Особливості вивчення курсу «читання» в 2 класі (реферат)

Особливості вивчення курсу «читання» в 2 класі

Читання — один з видів мовленнєвої та пізнавальної діяльності
учнів, який активно впливає на мовний, естетичний, морально-етичний
розвиток дитини.

У 2008 – 2009 навчальному році учні 2-х класів будуть працювати за
програмою з читання (Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1-4
класи. – К.: Початкова школа, 2006), в основу якої покладено змістові
лінії Державного стандарту з читання: Коло читання. Формування й
розвиток навичок читання. Літературознавча пропедевтика. Усвідомлення
жанрових особливостей творів. Смисловий і структурний аналіз творів.
Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення до змісту
прочитаного (прослуханого) твору. Розвиток творчої діяльності учнів на
основі прочитаного. Робота з дитячою книжкою. Позакласне читання.

У 2 класі робота спрямовується на формування в дітей повноцінної
навички читання, яка включає в себе технічну і смислову сторону.
Смислова сторона читання (розуміння тексту) передбачає розуміння
другокласниками більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так
і в переносному значенні, змісту кожного речення тексту, смислових
зв’язків між ними і частинами тексту, фактичного змісту тексту, основної
його думки (за допомогою вчителя).

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання,
правильність, виразність і темп. Провідними способами читання в 2 класі
є: на початку навчального року — плавний складовий, наприкінці
навчального року – плавне усвідомлене, правильне читання вголос цілими
словами. Допускається плавний складовий спосіб читання слів, важких для
дітей цієї вікової групи.

Таким чином, основну увагу вчитель має зосереджувати на
інтенсивному формуванні у другокласників якостей читання вголос. Разом з
тим, у другому півріччі вчитель розпочинає роботу над формуванням у
другокласників початкових умінь читати мовчки. Ця навичка в 2 класі не
оцінюється!

Правильність читання полягає в тому, що учень не допускає заміни,
пропусків, перестановок, спотворення, повторів звуків, складів, слів у
тексті; правильно вимовляє та наголошує слова.

Виразність читання передбачає проникнення в емоційний настрій всього
твору (з допомогою вчителя), правильний вибір і використання
найпростіших інтонаційних засобів виразності (дотримання пауз,
обумовлених розділовими знаками в тексті, інтонування кінця речення,
регулювання темпу читання, сили голосу (за завданням учителя).

Учні 2 класу під керівництвом учителя вже спроможні усвідомити
найпростіші завдання читання під час аналізу творів, зміст яких
відповідає їхньому життєвому досвіду. Якщо ж у творі описується
ситуація, з якою діти ще не стикалися, це ускладнює усвідомлення ними
мети виразного читання. Оскільки уміння усвідомлювати завдання читання
для учнів 2 класу є складним, процес оволодіння ним буде продовжено в
наступних класах. Цю обставину необхідно враховувати учителю під час
оцінювання виразності читання. Перевіряти виразність читання необхідно
лише після попередньої підготовки учнів.

На темп (швидкість) читання впливає спосіб читання, розуміння змісту
та період навчання учня. У другому класі продовжується робота з
формування прийомів розвитку темпу читання вголос, розширення
оперативного поля читання, розвитку уміння уповільнювати та
пришвидшувати темп читання (за завданням учителя), співвідносити темп
читання зі змістом твору. Темп читання другокласників уголос на кінець
першого семестру має становити 25 – 40 слів за хвилину, на кінець
другого – 40 – 60 слів за хвилину.

Під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання
несуттєво нижчий (на 2 – 4 слова) від нормативного.

З особливою увагою слід поставитися до дітей, які мають
психофізіологічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під
час оцінювання це не є підставою для зниження балу. Контроль читання
таких дітей можна здійснювати під час поточного опитування!

:

i

?

h*

& Остаточне судження про рівень розвитку навички читання вголос у того
чи іншого учня можна виносити лише на основі сукупних даних по кожному з
компонентів читання.

Базовий компонент змісту початкового навчання з читання
визначається на основі таких принципів: тематично-жанровий,
художньо-естетичний, літературознавчий.

Визначальними у виборі творів для читання є тематично-жанровий та
художньо-естетичний принципи.

Коло читання учнів 2 класу охоплює твори, доступні й цікаві для дітей
цієї вікової групи: вірші, оповідання, казки, скоромовки, загадки. Твори
характеризуються різноманітністю тематичного спрямування, у них має
бути показано любов і шану до рідної землі, Батьківщини, мови; традиції
українського народу; природу рідного краю у різні пори року, ставлення
до неї; дитину, її стосунки, взаємини в сім’ї, школі.

Літературознавча пропедевтика має на меті ознайомлення
другокласників (на елементарному рівні, практично) з окремими
літературознавчими поняттями, які вони використовують, аналізуючи твір,
а саме: тема та основна думка твору; сюжет і композиція; герой твору,
його портрет, вчинки, мова тощо; автор твору; мова художнього твору;
жанр (загадка, скоромовка, вірш, оповідання, казка).

Багато уваги на уроках читання в 2 класі потрібно приділяти роботі
над смисловим і структурним аналізом тексту. В ході такої роботи
необхідно вчити дітей орієнтуватись у структурі тексту, виділяти в ньому
зачин, основну частину, кінцівку; визначати послідовність подій у творі;
формувати вміння розуміти запитання вчителя до тексту, точно й змістовно
відповідати на нього, знаходити в тексті речення, які б підтверджували
висловлену думку, а також (під керівництвом учителя) ставити свої
запитання до тексту; розвивати смислову здогадку, уміння прогнозувати
зміст тексту на основі заголовка, ілюстрацій; формувати вміння (за
допомогою вчителя) складати картинний план, простий план до невеликих і
нескладних за будовою епічних творів; розвивати вміння правильно й точно
називати героїв твору; формувати вміння знаходити в тексті ключові
слова, а також слова і речення, які характеризують героя, події, місце
дії тощо; вчити визначати (з допомогою вчителя) тему та основну думку
твору.

Практичне ознайомлення учнів на уроках читання із засобами художньої
виразності (епітетом, порівнянням, метафорою – без уживання термінів),
формування вмінь відтворювати зміст тексту з урахуванням специфіки мови
твору, використання яскравих, образних висловів, ужитих в тексті твору
сприяє розкриттю багатства художнього слова, рідної мови.

Разом з тим, необхідно формувати у другокласників уміння визначати
загальний емоційний настрій твору, передавати свої враження, почуття від
прочитаного за допомогою зв’язних висловлювань, розвивати здатність
відчувати радість, задоволення від повторного слухання чи перечитування
творів художньої літератури.

В.О.Сухомлинський радив використовувати художнє слово, яке є засобом
активного бачення світу, щоб кожна дитина пережила радість творчості
словом і зберегла її на все життя, щоб слово стало будівельним
матеріалом, з якого вона створювала б щось нове, за допомогою якого б
самоутверджувалась, самовиражалася. Тому уроки читання мають сприяти і
розвитку творчої діяльності учнів-другокласників. На основі прочитаного
дітям можна запропонувати: зробити ілюстрації, інсценувати уривок чи
весь твір, придумати кінцівку, скласти загадку, лічилку, казку, віршик
(за допомогою вчителя) тощо. Зміст цієї роботи носить навчальний
характер і не передбачає оцінювання творчих умінь як обов’язкового
результату навчання!

Невід’ємною складовою курсу „Читання” в 2 класі є уроки
позакласного читання, метою яких є формування читацької самостійності
учнів, сприяння розвитку інформаційної культури другокласників. Вони
проводяться один раз на два тижні (17 годин на рік). Час на такі заняття
виділяється вчителем із загальної кількості годин, відведених на уроки
читання.

Визначаючи твори для позакласного читання, учитель має враховувати
умови забезпечення дитячою літературою шкільної, районних та домашніх
бібліотек.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *