Особливості навчання школярів каліграфічного письма (урок)

«Особливості навчання школярів каліграфічного письма»

Доповідь

Почерк людини такою ж мірою унікальний, як і відбитки пальців. Однак ,
на відміну останніх почерк залежить від самої людини. Панує думка що
почерк залежить від характеру, темпераменту, генів і навіть від настрою
людини. Тому часто за охайністю, чіткістю, правильністю почерку судять
про характер людини.

Усі діти в наш час починають вчитися писати приблизно в однаковому віці,
за однаковими методичними програмами. А от результат виявляється зовсім
різним і найчастіше не той, на який розраховували. До того ж досягнення
технічного прогресу негативно впливають на вміння писати красиво і
грамотно. Негативного впливу на грамотність та каліграфію завдала мода
на комп’ютеризацію суспільства.

Що ж таке письмо? Письмо – це спосіб передачі думок, а красиве письмо –
це ще й мистецтво, графіка. У давньогрецькій мові «графо» означало
«пишу, креслю, зображую». Якщо перекласти буквально,каліграфія – це
красиве письмо, або краснопис. Каліграфією називають мистецтво писати
гарно і чітко. Навчання каліграфічного письма в початковій школі
проводиться за такими методами: лінійним, тактовим,
аналітико-синтетичним, або генетичним, копіювальним.

Вироблення в першокласників розбірливого і швидкого письма за короткий
час неможливе, бо ця звичка формується повільно. У дітей 6-річного віку
проблема навчання письма загострюється ще більше. Це пов’язано з морфо
функціональними і психофізіологічними можливостями. У 6-річних дітей ще
недостатньо розвинені дрібні м’язи кисті руки, недосконала регуляція
рухів під час письма, низька витривалість до довгочасних напружень. Для
письма характерні тремтячі лінії, вихід елементів букв за межі рядка,
«дзеркальне» зображення графем, пропуск елементів літер, дописування
зайвих, письмо друкованих букв замість рукописних та ін.. . І вже на
початку навчання виникають труднощі і в дітей і в батьків. Створюється
стійкий супротив перед навчанням каліграфічного письма: по-перше –«не
хочу», по-друге – «не можу». Діти не встигають «виписатися» , працюючи
навіть у найкращих прописах. Постає питання про використання
різноманітних допоміжних методів і способів успішного навчання
каліграфічного письма.

В.О. Сухомлинський писав, що витоки здібностей і обдарованості дітей на
кінчиках їхніх пальців. Від них ідуть тоненькі струмочки, які напувають
джерело творчих думок. Чим більше впевненості та винахідливості в рухах
дитячої руки, тим тонша взаємодія руки із знаряддям праці, тим складніші
рухи, потрібні для цієї взаємодії, тим яскравіша творча стихія дитячого
мислення. Чим майстерніша рука дитини, тим дитина розумніша.

Саме тому важливо у підготовчий період дитини до школи, в добукварний 
та і в після букварний період включати в заняття такі їх різновиди
дитячої діяльності як :

— Ліплення з пластиліну;

— Викладання мозаїки;

— Ігри з конструктором;

— Виготовлення аплікацій, витинанок;

— Розмальовування, штрихування малюнків;

— Розв’язування, зав’язування вузликів на мотузці;

— Робота з дрібними предметами (насіння, бісер, крупа).

А також використання підготовчих вправ, які , з одного боку,
забезпечують підготовку руки дитини до письма, а з іншого готують дитину
до письма, як комунікативної діяльності, оскільки націлюють на слухання
( або читання) й усвідомлення тексту, на його запам’ятовування і
подальше відтворення.

                             Вправа 1. «Повтори, не помились».

Учитель читає вірш напам’ять , супроводжуючи його окремі рядки
відповідними рухами.

                            ПИСАНКА. Д. ЧЕРЕДНИЧЕНКО

 

Розмалюю писанку, розмалюю.

  Рухи 1. Прямі пальці правої руки стиснуті між собою (зібрані в
пучечок) . Правою рукою в повітрі виконуються плавні рухи, які нагодують
малювання петель.

 

Гривастого коника намалюю. Рухи 2. Чотири пальці правої руки міцно
притиснуті один до одного. Виконуються стрибкоподібні рухи рукою вгору
–вниз.

Розмалюю писанку, розмалюю. Повторення рухів 1.

Соловейка – любчика намалюю. Рухи 3. Великі пальці обох рук з’єднані
навхрест. Долонями здіймаються плавні рухи вгору – вниз,що нагадують
змахи крил птаха.

Розмалюю писанку, розмалюю. Повторення рухів 1.

Різьблену сопілоньку намалюю. Рухи 4. Долоні обох рук розкриті. Мізинець
правої руки притиснутий до великого пальця лівої руки. Вільними пальцями
обох рук імітується гра на сопілці.

А сопілка буде грати, Повторення рухів 4.

Соловейко щебетати. Повторення рухів 3.

А гривастий кониченько славно танцювати.

  Повторення рухів 2.

(можна провести змагання)  

 

ВПРАВА 2 . «ХТО ЗАЙВИЙ?»

Учитель читає вірш, пропонує розглянути ілюстрацію до нього,знайти на
малюнку й розфарбувати ту тварину, назва якої не зустрічається в тексті.

ПІВНИК. О. Плавенчук.

Любить наш півник

Усім на світанку

Ґречно бажати

Доброго ранку:

Курочці й гусочці,

Свинці і качечці,

Котику Мурчику

Й навіть собачці.

(Вірш вчать напам’ять )

ВПРАВА 3. «Відгадай загадки»

Учитель пропонує послухати загадки і серед поданих малюнків, виконаних
пунктиром, знайти відгадку.

Загадки .

Летіла птиця по синьому небі,

Розпустила крила і сонце закрила.

                           ***

 Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо.

                           ***

  То холодним, то гарячим

   Вдома кожен мене бачив.

   І співаю я від жару,

   І пускаю з носа пару.

 

Діти обводять малюнок відгадку і заштриховують його. Після цього можна
запропонувати згадати загадку про інші предмети.

                                      ВПРАВА 4. «Доповни малюнок».

   Учитель пропонує прослухати художній твір і співвіднести його з
малюнком.

                                  ОЛІВЕЦЬ- МАЛЮВЕЦЬ.

   Взяла Яся олівець, олівець – малювець.

   Сіла Яся біля столу , розгорнула папірець:

—         Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна

Дах. Димар на нім. З димаря — великий дим.

   Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки.

   Ротик. Носик. Голова. І волосся як трава.

   Ось на небі сонце сяє. Довгі промені ясні… А в сторонці під віконцем
квітнуть квіти запашні.

   У дитинки є спідничка, а на ніжках – черевички.

   Ще їй кошика зроби піде ляля по гриби…

 

   Після повторного прочитання діти доповнюють малюнок так, щоб він
відповідав тексту.

 

   Одним із найважливіших прийомів підготовки руки до письма є
штриховка.

 Правила штриховки дуже прості: штрихувати лише в заданому напрямку, не
виходити за межі малюнка, дотримуватись однакових відстаней між лініями
штриховки. Діти пристають на ці умови швидко легко , як у грі.

n

p

ae

??F

??F

??F

??F

??F

??F

??F

??F

??F

-річні першокласники починають з першого уроку і продовжують протягом
усього навчального року. При перших спробах штрихувати маленький школяр
довго не витримує: рука швидко втомлюється. Але робота сама собою дуже
цікава, тому дитина постійно повертається до неї за власним бажанням .
Штриховка – це не тільки зміцнення руки, а й розвиток мовлення школярів,
збагачення словникового запасу за допомогою цих самих малюнків. Можна
використати вправи імітаційного характеру. Наприклад :

—         «Курочка п’є воду»;

—         «Фарбуємо паркан» (зверху – вниз);

—         «Фарбуємо парту»  (вправо – вліво);

—         «Кіт Леопольд ставить загорожу мишам»;

—         «Дім  равлика» (змотування – розмотування клубочка);

—         «Морська хвиля».

На початковому етапі використовують малювання поєднане з штриховкою.

Їх поводять весь час у підготовчий період на початку уроку.

 

  Із перших уроків учитель повинен привчити дітей правильно сидіти за
партою, правильно класти зошит і тримати ручку під час письма. А саме:

Сидіти на стільці, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на
спинку; голова вертикальному положенні, або трохи нахилена вперед (під
кутом – 15 градусів); лікті вільно лежать на столі; відстань від стола
до грудей дорівнює ширині затиснутого кулачка; ручку тримати великим,
вказівним і середнім пальцями, на відстані 1-1.5 см від кульки. Кінець
ручки спрямований на праве плече. Права рука перпендикулярна до
верхнього краю зошита.

  Важливо перед виконанням графічних вправ проводити пальчикову
гімнастику, яка також пов’язана з мовленнєвим розвитком. Зображення
руками мишок, зайчиків, пташок та ін.. супроводжуються розучуванням і
хоровим  декламуванням невеликих віршиків про них.

 

   Діти уявляють довкілля у вигляді зорових образів. Тому поряд з
традиційними методами навчання письма використовуються художньо — зорові
образи.

   Все на все на світі схоже:

   Човник в морі — на калоші,

   Змій – на ремінець тоненький,

   Місяць – на пиріг кругленький,

   Кіт смугастий – на піжаму,

   Я – на тата, ти – на маму.

   Художні образи елементів букв роблять цікавим для дітей монотонне
тренування в їх написанні та живий образ букви легко запам’ятовується,
при відсутності сформованості сприйняття абстрактної форми букви у 6-
річок.

   Під час ознайомлення з новою писемною літерою, після аналізу її
елементів та порівняння з іншими буквами, учні створюють образ літери
під керівництвом учителя та малюють його на альбомному аркуші.

   Наприклад, зображуючи на дошці ножиці з рядкової букви  н  , учитель
коментує свої дії:

   Від похилих паличок ведемо вгору дві лінії, що перехрещуються. Це
буде лезо. Посередині домалюємо цвяшок. Самі похилі палички букви
перетворюємо в кільця ножиць. Закріплюючи в пам’яті дітей зображення
букви та відповідний образ, учитель пропонує декілька разів обвести саму
літеру на малюнку з дотримуванням послідовності її написання, а потім
виконати пальчикову гімнастику «Ножиці». Художньо – зорові образи букв
формують графічну навичку дітей з опорою на притаманне для їх віку
візуальне мислення.

 

  Оволодіння каліграфією – чи не найважче заняття для першокласника.
Однак навіть одноманітна робота може стати для дитини не просто
привабливою, а захопливою, якщо вона містить цікавий матеріал. Таким
цікавим матеріалом може стати цикл бесід про каліграфію, казки про
букви, казки В. Бутрім, учительки початкових класів школи №103 м. Київ
«Пані Каліграфія», «Поради Пані Каліграфії», її збірочка римованих
рядків на повторення написання окремих букв та їх з’єднань «Яка охайна,
симпатична хвилинка ця каліграфічна», та ін..

  Ось приклад однієї з них.

                           *******

   «Каліграфією називають мистецтво писати гарно і чітко. Ваші бабусі і
дідусі, напевно, розповідали, як вони вчилися в школі. Тоді була
навчальна дисципліна – чистописання, тобто каліграфія. І це чистописання
давалося учням нелегко! Учні носили з собою наповнені чорнилом
чорнильниці та дерев’яні ручки, у які вставляли металеві пера. З таким
письмовим приладдям зошити не дуже старанних учнів рясніли ляпками. А
якої точності вимагало перо! Нахилиш його так – пише товсто , нахилиш
інакше – виходить тоненька лінія.  Сучасним ручкам цей вищий пілотаж
недоступний…»

                          ********

               Фрагмент казки  «У писемній країні веселих ліній»

   «Веселий нулик О пішов гуляти до лісу. Там було чудово. Він все так
пильно розглядав, що не побачив , як на зустріч йому бігла І (маленька
паличка з заокругленням внизу вправо.). Вони зіткнулися і вигукнули
«А!». Так склалася буква А.»

                          ********

  «І жила в хатці біля озера. Хатка була велика, красива. Озеро яскраве,
тепле. А як  було сумно завжди гратися одній! І ось до неї приїхала
сестриця І.

   Вирішили вони жити разом. Так було веселіше. З’явилась буква И., яка
допомогла написати слова: стіл – столи, весна – весни, лялька – ляльки,
пташка – пташки.»

                               *******

  «Буква И пішла до озера ловити рибу.  Опустила ноги у воду. Чи тепла
вона? Та протяжно вимовила УУУ».

  Використання цих завдань зменшує втому та навантаження.

 

   Серед новинок останніх років – прописи з калькою (видавництво
«Ранок», м. Харків) та прописи з використанням частої графічної сітки –
шаблону (Видавничий дім «ШКОЛА», м. Харків). За декілька років видання
прописів автор сітки В. Федієнко отримав велику кількість позитивних
відгуків.

  Сторінки з калькою допомагають учням вправлятись у виконанні
правильних рухів, відпрацьовувати розмір і форму букв, розмах і напрямок
руху кисті.

 

   Важливою складовою вироблення каліграфічного письма є такі підготовчі
вправи:

—         «написання» літери в повітрі з розплющеними очима або з
заплющеними очима;

—         Обведення  «сухим пером» (тильним боком ручки) великого зразка
букви в зошиті;

—         Письмо мокрими пензликами на дошці;

—         Письмо букви під лічбу –тактування з метою вироблення
плавності, ритмічності, сміливості рухів.

 

Першокласники дуже схильні до наслідування. Тому велике значення у
виробленні каліграфічного письма чіткий красивий зразок письма вчителя.
Для вироблення свідомого письма потрібно давати можливість дітям
спостерігати за зразками правильного та неправильного написання
елементів букв. З метою запобігання помилок можна запропонувати гру
«Письмо Незнайки».  Учні повинні вказати на помилки і виправити їх.
Пропонуються індивідуальні завдання на окремих аркушах, наприклад, такі:

 

1.     Обведи ту букву, яка відрізняється.

2.     Постав крапку кольорову у тому місті букви, звідки почнеш її
писати.
                                                                    

3.     Випиши із ряду букв ті , які написані правильно
.                                      

4.     Наведи склади з буквою У .

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *