Оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки (реферат)

Реферат на тему:

Оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки

ПЛАН

1. Дидактичні завдання системи обліку і умінь учнів

2. Види обліку і форми перевірки навчальних досягнень учнів

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки за
12-бальною системою оцінювання знань та вмінь

1. Дидактичні завдання системи обліку і умінь учнів

Важливим засобом підвищення якості та ефективності навчання основ
економіки є педагогічно обґрунтована система обліку знань і умінь учнів.
Об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє їхній більш
активній трудовій та пізнавальній діяльності, а також допомагає вчителю
вирішувати цілий ряд завдань навчання і виховання школярів.

По-перше, тільки внаслідок перевірки можна встановити, як учні вивчають
теоретичний матеріал і набувають умінь та навичок у виконанні
різноманітних практичних завдань. Облік допомагає виявити прогалини у
знаннях і уміннях.

По-друге, облік і оцінка знань та умінь мають велике значення і для
самих учнів. Ні один із них не байдужий до того, як про його успіхи у
навчанні відгукуються учитель і учні. У порівнянні з оцінками, які
виставляє учитель, учень оцінює і свої успіхи у навчанні.

І, накінець, перевірка знань і умінь учнів має велике значення і для
самого вчителя. На основі її результатів він оцінює якість роботи,
аналізує недоліки, визначає прогалини у своїй підготовці.

У процесі перевірки знань, умінь і навичок ставляться такі дидактичні
завдання:

1. Встановити якість знань, умінь і навичок. Якість знань, умінь і
навичок характеризується насамперед міцністю і свідомістю. Щоб
пересвідчитися в міцності знань, умінь і навичок, треба перевіряти їх не
тільки тоді, коли їх засвоюють, а, й у процесі наступної діяльності
учнів. Таким чином, йдеться про систематичний і планомірний контроль
протягом усього навчання.

2. Стимулювати учнів до навчальної діяльності. Це дидактичне завдання
означає, що перевірка знань, умінь і навичок повинна сприйматися учнями
як важливий засіб подання допомоги їм з боку вчителя. Очевидно, це стає
можливим у тому випадку, коли вчитель у процесі перевірки не обмежується
констатацією хиб у навчанні, а й допомагає позбутися їх. Крім того,
вчитель дає загальну характеристику набутих учнями знань і умінь. При
цьому у школярів створюється чітке уявлення про зміст наступного
навчання. Внаслідок цього вони бачать перспективу. Це мобілізує їх,
породжує бажання продовжити навчання.

3. Виявити хиби в організації і методиці проведення навчального
процесу. Перевіряючи знання, уміння і навички учнів, учитель одночасно
перевіряє і якість своєї роботи. Якщо в діяльності учнів бувають типові
помилки, то це, як правило, свідчить про хиби в роботі вчителя, і
навпаки, з успішного навчання учнів можна зробити висновок, що
навчальний матеріал учитель викладає зрозуміло.

4. Перевірка знань, умінь і навичок повинна відбуватися за розробленим
заздалегідь планом і органічно вплітатися у навчальну діяльність учнів.
Під час підготовки до уроку вчитель з’ясовує, які знання будуть потрібні
учням для виконання практичного завдання і відповідно до цього планує
перевірку.

2. Види обліку і форми перевірки навчальних досягнень учнів

Для перевірки знань і умінь учнів на уроках основ економіки застосовують
такі види обліку: поточний (біжучий), періодичний (тематичний) і
підсумковий.

Поточний (біжучий) облік проводиться на кожному занятті. Вчитель
перевіряє якість засвоєння матеріалу і вміння застосувати його на
практиці, правильність виконання економічних завдань.

Періодичний (тематичний) облік проводиться після вивчення теми або
розділу. Підсумковий облік проводять в кінці чверті і навчального року.
Підсумкові оцінки виставляються учням на основі оцінок поточного і
періодичного обліку.

Обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень є тематичне і
підсумкове. Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне
оцінювання навчальних досягнень учнів є обов’язковим і основним, його
результати відображаються у класному журналі в окремій колонці.

Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними
закономірностями засвоєння навчального матеріалу, які передбачають
реалізацію його послідовних етапів, що не можна здійснити на одному
уроці. З огляду на це, поточне оцінювання на кожному уроці в
традиційному розумінні (виставлення оцінок у класному журналі) не є
обов’язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя.

Крім того, таке оцінювання не узгоджується з індивідуальним для кожного
учня темпом засвоєння навчального матеріалу, що нерідко спричиняє
психологічний дискомфорт у навчанні значної частини школярів. Перед
щоденною загрозою опитування і виставлення оцінки учень націлюється не
стільки на осмислення, скільки на просте запам’ятовування навчального
матеріалу.

Тому поточне оцінювання у разі його застосування вчителем має
відігравати допоміжну роль, виконуючи, зокрема, заохочувальну,
стимулюючу чи діагностично-коригуючу функції. Його результати не
обов’язково відображаються в балах і фіксуються в журналі.

Принцип тематичності забезпечує одночасно систематичність і
об’єктивність в оцінюванні та обліку навчальних досягнень учнів.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні
результати вивчення теми, що визначаються вчителем на основі вимог
навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її
вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з
тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою
обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться
на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або
орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення
тематичної атестації; умовами оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями завдань, то їх виконання є
обов’язковою умовою допуску до тематичної атестації.

Тематична атестація може проводитися у різних формах. Головною умовою
при їх виборі вчителем є забезпечення об’єктивного оцінювання навчальних
досягнень учнів.

Кожну оцінку вчитель обов’язково повинен аргументовано умотивовувати,
доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою).

Щоб не допустити перевтоми учнів і щоб не завдати шкоди їхньому
здоров’ю, терміни проведення тематичної атестації визначаються вчителем
за погодженням із керівником чи заступником керівника навчального
закладу.

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька
проміжних атестацій. І навпаки, якщо на опанування матеріалу теми
передбачено, наприклад, одну-дві навчальні години, треба об’єднувати їх
для проведення тематичної атестації.

Перед учнями, які не засвоїли матеріал теми чи одержали бали на
початковому рівні, ставиться вимога обов’язкового його доопрацювання; їм
надається необхідна для цього допомога, визначається термін повторної
атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення
атестаційного балу.

Під час занять розрізняють фронтальну та індивідуальну перевірку. Усне
опитування проводять фронтально або в індивідуальній формі Фронтальне
опитування займає 3-5 хв., і за цей час вдається відтворити в пам’яті
всіх учнів знання з основних питань вивченого матеріалу. Не біда, якщо
будуть відповідати лише окремі учні, але продумувати відповіді і
прослуховувати їх будуть на заняттях усі. Після фронтального проводять
поглиблене індивідуальне опитування.

Щоб не знижувати активності учнів, корисно індивідуальне опитування
проводити у такій послідовності:

1. Коротко і чітко сформулювати питання.

2. Викликати учня для відповіді.

3. Запропонувати можливий план побудови відповіді. Такий прийом
допомагає всім учням задуматись над відповіддю, привчає їх до планування
майбутньої діяльності.

4. Вислухати відповідь. Бажано не переривати відповідь учня і не ставити
навідних запитань. Доцільно запропонувати всім учням уважно слухати
відповідь і готуватись до доповнень та зауважень.

5. Запропонувати учням доповнити відповідь, зробити критичні зауваження.
Якщо вони самі не проявлять ініціативи, то вчитель викликає кого-небудь
із учнів.

6. Доповнити і уточнити відповідь. Це учитель робить у тому випадку,
якщо учні не зауважили помилок і упущень у відповіді.

7. Запропонувати учням задати запитання товаришу, що відповідає. Якщо
цей прийом застосовувати систематично, то учні звикають і готують
заздалегідь запитання ( в тому числі і каверзні). Завдання вчителя –
спрямувати стремління учнів на пошук проблемних запитань.

8. Оголошення і мотивація оцінки.

Така схема може показатись складною і, на перший погляд, вимагає багато
часу. Це триває лише на перших 2-3 заняттях. Пізніше, коли вчитель і
учні звикнуть до цієї системи, вона не займе багато часу, а результат
буде позитивний.

На уроках основ економіки дуже важливо зекономити час. Такий час можна
знайти за рахунок ущільненого опитування учнів. З цією метою
використовують тести.

Педагогічний тест – це система завдань специфічної форми і визначеного
змісту, які дають змогу якісно оцінити рівень знань, умінь і навичок.

Тестування учнів, має ряд переваг над традиційними формами контролю.
Так, тести дають змогу визначити не тільки рівень знань кожного з учнів,
а й систему їхньої підготовки. Тестування дозволяє контролювати
навчальний процес на кожному занятті, здійснювати індивідуальний підхід
до кожного учня, а також автоматизовувати навчальний процес за
індивідуальними програмами.

Наведемо, як приклад, тестових завдань з різних тем курсу основ
економіки.

1. У ринковій економіці розподіл доходу:

А – відбувається відповідно до потреб кожної людини;

Б – визначається урядом через систему оподаткування;

В – визначається цінами економічних ресурсів, якими володіють окремі
люди;

Г – є несправедливим, бо існує велика різниця в доходах.

(Відповідь: Б).

2. Крива попиту зміщується ліворуч, якщо:

А – доходи сім’ї зростають;

Б – кількість покупців збільшується;

В – ціна на товар-доповнювач зменшилась;

Г – ціна на товар-субститут зменшилась.

(Відповідь: Г).

3. Використовуючи найкращими чином два свої поля, фермер має таку криву
виробничих можливостей:

 

 

Яке із тверджень є неправильним:

А – альтернативна вартість виробництва 600 т жита дорівнює виробництву
500 т картоплі;

Б – альтернативна вартість виробництва 600 т жита дорівнює виробництву
600 т картоплі;

В – альтернативна вартість виробництва 600 т жита дорівнює виробництву
200 т картоплі;

Г – коли обсяг виробництва картоплі становить 250 т, альтернативна
вартість 1 т жита дорівнює 3 т картоплі.

(Відповідь: Б).

4. Яка подія може статися, якщо уряд збільшить свої витрати в умовах
повної зайнятості:

А – ціни будуть падати;

Б – ціни будуть зростати;

В – виникне масове безробіття;

Г – державна заборгованість буде зростати.

(Відповідь: Б).

5. У зв’язку зі збільшенням митного тарифу на каву, найімовірніше:

А – попит на каву зменшиться;

Б – величина попиту на каву збільшиться;

В – величина попиту на каву зменшиться;

Г – пропозиція кави збільшиться.

(Відповідь: В).

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки за
12-бальною системою оцінювання знань та вмінь

Оцінювання якості економічної підготовки учнів здійснюється у двох
аспектах. Перевірці підлягають теоретичні знання учнів з основ теорії та
вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу
конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення;
розв’язання практичних завдань, пов’язаних з економічною діяльністю
людини, сім’ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу
економічних явищ тощо.

Навчальна діяльність учнів має багаторівневий характер.

На першому рівні – початковому – учень здійснює пізнавальну діяльність
лише під керівництвом учителя; відтворення навчального матеріалу має
фрагментарний вигляд. Результатом вивчення навчального матеріалу є
впізнання учнем економічних явищ, формул, понять і однослівна відповідь
на запитання.

На цьому рівні учень ще не здатний розв’язувати задачі, будувати і
читати графіки економічного змісту, описувати з економічної точки зору
свій вибір або дії.

Визначеному рівню відповідають такі критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів (див. табл. 1.).

Таблиця 1

Бал Теоретичні знання Уміння

1 Учень з допомогою вчителя розпізнає економічні явища побутового рівня,
однослівно відповідає на конкретні запитання «так» чи «ні» Учень бере
участь в активній діяльності на уроках, однак потребує постійної
консультації і контролю з боку вчителя

2 Учень з допомогою вчителя:

* розпізнає одне з кількох запропонованих явищ, символів, понять
побутового рівня, формул, виділивши їх серед інших, однослівно їх
називає

* відтворює деякі факти побутового рівня Учень з допомогою вчителя уміє
використати знання з математики для розв’язання найпростіших побутових
розрахункових завдань

3 Учень з допомогою вчителя:

* однослівно відповідає на запитання, відтворює частину теми в тому
вигляді і в тій послідовності, в якій вона була представлена на
попередньому уроці

* з помилками характеризує окремі поняття і явища Учень уміє:

* при постійному контролі і допомозі вчителя виконати розрахункові на
одну дію задачі побутового рівня

* в тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх властивості

На другому рівні – середньому – учень з допомогою вчителя:

* відтворює інформацію, засвоєну ним у процесі навчання (знання і вміння
є копіями);

* намагається співвіднести показані або описані раніше економічні явища
з їх характеристиками, формулами, графіками тощо, тобто може встановити,
не пояснюючи причин, відповідні зв’язки:

* намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння,
аналіз, висновок);

* намагається виконати економічні вправи на одну дію, загальна методика,
послідовність, формула яких йому знайомі;

* намагається використати отримані знання для пояснення власних рішень
або дій.

Другому рівню відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів, що наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Бал Теоретичні знання Уміння

4 Учень з допомогою вчителя:

* відтворює словами, близькими до тексту підручника означення
економічних термінів, правил, законів

* частково відтворює текст підручника, у процесі відповіді допускає
окремі видозміни навчальної інформації, ілюструючи відповідь прикладами,
що наводив учитель Учень з допомогою вчителя та користуючись інструкцією
уміє:

* розв’язувати задачі на одну дію за відомою формулою і усно їх пояснити

* правильно обрати і використати необхідні математичні формули

5 Учень з допомогою вчителя:

* дає правильне визначення окремих економічних понять, правил, законів

* словесно описує економічні явища, вказує на деякі їх властивості

* відтворює всю тему або її основну частку, ілюструючи відповідь
власними прикладами Учень уміє:

* правильно виконати завдання на одну дію, оформлюючи без висновків

* за інструкцією і з допомогою вчителя намагається розв’язати
обчислювальні або графічні задачі на дві дії з обґрунтуванням
результату, в якому є помилки

6 Учень з допомогою вчителя:

* свідомо відтворює тему, ілюструючи її власними прикладами

* розкриває суть економічних понять, формул, законів, допускаючи у
відповідях незначні неточності

* намагається співвіднести економічні явища з їх характеристиками

* намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння,
аналіз, висновок) Учень уміє:

* правильно розв’язати задачу на дві дії, при потребі звертаючись за
консультацією до вчителя, робить правильні, обґрунтовані висновки

* з допомогою вчителя зробити частковий аналіз і порівняння економічних
явищ побутового рівня, висновки

* прийняти рішення щодо власних економічних інтересів і обґрунтувати
його

На третьому рівні – достатньому – учень здійснює пізнавальну діяльність
самостійно, інколи звертається за консультацією до вчителя. Він:

* розуміє і свідомо відтворює основний навчальний матеріал;

* застосовує у типових ситуаціях прийоми логічного мислення (
порівняння, аналіз, висновок);

* самостійно виконує типові економічні вправи;

* уміє використовувати отримані знання у типових ситуаціях, самостійно
доводить своє твердження, але з деякими неточностями;

* уміє користуватися додатковими, (крім розповіді вчителя і підручника)
джерелами інформації;

* уміє спостерігати за економічною інформацією у засобах масової
інформації і робити деякі висновки.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів на достатньому рівні
наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Бал Теоретичні знання Уміння

7 Учень:

* без помилок відтворює зміст теми, наводячи власні приклади

* правильно розкриває суть економічних понять, формул, законів Учень
уміє:

* самостійно розв’язувати типові економічні, графічні і розрахункові
задачі на одну-дві дії

* розв’язувати якісні економічні завдання: робить аналіз. порівняння,
висновки, у разі потреби звертаючись до вчителя

* користуватися математичними знаннями для розв’язання економічних задач

8 Учень:

* володіє навчальною інформацією, яку вміє зіставляти, узагальнювати і
систематизувати

* аргументовано відповідає на поставлені запитання і намагається
відстояти свою точку зору Учень уміє:

* користуватися економічними законами для розв’язання задач

* будувати і читати графіки економічних процесів

* відбирати необхідну додаткову інформацію для розв’язання типових
завдань

* аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати
деякі економічні процеси, що відбуваються в особистому житті та житті
родини

 

9 Учень:

* вільно володіє навчальним матеріалом, наводить аргументи на
підтвердження своїх думок, використовуючи матеріали засобів масової
інформації

* може з допомогою вчителя відповідати на запитання, що потребують
знання кількох тем Учень уміє:

* самостійно розв’язувати типові завдання, виправляти типові помилки

* з допомогою вчителя може розв’язувати завдання, що потребують знання
кількох тем

* використовувати різні джерела інформації, користуватися статистичним
матеріалом

* знаходити і висвітлювати практичне значення економічних знань для
окремої особи, родини

На четвертому рівні – високому – учень;

* вільно володіє змістом теми, глибоко розуміє економічні закони і
категорії;

забезпечує конкретизацію знань власними прикладами;

* уміє відтворити всю тему або її частину, вказуючи на причини,
взаємозв’язки, наслідки, обґрунтовуючи свою точку зору;

* виконує економічні вправи, загальна методика і послідовність
(алгоритм) яких йому знайомі, проте зміст охоплює кілька тем
(комбіновані завдання);

* виконує нові завдання: складає план виконання нового завдання,
пропонує оригінальні способи розв’язування, обґрунтовує результат,
вносить у свою діяльність елементи творчості;

* учень грамотно і творчо використовує матеріали преси, телебачення,
нормативні документи; виявляє особисту позицію щодо економічних
процесів, які відбуваються в суспільстві.

Четвертому рівню відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів, що наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Бал Теоретичні знання Уміння

10 Учень:

* вільно володіє темою, має ґрунтовні економічні знання

вільно відповідає на запитання, що потребують знання кількох тем

* оцінює окремі нові факти, явища, ідеї, судження його логічні і
достатньо обґрунтовані

* узагальнює і систематизує матеріал в межах навчальної теми

* самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності Учень
уміє:

* працювати із спеціальною літературою (статистичні збірники, наукові
журнали, тощо)

* свою відповідь ілюструвати схемами, графіками, прикладами з життя

* проводити самоперевірку виконаної роботи

* може з не зовсім повним обґрунтуванням пояснити розв’язання завдань
підвищеного (комбінованого) рівня

11 Учень:

* має системні знання з економіки

* має первинні знання в галузі підприємництва, менеджменту, маркетингу
Учень уміє:

* керуватися економічними законами, які впливають на прийняття рішень,
прогнозувати соціальні наслідки прийнятих рішень

* прогнозувати поведінку окремих людей, груп населення в різних типах
економічних систем

* знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв’язання
економічних проблем і виконання завдань

* порівнювати економічні умови в різних країнах, регіонах

* пояснювати виконання завдання підвищеного або комбінованого рівня

12 Учень:

* глибоко розуміє економічні закони і категорії

* подає ідеї згідно з вивченим матеріалом, робить творчо обґрунтовані
висновки

* уміє аналізувати і систематизувати матеріали засобів інформації

* визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її
результати Учень уміє:

* сформулювати економічну проблему і визначити шляхи її розв’язання

* вести дискусію з конкретного питання

* розв’язувати і пояснювати задачі високої складності

* аналізувати економічні і соціальні явища, користуючись відповідними
документами (законами, постановами, указами, тощо)

Оцінка досягнення учнів складається з оцінювання теоретичних (у
письмовій або усній формі) і практичних умінь їх.

В окремих випадках, зокрема, під час тематичного атестування, оцінювання
навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою відповідних
завдань.

Для контролю знань учнів на основі чотирирівневої дванадцятибальної
системи оцінювання можна використати завдання, поміщені у пробному
підручнику для учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
«Моя економіка» (автори Л.М. Кириленко, Л.П. Крупська, І.М. Пархоменко,
І.Є. Тимченко). – Київ. – «А.П.Н.», 2001

Наведемо прикладати завдань для контролю знань і умінь на різних рівнях
навчальних досягнень учнів.

Рівень 1 (початковий). Кількість балів: «1», «2», «3».

Тема: Усе починається з потреб.

Завдання:

1. Чи можна вважати тютюн і алкоголь матеріальними потребами? «так» чи
«ні».

Відповідь: «так»

2. До яких видів потреб (матеріальних, духовних чи соціальних) можна
віднести потреби людини в їжі, одязі, житлі?

Відповідь: матеріальних

3. Що таке потреби? Потреби – це:

а) усе, що нам необхідне;

б) усі речі, що оточують нас у побуті;

в) сформульована необхідність в чомусь;

г) те, що людина бажає придбати над усе.

Відповідь: а)

4. Проведіть серед своїх однокласників опитування за темою: «Якому соку
вони віддають перевагу, якщо кожен з них випиватиме по одній упаковці
обраного соку в день». Скільки упаковок відповідного соку треба виробити
для задоволення потреб твоїх друзів для вживання протягом місяця?

Рівень 2 (середній). Кількість балів «4», «5», «6».

Тема: Як діє закон попиту

Завдання:

1. Вставте пропущені слова у визначення: Попит – це функція, що визначає
залежність кількості…, які покупці готові зробити на ринку, від
рівня… на ці товари або … (решта умов не змінюється).

Відповідь: покупок, цін, послуги.

2. Які твердження є правильними:

а) Крива попиту показує, що при зниженні ціни зростає обсяг попиту.

б) Зростання доходів споживачів викликає розширення попиту на всі
товари.

в) Два товари Х і У називаються комплементами, якщо зростання ціни
товару У призводить (за інших рівних умов) до падіння попиту на товар Х.

г) Чим менше замінників має продукт, тим більш еластичним є попит на
нього.

д) Крива абсолютно нееластичного попиту є вертикальною лінією.

Відповідь:

а) Правильно.

б) Неправильно, адже збільшення доходу призводить до збільшення попиту
на нормальні товари, але зменшує попит на товари для бідних, тому що
тепер їх можна замінити нормальними товарами.

в) Правильно.

г) Неправильно. Оскільки еластичність виражає міру легкості відмови від
товарів, то чим більше субститутів у даного товару, тим еластичнішим є
попит на нього.

д) Правильно.

3. Якщо зменшення ціни на 3% призводить до збільшення обсягу попиту на
7%, то такий попит:

а) еластичний;

б) нееластичний;

в) абсолютно еластичний;

г) абсолютно нееластичний.

Відповідь: а)

4. Чи існує взаємозв’язок між першим законом Госсена і негативним
нахилом кривої попиту?

Відповідь: під час зниження ціни споживач зможе і захоче придбати більшу
кількість товарів.

Рівень 3 (достатній). Кількість балів: «7», «8», «9».

Тема: Раціональна поведінка споживача на ринку.

Завдання.

1. Якщо за кривою байдужості норма заміщення розчинної кави кавою в
зернах дорівнює 1:0,5, то яка кава має бути дорожчою?

Відповідь: За однакової кількості споживання кави Ми розчинної кави
дорівнює 2Ми кави в зернах. Таким чином, ціна кави в зернах може вдвічі
перевищувати ціну розчинної кави.

2. Заповни пропущені клітинки. Сформулюй закон, який пояснює дану
тенденцію.

 

Кількість товару Загальна корисність Гранична корисність

0 0 0

1 4 4

2 7 ?(3)

3 9 ?(2)

4 ?(10) 1

5 10 ?(0)

Відповідь: гранична корисність для споживача другої одиниці товару
дорівнює: загальна корисність двох одиниць товару мінус загальна
корисність однієї одиниці товару (7 – 4 = 3). Загальна корисність трьох
одиниць товару плюс гранична корисність четвертої одиниці товару (9 +1 =
10).

Рівень 4 (високий). Кількість балів «10», «11», «12».

Четвертому рівню відповідають завдання «Для допитливих», що поміщені в
названому вище пробному підручнику для учнів 8-9-х класів «Моя
економіка» (автори Кириленко Л.М. і інші).

Наприклад, у процесі вивчення теми «Як діє закон попиту» допитливим
учням пропонується таке практичне завдання: Ціна на товар А змінилася в
такий спосіб: Р0 = 30; Р1 = 20. При цьому кількість продажу товару В
змінилася так: Q1 = 10; Q2 = 50. В якій залежності перебувають товари А
і В (товари – субститути або товари – комплементи). Наведи приклади
таких товарів.

Відповідь: Визначаємо перехресну еластичність попиту:

Література:

Гушулей Й. М. Вітенко І. М. Загальна методика викладання основ
економіки: Пробний навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2004. –
108с.

Крупська Л. П., Пархоменко І.М., Кириленко Л. М. Моя економіка:
Підручник для учнів 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням економіки та для учнів 10-х класів
загальноосвітніх і гуманітарних пр. – К.: АПН, 2001. – 320с.

Основи економіки: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
загальноосвітнього, природничо-математичного та технологічного напрямів
навчання. – К.: Шкільний світ, 2001. – 47с.

Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки //Географія
та основи економіки в школі. – №2. – 2001.- с.4-6.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *