Рід. Родина. Рідня. Родовід. Родинне виховання в педагогічній спадщині
В.О.Сухомлинського (урок)
Тема: Родина, рідня, рід, родовід.
Родинне виховання у творах В. Сухомлинського.
Мета: Знати в вміти розрізняти значення таких слів: «родина», «рідня»,
«рід», «родовід». Розширювати пізнавальний інтерес учнів. Учити
самостійно робити висновки. Розвивати інтерес до творчості
В.Сухомлниського, вміння переказувати близько до тексту його оповідання.
Виховувати шану до старшого покоління у сім’ї, бережне ставлення до
сімейних традицій, любов до рідної землі. До школи, до батьків на
матеріалах творів великого педагога.
Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картина – малюнок, листочки
калини, фотоальбом, твори В.О.Сухомлинського, цитати, записи, саджанці
рослин, вірші, пісні.
Хід уроку
І. Привітання вчителя
Красиво і затишно в нашому класі
Гості у нас сидять дорогі
Сьогодні у нас родинне свято
І хочеться всіх привітати мені
– Добрий день, рідненькі мами!
Добрий день і татусям!
Добрий день, бабусям рідним!
Добрий день і дідусям!
Добрий день усім гостям!
Привітання гостей учнями «Коломийка».
1 д. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
2 д. Хліб підносим вам і сіль
На вишитім рушничкові.
І вклоняємось аж до землі.
Щоб були ви завжди здорові.
(Вручають хліб і сіль)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вч. – Шановні гості, діти, сьогодні у нас незвичайний урок, дуже
цікавий. А от про кого він буде, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте ребуси.
(смородина, 7’я – сім’я).
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
-Отже, наш урок буде присвячений нашій родині.
Ми з’ясуємо, що таке сім’я, рід, родина, родовід.
А так як наш урок називається «Я і Україна», то і будемо ми проводити
його, використовуючи українські пісні «коломийки», українські вірші,
українську мальовничу природу.
А девізом нашого уроку будуть слова видатного педагога, директора школи,
мудрого вчителя, люблячого батька і турботливого сина Василя
Олександровича Сухомлинського. Деякі твори нам уже знайомі, а з деякими
ми познайомимося сьогодні.
«Бути хорошою людиною, приносити щастя батькові і матері, не допускати,
щоб старість їхня була горем, – нехай це стане бажанням всього вашого
життя».
(Запис на дошці або надруковано на аркуші).
ІV. Вивчення нового матеріалу
-А тепер розглянемо український краєвид, який буде прикрашати наш урок.
– Що зображено на ньому?
(Відповіді учнів)
-А що дає людям сонце? (Відповіді).
-А наше сонечко незвичне, його промінчики не прості, на кожному з них
щось записано.
Давайте поглянемо, що записано на 1 промінчику!
1 промінь «Сім’я»
Вч. – Діти, як ви думаєте, кого можна назвати сім’ю? (Відповіді)
Вч. – Отже, сім’я складається з мами, тата і дітей, або батьків і дітей.
Батько і мати – найрідніші для нас люди, від них ми одержали життя. У
сім’ї усі люблять і поважають одне одного.
І для батьків ми підготували такі віршовані рядки.
1 д. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний люблю,
Мамочко рідна, моя дорогенька,
Понад усе тебе в світі люблю.
2 д. Татку, татусечку, таточку, татку,
Кращого в світі не має навкруг!
Таточку хочу тебе я обняти
Ти – мій порадник, заступник і друг.
2 промінь «Рід»
Вч. – Діти, у ваших татів і мам також є батьки.
Скажіть, як ви їх називаєте? (Відповіді).
– А вони також були колись маленькими і у них теж були батьки, бабусі і
дідусі. А чи знаєте ви, як вам їх називати? (Прабабусі і прадідусі).
Отже, усі: бабусі і дідусі, прабабусі і прадідусі, прапрабабусі і
прапрадідусі, їхні батьки і батьки їхніх батьків – це усе ваш рід.
ae . ? ? ooooooooooooaoOOOCooooo
7ooooooaaaoOOOoooooooooC
9кож приготували віршовані рядки.
3 д. Я до бабусі з любов’ю звертаюсь
Бабцю, бабусю, бабуню моя.
І до бабусених рук притулюся
Бо відчуваю в них лагідність я.
4 д. До дідуся я іду по науку,
Дідику, діду, навчи в світі жить,
Він на голівку кладе мені руку,
Голос сріблястий струмочком біжить.
Вч. – А як ми повинні ставитися до батьків, до нашої великої родини, до
людей похилого віку? (Відповіді)
Так, ми повинні шанувати, любити і поважати їх, за їхню любов і
піклування про нас, за їхню невтомну працю. Давайте пригадаємо
оповідання В.Сухомлинського «Святковий обід».
І. Фронтальне переказування оповідання учнями.
Вч. – То які відносини були у родині Наталочки?
– Чи зрозуміла вона свою помилку?
– Чого вчить нас це оповідання?
V. Фізкультхвилинка.
Вч. – Я думаю, що саме настав час подарувати нашим рідним «Коломийки» і
відпочити.
VІ. Продовження вивчення нового матеріалу.
3 промінь «Школа».
Вч. – Як ви думаєте, чому школа теж належить до нашого сонечка? До теми
нашого уроку?
(Відповіді учнів)
Вч. – Молодці. Адже немає у світі людини, яка б не мала свого першого
вчителя. Перші палички і перші букви ми пишемо і читаємо у школі. У ній
ми вчимося 11 років. У ній зростає, вчимося бути розумними,
доброзичливими, чемними. Вчимося бути хорошими друзями, достойними
людьми, готовими до майбутнього життя. до великих доріг.
5 д. Ми малі, та всі ми друзі
Ми одна родина,
Любимо ми свою школу
Й українську рідні мову.
Вч. – Діти, давайте прикрасимо наш кущ калини родинними листочками
нашого класу.
(Діти прикрашають калину).
Вч. – А ще є у нас і родинний літопис нашого класу, де є фотографії
родин наших учнів.
(Демонструє фотоальбом).
4 промінь Рідний край. Рідна земля.
Вч. – Річки немає без джерела, дерево не зросте без коріння, а людина не
може жити без свого роду, без рідної землі, без Батьківщини.
Сьогодні ми познайомимося з оповіданням В.О.Сухомлинського «Грудочка
землі»
(Вчитель роздає надрукований текст оповідання).
Робота над оповіданням
читання оповідання вчителем;
бесіда за змістом та основною думкою;
читання дітьми оповідання (фронтально).
Висновок: Коли ти любиш рідну землю, то вона і силу дасть і допоможе
перемогти ворогів.
5 промінь Український народ. Родовід.
Вч. – Ми народились і живемо в Україні. Тут живуть наші сім’ї, родини.
Ми вчимося в рідній школі і вивчаємо українську рідну мову. Усі наші
родини великі і маленькі, дружні і працьовиті, створюють наш український
народ.
Значить, родовід наш тут, в Україні.
6 д. – Батько, мати, брат, сестриця,
І всі інші члени роду
Всі належать до одного
Українського народу.
Вч. – Ось уже усі промінчики ми засвітили і наше сонечко засяяло ще
світліше, яскравіше і тепліше.
Але воно приготувало нам також сюрприз. Давайте подивимося, що пише на
зворотному боці сонечка (Україна).
Вч. – Тож давайте ще раз повторимо. Що ж таке Україна.
(діти читають промінці).
Так Це усе – Україна.
7 д. Україна – рідний край
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти
Тут живемо я і ти.
Вч. – А зараз я прошу родини, які є присутні у нас на уроці посадити нам
на згадку рослинки. Ми будемо доглядати за ними і вони будуть рости
разом з нами.
(Родини садять вазонки)
Вч. – Я хочу усім подякувати за те, що прийшли до нас на свято. За вашу
турботу, за ваші добрі, чуйні серця, за ваші натруджені руки. А
завершити урок я хочу словами В.О.Сухомлинського «Справжня школа
виховання сердечності, духовності, доброзичливості – це сім’я;
відношення до матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер – є
випробуванням людяності».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter