План – конспект. Статути Збройних Сил України. Статут внутрішньої служби. Військовослужбовці та сосунки між ними

План – конспект. Статути Збройних Сил України. Статут внутрішньої
служби. Військовослужбовці та сосунки між ними

 

Мета уроку:

Сформувати в учнів поняття про Статути Збройних Сил України, відношення
між військовослужбовцями.

Навчальні питання

1.             Поняття про військові статути ЗСУ.

2.             Військові звання , знаки розрізнення форма одягу.

3.             Начальники і підлеглі , старші та молодші, їх права і
обов’язки.

4.             Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин.
Правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців.

5.             Порядок звернення до начальників, віддання і виконання
наказів.

6.             Обов’язки солдата.

Час: 45хв.

Місце: кабінет предмету «Захист Вітчизни».

Метод: розповідь

Матеріальне забезпечення:

комп’ютер,

мультімедіа проектор,

екран.

Методичне забезпечення:

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, підручник «Захист
Вітчизни» (2006 р.)..

 

Порядок проведення:

1. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд
зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю
предмета «Захист Вітчизни», привітання, виконання команд: «Ставай!»,
«Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.

1.3. Стройове тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Ставай!»,
«Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч,
кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

 

2. Основна частина — 30 хв

2.1. Поняття про військові статути ЗСУ.

Статути ЗСУ – звід законів військової служби. Статути ЗСУ поділяються на
загальновійськові статути та інші (бойові).

Загальновійськовими статутами ЗСУ є :

?               Статут внутрішньої служби ЗСУ

?               Дисциплінарний статут ЗСУ

?               Статут гарнізонної та вартової служби ЗСУ

?               Стройовий статут ЗСУ.

Статути відрізняються за своїм призначенням, але всі їх вимоги
спрямовані на виконання однієї мети — встановити у військах твердий
порядок , дати єдині вказівки з навчання і виховання
військовослужбовців, чітко визначити коло обов’язків воїнів і порядок їх
виконання.

Статут внутрішньої служби ЗСУ визначає повсякденне життя і діяльність
військовослужбовців і взаємовідносини між ними, правила внутрішнього
розпорядку у військовій частині і її підрозділах , обов’язки основних
посадових осіб військової частини та її солдатів (матросів).

Дисциплінарний статут ЗСУ викладає суть військової дисципліни , її
вимоги , встановлені в армії, види заохочень і стягнень, дисциплінарні
права командирів (начальників) а також порядок подання в/с заяв ,
пропозицій та скарг.

Статут гарнізонної та вартової служби ЗСУ визначає організацію і порядок
несення гарнізонної та вартової служби, права і обов’язки посадових осіб
цих служб.

Стройовий статут ЗСУ визначає дії підрозділів і частин у пішому строю і
на машинах, у розгорнутих похідних строях і перед бойових порядках, а
також обов’язки військовослужбовців у строю та ін.

 

2.2. Військові звання , знаки розрізнення форма одягу.

Знаки розрізнення на форменому одязі військовослужбовців ЗСУ
відповідають їх персональному званню. Це – погони і петлиці, нагрудні
знаки, знаки на головних уборах, погонах і петлицях, лампаси.

На погонах сержантів і старшин пришиваються нашивки відповідно до
військового звання , а на петлицях прикріплюються відповідні емблеми.

Обов’язковим атрибутом знаків є тризуб – символ незалежної України.

Армійські Флотські

Рядовий склад

Рядовий

Старший солдат  

Матрос

Старший матрос

Сержантський та старшинський склад

Молодший сержант

Сержант

Старший сержант

Старшина  

Старшина 2-ї статті

Старшина 1-ї статті

Головний старшина

Головний корабельний старшина

Молодший офіцерський склад

Молодший лейтенант

Лейтенант

Старший лейтенант

Капітан  

Молодший лейтенант

Лейтенант

Старший лейтенант

Капітан-лейтенант

Старший офіцерський склад

Майор

Підполковник

Полковник  

Капітан 3-го рангу

Капітан 2-го рангу

Капітан 1-го рангу

Вищий офіцерський склад

Генерал-майор

Генерал-лейтенант

Генерал-полковник  

Контр-адмірал

Віце-адмірал

Адмірал

Генерал армії України  

 

2.3. Начальники і підлеглі , старші та молодші, їх права і обов’язки.

По-перше, необхідно учнів ознайомити і роз’яснити статті 11-15 Статуту
внутрішньої служби.

По-друге , за своїм службовим становищем і військовим званням одні
військовослужбовці не можуть бути начальниками або підлеглими.

За військовим званням начальниками є :

—                сержанти і старшини – для солдатів і матросів однієї з
ними військової частини;

—                прапорщики і мічмани – для сержантів і старшин,
солдатів і матросів однієї з ними в/ч;

—                молодші офіцери – для сержантів і старшин, солдат і
матросів;

—                старші офіцери «підполковник » , «майор ”, «капітан
2-го рангу» , «капітан 3-го рангу” для прапорщиків , мічманів, сержантів
, солдатів і матросів.

—                Генерали, адмірали, полковники, капітани 1-го рангу для
молодших офіцерів , прапорщиків , мічманів, сержантів і старшин ,
солдатів і матросів.

Начальники – це посадові особи , яким статути надають певні права і
обов’язки щодо підлеглих.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх
виконання. Підлеглий зобов’язаний беззастережно виконувати накази
начальника і ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці, підлеглі за службою, зокрема і
тимчасово, стають прямими начальниками для цих в/с. Найближчий до
підлеглого прямий командир називається безпосереднім начальником.

Для рядового таким начальником є командир відділення.

За службовим становищем прямим начальником є всі вищестоящі командири,
починаючи з командира взводу.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим
званням не вступають відносно інших в/с начальниками або підлеглими ,
можуть бути старшими чи молодшими.

Старшинство визначає військове звання. Старші за військовим званням
мають право вимагати від молодших за званням додержання військової
дисципліни , громадського порядку і форми одягу , а також правил
поведінки і військового вітання.

Молодші за званням мають беззастережно виконувати всі вимоги старших..

n

? -

b

?

ae

і командиром ( начальником), старший із них за посадою, а за рівних
посад – старший за військовим званням є начальник.

 

2.4. Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила
військової ввічливості і поведінки військовослужбовців.

Стосунки між в/с ґрунтуються на взаємній повазі. Всі в/с під час
зустрічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись правил, визначених
статутами.

З питань служби звертаються один до одного на «ви”.

Начальники і старші , звертаючись із питаннями служби до підлеглих і
молодших , називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за
званням , додаючи в останньому випадку перед званням слово «пан” або
«товариш”.

Наприклад : «Рядовий Шевчук” , «Пане рядовий», «Товариш рядовий”.

Звернення до начальників і старших в/с підлеглих і молодших у службових
справах називають їх за військовим званням , додаючи перед званням слово
«товариш” або «пан” .Наприклад «Пане (товаришу) прапорщик”, «Пане
(товаришу) капітан”.

Коли хочуть звернутися до іншого в/с в присутності командира
(начальника) чи старшого, просять на це дозволу командира (начальника)
чи старшого.

Наприклад :”Товаришу майор. Дозвольте звернутися до лейтенанта
Коваленко”.

Зі службових питань в/с звертається до свого безпосереднього командира,
а в разу необхідності – до вищого начальника.

У вільний від служби час в/с можуть звертатися один до одного на ім’я ,
а до начальників і старших – на ім’я та по-батькові.

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури,
скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою та
поважати чужу гідність.; пам’ятати, що за їхньою поведінкою судять не
лише про них, а і про ЗСУ.

В/с повинні бути ввічливими у ставленні до цивільного населення,
виявляти особливу увагу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися
місцем у громадському транспорті,

Захищати честь і гідність громадян, сприяти дотриманню громадського
порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних випадків ,
стихійного лиха.

У громадських місцях , у міському транспорті та приміських поїздах в/с
мусить запропонувати начальнику ( старшому ) своє місце, якщо немає
вільних місць.

Коли під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з начальником
(старшим) підлеглий (молодший) повинен зійти з дороги, і вітаючи ,
пропустити його.

В разі потреби обігнати начальника (старшого) в/с просить у нього
дозволу на це.

Правила військової ввічливості, поведінки і військового привітання
обов’язкові для прапорщиків, мічманів, офіцерів, генералів, адміралів.

 

2.5. Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів.

Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи і вислуховуючи
наказ в/с мають стати у стройове положення «струнко”, піднести руку до
головного убору (в разі його наявності) і опустити її.

В/с завжди, за всіх умов, звертається до командира згідно вимог статуту,
навіть в таких випадках, коли солдат служить під командою земляка,
товариша по цивільній роботі або навіть родича.

Накази віддаються , як правило, в порядку підлеглості. В разі крайньої
потреби старший начальник може віддати наказ підлеглому , минуючи його
безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього
начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму
безпосередньому начальнику.

Начальники мають право віддавати підлеглим накази , підлеглі повинні
виконувати накази начальника (командира). Вислухавши наказ , в/с
відповідає «так” і виконує його. Про виконання наказу в/с повинен
доповісти начальникові, який віддав наказ.

Наказ має бути сформульований виразно , чітко, щоб не допустити його
подвійного тлумачення і не викликати сумнівів у підлеглого щодо його
змісту.

Начальник , який віддав наказ повинен забезпечити його виконання.

Якщо в/с, який виконує наказ одержав від іншого начальника, старшого за
службовим становищем чи військовим званням , новий наказ , який стає
перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це начальнику,
який віддав другий наказ і за його згоди виконує останній. Начальник ,
який віддав новий наказ , повідомляє про це того начальника, що віддав
перший наказ.

 

2.6. Обов’язки солдата.

Солдат ( матрос) у мирний і військовий час відповідає за точне і вчасне
виконання покладених на нього обов’язків і поставлених перед ним
завдань, а також за справний стан своєї зброї, дорученої йому техніки і
цілісність виданого йому майна.

Він підпорядкований командиру відділення.

Він зобов’язаний:

—                виявляти повагу до командирів (начальників ) і старших;

—                шанувати честь і гідність товаришів по службі,
дотримуватись правил військової ввічливості, поведінки і привітання;

—                зразково виконувати службові обов’язки, сумлінно
вивчати військову справу, засвоювати все , чого навчають командири
(начальники), бути готовим до виконання завдань, пов’язаних із захистом
України;

—                оберігати державні і військові таємниці;

—                точно, сумлінно виконувати накази командирів
(начальників);

—                повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою
фізичну підготовку;

—                досконало володіти зброєю і технікою,тримати її завжди
справною, вичищеною, готовою до бою;

—                постійно бути за формою та охайно вдягненим;

—                дотримуватися правил особистої та громадської гігієни,
охайно носити одяг і взуття, своєчасно і акуратно лагодити його, щоденно
чистити та зберігати зброю у визначених місцях, дорожити державним і
військовим майном;

—                бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних
вчинків і утримувати від них інших;

—                неухильно виконувати правила безпеки під час
використання зброї в роботі з технікою та інших випадках, а також
дотримуватися правил пожежної безпеки;

—                під час перебування поза розташування військової
частини не допускати порушень громадського порядку і негідних вчинків
щодо цивільного населення;

—                знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих
начальників до командира дивізії включно.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *