба»,
дотримуються правил поведінки та спілкування, виконують свої обов’язки.

Соціальний розвиток дошкільника найкраще відбувається в дитячому
колективі.

Обличчя мами, рідних людей – перше, що бачить дитина і вона намагається
встановити з ними емоційний контакт, реагує на лагідні слова,
намагається привернути до себе увагу криком, посмішкою, мімікою, прагне
до спілкування. В цей період важливо дати малюку можливість здобути
певний досвід соціалізації: розмовляти з нею, брати на руки, реагувати
на крики та рухи , при потребі – заспокоїти, втішити, дати можливість
відчути затишок та захищеність, безпеку, дарувати дітям свою любов та
розуміння. Дитині раннього віку слід допомогти освоїти елементарні
моральні правила та норми поведінки, навчити отримувати задоволення
від спілкування з іншими людьми, розвинути вміння культурно звертатись,
слухати і чути дорослого, доброзичливо ставитись до однолітків та
інших людей.

У молодшому дошкільному віці дорослий ще грає одну з основних ролей у
соціальному розвитку дитини. Розпочинається час «чомучок», коли

Малят цікавить набагато більше інформації про предмет, ніж раніше. В цей
час відбувається з’ясування соціально схвалюваних та прийнятних для себе
форм поведінки. Найбільш цікавим є розвиток у дитини довільної
поведінки, коли потрібно поводитися правильно за відсутності контролю.

&

?

?

¬

E

u

ue

t v x 4

??????

?p ? ? 2

4

|

~

?

?

hq\

hq\

4розуміння моральних правил і норм поведінки допоможе дитині в дорослому
житті вирішувати складні завдання. Все це можна здійснити за допомогою
різних видів ігор.

На прикладі сюжетно – рольових ігор можна побачити , що гра проходить
через усі лінії розвитку дошкільника. За допомогою гри ми можемо навчити
дитину вести себе правильно в будь-якій ситуації. Здобуваючи у дорослих
досвід спілкування та взаємодії, діти вчаться його використовувати в
грі. Сюжетно-рольові ігри розвивають у дітей уміння взаємодіяти з
іншими, враховувати їх інтереси та бажання, вчать контролювати та
регулювати свою поведінку, утримуватись від негативних її проявів. Під
час гри діти переживають багато різних почуттів, пов’язаних з
виконуваними ролями: сміливість «пожежника», відповідальність «лікаря»,
справедливість «міліціонера» тощо. Вони вчаться спілкуватись в різних
ситуаціях, програють і запам’ятовують зразки діалогів, вміння звертатися
один до одного. У колективних іграх вони виявляють дружбу,
товариськість, взаємну відповідальність, відчувають радість від
результату подолання труднощів.

Гра як провідний вид діяльності дитини поєднує в собі загальні і
специфічні ознаки соціальної діяльності – це і цілеспрямованість,
усвідомленість, активна участь, свобода і самостійність,
самоорганізація, наявність творчої основи, почуття радості й
задоволення. Протягом дошкільного віку сюжетно-рольова гра стає більш
різноманітнішою,з’являються складніші сюжети і тривалість гри довшає. В
молодшому дошкільному віці один сюжет діти розігрують протягом 10-15хв,
в середьому – 40-50хв,а в старшому дошкільному віці можуть гратись
кілька годин. В залежності від набутого досвіду спілкування та
організації гри діти збагачують її новим змістом, розширюють і
поглиблюють сюжет завдяки розвитку мислення і уяви. Стаючи дорослішими,
діти соціально адаптуються в суспільстві, використовуючи зразки
спілкування та поведінки, набуті в іграх.

Отже, гра і соціальна поведінка дитини взаємозв’язані. Дитина, яка
відсторонено грається на самоті не може бути соціально адаптованою. Вона
не бажає та не вміє спілкуватися, прагне усамітнитися, уникає контактів
з іншими дітьми, не має цікавості до того, що її оточує. Якщо це явище
нестабільне і триває недовгий час, то потрібно з’ясувати причини такої
поведінки. Можливо, дитина втомилася від спілкування, сумує за товаришем
по грі чи просто має багатий внутрішній світ, який її цікавить більше.
Таких дітей не потрібно заставляти, повертати до колективних ігор, а
треба зацікавити так, щоб вона сама захотіла гратись з однолітками. В
цьому і є основне призначення гри в соціальному розвитку дитини. За
допомогою гри в дошкільника можна розвинути ораторські здібності,
впевненість в своїх силах, підвищити його самооцінку, зменшити або
зовсім подолати сором’язливість в спілкуванні. Гра допомагає дитині в
розвитку важливих моральних якостей таких, як чесність, порядність,
доброзичливість та інші. Діти, які в дитинстві , багато граються, краще
адаптуються в суспільстві.

Література :

1.Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у
Світі»,Київ,2008.

2. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини
дошкільного віку «Я у Світі»,Київ,2009.

3.Гра дошкільника/ Под ред. С. Л. Новоселовой. — М., 1989.

4. Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей
дошкольного возраста / Сост. Л. А. Венгер, О. М. Дьяченко. — М., 1989.

5. Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. — М„ 2002.

6. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. — К., 1991.
(Розділ «Гра»).

7. Менджерицкая Д. В. Воспитателю о детской игре. — М., 1982.

8. Михайленко Н. Я., Короткова Н. А. Как играть с ребенком. — М., 1990.

9. Михайлова 3. А. Игровые занимательные задачи для дошкольников. — М.,
1990.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *