Організаційно-фінансовий механізм становлення інноваційної школи (реферат)

Організаційно-фінансовий механізм становлення інноваційної школи

Для ефективної організації дослідницької роботи в умовах інноваційної
школи необхідні додаткові ставки до вже існуючого для загальноосвітніх
шкіл типовому штатному розкладу

Одна група цих додаткових ставок пов’язана із самим змістом
дослідницької роботи, і її специфіка визначає конкретну кількість тих
або інших штатних одиниць у додатковому штатному розкладі. Незважаючи на
гранично широку проблематику і характер досліджень у різних школах, як
правило, ці штатні одиниці містять у собі (у різних варіантах) позиції
психолога, філософа, методолога, наукового керівника, наукового
консультанта, заступника директора із науково-методичної роботи,
завідувача кафедрою і завідувача методичним об’єднанням.

У школі «Еврика-розвиток» спочатку при розгортанні загальної
дослідницької програми щодо можливості створення культурно-освітньої
ситуації в умовах полі-системної школи, а пізніше — досліджень,
пов’язаних з побудовою індивідуальних освітніх траєкторій у самій
полісистемній школі і їх педагогічного супроводу (проблематика
тьюторства), були введені наступні додаткові штатні одиниці: науковий
керівник школи; заступник директора з науково-методичної роботи;
керівники методичних об’єднань; завідувачі кафедрами; психологи.

Обґрунтування необхідності кожної з додаткових штатних одиниць полягало
в наступному. Науковий керівник школи задає загальну стратегію розвитку
дослідницької роботи, складає єдиний координаційний план, забезпечує
зв’язок окремих дослідницьких шкільних програм з провідними науковими
центрами країни, організовує відповідну перепідготовку педагогічних
кадрів.

Заступник директора з науково-методичної роботи координує плани роботи
методичних груп і кафедр, складає графіки індивідуальних і групових
консультацій, організовує роботу науково-методичної ради.

Науково-методична рада — це колективний орган, що обирається терміном на
рік і складається з керівників методичних об’єднань, завідувачів
кафедрами, завуча з науково-методичної роботи, редакторів наукового
збірника школи і членів адміністрації. Очолює роботу ради науковий
керівник школи.

Науково-методична рада затверджує теми дослідницьких робіт педагогів
(див. попередній пункт), організовує зустріч з колективами методичних
об’єднань і кафедр за підсумками роботи у першому півріччі (мала
конференція), організовує і проводить щорічну науково-практичну
конференцію наприкінці навчального року.

Керівники методичних об’єднань координують усю дослідницьку й методичну
роботу з даного предмета. Організовують на загальних засіданнях
методичних об’єднань (не рідше одного разу на місяць) обговорення
дослідницьких і методичних робіт педагогів школи.

Завідувачі кафедрами координують усі дослідницькі роботи в рамках
визначеної освітньої системи. (У нашому конкретному випадку — це
розвиваюче навчання, вільна педагогіка Л. Н. Толстого, освітня система
Марії Монтессорі, Вальдорфська педагогіка.) На засіданнях кафедри
організуються обговорення індивідуальних дослідницьких робіт учителів,
спрямованих на реалізацію в умовах даної освітньої системи.

Психологи працюють з кожною групою вчителів, що освоюють визначену
освітню систему, і здійснюють як теоретичну підтримку в освоєнні базових
психологічних понять системи, так і практичну роботу з учителями, учнями
і батьками в умовах конкретної освітньої практики.

Незалежно від змісту самої дослідницької роботи для забезпечення
нормального функціонування інноваційної школи необхідні також додаткові
службові ставки: бібліотекаря; технічного лаборанта; лаборанта з
комп’ютерного обслуговування; кур’єра; друкарки; керівника-організатора
видавничої діяльності; редакторів науково-педагогічного журналу.

Найкращим варіантом для директорів інноваційних шкіл є ситуація, при
якій фінансування цих додаткових штатних одиниць здійснюється за рахунок
федерального або місцевого бюджету. Але з огляду на реальну фінансову
ситуацію в освіті і прогнозуючи її в недалекому майбутньому, на це
сподіватися майже не приходиться. Тому директори інноваційних шкіл, де
ведеться реальна дослідницька робота, намагаються самостійно знайти
різні джерела для її підтримки.

Управлінська група нашої школи «Еврика-розвиток», розробляючи механізми
організаційної підтримки діяльності інноваційної школи, створила
структури, що забезпечують рішення виникаючих при проведенні
дослідницьких робіт внутрішкільних організаційних проблем. Пізніше
виявилося, що ці структури мають потенційну можливість також у
фінансовій підтримці інноваційної школи. Представимо ці структури.

Архівно-інформаційний комплекс (АІК)

Основна мета архівно-інформаційного комплексу — створення інформаційної
взаємодії структурних підрозділів інноваційної школи між собою і з
зовнішніми партнерами. Для цього в рамках комплексу стала проводитися
систематична робота зі збору, збереження і надання інформації,
необхідної для ефективної роботи школи.

До складу архівно-інформаційного комплексу ввійшли наступні служби:

служба комп’ютерного забезпечення;

служба забезпечення аудіо- і відеоматеріалами;

шкільна бібліотека;

шкільний архів;

служба збору і збереження інформації;

шкільний музей;

консультаційно-аналітична служба;

редакція інформаційного бюлетеня АІК.

Архівно-інформаційний комплекс здійснює свою діяльність в таких
напрямках:

робота з матеріалами освітніх систем, освоюваних у школі;

робота з предметно-методичними матеріалами;

робота з інформаційно-статистичним матеріалом з усіх проблем
життєдіяльності школи;

інформаційний зв’язок із зовнішнім соціально-освітнім середовищем.

Функціями комплексу є:

збір інформації;

обробка інформації;

збереження інформації;

аналіз інформації;

видача інформації;

надання консультацій.

Архівно-інформаційний комплекс у своїй роботі безпосередньо
підпорядковується науковому керівнику школи. Працівники комплексу можуть
запитувати у керівників структурних підрозділів й адміністрації школи
всю інформацію, необхідну для забезпечення інформаційних потреб школи, а
потім надавати її всім бажаючим.

Інформація, що має конфіденційний характер, може запитуватися і
надаватися працівниками комплексу тільки за згодою всіх сторін, яких
вона стосується.

Адміністрація школи і керівники структурних підрозділів сприяють
архівно-інформаційному комплексові в одержанні будь-якої необхідної
інформації.

Поряд із своєю безпосередньою роботою усередині школи
архівно-інформаційний комплекс почав періодично надавати інформаційні
платні послуги різним юридичним і фізичним особам. Спочатку ці ситуації
виникали стихійно (наприклад, прохання вчителів з інших шкіл переписати
відеокасети із записами уроків або занять у конкретній освітній системі
і т. д.).

Коли ж ці прохання стали повторюватися все частіше, співробітники
архівно-інформаційного комплексу розробили перелік можливих платних
послуг і почали здійснювати госпрозрахункову діяльність, що істотно
допомагає зараз як школі, так і становленню самого комплексу.

Іншою організаційною структурою, що забезпечує діяльність інноваційної
школи, став Центр альтернативної педагогіки.

Центр альтернативної педагогіки (ЦАП)

Метою створення Центра альтернативної педагогіки стала реальна
кооперація діяльності школи «Еврика-розвиток» з обласним Інститутом
підвищення кваліфікації працівників освіти (ІПКПУ) з навчання
працівників освіти Томської області і наданню освітніх послуг в інші
регіони Росії.

Задачами Центру є:

організація стажувань для знайомства учасників з культурними освітніми
системами, освоюваними в педагогічному колективі нашої школи (розвиваюче
навчання, вільна педагогіка Л. Н. Толстого, Вальдорфська педагогіка,
школа Монтессорі);

надання можливості через серію стажувань більш глибокого освоєння
обраних освітніх систем;

організація і відповідне забезпечення нового способу підвищення
кваліфікації педагогів через їхнє знайомство з філолофсько-психологічною
теорією освітніх систем;

занурення в реальну педагогічну практику і семінарські заняття, на яких
обговорюється ведучий спосіб діяльності в кожній з освітніх систем.

Формами діяльності Центру є:

1. Проведення силами педагогів (співробітників Центра альтернативної
педагогіки) різних типів стажувань:

вступні стажування — протягом 5-ти днів учасники знайомляться з різними
освітніми системами, «занурюючись» щодня в одну з них, а потім в
останній день проводять докладний порівняльний аналіз;

навчальні стажування — вибравши для заглибленого вивчення одну з
освітніх систем, педагоги протягом року проходять серію навчальних
семінарів-стажувань, спрямованих на оволодіння філолофсько-психологічною
концепцією даної освітньої системи, її дидактичною структурою й
методиками застосування;

консультуючі стажування -призначені, у першу чергу, для слухачів, які
вже пройшли навчальні стажування, але ще мають певні труднощі у
практичній роботі.

2. Виконання конкретних робіт з укладення договорів з освітніми
установами:

виїзні стажування (вступні, навчальні, консультуючі) у різні регіони
країни;

семінари-запуски шкіл дослідницької орієнтації;

проведення експертизи і консультування інноваційних шкіл.

3. Видання щорічного науково-педагогічного журналу школи
«Еврика-розвиток».

4. Організація на базі школи «Еврика-розвиток» різних лекцій,
семінарських занять, конференцій, організаційно-діяльнісних ігор,
проведених ведучими вченими Росії, ближнього й далекого Зарубіжжя.

Усього, наприклад, за 1995/96 навчальний рік було проведено 21
стажування (з системі розвиваючого навчання, вільної педагогіки Л. Н.
Толстого, Марії Монтессорі, за Вальдорфською педагогікою, з психології
діяльнісного підходу, а також семінари з тьюторства, не-програмній
ручній творчості, семінар «Музика і рух»). У навчанні на стажуваннях
участь брали близько 300 чоловік.

Разом з Томським державним педагогічним університетом (ТДПУ) і школою
культурної політики (ШКП), починаючи з 1996 року, силами Центру
альтернативної педагогіки в Томську щорічно проводяться Всеросійські
тьюторські конференції. У роботі чотирьох таких конференцій у цілому вже
брало участь понад 2000 чоловік.

У цьому навчальному році Центром альтернативної педагогіки було
проведено 14 стажувань (у порівнянні з попереднім роком число їх трохи
скоротилося, проте проблематика кожної з них стала більш загальною, що
дозволило усередині кожного такого стажування-семінару об’єднати
результати досвіду шкільної роботи в різних освітніх системах).

Наводимо приклади назв деяких таких стажувань-семінарів:

семінар «Нові способи навчання першокласників» (за матеріалами освітніх
систем розвиваючого навчання і вільної педагогіки Л. Н. Толстого);

серія семінарів із проблем керування в інноваційній школі (з
використанням матеріалів порівняльного аналізу систем керування в різних
освітніх системах);

семінар «Нові підходи до організації освітнього простору в середній і
старшій школі» (обговорення проектів запуску навчання в 5-х класах за
системами розвиваючого навчання і вільної педагогіки Л. Н. Толстого та
проекту школи третього ступеня; 9-11-і класи).

Постійно займаючись підготовкою і проведенням різних семінарів,
стажувань і конференцій, Центр альтернативної педагогіки в той же час
поступово розширює свою діяльність. Сьогодні у роботі Центра з’явилися
ще два нових напрямки.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *