Роль гри в розвитку творчої індивідуальності та пізнавальної активності і самостійної молодших школярів (реферат)

Реферат

на тему:

Роль гри в розвитку творчої індивідуальності та пізнавальної активності
і самостійної молодших школярів

План

І. Вступ. Вплив гри на розвиток молодшого школяра.

ІІ. Основна частина.

Класифікація ігор.

Розвиваюче значення гри.

Методика проведення.

Використання гри у процесі гармонійного розвитку особистості.

ІІІ. Практична частина.

ІV. Висновок

Додатки.

Список літератури.

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися
ігровою діяльністю. Змагалися у стрільбі з луків, метанні сніжок,
катанні на санчатах, лижах, ковзанах. Народна виховна мудрість емпірично
передбачала розв’язання важливих технологічних завдань формування
особистості дитини. Зокрема засобами народної гри виводили маленьку
людину з її реального побутового повсякденного життя, запобігали
складання стереотипів сумніву й недовіри до своїх сил. Через гру дитині
надавалася змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал. Саме у
грі вправи активізували рухливість, розвивали ініціативність.
Пізнавальну активність і самостійність дітей, викликали в них позитивні
емоції.

З переходом із умов гри до умов навчальної діяльності настає в житті
дитини переломний момент. Нове становище дитини в суспільстві
визначається тим, що навчання для неї стане віднині обов’язковим.

За результат свого навчання дитина нестиме відповідальність перед
вчителем, школою й своєю сім’ю. Тепер дитина мусить дотримуватись
однакових для всіх школярів правил. І тут на допомогу учням і вчителям
знову приходить гра. Сьогодні гра контролюється системою суспільного
виховання. У грі при цьому існує суб’єктивна свобода для дитини. Тут
діти мають змогу самостійно розподіляти ролі, контролювати один одного,
стежити за точністю виконання того чи іншого завдання. Тут дитина
виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи свій досвід. Гра стає
сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри
дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів й
взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини
формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони
сприймаються іншими, й з’являється потреба будувати свою поведінку з
урахуванням можливої реакції інших.

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю, буде
успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку.
Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх
необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів
навчання. Серед яких провідне місце займають навчальні ігри.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою
діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя
може викликати у них захворювання. В грі діти перевіряють свою силу,
спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і
прагнути чогось прекрасного. За вмілого застосування гра може стати
незмінним помічником педагога.

Гра дарує щохвилинну радість. Задовольняє актуальні невідкладні потреби,
а ще формує у дітей властивості, вміння, здібності, необхідні їм для
виконання соціальних. Професійних, творчих функцій у майбутньому. І
скрізь, де є гра, панує здоров’я, радість дитячого життя.

Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей.

В.Ф. Шаталов зазначає «Придивіться чи не дуже рано згасає наш
педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили і
покликані служити розвиткові кмітливості та пізнавальної цікавості дітей
на всіх, без винятку, вікових рівнях, Відомо, що ті діти, з яких на
уроці й слова не витягнеш, в іграх активні. Вони можуть повернути хід
гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. Їхні дії
відзначаються глибиною мислення сміливого, масштабного, нестандартного».

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно
думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що
навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.
Плануючи урок, учитель має спланувати і дібрати ігри, які були б цікаві
й зрозумілі.

В грі формується багато особливостей особливості дитини. Виробляється
спритність. Витримка, активність. Гра – це школа спілкування дитини. Гра
тільки здається легкою. А насправді вона потребує, щоб дитина яка
грається віддавала грі максимум своєї енергії, розуму, витримки,
самостійності.

Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших
школярів. Це К.Д. Ушинський писав “зробити серйозне заняття для дитини
цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина
потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності. З перших ж уроків
привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх
виконанні”.

Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом
класу, взаєморозуміння між учителем і учнем.

У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати
вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань.
Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі
гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй в навколишній
дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове,
запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий
досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні
можливості, нахили, здібності дітей.

Задовольняючи дитячу допитливість, залучити їх до активного пізнання
оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв’язків між предметами
та явищами допоможе гра.

Ігри поділяють на предметні та сюжетні. Предметні призначені для
пізнання повних явищ і закономірностей, крім тих, які містять зв’язки та
стосунки між людьми залежно від конкретної дидактичної мети
нестандартного уроку, індивідуальних вікових і психологічних
особливостей дітей сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем,
групою або з цілим класом.

Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання,
виконання і розвитку школярів.

Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках вбачає
в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної
форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної
цікавості.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно
думати, розвивати увагу.

Рольова гра. Головна мета її – розвивати здібності школярів,
прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх
виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє.

Методика гри «Мозкова атака» запозичена з телевікторини «Що? Де? Коли?».
Одержавши запитання, учасники гри потягом однієї хвилини висловлюють
різноманітні гіпотези, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї,
а по закінченню часу пропонують свою відповідь як єдине рішення.

На уроках закріплення пройденого матеріалу чи повторенні учні люблять
працювати динамічними парами. Попередньо вчитель готує картки з 2-3
практичними завданнями з теми, що вивчається. Одержавши картку, двоє
учнів перше завдання виконують спільно. Друге і третє завдання діти
виконують самостійно, занотовуючи до запитів, а потім, перевіряють один
одного з відповідним коментуванням допущених помилок.

Перелічені види ігор мають призначенні і конкретне застосування.

Так, мета дидактичних ігор – формувати в учнів уміння поєднувати
теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними
знаннями, уміннями її навичками учень зможе лише тоді, коли він часто
виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.

Під час проведення дидактичних ігор в учителів виникає безліч проблем:
за яким принципом відбирати навчальний матеріал для створення ігор, яке
місце дидактичних ігор в ряді інших форм і методів навчання, як одному
вчителеві вправитися з класом учнів під час гри?

У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі.
Їх можна проводити на будь якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити
знання учня і вміння користуватися ними. Де брати навчальний час, який
можна використати для дидактичних ігор? Якщо відмовитись від деяких
застарілих компонентів уроку, то гра не лише органічно впишеться в
структуру уроку, а й дасть змогу різко зекономити навчальний час.
Позитивний ефект від використання ігор для навчання має виявитися
одразу є після гри. Він легко виявляється в моральному задоволенні від
гри її учасників.

Гра в початковій ланці є засобом пізнання навколишнього світу і себе в
ньому, усвідомлення дітьми мети своєї діяльності, опредмечування
абстрактних понять розвитку творчої уяви та здібностей, встановлених
людьми взаємин. Більшість вчителів використовує гру як засіб
цілеутворення педагогічної діяльності та інтерпретації її в особистості
дії учня. Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності
дитини.

Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації.
Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню
навчально-пізнавальну працю.

»

????»

=*@¬@ABID@IxL1/4Moooooooooooooooooooooooooooo

я з такими поняттями: світ, земля, космос, ноосфера, Батьківщина, народ,
родина, сім’я.

Під час вивчення теми «Історія кожного – літопис народу» можна
запропонувати ігри, які дадуть змогу усвідомити поняття роду людського –
основної форми людського буття, усвідомити зв’язок між поколіннями.

Слід зазначити. Що гра – це, як правило, переживання, тому найбільш
активною під час гри стає емоційна сфера. Подібно до того, як під час
перегляду захоплюючого фільму глядачі стають причетними до його подій,
так і в процесі цікавої гри її учасники можуть забути про все інше. Гра
може бути рухливою, коли поряд з емоційною активізується фізична сфера
дитини, і може бути статичною з точки зору рухливості тіла – це ігри
логічні, ігри на кмітливість, коли разом з емоційною активізується
інтелектуальна сфера.

Слід визнати, що в початкових ланках освіти розвиткові емоційної сфери
приділяється більше уваги, ніж у старших класах. Ігри чи ігрові
елементи, що використовуються, розвивають переважно сфери емоційну з
фізичною чи емоційну з інтелектуальною. Поза увагою все ще залишаються
ігри та тренінги духовної спрямованості.

Саме такі тренінги викликають та закріплюють вищі емоційні стани та
почуття людини, допомагають формувати у дітей духовні, гуманістичні та
екологічні цінності, які нам так потрібні.

Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку
учня. Допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше,
спрямовувати увагу на самостійну діяльність.

Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні
стомлені їм доцільно запропонувати рухливу гру.

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному році,
починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і
урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення
вмінь, навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання
кмітливості, самостійності, наполегливості.

Дидактичні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з новим
матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих
уявлень і для їх повнішого і глибшого засвоєння формування умінь та
навичок розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

В.О.Сухомлинський писав, що кожна дитина талановита по-своєму, має
схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно
стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форму роботи, які й сприяли
розвитку пізнавальної активності дітей цього віку.

Процес навчання мусить давати школяреві якомога більше позитивних
емоцій. Розумова діяльність буде цікавою лише тоді, коли є радість.

В процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються
ідеї співдружності змагання, самоуправління, виховання через колектив
відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне –
формується мотивація навчальної діяльності й інтерес дітей до
математики.

У практичній роботі можна використати такі ігри:

«Мовчанка»

Обладнання: набір карток з числами, геометричні фігури.

Зміст гри. Основне правило: учень повинен відповідати на запитання
вчителя, не вимовляючи жодного слова.

«Магічний квадрат»

Зміст гри. Заповнити магічний квадрат так, щоб сума чисел, які стоять у
будь-якому горизонтальному або вертикальному ряду, а також на будь-якій
діагоналі квадрата, дорівнювали одному й тому ж числу.

«Зірви огірок»

Обладнання: таблиця, на якій намальована грядка, де ростуть огірки. На
зворотній стороні огірків вирази.

В початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу і
тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних
предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити
увагу всіх учнів не завжди вдається.

Вивчаючи споріднені слова, пропонують дітям гру «Лото». Кожен учень має
картку, розкреслену на 6 або 9 клітинок. У кожній клітинці різні слова.
Вчитель – ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно
всім гравцям. Діти мають проаналізувати оголошений корінь слова,
виділити в кожному слові на власній картці слів і, якщо співпадають
корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє усі слова.
А тепер підсумуємо, яку роботу виконав кожен учень?

Дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться – пізнає нові,
запам’ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює,
робить висновки і що головне – робить це самостійно.

Плануючи урок вчитель повинен дати можливість кожній дитині самостійно
«ввійти в казку», уявити її персонажів, тобто скласти умови для
впровадження творчої природи учня. Наприклад, готуючи урок читання в 3
класі на тему «Російська народна казка «Снігуронька» вчитель може
провести таку бесіду:

— Діти, сьогодні до нас у гості залетіла сніжинка. Відкрийте свої долоні
для того, щоб до кожного з вас це сніжинка могла завітати. Подивіться н
сніжинку, на її красу і зоряний блиск. Це я бачу її такою, а зараз
скажіть, що бачите ви, дивлячись на неї.

(Діти розповідають)

Вчителька: А якщо ці сніжинки зібрати докупи? Що з цього буде? І діти
починають фантазувати: купа снігу, сніговик, снігова куля, снігуронька…

Для встановлення, чия відповідь правильна, дітям пропонується
розшифрувати за допомогою розгадок слово, сховане у кросворді:
«Снігуронька». Так визначається тема уроку.

За допомогою ігрових ситуацій опредмечуються абстрактні поняття.

На уроці математик в 4 класі під час вивчення теми «Дроби» можна
використати такий ігровий момент.

Вчителька: — До нас сьогодні завітав містер Дріб. Ось подивіться, який
він гарний (намальований хлопчик, одяг якого складає орнамент з
геометричних фігур розділених на одинакові частини.

А далі слід запропонувати учням самостійно скласти такі запитання на
знаходження цілого від числа: знайти на малюнку однакові геометричні
фігури, розділені на різну кількість рівних частин; показати їх у
вигляді дробу і визначити, який з них найбільший або найменший.

Виконання цієї роботи, по-перше, дає змогу перенести частину розумових
дій в практичні і закріпити результати в образі матеріального об’єкта,
по-друге, дає можливість шукати вирішення самостійно.

Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини.

Гра «Що таке добре, і що таке погано».

Вчитель: — Уважно подивіться на зображений овал. Він нам нагадує обличчя
людини, але у нього немає ні очей, ні носа, ні рота. Правильно виконавши
завдання, ми дамо змогу людині виявити своє обличчя.

Учням даються деформовані прислів’я. Їм потрібно зібрати ці прислів’я і
визначити їх тему. На дошці кожна тема розміщена у парі з умовним
позначенням людського обличчя. Правильно виконуючи завдання, діти
поступово заповнюють коло.

Під час проведення усного рахунку можна використати цікаві форми гри,
зокрема «Допоможемо Незнайкові».

Вчитель: — Як ви вже мабуть знаєте, що Незнайко ніколи не ходить до
школи, він дуже не любить вчитися, тому часто допускає помилки.

Ось так сталося і цього разу, він був дуже неуважним, подивіться як він
обчислив вирази. Давайте допоможемо йому, виправимо помилки. Діти
активно намагаються відповідати, щоб доказати Незнайкові, що на
противагу йому вони дуже старанні, добре знають матеріал.

Можна використати такі ігри: “Числа — перебіжчики”.

Хід гри: Учні поділені на три команди. З кожної виходить по 5 учнів. Їм
роздають картки з цифрами й знаками дій. За сигналом діти складають
приклади на додавання. Потім вчитель пропонує з цими ж числами утворити
інші приклади на додавання. У кожній команді один з її членів записує
складені вирази на дошці. Порівнюючи пари виразів, діти повторюють
переставний закон додавання. Виграє та команда, яка склала більше
прикладів за відведений час і сформулювала переставний закон додавання.

Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає
їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у
плані розвитку різноманітних якостей особистості, самостійності і
активності молодших школярів. Будь-яка інструментовка ігор виправдана ще
й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута і так
більше, ніж будь-коли, здатна на повне вираження свого “Я”. важливим
стає таке завдання – дати можливість кожній дитині через гру
самовиразитися, само реалізуватися, як у процесі навчання так і в
позаурочний час.

Література

Початкова школа 6’97. «Роль гри у навчанні і вихованні молодших
школярів» с. 40-45.

Початкова школа 7’96 «Ігрові проблемні ситуації». Л.С. Ільницька с.
27-28.

«Вчися граючись» Л.В. Артемова. К. «Томіріс» 1990. с.3-5.

«Математичні ігри в 2-3 класах». М.І, Микитинська. У.Д. Мацько. К. 1980.
с.3-13.

«Развивающие игры» Б.Никитин. К. 1980. с. 10-12.

Шаталов В.Ф, «Педагогическая проза» — М, 1980. – с.64-65.

«Початкова школа» 6’97 «Роль гри у навчанні і вихованні молодших
школярів»

Шаталов В.Ф. «Педагогічна проза» — М., 1980 – с. 64-65.

Ушинський К.Д. «Вибрані педагогічні твори». К., «радянська школа»,
1989, с.213.

Початкова школа. 1996. «Ігрові проблемні ситуації» Л.С. Ільницька.
С.27-28.

PAGE

PAGE 13

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *