Реферат
Педагогічна майстерність – запорука успіху робот викладача
План
Вступ
Педагогічна діяльність як творчий процес.
Особистість викладача як фактор ефективної реалізації програми
підготовки висококваліфікованих спеціалістів.
Висновки.
Найважливішим завдання освіти на сучасному етапі є підвищення якості
виховання та навчання молоді, підготовка її до життя. Успішне вирішення
цього завдання значною мірою залежить від викладача, його професійної
кваліфікації.
Специфіка педагогічної роботи полягає в тому, що основним знаряддям
праці педагога є власна особа, професійна зрілість якої дозволяє
знаходити оптимальні рішення в постійно змінній “виробничій” ситуації і
яка врешті-решт визначає результати всієї практичної діяльності
педагога.
Зрозуміло, що педагогічна діяльність – творчий процес, оскільки вона не
зводиться до повторення колись засвоєного алгоритму і оскільки в ньому
постійно виникає щось нове. У багатьох ситуаціях викладачу доводиться
діяти не за “статутом”, а приймати рішення на основі особистих знань і
цінностей. За допомогою розуму і моральної інтуїції. Чим багатша людина
як особистість, тим вона цінніша як член організації, якщо, звичайно,
організація занепокоєння не лише збереженням статус – кво, а й
вдосконаленням діяльності, створення мов для творчості й розвитку.
Зовні майстерність педагога – це вирішення різноманітних педагогічних
завдань, успішна організація навчально-виховного процесу й отримання
відповідних результатів, але її сутність полягає в певних професійних і
особистісних якостей, які породжують цю діяльність і забезпечують її
ефективність. Тому справжній педагог повинен бути в постійному творчому
резерву оптимізації як професійного так і особистісного потенціалу,
оскільки педагогічна майстерність – це своєрідний сплав особистої
культури, знань і світогляду педагога, його всебічної теоретичної
підготовки з досконалим володінням прийомами навчання і виховання,
педагогічного технікою і передавали досвідом.
Основні риси педагогічної майстерності:
бути майстром педагогічної справи – це означає мати вихідну позицію, яка
є особистісно-гуманного;
це яскрава особистість, мудра, чуйна, доброзичлива і принципова людина;
це першодослідник теоретичних рекомендацій, який може переконливо
довести або спростувати.
На думку науковців (Т.Касяновича, С.Гончарна, Н.Никало, В.Ягукова та
ін.) основою пед. майстерності педагогічна культура, основні складові
якої – педагогічна спрямованість, психолого-педагогічна ерудиція, висока
педагогічна майстерність і організованість, уміння продуктивно
поєднувати навчально-виховну; науково-дослідницьку діяльність,
сукупність професійно-важливих якостей, постійне самовдосконалення.
ІІ. Творчість – це завжди творення чогось нового на основі перетворення
пізнаного: нового результату або оригінальних шляхів і методів його
одержання. Новизна і перетворення – дві найістотніші характеристики
творчості.
Педагогічну діяльність здавна кваліфікують як творчу. Як і в будь-якому
виді творчості, в ній своєрідно поєднуються нормативні (що випливають із
встановлених законів, правил) і евристичні (створені під час власного
пошуку) елементи. В роботі викладача чимало типового, повторюваного.
Сталого. Але чимало також змінного, варіативного, індивідуального.
Маючи багато спільного з іншими видами творчості (наукова, художня,
технічна), педагогічна є своєрідною, пов’язаною із характером процесу,
із його результатом – особистістю студента. Педагогічна творчість
жорстоко обмежена в часі. Досить часто викладач не має можливості
передбачити все наперед. У той ж час, він н може чекати, доки прийде
“осляння”, йому необхідно швидко приймати рішення, часто без достатньої
логічної обґрунтованості, покладаючись на інтуїцію. Однак правильність
інтуїтивно прийнятого рішення значною мірою залежить від досвіду
викладача, його знань, умінь, педагогічної майстерності й творчого
підходу до професійної діяльності. У цьому сенсі творчість проявляється
в таких аспектах:
вміння вільно застосовувати відомі дидактичні засоби в нових стандартних
(або нестандартних) ситуаціях;
здатність оптимально вирішити ситуацію іншим шляхом, відмінним від уже
відомих.
Особливістю педагогічної творчості є те, що це завжди співтворчість.
Вона тісно пов’язана, злита з творчістю усього пед.колективу, кожного
студента.
Один із основних партнерів викладача по творчості – студент, надзвичайно
складний, динамічний, неповторний.
ІІІ. Перехід від знань до професійно орієнтованої парадигми в підготовці
висококваліфікованих спеціалістів ставить неординарні вимоги до
особистості викладача. Формування молодшого спеціаліста, професійно
компетентного, умілого керівника, ініціативного, творчого, самостійного,
може здійснити тільки педагог, який бездоганно володіє вказаними
якостями та систематично розвиває їх у собі.
Педагогічні здібності викладача включають такі компоненти:
Дидактичні – вміння передати в дохідливій формі навчальний матеріал,
формуючи у студентів активну самостійну думку;
Академічні – всебічні знання в різних галузях;
Організаторські –здатність організувати репродуктивну діяльність
студента та забезпечити наукову організацію розумової праці;
Авторитарні – здатність до безпосереднього емоційно-вольового впливу на
студентів, вміння користуватись довірою;
Комунікативні – створення морально-психологічних стосунків зі
студентами.
Вміння педагога спілкуватися зі студентами входить в структуру
комунікативних здібностей:
здатність розуміти студента;
здатність бачити в студентів рівноправну особистість;
критичне ставлення до самого себе та спокійне сприйняття критики;
вміння переконувати та говорити правду;
вміння здійснити необхідний педагогічний вплив;
володіння почуттям гумору;
володіння майстерністю слова.
Важливими вольовими якостями для педагога є цілеспрямованість,
вимогливість, вміння себе тримати. Саме тому педагоги не можуть бути
різкими – нестриманими, байдужими, невимогливими, незібраними.
Висновки
Справжній педагогічний процес виникає в той момент, коли створюється
ситуація педагогічної взаємодії, і ситуація педагогічного перетворення
людини. Якщо реальної взаємодії і реального перетворення немає, то немає
і самого педагогічного процесу. Це може бути даремною і важкою роботою,
що не приносить результатів. Специфіка викладацької діяльності полягає в
тому, що педагог поставлений перед необхідністю творчо взаємодіяти зі
студентами і творчо перетворювати їх.
Таким чином, творчість – неодмінна умова педагогічного процесу,
об’єктивна професійна необхідність у діяльності викладача, яка
набувається викладачем в процесі праці, в процесі оволодіння
педагогічною майстерністю.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
