Подорож до Барвінкової країни (сценарій)

Подорож до Барвінкової країни

Розробка свята для учнів 2 класу

Ведучий: Доброго дня вам, шановні друзі!

  Сміх і музика кличе до залу на свято!

  Гостей тут і квітів сьогодні багато.

  Подія щаслива й важлива в малят —

  Їх примуть сьогодні до лав барвінчат.

 Наша молодша школа – не просто школа. Це – Барвінкова краіна. А всі
учні – не просто учні, а жителі цієї країни. Тобто барвінчата. Це
веселі, сміливі розумні, спритні діти. 

І сьогодні в цій країні хочуть поселитися ще нові жителі. Це учні
другого класу. Для цього і прибув на наше свято Барвінок. Зустрічайте
його!

Барвінок: Мене покликали на свято 

  Гостей тут сьогодні і квітів багато!

  А де ж ці хлопці та дівчата,

  Що вступити хочуть у барвінчата?

Ведучий: Хай музика лине, пісні веселять,

  На свято ми просим дівчат і хлоп’ят!

 Барвінок: З радістю, хлоп’ята і дівчата,

  Я прийму вас у барвінчата.

А що ж це за країна така – Барвінкова? Це країна не казкова , а дитяча.
В цій країні всі гарно навчаються, весело співають, поважають старших,
грають у різні ігри, вивчають історію свого краю. Сотні справ у цій
країні. Хочете стати її жителями?  

Але це не так просто! Не всіх ми приймаємо до нашої веселої країни.
Тільки тих, хто пройде випробовування. Не боїтесь випробувань?

Тож сідайте на оцей казковий потяг та і поїдемо у подорож до Барвінкової
країни. Подорож буде нелегка, можливо, трапляться якісь перешкоди. Якщо
ви їх здолаєте, то приїдете до країни. Готові до подорожі?

Не боїтеся? А щоб нам веселіше було їхати , заспіваємо!

Дівчинка: Ви прибули на станцію «Моя Батьківщина». Далі проїзд закритий.

Ведучий: А щоб нам відкрили шлях далі, треба виконати завдання. І
сказати треба для почину, що за слово таке Батьківщина.

1. Здається, початок Вітчизни

З порогу батьківської хати,

З пісень отих колискових,

Яких нам співала мати.

  2. Можливо вона починається 

Із нашого селища рідного,

З ставка голубого, широкого,

Що має синь неба блакитного.  

  3. А, може, вона починається 

З дихання землі навесні,

З цвітіння садів білосніжних, 

Що часто ми бачим у сні. 

  4. Напевно, бере свій початок 

Вітчизна з пісень солов’я.

Із того селянського двору,

Де п’є молоко немовля.

5. А, кажуть, вона починається

З пісень, що так щиро лунають,

Та з тих рядочків віршованих,

Що діти ще змалку вивчають.

6. Ні, друзі, мабуть, починається

Рідна моя Батьківщина

З батьківського слова твердого, 

Якому вірить родина.

7. А, може, вона починається

З вулиці нашої з вами,

З шкільного подвір’я веселого, 

 Що завжди дзвенить голосами.

8. Мабуть, початок Вітчизни

Із тих волошок, що в полі,

Із пісні того жайворонка,

Що в’ється в безмежнім роздоллі.

9. А, може, вона починається

Із цього маленького свята,

Коли у святковому залі 

Приймають тебе в барвінчата

  10. Та де б не брала початок

  Мати моя Батьківщина,

  Завжди буде квітнуть буйно,

  Як в лузі червона калина.

11.Та де б не брала початок 

  Наша Вкраїна-мати,

  Невтомною працею будем

  Завжди її прославляти.

  Барвінок: Маленькі, а вже розуміють,

  Що значить Вкраїна-мати,

  Гостей таких дуже радий

  У себе щиро вітати.

  Ведучий: І ще одне завдання на цій станціі. Розгадати кросворд
«Батьківщина».

1. Як називається герб нашої країни?

2. Ім’я одного з братів, що заснував Київ.

3. Місто, наш обласний центр.

4. Найдорожча людина для кожного з нас. 

5. Столиця України.

6. Річка, що протікає біля Любеча.

7. Червоні ягідки. Символ України.

Якщо ви правильно розгадали кросворд, у заштрихованих клітинках повинна
вийти назва нашої Батьківщини.

Молодці, діти, справилися з завданням. Тому хід далі відкритий. Їдемо
далі.

   

Дівчинка: Ми раді вітати вас на станції «Місто всезнайок».

Ведучий Тут нам покажуть наші другокласники, як вони вчаться у школі, що
вже знають, вміють. Може якісь цікаві випадки розкажуть.

  Дружно взялися за ручки,

  В школу йдуть малі чомучки..

  Ловить вітер нальоту

  Голосне чому й чому?

  -Чом зеленая травиця?

  -Чом тихенько ходить киця?

  -Чом гуркоче в небі грім?

  -Чом такий високий дім?

  -Чом дорослі мама й тато?

  -Чом лягає сонце спати?

  -Чому тихо ходить сон?

  -Чом говорить телефон?

  Йшли чомучки крок за кроком, 

  Підростали з кожним роком.

  І «чому» втекло від них

  До питайликів малих.

  Так сумно навколо,

  Як в пору осінню. 

  І сонця немає, 

  І небо – не синє.  

У всіх перехожих — насуплені лиця

Ніхто з них на мене не хоче дивиться.

А знаєш чому

Все навколо сумує?

Бо двійку зі школи додому несу я.

Як справи в тебе, Грицю?

Пита сестра Марійка.

-Та краще, одиницю вже виправив на двійку.

Ведучий: То що, діти, такі погані у вас справи з навчанням?

Та ні, це все жарти, ми знаємо багато.

Недавно — дуже дивно —

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери складні.

І навіть з паличками 

Я впоратись не міг,

  Криві та з карлючками ,

  Ну, просто, як насміх.  

  А далі знов рядочок,

Мов бублик, кругле «о».

Мені аж серед ночі 

Ввижалося воно.

Пишу – виходить криво,  

Неначе пада вбік.

А потім я, на диво,

Писав, писав – і звик.

Старався я не марно,

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

Виписує сама.

І літеру, і кому

Я можу написать.

І вже несу додому

Кругленьке перше п’ять.

Горішок знань — це знає кожен —

» n p ¶ ? ? ‚ – AE E

R

T

?

?

¬

i

i

f

T

?

i

JМіцний. Та нам не відступать.

І розколоть нам допоможе 

Бажання всіх —

Все хочу знать!

Ведучий: Ось бачте, який молодець. А ще хто з вас може чим похвалитися?

  — Починаю я завжди першим перекличку!

— А я першим на труді вистругав поличку!

— А я першим весь урок руку підіймаю!

— А я першим на дзвінок з класу вибігаю!

Ведучий: Я думаю, всі пересвідчилися в тому, що другокласники недарма до
школи ходять. Отже, шлях відкритий, поїхали далі!

   

Дівчинка: А тепер ви прибули на станцію «Здоров’я».

Ведуча: Діти, а ви знаєте, що треба робити, щоб бути здоровими?

  Ось ми зараз перевіримо, які ви спритні, як ви спортом займаєтесь.

/спортивні конкурси/

Завдання всі вирішені. Ми можемо рушати далі.

Дівчинка: Якщо охороняти природу, для вас робота звична, 

  То приймем вас на станції «Екологічна».

Ведуча: А чи бережете ви, діти, природу?

  Що ви знаєте про Червону книгу природи?

  Щороку на планеті Земля зникає назовсім один вид тварин і кожен день –
один вид рослин. Тварин і рослин, яких залишилося зовсім мало, записують
у Червону книгу. До Червоної книги України вже занесено 161 вид тварин і
рослин.  

1. Люди не лише знищують тварин і рослин, а і забруднюють воду в річках,
землю, створюють умови ,шкідливі для здоров’я і життя людини..

2. Чи відомі вам такі факти: Щоб в лісі папірець перегнив повністю,
потрібно 2 роки, консервна банка — не менше 80 років, а поліетиленовий
пакет буде лежати 2 тисячі років.

3. Коли де бачу квітки очі,

«Люби»,- вона мені шепоче,

Повз деревце іду зелене,

«Привіт», — схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

Питає пташка: «Як ся маєш?»

«Спочинь»,- з болота жаба просить,

«Всміхнись»,- цвіркун сюркоче в просі,

Який же світ кругом чудовий!

Додому йду в добрі й любові!

Ведучий: А тепер зіграємо в гру «Як зберегти рпироду». Для цього треба
всім встати і виконувати те, що я скажу. Готові? Починаймо!

— Якщо ти знаєш, що треба берегти і економити чисту воду, поплескай в
долоні.

— Якщо ти не виливаєш даремно чисту воду,пострибай.

— Якщо ти ніколи не залишаєш сміття в лісі, на березі річки,потупай
ногами.

— Якщо ти не збираєш великих букетів квітів, поплескай у долоні над
головою — закричи.

— Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо тебе – присядь і
встань.

— Якщо ти любиш тварин чи тобі подобаються квіти – посміхнись.

— Якщо ти економиш папір – не рвеш зошити, дописуєш їх до кінця –
поцілуй свого сусіда. 

— Якщо ти переконаний, що кожній людині потрібно піклуватися про
природу, про все живе – простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки.

  Колись давно були в Європі

  Безграмотні пітекантропи.

 Ходили стадом по лісах

 І, безперечно, не в трусах.

То були справжні джентельмени, 

Дерев не нищили даремно,

Хоч екологіі не знали,

Але природу шанували,

Не той тепер пітекантроп,

В потертих джинсах ходить хлоп.

З магнітофоном у руках

Та з диким поглядом в очах.

Колись, було , пітекантропи

Хоч і ходили більше скопом,

Дерев іздуру не ламали, 

Мурашок в лісі не займали.

Кору не різали ножем,

Що був тут Петя й Надя «М».

Нам годі це терпіти,

З природою давай дружити.

Ведучий: Молодці, діти! Вже ясно, що ви – друзі природи і ми можемо
їхати далі

Дівчинка: Остання зупинка «Барвінкова країна».

Барвінок: Я радий зустріти вас у своїй Барвінковій країні. Але ж іще є
для вас невеличке випробування. Закони барвінчат знаєте?

  1. В нас закони барвінкові

Честі, доброти й любові.

Любим близьких, рідних дуже

І сусід нам не байдужий.

2. У барвіночків завзятих

Гарних друзів є багато.

Малюків оберігаєм,  

  Старшим в праці помагаєм.  

3. Як весняна пташка рання, 

Ми веселі, щирі, вправні.

Допоможем в кожнім ділі, 

Бо старанні, добрі, вмілі!

   

4. Ти, Барвінку, не лінися,

Підтягнися, посміхнися.

Не забудь зробить зарядку,

Речі всі тримай в порядку.

5. Ми малята-барвінчата

Знаєм казочок багато, 

Любим пісню колискову,

Українську рідну мову.

  6. Я люблю матусю й тата,

Дніпро, вишню біля хати, 

В лузі пишную калину

Й чарівну мою Вкраїну.

Ведучий: Молодці, другокласники. Подолали всі перешкоди, виконали всі
завдання. Тож приймаємо вас до своєї чудової Барвінкової країни.

Барвінок: З задоволенням запрошую вас до цієї країни. А ну ж, мої
помічники, допоможіть мені подарувати нашим дітям барвіночки.

Ведуча: Право подарувати барвінки другокласникам надається тим, хто
гарно вчиться, бере участь у всіх заходах, не порушує дисципліни,
допомагає друзям  

  Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!  

  Прийняли сьогодні вас у барвінчата.

  З цим святом кожного вітаєм,

  Здоров’я і щастя бажаєм !

 Директорові школи права передаємо,

 Йому для привітання слово надаємо.

Ведучий: Наше свято закінчується. 

  Мої любі друзі!

  Вітаю зі святом!

  Вам зичу здоров’я і щастя багато.

  Ростіть в радість школі своїй і родині, 

  Хай добре живеться нам всім на Вкраїні!

  (Пісня «Гілки калинові»)

  Гілки калинові у саду цвітуть,

  Дружно барвінчата пісеньку ведуть  

  Разом, дружно

  Пісеньку ведуть.

  Гілки калинові 

  У саду цвітуть.

Хочеться малятам веселіше жить.

Україну любу в сад перетворить.

Разом, дружно

Веселіше жить.

Україну любу

В сад перетворить. 

Край зелений рідний будем берегти.

Щоб жили щасливо, вільно я і ти.

Разом, дружно

Будем берегти.

Житимем щасливо,

Вільно я і ти.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *