Реалізація системи методів і прийомів активного навчання, використання нових технологій у поєднанні з традиційними формами роботи (реферат)

Реферат на тему:

Реалізація системи методів і прийомів активного навчання, використання
нових технологій у поєднанні з традиційними формами роботи

Питання активізації пізнавальної діяльності школярів є одним з
найважливіших серед актуальних проблем сучасної педагогічної науки і
практики.

У педагогіці активність здавна пов’язувалась із самостійною діяльністю,
з роботою власного розуму. «Розвиток і освіта, — писав півтора століття
тому видатний німецький педагог Ф.А.Дістервег, — жодній людині не можуть
бути дані або повідомлені. Кожний, хто до них долучиться, має досягти
цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням…»

Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Щоб краще розвинути
цю якість, побачити і виправити недоліки в її формуванні, потрібна
самостійна пізнавальна діяльність учнів.

Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність — це взаємозв’язані,
але різні поняття. Поняття активності певною мірою ширше від поняття
самостійності. Наприклад, перше передбачає не тільки вміння самостійно
мислити, а й уміння бути творчим співучасником в організації колективної
пізнавальної діяльності класу, яким керує на уроці вчитель.

Сучасні психологи, визначаючи діяльність, вказують такі її структурні
елементи:

дія (операція).

Педагоги, спираючись на досягнення психологічної науки, досліджують
особливості навчання як активної пізнавальної діяльності школярів.

Ця діяльність має спрямовуватися вчителем, а тому він повинен формувати
в учнів відповідну мотивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком
реальною небезпека, про яку говорив В.О.Сухомлинський: «Усі наші задуми,
усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання
вчитися».

Учителі (навіть ті, хто має вже достатній досвід та педагогічну
майстерність) перед кожним уроком шукають відповідь на «вічне»
запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне
піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і
мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків і роздумів. Це дає
можливість формувати такі соціально значущі мотиви учіння, як обов’язок
перед Батьківщиною, як підготовку до життя, до суспільне корисної праці,
оволодіння математикою як ключем до пізнання інших наук, практичної
діяльності.

У педагогічній практиці давно вже визнано прийоми і методи навчання, що
допомагають учителеві організувати «учіння із захопленням».

Серед традиційних методів навчання особливої уваги заслуговують
евристичні бесіди, проблемне навчання, пошуковий, дослідницький методи.

В останні десятиріччя став особливо популярним метод проблемного
навчання та програмованого контролю знань учнів. Впровадження і
традиційних, і нових методів проводиться в поєднанні з широким і
комплексним використанням різноманітних дидактичних матеріалів, наочних
посібників і технічних засобів навчання. Лише гармонійне поєднання
традиційних і нових методів, розуміння суті кожного методу підвищують
ефективність уроків з математики.

Загальний смисл вимоги активної навчальної діяльності школярів полягає в
тому, що ця вимога має два аспекти: внутрішній (психолого-педагогічний)
і зовнішній (організаційний).

Внутрішній аспект активної навчально діяльності учнів полягає в тому, що
вона визначається такими компонентами, як інтереси до навчання,
ініціативність у навчальній роботі, пізнавальна самостійність,
напруження фізичних і розумових сил для розв’язування поставленої
пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову
організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому,
що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів даного класу і
кожного з них.

Ця вимога може бути здійснена тільки з допомогою умілого поєднання
фронтальної групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою
сучасних засобів індивідуального навчання. таким засобом є дидактичні
матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки,
засоби програмового контролю і т.д.

Завдання вчителя полягає в тому щоби поряд з вивченням понятійного
апарату даної теорії постійно демонструвалось прийомами і способи
пізнавальної діяльності.

За своєю формою прийоми і способи діяльності описуються:

а) алгоритмічними приписами, алгоритмічними схемами, блок-схемами;

б) правилами і законами логіки.

В процесі своєї діяльності учень користується готовими алгоритмами
приписами, правила ва і законами, або самостійно їх складає. У першому
випадку ним здійснюється репродуктивна, а у другому – продуктивна
діяльність.

Для активізації навчальної діяльності учнів при розв’язуванні задач
корисний також розгляд кількох задач з недостатніми даними або пере
означених.

Розв’язування задач дає можливість пов’язувати викладання математики з
життям, виховуючи в учнів активність, самостійність мислення,
наполегливість.

Особливо корисні математичні задачі для активізації мислення учнів, для
збудження їх творчої думки. Саме з задач починається зацікавленість
багатьох учнів математикою.

Вивчення теорії і розв’язування задач повинні переплітатися і
обумовлювати одне одного. На уроках математики навчальний процес іде
здебільшого від задач до теорії і потім від теорії до задач.

Вдало дібрана задача допомагає учням усвідомити необхідність оволодіння
новими знаннями, які потрібні для розв’язування тієї чи іншої проблеми.

Слід зауважити що активізація пізнавальної діяльності учнів здійснюється
через розв’язування задач різними способами.

Між тими у практиці загальноосвітньої школи роз взуванню задач різними
способами приділяється мало уваги. Діяльність, яка розглядається, буде
ефективна лише в тому випадку, якщо вчитель, перед тим як запропонувати
учням задачу, досконало вивчить її сам: відшукає способи розв’язування і
встановить можливі зв’язки. Тільки лише тоді він по-справжньому оцінить
пізнавальні можливості задачі і сприятиме організації відповідної роботи
з учнями в класі в позакласній роботі.

Розв’язування задачі різними способами дає учням усвідомлення того, що
ці способи існують і багато з них є цілком посильними. Адже у значної
частини учнів виникає думка, що дану задачу (теорему) не можна
розв’язати (довести) іншим способом, ніж запропоновано в шкільному
підручнику.

Використання різних способів розв’язування задач дає змогу в окремих
випадках змінити одне розв’язування іншим – легшим, шукати ефективніші
методи навчання, творчо розв’язувати інші питання навчального процесу.

Сформованість інтересу в учнів на відшукання різних способів
розв’язування задач сприятиме розвитку дослідницьких здібностей. Адже,
прочитавши задачу і ще не виконавши ніяких дій, учень повинен прагнути
до того, щоб навчитись відразу бачити, що той чи інший спосіб не
підходить для її розв’язування, а ось цей, інший спосіб, може бути
використаний. Таке вміння сформується тільки в процесі розв’язування
однієї і тієї самої задачі різними способами. Саме тому ефективніше
розв’язувати одну й ту саму задачу кількома різними способами, ніж
розв’язувати три-чотири різні задачі.

Розв’язуючи одну задачу різними методами, можна краще зрозуміти
специфіку того чи іншого методу, його переваги і недоліки залежно від
змісту задачі. Зазначимо, що розв’язування задач різними способами
сприятиме не тільки формуванню пізнавальної активності учнів, а й
систематизації знань, умінь та навичок з усіх розділів шкільної
математики

Привчаючи учнів до використання різних методів під час розв’язування
задач, до самостійних пошуків різних методів розв’язування, заохочуючи
їх роботу в цьому напрямі (навіть якщо знайдений спосіб складніший
традиційного), можна добитися міцніших і глибших знань, сприяти
підвищенню математичної культури учнів.

Активізацію пізнавальної діяльності учнів не уявимо без активізації їх
уваги. Недостатня увага заважає учням приймати повноцінну участь у
колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального
матеріалу, поганого запам’ятовування, помилок при виконанні завдань.

Колективну та індивідуальну увагу учнів активізую такими прийомами, як
метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори
(наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти. Тощо), самостійні
завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад,
самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв’язати рівняння,
відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або
фрагмент) виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо),
порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом саком
контролю на різних етапах уроку, рецензування робіт чи відповідей учнями
чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.

Сюди ж відноситься і використання дидактичних матеріалів у вигляді
карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів. Дидактична
мета цих завдань може бути різна, проте вони завжди є засобом
активізації уваги. Для учнів з недостатньо сформованим умінням керувати
увагою (ця риса характерна для тих, хто має незадовільну математичну
підготовку) готую картки, до якої додається картка – підказка. Це – план
виконання або зразок розв’язання аналогічного завдання, або алгоритм роз
взування такого виду завдань. Може бути також поєднання алгоритму із
зразком. Наприклад, алгоритм і зразок розв’язування деякого рівняння,
виконання певної дії над десятковими чи звичайними дробами тощо.

Приклад уроку:

Пісня О, математика!

І знову дзвоник запрошує в клас,

У царство логіки, краси і сили.

Багато тут цікавого для нас

У зоряні хвилин ми відкрили.

Приспів:

О, математика!

Без неї не ступиш ні кроку;

Без неї, як на суші без води.

Її неповторний уроки.

В серцях наших будуть завжди.

Манить нас знань велична висота,

Така солодка нам навчання муки,

Ми любимо усі науки, та

Найкраща – математики наука.

Приспів:

Розв’язуєш рівняння ми щодня,

Обчислюєм охоче інтеграли,

Щоб потім, як покличе нас життя,

Свої знання Вітчизні ми віддали.

1-ий учень. Сьогодні будем, друзі з вами

Царицею всіх наук вітати

Так можем гордо і по праву

Ми математику назвати.

2-ий учень. Наук на світі є багато

Їх навіть важко політики,

Та нам їх треба добре знати,

Щоб Всесвітом оволодіти.

3-ий учень. Наука – хліб мільйонотонний

Дари розвіданих морів

І винограду пишні грона,

Й серед пустель пташиний спів.

4-ий учень. Наука нам допомагає

Ракети в космос запускати

І будувати всюдоходи

Щоб грунт на Місяць вивчать.

1-ий ведучий. Важко уявити собі життя людей без математики.

Тут не допоможе навіть найсміливіша фантазія.

2-ий ведучий. Кажуть, що в одній із західних країн оголосили конкурс на
кращий твір “Як би люди жили без математики”.

1-ий ведучий. Ну й що?

2-ий ведучий. За найкращий твір обіцяли дуже велику премію.

1-ий ведучий. І хто ж її одержав?

2-ий ведучий. Уяви собі, ніхто. На конкурс не було подано жодної роботи
і навіть найталановитіші фантасти не змогли уявити, як жити без
математики.

1-ий ведучий. Історія цього конкурсу ще раз переконує нас, що
суспільство без математики не може існувати.

2-ий ведучий. Сьогодні ми поведемо мову про красу математики.

1-ий ведучий. Запитуйте у ваших друзів, який пр6дмет їм найбільше
подобається.

2-ий ведучий. І ви дуже рідко почуєте відповідь: “Математики”. Адже
багато хто вважає математику сухою, нецікавою наукою.

1-ий ведучий. Інколи навіть кажуть, що математики –це сукупність голих
цифр, ледве прикритих буквами та формулами.

1-ий учень. А мені математика – мука:

В ній немає живої краси.

Це важка, нецікава наука –

В ній лиш символи й формул ліси.

1-ий ведучий. Ну знаєш, з тим, що математика наука нелегка, погодитись
можна. Але той, хто розуміє математику, ніколи не розгубиться в лісі
символів.

2-ий ведучий. А хіба ж неправда, що в математиці скрізь нудьга?

1-ий ведучий. Звичайно ні.

2-ий ведучий. Але ж у математиці немає краси. Хіба неправда?

2. Учень. Зрозумій, ти неправий, мій друже!

Не по тому шляху ти пішов.

Із задачами, певно, не дружиш.

То й поезії в них не знайшов.

Нестандартні цікаві задачі

Я б розв’язував ночі дні.

1.Учень. А мене лиш чекають невдачі,

Не щастить в цій науці мені.

2-ий ведучий. Будеш, друже, трудитись сумлінно —

У навчанні уникнеш невдач

І розв’яжеш на “10” й “12”

Не десяток, а сотні задач.

1-ий ведучий. Глибина і абстракція сила,

Підрахунок в задачі стрункий,

Строга логіка, виклад красивий,

Математиків ваблять віки.

Проникаючи в зоряні долі,

В таємниці земної кори,

Математика всіх закликає:

“Ти мрій, фантазуй і твори”.

Інсценівка “І як це нас учать?”

(виконує двоє учнів)

1-ий ведучий. І чого нас у школі вчать? Весь час учитель казав, що для
скорочення дробів потрібно розкладати чисельник і знаменник на множники,
а тоді скорочувати на спільний множник.

2-ий ведучий. А хіба це не так?

.

2-ий ведучий. Стривай, стривай.

? Правильно? Навіщо нам розкладати на множники? Закреслюю однакові
цифри – і все!

?

1-ий учень. Ні. Не дорівнює. Але це тільки один дріб такий.

?

1-ий учень. Тож наче не дорівнює. Так що, так скорочувати дроби не
можна?

2-ий учень. Звичайно, ні.

1-ий учень. А чому ж у мене ті дроби скорочувались, і все було
правильно?

2-ий учень. Давай запитаємо у глядачів. Чому в нього скорочувались
дроби, коли він закреслював однакові цифри?

Інсценівка “І таке буває”

(На сцену виходить Незнайко і Пампушка)

Пампушка. Незнайко, ходімо купимо цукерок, Там у кіоску продають хороші
цукерки. По 7 копійок штука…

Незнайко. А гроші в тебе є?

Пампушка. Є 20 копійок.

Незнайко. У тебе 20 копійок. У мене 8 копійок. Усього 28 копійок (трохи
поміркував). Добре. Ходімо. А цукерки пополам.

Пампушка. Звичайно. А скільки нам дадуть цукерок на 28 копійок?

Незнайко. (роздратовано). Скільки, скільки… Треба знати ділення.
Скільки грошей? 28 копійок! А скільки коштує одна цукерка? 7 копійок!
Треба 28 поділити на 7. Дивись і вчись. (ділять на дошці).

— 28 7

7 13

— 21

21

0

Ділимо 8 на 7. Дістанемо 1. Множимо 1 на 7. Дістанемо 7. Віднімемо.
Дістанемо 1. Зносимо 2. Ділимо 21 на 7. Дістанемо 3. Отже, нам дадуть 13
цукерок. Ділимо порівну: 7 мені, а 6 тобі.

Пампушка. Гаразд. Та тільки щось цукерок багато виходить.

Незнайко. Багато! Чи більше – тим краще! Давай перевіримо. Ділення
перевіряють множенням. А множення можна замінити додаванням. Чи не так?
(Пампушка ствердливо киває головою). Отже, ділення будемо перевіряти
додаванням. Дивись. Записую 13 сім раз. Додаю 3 та 3, буде 6, ще 3-9, ще
3-12, ще 3-15, ще 3-18, ще 3-21. Одиниці я вже додав. Тепер продовжую
додавати десятки. Скільки в нас було?

Пампушка. Двадцять один.

Незнайко. Далі 21 та 1 буде 22, ще 1 буде 23, ще 1-24, ще 1-25, ще 1-26,
ще 1-27, ще 1-28. Ось бачиш, перевірка виходить. Отже, нам дадуть 13
цукерок. Ми їх поділимо пополам: 7 мені, а 6 тобі.

Пампушка. А чому тобі 7, а мені 6? Хіба це пополам.

Незнайко. Звичайно, пополам. Поділи 13 на 2. Скільки дістанемо? Шість.
Отже, тобі 6 цукерок, ну а мені, що залишилось. Тому мені 7 цукерок.
Математика, друже, наука точна. Ходімо швидше.

Пампушка. Так, так. Ходімо.

Пісня “Зовсім навпаки”

Соліст: Відмінник я такий –

На цілий клас:

Летять в щоденник мій

П’ятірки кожен раз.

Згубив їм лік –

П’ятірки цілий рік!

І вдома, і у школі я

В пошані бути звик.

Хор: Ха-ха, з дружка

Не так все в хлопчика:

Чотири двійки в табелі –

Ганьба яка!

Соліст: Умію, друзі, я

Стригаль, пилять,

Будинок можу я

Як слід ремонтувать.

Сусід сказав,

Що майстром я вже став,

І так мене хвалили всі,

Де дітись – я не знав.

Хор: Ха-ха, дружки!

Усе тут навпаки:

Зламав аж два будильники –

Скандал який!

Соліст: Я воду полюбив

І водний спорт

Недавно я побив,

У плаванні рекорд.

Я кожен раз

Пірнав, як водолаз,

Мов риба в річці плаваю –

Гордиться мною клас!

Хор: Ха-ха, з плавця

З такою брехунця!

З сіх предметів “плаваєш”

Ти без кінця!

Пора б і перестать

Людей смішить.

Не сором та брехать?

Ну, яку же нам дружить?

Соліст: Радий дружбі

Бо як без дружби жить?

Порадьте і навчіть мене,

Як дружбу заслужить!

Хор: Правдивим будь

Про лінощі забудь, —

І руки друзі з радістю

Тобі дадуть!

Вікторина.

(барабанний бій. Виходить глашатай у супроводі барабанщиків)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *