Навчання і географічні дослідження в інституті наук про землю в університеті марії кюрі-склодовської в любліні (реферат)

Реферат на тему:

Навчання і географічні дослідження в інституті наук про землю в
університеті марії кюрі-склодовської в любліні

Університет Марії Кюрі-Склодовської був заснований в 1944 році, а 11
квітня 1945 року на підставі ухвали Сенату Університету Марії
Кюрі-Склодовської утворено відділення і кафедру Загальної географії. В
організаційній структурі містились відділення, які у 50-х роках
формально, а в 60-х неформально утворювали комплекс кафедр геології і
географії, котрий у 70-х роках було перетворено в Інститут Наук про
Землю.

Ініціатором, організатором і багаторічним керівником відділу і кафедри
Загальної географії, а також комплексу кафедр — був професор Адам
Малицький, випускник Університету Яна Казімєжа у Львові, учень професора
Євгена Ромера. З львівської — ромерівської географічної школи
виводиться численна когорта люблінських географів, діяльність котрих
формувала науковий осередок і обумовила його специфіку. Окрім згаданого
вище професора Адама Малицького, до цієї школи також належали: Ян Ернст,
Альфред Ян, Міхал Янішевський, Францішек Угорчак.

Інститут Наук про Землю утворено 1 жовтня 1970 року на базі
функціонуючих у той час кількох спеціалістичних географічних кафедр, і
цей статус він зберігає до сьогодні. Разом із трьома іншими інститутами
(Інститут Біології, Інститут Мікробіології і Біотехнології та кафедра
Біохімії) входить до складу організаційної структури факультету Біології
і Наук про Землю. На факультеті працює 226 осіб, з котрих: 27
професорів, 26 докторів наук, 85 кандидатів наук, 88 магістрів.

Інститут Наук про Землю Університету Марії Кюрі-Склодовської об’єднує 12
організаційних підрозділів: 10 кафедр, дидактичну лабораторію і науково-
дослідний польовий стаціонар.

Кафедра Фізичної Географії і Палеогеографії

Кафедра Економічної Географії

Кафедра Регіональної Географії

Кафедра Геології

Кафедра Геоморфології

Кафедра Грунтознавства

Кафедра Гідрографії

Кафедра Картографії

Кафедра Метеорології і Кліматології

Кафедра Охорони Середовища

Дидактична географічна лабораторія

Розточанська наукова станція в Гуцьові

Поряд з ними функціонує бібліотека Інституту Наук про Землю і
Центральний архів карт. Фонд бібліотеки нараховує біля 100 000 томів, у
тому числі цінну колекцію польських довоєнних журналів і серійних
видань, а також найповніший в регіоні збір періодичних видань (біля
15000 найменувань) з географічної тематики.

В Інституті Наук про Землю працює 120 чоловік, у тому числі 80
викладачів, а серед них 20 професорів і докторів наук, 25 ад’юнктів, 5
вчителів, 30 асистентів і 40 інжинерно- технічних працівників (з них 5-
із ступенем кандидата наук). Публікації працівників Інституту Наук про
Землю в роках 1996—2000 нараховують більше ніж 1000 наукових робіт.
Значна частина — це публікації в польських рецензованих журналах з
добрим реноме. Серед наших досліджень можемо згадати між іншими 6
міжнародних монографій, 30 польських монографій, 26 міжнародних статей і
16 підручників.

Наукові дослідження працівників Інституту Наук про Землю концентруються
довкола слідуючої тематики:

— географічне середовище південно- східної Польщі і його сучасні зміни;
генеза і стратиграфія лесів, натуральні і антропогенні процеси
зумовлюючі стан навколишнього середовища — як базис раціонального
господарювання і охорони природних ресурсів.

— природні, суспільні, історичні і господарські умови розвитку
досліджуваних регіонів; суспільно- господарські проблеми Люблінщини та
околиць.

— проблеми сьогоденної флуктуації клімату, та її вплив на природнє
середовище і водні запаси.

— дидактичні матеріали до навчання географії і охорони навколишнього
середовища на різному рівні навчання, а також проблеми сприйняття і
узагальнення змісту карт.

— середовище Арктики, його сучасна еволюція.

На протязі останніх 15 років в Люблінському географічному середовищі
тривають роботи над докладною геологічною картою Польщі у масштабі 1:50
000. На сьогоднішній день опрацьовано 16 аркушів для Люблінського
регіону, дальші праці тривають. Це є великим і тривалим досягненням,
важливим також з точки зору застосування науки на практиці. Люблінський
центр являється одним із нечисленних у Польщі, де проводяться
дослідження з тематичної картографії. Осередок виділяється також на ниві
дидактики географії.

Працівники Інституту проводять інтенсивні дослідження також за кордоном,
у тому числі дослідження лесів на Україні і Словакії, карстового рельєфу
на Україні, екпедиційні дослідження на Шпіцбергені, а також дослідження
повязані із розвитком сільського господарства і сільських територій на
ділянках прилеглих до польсько-українського кордону.

В започаткованих дослідницьких проектах значну увагу прикладається до
інтердисциплінарності праць. Низка дослідницьких завдань притягує
представників багатьох спеціальностей (також з інших науково-дослідних
центрів, котрі працюють над регіональною тематикою). В рамках
міждисциплінарних досліджень співпрацею з науковцями із Польщі та з-за
кордону.

Інститут Наук про Землю підтримує тісні контакти з 18 науковими центрами
за кордоном. Специфічною формою співпраці являються контакти з
університецькими осередками у Львові, Оломоуці та Кальмарії, котрі стали
доброю традицією. Згідно з підписаними між університетами умовами
відбувається обмін наукових колективів працівників та студенцьких груп.
Надзвичайно інтенсивний науковий обмін відбувається в звязку з
дослідженням польсько- українських прикордонних територій (співпраця з
факультетами географії університетів у Львові та Києві, з інститутом
геології Української Академії Наук у Києві), а також дослідженням
російської частини Арктики і Шпіцбергену (співпраця з інститутом
археології Російської Академії Наук у Москві, інститутом морської
біології Російської Академії Наук в Мурманьську, Норвежським полярним
інститутом в Осло і інститутом археології університету в Тронгейм).

Проявом співпраці у 1995- 2000 роках були слідуючіі міжнародні
дослідницькі проекти, котрі координують працівники Університету Марії
Кюрі-Склодовської.

„Рельєф і сучасні перигляціальні явища на Шпіцбергені і Кольському
півострові (Хібіни), а також радіохімічна забрудненість Баренцевого і
Карського морів”

„Комплексні дослідження природнього середовища Розточчя” „Mapping of
soil Vurnerability to Pollution in Central and Eastern Europe”

„Палеогеографія і стратиграфія плейстоцену східного Підкарпаття між
Перемишлем і Коломиєю в світлі досліджень реперових профілів гляціальних
формацій, а також стоянки палеолітичних культур”.

„Структуральні обумовлення розвитку карстових явищ в верхньокрейдових
породах на території південно- східньої Польщі і в Україні”.

Природні багатства долини Бугу.

Люблінський географічний осередок проявляє велику активність в
організації і співорганізації наукових конференцій на державному та
міжнародному рівні. Серед подій минулого п’ятиліття не можна не згадати
ювілейні cесії присв’ячені професорам Генрикові Марущаку (геоморфолог) і
Тадеушеві Вільгату (гідролог), а також організовані в 1998 році: IV
з’їзд польських геоморфологів, LXIX з’їзд польського геологічного
товариства, XXV загальнопольська картографічна конференція. Широкого
розголосу в Польщі та за кордоном у 1999 році набрали: конгрес
польського товариства грунтознавства і міжнародна наукова конференція.
Традицією нашого наукового центру стали симпозіуми і полярні сесії,
котрі організовує професор доктор наук Казімєж Пенкаля. Звертають на
себе увагу також польсько- українські семінари і конференції.

Окрім наукових досліджень велику увагу звертаємо на освіту студентів. У
1999-2000 навчальному році на спеціалізації „географія” навчалось 699
осіб, з котрих на денному навчанні 430 чоловік і на навчанні заочному
269. Вони можуть вибирати собі магістерські семінари з фізичної
географії, геоморфології, географії грунтів, економічної географії,
регіональної географії, гідрології, картографії, метеорології,
кліматології і охорони середовища. Працівники інституту проводять
тематичні заняття і семінари на міжфакультетному відділі „Охорони
середовища”. В аспірантурі згідно з індивідуальним планом навчання було
10 осіб. Умістно згадати той факт, що інститут активно підключився до
процесу вдосконалення вчителів в епоху реформи освіти. Проводимо курси
підвищення кваліфікації з географії і природознавства згідно з
авторськими програмами в Любліні і філіалах: у Перемишлі і Хелмі.

Навчання географії здійснюється згідно з програмою п’ятирічного курсу
(наявність IV i V навчальних років) і двоступеневого навчання згідно з
вимогами ECTS (європейська система трансферу балів).

Перший ступінь — це курс ліцензіату (денне і заочне навчання), котрий
охоплює перші три роки (6 семестрів). Курс навчання другого ступеня
(денне і заочне навчання) здійснюється напротязі наступрих двох років.
На першому і другому році навчання (4 семестри) увінчуються здобуттям
диплому магістра географії. В Інституті Наук про Землю Університету
Марії Кюрі-Склодовської реалізується також програма двохрічного
магістерського навчання на міжфакультетній кафедрі ,,охорона
навколишнього середовища”.

Головною метою навчання географії в університеті Марії Кюрі-Склодовської
є освіта на магістерському рівні. Курс навчання п’ятирічний двущеблевий
поділений на семестри. Перший ступінь становить курс ліцензіацький, який
охоплює перші три роки навчання (6 семестрів); курс другого ступеня
реалізується напротязі наступних двох років (4 семестри). Роки навчання
першого ступеня охоплюються єдиною, загальною програмою, дають загальні
знання з географії і спокрівнених наук і закікчуються здобуттям диплому
ліцензіата. Навчання на магістерському курсі дає випускникові можливість
здобуття грунтовних знань в вибраній спеціальності і поглиблення
знайомості основних правил наукової праці. Закінчується здобуттям
диплому магістра географії.

Освіта, знання і навики здобуті під час навчання дають випускнику
географії можливість праці в органах державної і муніципальної
адміністрації, в організаціях та підприємствах, діяльність котрих
пов’язана з використанням природних ресурсів, охороною та формуванням
географічного середовища. Під час навчання на географії кожен має
можливість приготування до професії вчителя географії, охорони
середовища та вчителя природознавства для всіх типів шкіл. Для
реалізації цієї мети існує блок педагогічних занять, успішне закінчення
якого підтверджує професійне приготування вчителя.

В цьому році плануємо відкриття денної аспірантури на географічному
факультеті. За даними на минулий рік в аспірантурі навчалось 10 осіб.
Аспірантура готова приняти також закордонних аспірантів, у тому числі
аспірантів новоутвореного польсько- українського університету.

Обмін студентами відбувається згідно з угодами між Університетом Марії
Кюрі-Склодовської і університетами з-за кордону. Головною метою цих
виїздів є обмін науково- дидактичним досвідченням між студентами і
молодими науковцями, а також заохочування здібних і перспективних
студентів. За останні роки, незважаючи на фінансові труднощі, виразно
оживилася згадана щойно форма співпраці між університецькими осередками
в Олумоуцю (Чехія), Кальмар (Швеція), Львів (Україна).

В 1999-2000 навчальному році на денному та заочному навчанні
Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні навчалось 31611 осіб.
Навчання студентів та наукові долідження відбуваються на 10
факультетах:

-Факультет Біології і Наук про Землю

-Факультет Математики і Фізики

-Факультет Хімії

-Факультет Права і Адміністрації

-Факультет Гуманітарних наук

-Факультет Економічний

-Факультет Педагогіки і Психології

-Факультет Філософії і Соціології

-Факультет Політології

-Факультет Мистецвознавства

Паралельно з ними в університеті функціонують такі підрозділи, як:
заклад практичного навчання іноземних мов, заклад фізичного виховання і
спорту, центр польської культури і мови для польської діаспори та
іноземців, ботанічний сад, центральна бібліотека, видавництво
Університету Марії Кюрі-Склодовської, філіал польського комітету
Alliance Francaise, та British Council.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *