Осінь у нашому краї (сценарій)

Осінь у нашому краї

Сценарій свята

 

Звучить спокiйна музика.

Ведуча.

Наша рiдна Україна,

Щедра, сонячна земля,

Ген, дорога тополина

Пролягла через поля.

До небес шатром високим

Шелестять ряснi сади,

А у них солодким соком

Наливаються плоди.

Вже промiнчики все рiдше

Обливають нас теплом.

І все швидше, швидше, швидше

Мчать хмаринки над Днiпром.

Жовте листячко осiннє

Вже кружляє у садку,

І село наше чарiвне

Квiтне золотом в танку.

Любi дiти! Сьогоднi ми з вами зiбрались у цьому залi, щоб привiтати одну
цiкаву, чарiвну гостю. Ви вже добре знаєтє плоди й невтомно працi.
Вгадайте, хто вона така?

Що за гостя знов прийшла

У село i в мiсто,

І калину одягла в червоне намисто?

Всi листочки в золоте знов пофарбувала,

Грушi, сливи, виноград

Нам подарувала.

Хто ж це все зробив для нас, дiти?

Дiти. Осiнь…

Ведуча. А чи хочете ви, щоб Осiнь прийшла на наше свято? Давайте-но
розкажемо про неї вiршi та заспiваймо пiсню, може, вона нас почує та
завiтає до нас у зал?

Небеса прозорi, мов глибiнь рiки,

Падають, мов зорi, з явора листки.

А над полем нитка дзвонить, як струна,

Зажурилась квiтка, чує снiг вона.

 

Довго дощ калюжi міряв,

Помарнiв осiннiй день…

Одягнувши плащик сiрий,

Не спiває шпак пiсень.

 

Вiдлiтай, шпачок, у вирiй,

За шпакiвню не журись.

Поживи там на квартирі,

А на весну в сад вернись.

 

Вже прощаються лелеки,

Бо почули зиму.

Листя жовте в край далекий

Теж хотіло з нами.

 

І листок малий, мов пташка,

Дзьобиком, киває,

А злiтати в небо страшно,

Крилець-бо немає.

 

Журавлi летять, курличуть,

Шлють останнє прощавай,

Лiтечко з собою кличуть,

Забирають в теплий край.

 

Ой, як жалко менi лiта

І журавликiв моїх,

Та не буду я тужити,

Бо весною стрiну їх.

Ведуча. Ось, давайте-но послухаємо, яка біда трапилась у наших дiтей.

2

4

d

f

L

N

?

 

I

I

i

i

eUeUEU?U™UEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEUEU™E0 hI

hI

* hI

hI

$ hI

hI

hI

hI

* hI

hI

4

f

N

 

I

i

gdI

gdI

i

gdI

$ hI

hI

0 hI

hI

hI

hI

gdI

gdI

(Пiсня «Караблики з паперу», муз. Н. Михальчук).

Ведуча.

Осiнь! Ну визволи наших дiтей з бiди!

До нас у садочок прийди!

(Звучить спокiйна музика (кришталева). Заходить Осiнь — дорослий).

Осiнь. Добрий день, любi дiти! Ой, скiльки ж вас тут!

Я лiтала над землею,

Працювала я над нею,

Жовту фарбу не жалiла,

Все красила, золотила.

Раптом чую пiснi, спiв,

Море музики, вiршiв,

Мов дзвiнок, дитячий сміх,

Захотiла й я до них.

Щось лiтала я, лiтала,

Без упину працювала,

Мабуть, трiшки заблукала,

Де ж це я, в селi чи в мiстi?

А як же воно називається?

Ведуча. Зараз дiти заспiвають тобi пiсню, i згадаєш.

Пісня «Осінь в Горностаївці»

                                                                        
    Сл. i муз. Н. Подхалюзiної

Осiнь в Горностаївцi наступила,

В наш садочок хмаркою прилетiла,

Поле жовтим соняхом золотiє,

Кавунами й диньками багатiє.

Наша Горностаївка,

Наша Горностаївка,

Люба Горностаївка золотiє.

 

Сонечка гарячого вже немає,

І на морi хвилька набiгає.

Всi дерева золотом осипає:

Гарно так, що серденько завмирає.

Осiнь Горностаївку,

Осiнь Горностаївку,

Осiнь Горностаївку прикрашає.

Осiнь. Оце так! Невже я на Херсонщинi?! Швидко ж час летить. Яка
прекрасна ваша земля. Ви, мабуть, дуже її любите, дiти?

Із душi цiлої, iз всього серденька

Люблю тебе, земля моя, земля рiдненька.

Люблю i вас, ниви мої,

Ниви колосистi, i сади вишневi,

І луги цвiтистi.

 

Люблю рiдну хату,

Вулицю чистеньку

Так, як люблю я батенька

Та рiдну неньку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *