.

 Пластун М.Х., Подупейко О.В. Позакласна робота з математики.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
177 2701
Скачать документ

Пластун М.Х., Подупейко О.В.

учителі математики

Городищенська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №3

Городищенської районної ради

Позакласна робота з математики

Позакласна робота з математики складає невід’ємну частину
навчально-виховного процесу навчання математики, складного процесу
впливу на свідомість та поведінку школярів, поглиблення та розширення
їхніх знань та навичок таких факторів, як зміст самого навчального
предмету – математики, всієї діяльності вчителя у поєднанні з
різнобічною діяльністю учнів.

Значення позакласної роботи з математики з школярами полягає в
наступному:

1. Різноманітні види цієї роботи в їхній сукупності сприяють розвитку
пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уваги, пам’яті, мислення,
мови, уяви. “Жоден наставник не повинний забувати, – казав
К.Д.Ушинський, – що його найголовніший обов’язок полягає в привчанні
вихованців до розумової праці і що цей обов’язок більш важливий, ніж
передача самого предмету”.

2. Вона допомагає формуванню творчих здібностей учнів, елементи яких
проявляються в процесі вибору найбільш раціональний способів розв’язання
задач, в математичній та логічній вигадливості, під час проведення на
позакласних заняттях відповідних ігор, в конструюванні різноманітних
геометричних фігур, в організації колективу своїх товаришів, щоб з
найбільшою ефективністю виконати якусь роботу або провести пізнавальну
гру і т.д.

3. Деякі види позакласної роботи дозволяють дітям більш глибоко
зрозуміти роль математики в житті: під час відбору числових даних на
екскурсії на виробництво, під час складання задач на основі зібраного
числового матеріалу, (при безпосередньому вимірювання площ присадибних
ділянок).

4. Позакласна робота з математики сприяє вихованню колективізму та
товариськості (у зв’язку з спільною роботою з випуску стінгазет,
організації командних змагань на заняттях, в процесі клубної роботи і
т.д.), накопиченню спостережень за працею та відношенню до неї дорослих
і у зв’язку з цим вихованню любові до праці.

5. Різноманітні види позакласної роботи сприяють вихованню у дітей
культури почуттів, адже діти в своїх вчинках зазвичай керуються перш за
все не логічними міркуваннями, а почуттями. При цьому мова йде головним
чином про виховання таких почуттів, багато з яких пов’язані з розумовою
діяльністю, – так званих інтелектуальних почуттів (почуття
справедливості, честі, обов’язку, відповідальності та задоволення чи
незадоволення, радості або скорботи, гордості або засмучення та ін.).

6. Головне ж значення різноманітних видів позакласної роботи полягає в
тому, що вона допомагає посилити цікавість учнів до математики, сприяє
розвитку математичних здібностей школярів.

Для реалізації вищенаведених принципів та положень необхідно реалізувати
певний комплекс навчально-виховних заходів, здійснити певні форми
організації уроку та позаурочного часу. Це треба робити з найбільшим
урахуванням індивідуальних особливостей дитини, її рівня підготовки та
здібностей.

Метою ж позакласної роботи є підвищення інтересу до математики,
покращення якості навчання та виховання учнів.

Порівняно з класно-урочною формою позакласна робота з математики має ряд
особливостей:

1. За своїм змістом вона суворо не регламентована державною навчальною
програмою. Однак на позакласних заняттях математичний матеріал
пропонується у відповідності з знаннями та вміннями учнів. Це означає,
що при відборі завдань з математики для позакласних занять безпосередній
зв’язок з поточним програмним матеріалом бажаний, але не обов’язковий.
Треба виходити тільки з загального рівня знань та вмінь учнів з
математики. Це означає також, що самі завдання з математики за формою не
обов’язково повинні бути точно такими ж, які зустрічаються на уроках
(розв’язання прикладів, задач тощо).

2. Якщо уроки в усіх відношеннях плануються на 45 хвилин, то позакласні
заняття залежно від змісту й форми проведення можуть бути розраховані і
на 20-30 хвилини, і на цілу годину.

3. Якщо класно-урочна форма вимагає постійного складу учнів, об’єднаних
в колектив за віковою ознакою, з урахуванням мікрорайону проживання, то
для позакласної роботи з математики діти з даної школи можуть
об’єднуватись в групи, навчаючись або в одному й тому ж класі, або в
різних класах; при цьому групи утворюються на добровільних засадах.
Склад учнів, навіть за наявності однієї й тієї ж форми позакласної
роботи, може змінюватись (наприклад, склад редколегії математичної
газети).

4. Позакласна робота характеризується різноманітністю форм і видів:
групові заняття, гуртки, математичні куточки, вікторини й олімпіади,
екскурсії і т.д.

5. Особливістю позакласної роботи з математики є цікавість пропонованого
матеріалу або за змістом, або за формою, більш вільне виявлення своїх
почуттів школярами під час роботи, більш широке використання ігрових
форм проведення занять та елементів змагання на них. Однак позакласна
робота з класно-урочною має загальні риси.

Методологічною основою навчання в тому й іншому випадку є врахування
індивідуальних особливостей учнів, гуманізація навчання та
диференційований підхід.

В обох видах роботи в процесі навчання школярів дотримуються одні й ті ж
дидактичні принципи: науковість, свідомість та активність учнів,
наочність, індивідуальний підхід.

Обидва види роботи як дві частини єдиного навчально-виховного процесу не
лише сприяють формуванню знань, вмінь, навичок та любові до математики,
але й вихованню моральних якостей.

Що може змусити учнів замислитись, почати розмірковувати над тим чи
іншим математичним завданням, задачею, коли ці завдання не обов’язкові
для нього? В будь-якому випадку не примус що може лише пригнічувати, а
не збуджувати розумову діяльність дитини. Не завжди можуть активізувати
думку учня і словесні прохання та переконання.

Основним джерелом спонукання школяра до розумової праці на позакласних
заняттях може служити інтерес. Тому учителі математики нашої школи
шукають і знаходять засоби й можливості збудження цікавості дітей до тих
математичних, логічних завдань, які вони пропонують в процесі
позакласної роботи. Викликаний у дітей інтерес до окремих завдань, до
математики взагалі послужить добрим стимулом для їх участі у випуску
математичної газети, створення математичного куточка, активної участі у
математичних вікторинах, екскурсіях і т.д. Відбувається зворотній вплив:
участь у цікавих математичних екскурсіях, вікторинах, у випуску газет, в
заняттях, на яких пропонуються цікаві вправи, можуть викликати цікавість
і до самої математики.

Екскурсія в статистичне управління, де працюють обчислювальні машини
(комп’ютери), де йде облік роботи, зарплати, прибуток району та
розрахунки на використання державного бюджету і інша робота.

Щоб викликати цікавість до позакласної роботи, перш за все до
позакласних занять з математики, учителі намагаються не лише привернути
увагу дітей до якихось її елементів, але й викликати у дітей здивування.
У дітей здивування виникає тоді, коли вони бачать, що ситуація, яка
склалася, не співпадає з очікуваною. Якщо при цьому здивування пов’язане
з виникненням деякого задоволення, то воно й перетворюється на приємне
здивування. За непродуманої ситуації може бути й навпаки: виникнути
неприємне здивування. Тому важливо на початковій стадії організації
позакласної роботи з математики створювати ситуації для приємного
здивування. Треба враховувати, що здивування викликає у дітей більш
гостру, зосереджену увагу. Здивування повинно межувати з зацікавленням
дітей, з прагненням їх побачити на математичному фоні щось нове,
дізнатися про щось досі невідоме. Здивування у поєднанні з зацікавленням
допоможе збудити активну розумову діяльність учнів.

Викликати первинну увагу дітей до позакласного заняття з математики,
наприклад, можна різними засобами: особливим, яскравим оформленням
класного приміщення, в якому відображено було б дивовижне поєднання
знайомого дітям світу казок з таємничим світом математики, незвичайними
вступними словами вчителя, який створює ситуацію, у яку включені
улюблені дітьми герої сучасних казок і оповідань. Здивування й цікавість
викликають у дітей і незвичайно сформульовані питання, задачі, загадки,
шаради, ребуси, нескладні логічні вправи.

Під час організації позакласної роботи з математики добиваємося
максимальної діяльності кожного учня – організаторської, трудової,
особливо розумової для виконання різноманітних завдань. Кожен уявляє
себе або дійсно є активним учасником тої ситуації, яку організував
учитель: випуску стінної газети, плакатів, створенні математичного
куточка і т.д.

Учні старших класів є активними учасниками виставок дитячих поробок,
рефератів, пошукової роботи, збору та систематизації матеріалів. Учні
8-х класів знайшли і оформили 10 різних доведень теореми Піфагора,
ознайомлювали учнів з різним доведенням даної теореми.

Матеріал, який пропонується учителем або окремими учнями, є зрозумілим
кожному учню, інакше він не викличе цікавості, оскільки буде позбавлений
для учнів змісту. Для підтримання цікавості в усьому новому повинні бути
певні елементи старого, відомого дітям.

Для полегшення переходу від відомого до невідомого в процесі позакласних
занять з математики використовуються різноманітні види наочності: повну
предметну наочність, символічну і уявлення по пам’яті, – виходячи з того
рівня розвитку у свідомості учня, на якому знаходяться відповідні
математичні поняття. Особливо доцільно та вчасно треба використовувати
дитячу уяву. Вона в них яскрава, значно сильніша за інтелект. Тому не
дивно, що чарівні казки і для школярів ще непомітно вплітаються у
дійсність і служать прекрасним засобом не лише розваги, але й виховання
та розвитку.

У позакласній роботі з школярами важливе місце займають ігри. Це
головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких сприяє або
розвитку окремих розумових операцій, або опануванню обчислювальних
прийомів, навичок в швидкості лічби і т.д. цілеспрямоване включення гри
в той чи інший вид позакласної роботи підвищує цікавість дітей до цієї
роботи, посилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації
призводить до того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе й без
особливого напруження набувають певні знання, вміння та навички.

Оскільки в шкільному віці у дітей ще сильна потреба в грі, то зневажливе
відношення до ігрових прийомів у навчально-виховній роботі порушує один
з найважливіших принципів педагогіки – врахування вікових особливостей
дітей. Гра робить окремі елементи позакласної роботи з математики
емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив,
допомагає естетично сприймати ситуацію, пов’язану з математикою:
святкове оформлення класу, яскраву оригінальність газети, красу
стародавньої казки, яка включає задачу, драматизацію математичного
завдання, нарешті стрункість думки під час розв’язання логічної задачі.

Наприклад, КВК серед учнів 9-х класів, «Найрозумніший» – серед учнів
6-7класів, «Слабка ланка» – серед учнів 10-х класів.

Однак, незважаючи на всю важливість і значення гри в процесі позакласної
роботи з математики, вона не є самоціллю, а засобом для розвитку
інтересу для математики.

У процес позакласної роботи корисно включати не лише звичайні
математичні ігри, але й логічні. Логічні ігри є саме такими, в яких
шляхом ланцюжка нескладних висновків можна передбачити необхідний
результат, відповідь. У цьому їхня привабливість.

Думка про те, що в школі необхідно вести роботу з формування й розвитку
логічного мислення починаючи з молодших класів, в психолого-педагогічних
науках загальновизнана. Логічні вправи являють собою один з засобів, за
допомогою яких відбувається формування у дітей правильного мислення.
Коли ми говоримо про логічне мислення, то маємо на увазі мислення, яке
за змістом знаходиться в повній відповідності із об’єктивною реальністю.

Логічні вправи дозволяють на доступному дітям математичному матеріалі, з
опорою на життєвий досвід будувати правильні судження без попереднього
теоретичного опанування самих законів і правил логіки. Правильність
судження дітей забезпечується тим, що на варті її стоїть вчитель –
організатор і керівник позакласних занять. Під його керівництвом, шляхом
вправ школярі практично знайомляться з застосуванням законів і правил
логіки, з застосуванням логічних прийомів.

У математиці, як відомо, велике значення надається засвоєнню школярами
відношень рівності та нерівності, відношень порядку та їх властивостей.
Логічні вправи, пов’язані з найпростішими висновками, дозволяють дітям
глибше засвоїти самі відношення та їх властивості.

Залежно від особливостей вправ в якості наочності застосовуються
малюнки, креслення, короткі умови задач, записи термінів і т.д. Народні
казки завжди служили й служать захопливим матеріалом для роздумів. В
загадках зазвичай вказуються певні ознаки предмету, за якими відгадують
і сам предмет. Загадки – це своєрідні логічні задачі на виявлення
предмету за деякими його ознаками. Ознаки можуть бути різними. Вони
характеризують як якісну, так і кількісну сторони предмету. Для
позакласних занять з математики часто використовуються загадки, в яких
головним чином за ознаками знаходиться сам предмет.

Давно встановлено, що окремі вправи з цікавої математики, математичні
ігри можуть давати дітям таке ж задоволення, так же служити засобом
розумного відпочинку, як і елементи цікавого матеріалу, пов’язаного зі
спортом, літературою та іншими областями науки, мистецтва.

Оскільки мова йде про хвилини цікавої математики, то для пожвавлення і
підтримання інтересу до завдань останні повинні відповідати наступним
умовам:

1) бути несхожими на звичайні математичні завдання, пропоновані на
уроках;

2) зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;

3) розв’язання завдань повинно бути доступно кожному з присутніх дітей;

4) відповіді повинні отримуватися швидко; якщо необхідні обчислення, то
вони повинні виконуватись лише усно.

Варто навести приклади. Задачі, завдання, які можна пропонувати молодшим
школярам у відповідні періоди їх навчання.

????????????(?або у відповіді міститься математичний термін, або мають
місце першу та другу ознаки одночасно. Ребуси можна заздалегідь
зобразити на листах паперу. Тоді в будь-який час учитель може
запропонувати дітям їх для розгадування. Наприклад, учитель говорить:

– Діти, відгадайте, які слова тут написані за допомогою літер та інших
знаків

Діти завжди з захопленням відгадують загадки. Тут також слід звернути
увагу на те, що загадки повинні мати якісь математичні елементи.
Найчастіше таким елементом є число, яке міститься в загадці та служить
однією з ознак, за якою відбувається пошук відповіді на загадку. В інших
загадках можуть зустрітися математичні відношення (“рівність”, “більше”,
“менше”) або відповіддю є термін, пов’язаний з математикою.

Доцільно також пропонувати дітям в хвилини відпочинку рухливі
математичні ігри, наприклад “Математична лічба”, “Знай таблицю
множення”. Можна також проводити логічні вправи, наприклад:

З яких геометричних фігур складені ці ялинки? Чим відрізняється одна
ялинка від іншої? В якій ялинці більше трикутників і на скільки?

З скількох різних прямокутників складено це “вікно”?

Найчастіше з проводяться комбіновані заняття, матеріал яких
безпосередньо не пов’язаний з темами останніх уроків з математики. Більш
часте проведення комбінованих занять пояснюється тим, що на них можна
використовувати різноманітний матеріал як за змістом, так і за формою.
Тому й самі заняття для дітей можуть бути більш цікавими.

Основним змістом підсумкової частини заняття є загадки й математичні або
логічні ігри. Корисно закінчувати заняття в той момент, коли діти готові
з задоволенням повторити гру. Ці бажання слугують “зародком інтересу” до
наступних позакласних занять, оскільки у молодших школярів інтереси до
математики поки ще тісно переплітаються з прагненням до ігрової
діяльності.

Під час проведення позакласних занять ретельно продумується застосування
наочності. З одного боку, наочність повинна бути цікавою, з іншої – вона
повинна сприяти розумінню дітьми сутності рішення того чи іншого
питання, запам’ятовуванню деталей математичного або логічного завдання.

У процесі занять забезпечується диференційований підхід, враховуючи
особливості окремих учнів, оскільки запропоновані їм питання та завдання
можуть бути спрямовані на виховання уваги, пам’яті на числа, формування
обчислювальних навичок, розширення загального світогляду, прищеплення
інтересу до розв’язання задач і т.д.

Математика як наука містить багато цікавого та захопливого, а за змістом
– доступного розумінню школярів. Для розширення математичного світогляду
учнів, для ознайомлення їх з цікавими фактами з області математики, з
рядом цікавих питань та задач велику допомогу може надати математична
газета або математичний куточок у загальношкільній чи класній стінній
газеті.

Математична газета за розумної організації роботи з нею сприяє
підвищенню цікавості до математики, вихованню у школярів математичної
здогадливості й елементів логічного мислення, формуванню навичок
самостійного читання математичного тексту.

У виховному відношенні в газеті висвітлюються окремі показники з
трудової діяльності учнів, їх досягнення в навчанні

Велике місце в математичній газеті займають малюнки, які привертають
увагу дітей до газети, роблять її цікавою й виступають наочним
посібником під час розв’язання різних питань і задач.

Робота з газетою включає організацію змагання між окремими учнями за
найбільшу кількість вирішених завдань, запропонованих математичною
газетою, відгаданих загадок, виконаних завдань, а також за найбільш
цікавий матеріал, поданий у газеті.

Під час відбору матеріалів для газети орієнтуємося не лише на сильних
учнів, але й на середніх та слабких. Облік розв’язаних задач, взятих з
газети, дозволяє відзначити та заохотити не лише тих, які завжди
активні, але й слабких учнів, які проявили певну здогадливість,
пробуджуючи тим самим і в них цікавість до математики.

У навчальному закладі отримали розповсюдження різноманітні предметні
гуртки, в тому числі й математичні. Для школярів властива невгамовна
цікавість, яку слід підтримувати й скеровувати. Організація гуртків – це
засіб, який сприяє задовольнянню дитячої цікавості. Але це тільки одна з
причин, що викликає необхідність організації гуртків. Математичний
гурток в процесі своєї роботи допомагає розширенню світогляду учнів в
різних областях елементарної математики.

Короткі повідомлення членів гуртка або виклад у формі інсценування,
вправи у розв’язанні цікавих задач, ребусів, загадок, задач підвищеної
складності, розв’язання логічних вправ, екскурсії, спостереження за
трудовою діяльністю дорослих у зв’язку з екскурсіями на виробництво,
виготовлення наочних посібників, випуск газет, дидактичні ігри і т.д.

Програма зобов’язує ознайомлювати учнів з біографіями творців
математики. Це й не дивно, бо за сухими формулами стоять люди зі своїми
захопленнями, інтересами, помилками і відкриттями. Вивчення біографії
математиків має великий виховний потенціал. Ознайомлюємося із життям та
творчістю учених під час позакласних заходів. Більш докладніше
знайомство, звичайно ж, сприяє захопленням цими Людьми з великої літери.
Вивчення життя великих людей завжди захоплює: воно звеличує душу й
спонукає до діяльності.

Для учнів 5 – 6 класів проводяться екскурсії на місцевість, які
навчають дітей перш за все провішуванню прямих та вимірюванню відрізків
прямих. З цією метою заздалегідь готується: 1) прапорець для
сигналізації під час провішування; 2) 5 віх висотою 1,5 м; 3) 10-15
кілків заввишки близько 40 см кожний; 4) рулетку або мірну вірьовку з
бірками через кожний метр. До виходу на місцевість в приміщенні вчитель
демонструє процес провішування.

Під час виходу на місцевість вчитель ділить дітей на бригади по 5-6
чоловік. Для кожної бригади беруть комплект обладнання. Бригадам дають
окремі завдання з вимірювання певних відстаней (в 40-50 м), між крайніми
точками яких попередньо повинно бути проведено провішування прямих
ліній.

Під час екскурсії на місцевість також навчаються учні визначати середню
довжину свого кроку, а потім виміряти відстань кроками. Для цього
заздалегідь вимірюється відстань, наприклад у 20 м. Потім кожний з дітей
вільним кроком проходить цю відстань 4 рази, запам’ятовуючи або
записуючи кількість кроків. Ці числа додають і отриману суму ділять на
4. так вони дізнаються, скільки кроків в середньому кожний з них робить
на відстані 20 м. Нарешті, ділячи 20 м на отриману середню кількість
кроків, знаходять довжину свого кроку в дециметрах або сантиметрах.

Організація вікторин – одна з форм позакласної роботи з математики.
Змагання в формі вікторини, яке допомагає виявити найкращого математики,
найбільш кмітливу команду, найкращий клас, проводиться таким чином:
пропонується система питань, задач, прикладів, доступних певній віковій
групі учнів. Діти в добровільному порядку розв’язують задачі, приклади,
відповідають на питання та в усній чи письмовій формі повідомляють
результати. Перевірка якості результатів виконання завдань та
відповідний облік допомагають виявити найкращого математика або клас.

Організація вікторини вимагає не так уже й багато часу. Цим вона
приваблює вчителів. Вікторини проводяться всередині класу, математичного
гуртка, в клубі юних математиків.

Шкільні математичні олімпіади являють собою більш масові змагання,
оскільки вони охоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів
школи.

Олімпіади в школі проводяться раз на рік з метою підвищення інтересу
учнів до математики, розширення їхнього світогляду, виявлення найбільш
здібних учнів, підведення підсумків роботи математичних гуртків або
клубу юних математиків, підвищення загального рівня викладання
математики.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів –
індивідуальну, парну, групову, – яку вони здійснюють упродовж певного
часу. Метод проектів допускає можливість вирішення деякої проблеми; у
ньому передбачається з одного боку, необхідність використання
різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування
знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. Результати виконаних
проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема,
то має бути запропоноване конкретне її розв’язання, а якщо практичне –
конкретний результат, готовий до впровадження.

Будь-яка робота над темою чи просто групова робота ще не є методом
проектів! Метод проектів передбачає певну сукупність
навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу
проблему шляхом самостійних дій учнів з обов’язковою презентацією
отриманих результатів.

З іншого боку, ця технологія включає у себе сукупність дослідницьких,
пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

У рамках проведення тижня точних наук було підготовлено проект
«Математика – справа аж ніяк не тільки розуму, а й фантазії» в якому
було вміщено в електронному варіанті учнівські роботи: презентації,
публікації («Винаходи», «Геометричні фігури у спорті», «Чи можна
виміряти красу», «Перспективи розвитку ЕОМ»).

Також висвітлено проблеми використання інформаційно-комунікаційних
технологій для зацікавлення учнів до навчання. Учитель інформатики
сьогодні – це не тільки учитель з окремого предмета, але й той, хто
впроваджує у школі нові інформаційні технології.

Комп’ютер увійшов у наше життя. Можна сказати, що так званий перший етап
комп’ютеризації навчання плавно переходить у другий, і тому виникає
усвідомлення наявності певних проблем. Насамперед це проблема створення
дидактично ефективних комп’ютерних технологій, раціонального та
органічного використання можливостей комп’ютерів у навчально-виховному
процесі.

Особливістю цього виду діяльності вчителя інформатики є розрив між
науково-обґрунтованою технологією навчання та фрагментарним
використанням інформаційних технологій у практиці школи. Це пояснюється
тим, що в методиці вивчення шкільних предметів не передбачено
впровадження комп’ютерних технологій, їх введення потребує перегляду
структури та змісту навчального предмета. Мета впровадження комп’ютерних
технологій у навчально-виховний процес– не «зробити навчання
комп’ютерним», а «зробити навчання ефективнішим».

Інформатика і сучасна математика – це предмети, у яких більшість
навчального часу відводиться на розв’язування задач. Головна мета
вчителя – навчити своїх учнів такого підходу до задачі за якого задача є
об’єктом ретельного вивчення, а їх розв’язування – об’єктом
конструювання і винайдення.

Роль викладача при використанні мультимедійних технологій значним
образом змінюється. Якщо в процесі традиційного навчання він –
наставник, організатор, діагност навчального процесу й джерело знань, то
в системі мультимедійних технологій його основні функції –
організаторська і координуюча. При комп’ютерному навчанні значно
зростають мотивованість учнів, їхня незалежність, а це приводить до
підвищення самоконтролю в процесі вивчення. Відповідно, зацікавленість
учнів веде їх до створення творчих робіт із застосуванням сучасної
техніки (розробка проектів, веб-сторінок тощо).

Головним результатом, на нашу думку, пропаганда математики, залучення до
поглибленого вивчення цієї науки все більше учнів.

Приємно й те, що в деяких учнів змінилося відношення до предмету
математики. Вони зрозуміли, що розв’язування задачі є видом творчої
діяльності, а пошук розв’язку – процесом винахідливості.

Цей проект спряв вихованню в учнів таких потрібних якостей, як:

Здатність до узагальнення та абстрагування;

Логіку та гнучкість мислення;

Кмітливість і винахідливість;

Математичну пам’ять, просторову уяву тощо.

У школі проводиться конкурс «Математик місяця». В кінці місяця
підводяться підсумки конкурсу, переможці нагороджуються грамотами та
цінними подарунками. Переможцем конкурсу не обов’язково може бути
відмінник, переможцем місяця може бути і слабкий учень, який протягом
нього збагатив свої знання, активно і плідно працював на уроках і в
позаурочний час.

Висновки

Цікавість до математики підтримується цікавістю самих задач, питань,
завдань. Говорячи про цікавість, мається на увазі не розважання дітей
порожніми забавками, а цікавість змісту математичних завдань або форми,
в якій вони подаються. Педагогічно виправдана розважальність має на меті
привернути увагу дітей, підсилити її, активізувати їхню розумову
діяльність.

Позакласна робота характеризується наявністю в ній легкого та розумного
гумору у змісті математичних завдань, у їхньому оформленні, у
несподіваній розв’язці під час виконання цих завдань. Гумор повинне бути
доступним розумінню дітей. Цей легкий, бадьорий настрій зберігається в
пам’яті дітей і створює ще один стимул для занять математикою.

Такі моменти, коли вчитель зміг викликати окриленість і непідробну
цікавість учнів до предмету, є справді для нього щасливими. З них
складається радість педагогічної праці. Завдяки такому загальному
підйому діти починають дивитись на вчителя відкрито й захоплено,
чекаючи, чи не подарує він їм ще хвилини зацікавленості та творчості.

Здивування та гострий інтерес учнів, радість на їхніх обличчях від
виникаючої здогадки можна спостерігати на уроках окремих вчителів у
процесі навчання математики. Поряд з цим широкі можливості створення
атмосфери творчого натхнення, самостійної індивідуальної і колективної
практичної діяльності учнів приховують різноманітні види позакласної
роботи з математики.

Позакласна робота з математики складає нерозривну єдність із загальним
навчально-виховним процесом навчання математики, складного процесу
впливу на свідомість і поведінку школярів, поглиблення та розширення
їхніх знань та навичок, самого змісту математики, всієї діяльності
учителя у поєднанні з різноманітною діяльністю учнів.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020