.

Родина, рідня, рід, родовід. Родинне виховання у творах В. Сухомлинського (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
662 15079
Скачать документ

Реферат на тему:

Родина, рідня, рід, родовід. Родинне виховання у творах В.
Сухомлинського

Тема: Родина, рідня, рід, родовід.

Родинне виховання у творах В. Сухомлинського.

Мета: Знати в вміти розрізняти значення таких слів: «родина», «рідня»,
«рід», «родовід». Розширювати пізнавальний інтерес учнів. Учити
самостійно робити висновки. Розвивати інтерес до творчості
В.Сухомлниського, вміння переказувати близько до тексту його оповідання.
Виховувати шану до старшого покоління у сім’ї, бережне ставлення до
сімейних традицій, любов до рідної землі. До школи, до батьків на
матеріалах творів великого педагога.

Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картина – малюнок, листочки
калини, фотоальбом, твори В.О.Сухомлинського, цитати, записи, саджанці
рослин, вірші, пісні.

Вступ

Педагогічна творчість В.О.Сухомлинського багатогранна і невичерпно
багата. В.О.Сухомлинський увійшов в історію радянської і світової
культури як видатний педагог і письменник. Благородній справі вихованню
молодого покоління В.О.Сухомлинський віддав усе своє невтомне життя і
вогонь серця. Його численні педагогічні праці, нариси, оповідання нині
відомі не тільки педагогічній громадськості, й широким колам читачів і в
нашій країні, і за її межами. За своє коротке життя В.О. опублікував
близько 30 книжок, монографій та багато наукових і популярних статей у
журналах і збірниках. Багато з них перекладено на різні мови народів
світу.

Усі твори видатного педагога пройняті безмежною вірою в людину щедрість
і благородство її душі і невичерпне багатство інтелектуальних і
моральних сил і в ті величезні виховні можливості.

Хід уроку

І. Привітання вчителя

Красиво і затишно в нашому класі

Гості у нас сидять дорогі

Сьогодні у нас родинне свято

І хочеться всіх привітати мені

– Добрий день, рідненькі мами!

Добрий день і татусям!

Добрий день, бабусям рідним!

Добрий день і дідусям!

Добрий день усім гостям!

Привітання гостей учнями «Коломийка».

1 д. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

2 д. Хліб підносим вам і сіль

На вишитім рушничкові.

І вклоняємось аж до землі.

Щоб були ви завжди здорові.

(Вручають хліб і сіль)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вч. – Шановні гості, діти, сьогодні у нас незвичайний урок, дуже
цікавий. А от про кого він буде, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте ребуси.
(смородина, 7’я – сім’я).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

-Отже, наш урок буде присвячений нашій родині.

Ми з’ясуємо, що таке сім’я, рід, родина, родовід.

А так як наш урок називається «Я і Україна», то і будемо ми проводити
його, використовуючи українські пісні «коломийки», українські вірші,
українську мальовничу природу.

А девізом нашого уроку будуть слова видатного педагога, директора школи,
мудрого вчителя, люблячого батька і турботливого сина Василя
Олександровича Сухомлинського. Деякі твори нам уже знайомі, а з деякими
ми познайомимося сьогодні.

«Бути хорошою людиною, приносити щастя батькові і матері, не допускати,
щоб старість їхня була горем, – нехай це стане бажанням всього вашого
життя».

(Запис на дошці або надруковано на аркуші).

ІV. Вивчення нового матеріалу

-А тепер розглянемо український краєвид, який буде прикрашати наш урок.

– Що зображено на ньому?

(Відповіді учнів)

-А що дає людям сонце? (Відповіді).

-А наше сонечко незвичне, його промінчики не прості, на кожному з них
щось записано.

Давайте поглянемо, що записано на 1 промінчику!

1 промінь «Сім’я»

Вч. – Діти, як ви думаєте, кого можна назвати сім’ю? (Відповіді)

Вч. – Отже, сім’я складається з мами, тата і дітей, або батьків і дітей.

Батько і мати – найрідніші для нас люди, від них ми одержали життя. У
сім’ї усі люблять і поважають одне одного.

І для батьків ми підготували такі віршовані рядки.

1 д. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний люблю,

Мамочко рідна, моя дорогенька,

Понад усе тебе в світі люблю.

2 д. Татку, татусечку, таточку, татку,

Кращого в світі не має навкруг!

Таточку хочу тебе я обняти

Ти – мій порадник, заступник і друг.

2 промінь «Рід»

Вч. – Діти, у ваших татів і мам також є батьки.

Скажіть, як ви їх називаєте? (Відповіді).

– А вони також були колись маленькими і у них теж були батьки, бабусі і
дідусі. А чи знаєте ви, як вам їх називати? (Прабабусі і прадідусі).

Отже, усі: бабусі і дідусі, прабабусі і прадідусі, прапрабабусі і
прапрадідусі, їхні батьки і батьки їхніх батьків – це усе ваш рід.

Вч. – Для наших бабусь і дідусів ми також приготували віршовані рядки.

3 д. Я до бабусі з любов’ю звертаюсь

Бабцю, бабусю, бабуню моя.

І до бабусених рук притулюся

Бо відчуваю в них лагідність я.

4 д. До дідуся я іду по науку,

Дідику, діду, навчи в світі жить,

Він на голівку кладе мені руку,

Голос сріблястий струмочком біжить.

Вч. – А як ми повинні ставитися до батьків, до нашої великої родини, до
людей похилого віку? (Відповіді)

Так, ми повинні шанувати, любити і поважати їх, за їхню любов і
піклування про нас, за їхню невтомну працю. Давайте пригадаємо
оповідання В.Сухомлинського «Святковий обід».

І. Фронтальне переказування оповідання учнями.

Вч. – То які відносини були у родині Наталочки?

– Чи зрозуміла вона свою помилку?

– Чого вчить нас це оповідання?

V. Фізкультхвилинка.

Вч. – Я думаю, що саме настав час подарувати нашим рідним «Коломийки» і
відпочити.

VІ. Продовження вивчення нового матеріалу.

3 промінь «Школа».

Вч. – Як ви думаєте, чому школа теж належить до нашого сонечка? До теми
нашого уроку?

(Відповіді учнів)

Вч. – Молодці. Адже немає у світі людини, яка б не мала свого першого
вчителя. Перші палички і перші букви ми пишемо і читаємо у школі. У ній
ми вчимося 11 років. У ній зростає, вчимося бути розумними,
доброзичливими, чемними. Вчимося бути хорошими друзями, достойними
людьми, готовими до майбутнього життя. до великих доріг.

5 д. Ми малі, та всі ми друзі

Ми одна родина,

Любимо ми свою школу

Й українську рідні мову.

Вч. – Діти, давайте прикрасимо наш кущ калини родинними листочками
нашого класу.

(Діти прикрашають калину).

Вч. – А ще є у нас і родинний літопис нашого класу, де є фотографії
родин наших учнів.

(Демонструє фотоальбом).

4 промінь Рідний край. Рідна земля.

Вч. – Річки немає без джерела, дерево не зросте без коріння, а людина не
може жити без свого роду, без рідної землі, без Батьківщини.

Сьогодні ми познайомимося з оповіданням В.О.Сухомлинського «Грудочка
землі»

(Вчитель роздає надрукований текст оповідання).

Робота над оповіданням

читання оповідання вчителем;

бесіда за змістом та основною думкою;

читання дітьми оповідання (фронтально).

Висновок: Коли ти любиш рідну землю, то вона і силу дасть і допоможе
перемогти ворогів.

5 промінь Український народ. Родовід.

Вч. – Ми народились і живемо в Україні. Тут живуть наші сім’ї, родини.
Ми вчимося в рідній школі і вивчаємо українську рідну мову. Усі наші
родини великі і маленькі, дружні і працьовиті, створюють наш український
народ.

Значить, родовід наш тут, в Україні.

6 д. – Батько, мати, брат, сестриця,

І всі інші члени роду

Всі належать до одного

Українського народу.

Вч. – Ось уже усі промінчики ми засвітили і наше сонечко засяяло ще
світліше, яскравіше і тепліше.

Але воно приготувало нам також сюрприз. Давайте подивимося, що пише на
зворотному боці сонечка (Україна).

Вч. – Тож давайте ще раз повторимо. Що ж таке Україна.

(діти читають промінці).

Так Це усе – Україна.

7 д. Україна – рідний край

Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти

Тут живемо я і ти.

Вч. – А зараз я прошу родини, які є присутні у нас на уроці посадити нам
на згадку рослинки. Ми будемо доглядати за ними і вони будуть рости
разом з нами.

(Родини садять вазонки)

Вч. – Я хочу усім подякувати за те, що прийшли до нас на свято. За вашу
турботу, за ваші добрі, чуйні серця, за ваші натруджені руки. А
завершити урок я хочу словами В.О.Сухомлинського «Справжня школа
виховання сердечності, духовності, доброзичливості – це сім’я;
відношення до матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер – є
випробуванням людяності».

Казка, складено Данилком

Проводжала мати сина на військову службу.

Сказала: «Візьми, синку, грудочку рідної землі і пам’ятай, що ти – її
захисник».

Взяв син грудочку землі, поклав її у вишитий, маминими руками, мішечок і
ніколи не розлучався з ним.

Почали вороги війну проти нашої Батьківщини.

Зустрів син ворожих солдат на кордоні і почав стріляти в них з кулемета.
Попадали вороги у річку. Ні на крок не відступав син.

Та ось ворожа куля поранила його в голову, кров заливає очі, руки
ослабли. Зраділи вороги, почали наближатися, захотіли взяти його у
полон.

Та згадав син про грудочку землі, доторкнувся до вишитого мішечка,
пригорнувся до рідної землі. І враз могутньою силою налились руки.

Знову став стріляти юний богатир у ворогів і потонули вони у річці.

А тим часом і підмога підійшла – швидкокрилі літаки і могутні танки.

Родинне виховання

h

ooooooooaoOOOCooooooooC

02023/44u4ooaaaoOOOoooooooooCoCoo 9z9?9a9.:~:.;z;2=|=AE=iiia*a**aa*aIIIIAaaa & h h ?oocccccooooooooooooooooooo В.О.Сухомлинського все життя хвилювали проблеми сімейного виховання, батьківської педагогіки, тієї найменшої соціальної клітинки, де закладаються основи особистості, формуються характер молодої людини, моральні почуття, поведінка, громадська зрілість Він був переконаний у тому, що успіх у вихованні поколінь можна досягти тільки спільними зусиллями сім’ї, школи, громадськості. Всі шкільні проблеми стоять і перед сім’ю, усі труднощі, які виникають у складному процесі шкільного виховання, сягають своїм корінням у сім’ю. В.О.Сухомлинський твердив, що зміцнення сім’ї, вдосконалення родинного виховання – одна з найважливіших проблем, від розв’язання якої залежатиме майбутнє нашого суспільства, моральне обличчя молоді. Наприкінці свого життя В.О.Сухомлинський розпочав роботу над дуже важливою книжкою «Енциклопедією» сімейного виховання «Батьківською педагогікою», в якій повинні були висвітлюватися найактуальніші сучасні проблеми виховання дітей у сім’ї, педагогічної освіти батьків і дорослих. Та не встиг Василь Олександрович підготувати до друку задуману ним працю. Вже після його смерті вдалося зібрати рукописні та деякі надруковані статі й підготувати видання «Батьківської педагогіки». «Батьківська педагогіка» - це захоплююча і хвилююча поетична розповідь про найважливіший, священний обов’язок батьків щодо своїх дітей. це пристрасний гімн благородній душі дитини, її сподіванням, устремлінням людському сімейному щастю. Водночас це гірка правда про те, як батьківська нерозсудливість, сліпа потворна любов до дітей, духовне зубожіння, міщанство та інші види сімейного життя частини наших громадян призводять до трагічних наслідків – спотворення душі дитини, появи антисоціальних явищ, дармоїдства, марнотратства, споживацької психології, дитячої злочинності. В.О.Сухомлинський вважав, що Батьківщина починається із сім’ї, що найважливіші риси і якості громадянина – патріота, зароджуються в сімейному вихованні. Що діти – продовження не тільки нашого роду, а й нашого соціально люду, наших завоювань і благородних намірів. І від того. які духовні цінності візьме від нам молодь, залежатиме майбутнє нашого народу і суспільства. В.О.Сухомлинський звертається до батьків із закликом вчити дітей спостерігати, пізнавати світ, міркувати, бути уважними до їх запитань, заохочувати і спрямовувати дитячу допитливість, і головно не залишати дітей поза батьківською увагою, турботою про їхнє розумове виховання, своєчасно впливати на розвиток розумових здібностей. В.О.Сухомлинський умів підмітити найтиповіші вади сімейного виховання. Одною із найшкідливіших вад є споживацький характер способу життя багатьох дітей. Деякі батьки вважають, що живуть вони і працюють лише заради щастя своїх дітей і тому дозволяють їм усе, створюючи максимальний матеріальний достаток, тепличні умови, задовольняючи всі необмежені бажання й навіть примхи. Діти в таких сім’ях виростають, не знаючи ні в чому нужди, не знаючи обов’язків і відповідальності. Особливу увагу приділяв В.О.Сухомлинський трудовому вихованню дітей як у сім’ї так і в школі. Він писав, що не гра в працю, а справжнє трудове життя, - з потом, втомою, мозолями. Радістю досягнуто мети – ось щастя людини. У деяких сім’ях діти аж до підліткового, а то й юнацького віку не знають особливих турбот, серйозної праці, не мають постійних трудових обов’язків і доручень, а свій вільний від навчання час проводять у розвагах, іграх. Прогаяне в дитинстві важко надолужити в підлітковому чи юнацькому віці, важко виховати любов і звичку до праці, подолати лінощі, неорганізованість. В.О.Сухомлинський з нових позицій підходить і до оцінки життєвої позиції, і ролі дитини в сім’ї. Діти в сім’ї – це не тільки слухняні виконавці волі батьків і старших, вони рівноправні члени сім’ї, активні учасники всіх сімейних справ, вони можуть чинити взаємний позитивний вплив на сім’ю, поведінку батьків і старших, їх ставлення до своїх сімейних і громадських обов’язків. Вони не повинні відчувати своєї нерівності, неповноцінності, приниженої гідності. Автор відстоює право дітей активно втручатись у сімейні справи. В.О.Сухомлинський відзначає, що під впливом думки дітей, їх вимог. ставлення батьків до деяких антисоціальних явищ – п’янства, крадіжок, обману, нечесного способу життя та інші аморальні вчинки, - можна змінити або позбутися ці явищ. Що звеличує вас в очах ваших дітей? Сім’я стає могутньою виховною силою, що облагороджує наших дітей лише тоді, коли ви батьку й мати, бачите високу меті свого життя, живете в ім’я високих ідей. Що підносять, звеличують вас в очах ваших дітей. Висока мета вашого родинного життя втілити все краще, що створено людством, у ваших дітях. Наймогутнішим знаряддям, інструментом виховання дітей ваших є те, щоб найвищу радість, щастя вам, давало творення добра і щастя для людей – близьких і далеких, і насамперед – сердечна турбота матері і батька одно про одного. про дідуся і бабусю, про тих, хто дав нам життя й навчив вимовляти перші слова: мамо, тату, сонце, весна, Вітчизна. Піднімайте себе в очах своїх дітей тим, що діти бачитимуть: вашим сенсом вашого життя є засіб того зерна, з якого виростає буйно парость людського щастя. Ми, батьки виховуємо дітей передусім красою своїх взаємовідносин. Справжня краса взаємовідносин чоловіка й дружини, батька й матері полягає в тому, щоб взаємно творити красу – чоловік творить красу дружини, а дружина – красу чоловіка. Високу меті свого життя вбачайте, шановні батьки, в тому, щоб ваші взаємовідносини були постійними, невпинними, духовним удосконаленням, щоб сьогодні ви були кращими ніж учора. Бережіть у душі дитини віру у високе, ідеальне, непорушне. Дитина починає пізнавати світ – з матері й батька. З того, як промовляє мати до неї, дитини як обнімає, цілує її, як батько посміхається до матері, як він ставиться до неї, про що і як розмовляють мати й батько – з усього цього складаються перші дитячі уявлення й поняття про добро і зло, з цього постає і утверджується віра дитини у високе, ідеальне, непорушне. Помиляються ті батьки, які вважають, що спочатку діти повинні зрозуміти необхідність покори, а потім вони самі будуть коритися. Насправді буває якраз навпаки: звичка до покори, слухняності, вироблена з раннього дитинства, пізніше знаходить своє відбиття і в свідомості. В розумінні необхідності коритися. Якщо ж дитина на практиці переконується, що її капризи виконуються, вона звикає капризувати і не слухатися, а пізніше приходить до «переконання», що так і повинно бути. Батьківська влада може правильно здійснюватись тільки тоді, коли вимоги матері і батька будуть спрямовані на виховання майбутнього громадянина нашої держави. Вимоги батьків повинні бути насамперед розумними з погляду виховання. Підростаючи, дитина зрозуміє слушність цих вимог і буде вдячна за те, що її привчили до їх виконання. Вимога батьків стає беззастережною для дитини тільки тоді, коли вона одностайна, тобто коли мати і батько вимагають одне й те саме. Якщо ж вимога (наказ чи заборона) якою б вона не була розумною і правильною, народжується в батьківських суперечках, причому на очах дитини, така вимога не буде для неї авторитетною. Бути вимогливим – не означає бути педантом, домагатися сліпої слухняності. Треба вміти глибоко проникати в думки і почуття дітей. у їхні бажання. Іноді можна дозволити дитині те, що й не зовсім бажано для батьків, дозволити тільки тому, що бажання дитини надто сильне, а пряма заборона викликала б у неї тяжкі переживання. Нерідко корисно, щоб дитина н особистому досвіді зрозуміла помилковість свого бажання. Кожен батько повинне знати і відчувати, де закінчується межа його прямої влади і починається той інтимний світ дітей, який для них особливо цікавий саме тим, що в нього не втручаються дорослі. У кожного хлопчика і дівчинки можуть бути свої маленькі особисті справи, пов’язані переважно з іграми, товаришуванням, дружбою. Чим менше буде явного втручання дорослих у це коло інтимних інтересів дитини, тим менше в дітей буде таємниць, тим відвертішими вони будуть з вами. Авторитет батьків залежить від багатьох умов. Однією з таких неодмінних і важливих умов є правильне. Уміле використання батьківської влади. Батьківська влада – це не тільки права, й мистецтво. Використана література Наукові записки.- К: Педагогіка, 1999.- 95с. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка.- К.: , 2001.- 608с. Наукові записки.- К: Педагогіка, 1999.- 88с. Педагогіка.- К.: Знання-Прес, 2003.- 700с. Веретенко Т.Г. Загальна педагогіка.- К.: ВД "Професіонал", 2004.- 128с. Українська педагогіка в персоналіях.- К.: Либідь, 2005.- 552с. Фіцула Михайло Миколайович Педагогіка.- К.: Академвидав, 2005.- Українська педагогіка в персоналіях.- К.: Либідь, 2005.- 624с. Фіцула Михайло Миколайович Педагогіка.- К.: Академія, 2000.- 544с. Яворська Галина Харлампіївна Педагогіка для правників.- К.: Знання, 2004.- 335с. Християнська етика і педагогіка: статті та уроки.- Острог: , 2001.- 312с. Народна педагогіка: Світовий досвід.- К.: Знання-Прес, 2003.- 136с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020