Нові форми педагогічної ради
Педагогічна рада. Ці слова нерідко викликають уявлення про щось
заформалізоване, непотрібне, де заслуховуються стереотипні, нудні
доповіді про успішність і дисципліну, проголошуються заохочення й
покарання
Ми ж на модераторському семінарі із проблеми “Роль педагогічної ради в
демократизації внутрішньошкільного управління” визначили, що педрада
буде лабораторією педагогічної майстерності, однією з умов розвитку
експериментальної роботи в освітній установі. Тому виділили три основних
напрями в діяльності педради. По-перше, питання, винесені на її розгляд,
повинні бути цікаві всім. По-друге, до підготовки педрад залучати
якомога більшу кількість модераторів, створювати творчі групи, що
вирішували би перспективні задачі. По-третє, педрада повинна бути не
тільки генератором цікавих ідей, а й експертною радою експериментальної
роботи освітньої установи. Ми спробували зробити педраду органом, що
об’єднає модераторів загальною турботою про сьогоднішній і завтрашній
день школи, спонукає до пошуку, творчості, створить у колективі
атмосферу довіри, взаєморозуміння та поваги.
У ході семінару акцент був зроблений на теоретичну основу проблеми
проведення педагогічних рад. Сучасна педагогічна рада є
поліфункціональною. Серед її функцій можуть бути виділені такі групи:
управлінські (адміністративні), що включають такі різновиди –
законодавчі, дорадчі, діагностичні, планово-прогностичні,
експертно-контролюючі, коригувальні;
методичні функції педагогічної ради – інформаційні, узагальнюючі,
аналітичні, розвивальні, навчальні, активізуючі;
виховні функції педагогічної ради складаються з індивідуально-формуючих,
колективно-утворюючих, мотиваційно-цільових, світоглядно-ідеологічних та
організаційно-виховних;
соціально-педагогічні функції педагогічної ради містять у собі
комунікативні, інтегруючі, координуючі, захисні.
За методикою підготовки та проведення педагогічні ради бувають
традиційні, нетрадиційні.
За формою (традиційні) – доповідь з обговоренням; доповідь зі
співдоповіддю; серія повідомлень; на основі роботи проблемних груп;
семінар-практикум.
За формою (нетрадиційні) – методичний день; у формі КТС (колективна
творча справа); диспут-дискусія; творчий звіт; конкурс; аукціон;
фестиваль; ділова гра; «круглий стіл»; педагогічний консиліум;
презентація.
Традиційна педагогічна рада на основі створення проблемних груп
Основний недолік традиційної форми педагогічної ради з доповіддю –
низька активність педагогів. Цього недоліку можна уникнути, якщо вибрати
актуальну проблему та залучити до її обговорення всіх учасників
педагогічної ради, організувавши ряд проблемних творчих груп.
ЕТАП РОЗРОБКИ – здійснюється методичною радою. Основна проблема
поділяється на кілька підтем, що пропонується розробити групам учасників
педагогічної ради, скомплектованим за ознакою їхньої причетності,
компетентності, досвіду в даній області. Публікується загальний план
ради, питання для обговорення, бібліографія.
ЕТАП ПІДГОТОВКИ (творчі проблемні групи). Підготовку до педагогічної
ради одночасно проводять проблемні групи разом з адміністрацією,
предметні кафедри та методичні об’єднання, методичний кабінет.
Розробляються плани роботи педагогічної ради.
Кожна група одержує завдання: вивчити стан проблеми на своїй ділянці. До
роботи групи підключаються (допомагають) члени адміністрації, керівники
методичних об’єднань.
Проблемні групи разом з адміністрацією:
займаються розробкою питань до педагогічної ради;
проводять анкетування педагогів та учнів;
продумують серію допоміжних заходів (теоретичні семінари, предметні
тижні, методичні дні);
відвідують уроки та позакласні заходи;
допомагають педагогам у систематизації матеріалу з обраної проблеми;
вивчають документацію освітньої установи;
розробляють пам’ятки;
готують оголошення про майбутню педагогічну раду;
розробляють проект рішення та рекомендації.
Гласність і стимулювання підготовки педагогів до педагогічної ради
забезпечуються тим, що в учительській за місяць або більше вивішується
плакат-оголошення про майбутню педраду. На ньому – дата, тема, час,
місце, цілі та задачі педради, порядок денний, запитання до педагогів, а
також список літератури з обговорюваної проблеми.
ЕТАП ПРОВЕДЕННЯ. Тривалість педагогічної ради за часом 2-2,5 години.
Голова педагогічної ради нагадує про вимоги до виступаючих:
уміти слухати та не переривати оратора;
думка кожного повинна бути почута, урахована та прийнята;
думки та пропозиції треба сформулювати чітко та коротко;
чужа думка повинна поважатися, але при цьому треба висловлювати і свою;
доводити свою точку зору, спираючись на аналіз шкільної ситуації, факти,
дані й висновки не тільки педагогіки, а й психології, фізіології,
дефектології та інших наук;
вносити конкретні пропозиції, точно їх адресувати. Критикувати
по-діловому, принципово. Не допускати емоційних сплесків, пам’ятати, що
емоції різко знижують результативність обміну думками.
Важливе значення має процедура ухвалення рішення. Проект рішення
готується заздалегідь робочою президією і ставиться на голосування.
Перед голосуванням обов’язково має бути оголошене обговорення проекту
рішення. Після голосування (відкритого) йде облік пропозицій про
виправлення, уточнення прийнятого за основу рішення і, нарешті,
проводиться голосування остаточного варіанта рішення в цілому.
Відмітимо, що відношення до рішення педагогічної ради виявляється уже у
процесі його прийняття.
До недоліків традиційних рад на основі доповіді можна віднести:
авторитарний стиль, перетворення ради в якийсь інструктаж;
поверхневе обговорення поставлених проблем;
слабкий зв’язок теорії із практикою, абстрактність доповідей;
майже повна відсутність самостійної діяльності педагогів;
поява платних виступаючих;
низька результативність.
Нові (нетрадиційні) форми проведення педагогічної ради перетворили її –
без перебільшення, можна сказати, – на мозковий центр, штаб передової
думки, лабораторію майстерності педагогів. Дозволю коротко позначити
деякі нові нетрадиційні форми педагогічної ради, що фрагментарно були
представлені на семінарі модераторів.
ПЕДРАДА-ДИСПУТ
«Навчати чи виховувати?» – запропонували модераторам подумати над такими
проблемами:
В якому ступені реформа торкнулася проблем виховання? Ваша думка про це.
Дитину треба приймати такою, якою вона є. Чи згодні ви з цією думкою?
Яка ваша позиція?
Як ви думаєте: чи поганий традиційний урок? Якщо ні, то які його
переваги?
На цій педраді в модераторів були не тільки традиційні ролі учасників
диспуту, але були і конформісти, критики, союзники. Доповідачеві
довелося активно захищати свою позицію. Педрада-диспут сподобалась:
обговорення проблеми було гострим, активним. Нудьги та байдужості на
цьому форумі не було. Як рекомендації були запропоновані закони диспуту:
диспут – вільний обмін думками;
на диспуті всі активні. У суперечці всі рівні;
кожний виступає та критикує будь-яке положення, з яким він не згодний;
говори, що думаєш, і думай, що говориш;
головне в диспуті – факти, логіка, уміння доводити. Міміка, жести,
вигуки як аргумент не приймаються;
май мужність вислухати правду й не ображатися;
гостре, влучне слово вітається;
перешіптування на місці, недоречні жарти забороняються;
тут немає тих, хто спостерігає! Кожен – активний учасник розмови.
Варіантом педагогічної ради-диспуту є рішення педагогічних ситуацій.
Адміністрація освітньої установи вибирає банк складних педагогічних
ситуацій з даної проблеми, що пропонуються колективу. Форма їхнього
проведення може бути різноманітною: адресною, за допомогою жеребкування,
із поділом на групи (табору, команди). Адміністрація може відігравати
роль журі, що веде консультанта, опонента та ін.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА – ЗАХИСТ ІННОВАЦІЙ
Кожній групі учасників педагогічної ради (кафедрі, відділенню) дається
завдання – попередньо підготуватися (познайомитися з досвідом) і в
лаконічній формі (10-15 хв.) викласти ідеї та особливості педагогічної
інновації, ознайомитися з конкретним досвідом використання педагогічної
технології.
Група вибирає виконавців таких ролей:
автор-новатор – носій передових ідей, спікер групи;
оптимісти – захисники ідеї, її пропагандисти;
песимісти-консерватори та скептики – супротивники ідеї;
реалісти-аналітики, здатні зважити всі «за» і «проти» і зробити
необхідні висновки.
У залежності від кількості людей та обговорених інновацій можна виділити
творчі групи за рольовими напрямками та за іншим (учень – учитель –
батько, учитель – керівник тощо). У результаті педрада приходить до
рішення про доцільність або недоцільність інновації.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА – ДІЛОВА ГРА
Зміст ділової гри засновано на імітації виробничих ситуацій, вирішення
різноманітних задач. Для педагогічної ради-ділової гри необхідні деякі
умови:
Наявність проблеми та мети, що повинен вирішити педагогічний колектив. У
практиці поширені такі узагальнені теми порад-ігор: гуманізація й
демократизація відносин у колективі; модель учнівського самоврядування;
модель випускника; захист ідей передового/авторського досвіду; освоєння
інноваційних технологій; розробка програм розвитку тощо.
Імітація реальної ситуації за ролями (учень, батько, директор школи,
представники органів влади та інші). Організаторами виступають
координатор, інтегратор, контролер, тренер. У грі є учасники з
методологічними позиціями (методолог, критик, методист, проблематизатор,
програміст) і психологічними (лідер, незалежний, неприйнятий, той, який
відкидається).
Реальна наявність інтересів, думок учасників. У великому педагогічному
колективі це забезпечується різними посадовими статусами, суб’єктивною
позицією, різним ступенем відповідальності і т. д. Звичайно ж, при
проведенні такої педради треба дотримуватися правил гри, стимулювати
учасників змаганням, експертною оцінкою особистого й колективного
внеску, оцінкою результату ігрової діяльності.
Весь процес організації педради-гри можна розділити приблизно на шість
етапів:
I етап – розробка гри, складання сценарію;
II етап – організаційний: необхідно роз’яснити учасникам гри цілі та
зміст, ознайомити їх із програмою та правилами, розподілити ролі,
поставити конкретні задачі, призначити та вибрати експертів (журі),
визначити регламент виступів. Ролі можна розподілити за бажанням;
III етап – розігрування ситуацій і пошук рішення всередині кожної групи.
Робота у групі може проходити у вигляді «мозкового штурму», дискусії,
тренінгу під керівництвом ігротехніка, обраного групою;
IV етап – міжгрупова дискусія: виступ груп, захист ідей, проектів,
взаємооцінки, «відкритий мікрофон»;
V етап – підбиття підсумків: аналізуються й узагальнюються результати
(це роблять експерти), приймається загальне колективне рішення. При
оцінці гри експерти (керівники) особливу увагу звертають на
актуальність, реальність, економічність, оптимальність і оригінальність
рішень;
VI етап досить складний: треба перенести досвід мислення діяльності із
гри в реальне життя освітньої установи.
У статті складно докладно розкрити всі вищезгадані нетрадиційні форми.
Учасники модераторського семінару розробили низку тем педагогічних рад з
міні-планами. Наприклад, педагогічна рада/семінар-практикум
«Особистісний підхід на уроці». План: новий погляд на особистість
дитини; відносини вчитель- учень; оцінка діяльності учнів у навчальному
процесі; індивідуальний підхід як діагностика, облік, прогнозування;
формування «Я-концепції» дитини.
Усі учасники модераторської ради були задоволені розкриттям проблеми
«Педагогічна рада», шляхами її рішення й затвердилися в думці, що
педагогічна рада повинна функціонувати не тільки як орган розгляду, а і
як орган рішення життєво важливих для школи питань. Він повинен стати
інструментом колективного управління освітньої установи, допомогти
розвити творче мислення вчителя.
Педагогічна рада означає «радитися», «тримати раду», що приносить
педагогічному колективові радість і задоволення, упевненість і
натхнення.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
