Реферат на тему:
Міжпредметні зв’язки як чинник оптимізації процесу навчання
Сьогодні у зв’язку із збільшенням об’єму інформації, який підлягає
засвоєнню в період вузівського навчання, а також з необхідністю
підготовки студентів до самоосвіти, важливе значення набуває вивчення
ролі міжпредметних зв’язків.
Проблему міжпредметної інтеграції, можна віднести до числа традиційних,
що стали вже класичними проблемами педагогіки.
Міжпредметні зв’язки в навчанні відображають комплексний підхід до
виховання і навчання, дозволяють вичленувати як головні елементи змісту
освіти. Вони формують конкретні знання студентів, розкривають
гносеологічні проблеми, без яких неможливе системне засвоєння основ
наук. Міжпредметні зв’язки включають студентів в оперування
пізнавальними методами, що мають загальнонауковий характер
(абстрагування, моделювання, узагальнення, аналогія та інші).
Організація навчально-виховного процесу на основі міжпредметних зв’язків
може торкатися окремих занять (частіше узагальнюючих), теми, що підлягає
вирішенню міжпредметної проблеми, декількох тем різних дисциплін, цілого
циклу навчальних дисциплін або встановлювати взаємозв’язок між циклами.
Для підвищення якості освіти та оптимізації процесу навчання через
здійснення змістовної і діяльнісної інтеграції навчальних дисциплін
необхідне рішення наступних задач:
1) узгодження з викладачами різних дисциплін можливих тем або питань для
їх сумісного вивчення;
2) визначення переліку міжпредметних зв’язків між навчальними
дисциплінами;
3) внесення змін в тематичне і поурочне планування;
4) вивчення інтересів студентів до предмету, підвищення їх активності в
пізнавальній діяльності;
5) поповнення педагогічного досвіду різними технологіями, методиками,
формами і методами організації пізнавальної діяльності на заняттях.
Використовування інтеграційних тем і міжпредметних зв’язків
відображається в тематичному плануванні і вбудовується в проект заняття.
Важливо розуміти, що інтеграційні теми і міжпредметні зв’язки можна
використовувати на різних етапах сучасного заняття: актуалізації знань,
вивчення нового матеріалу, перевірки і закріплення вивченого матеріалу,
домашнього завдання і навіть при контролі знань.
При розробці і організації навчальних занять необхідно дотримуватись
принципів:
^
`
`
?????????G? в будь-якій повчальній або управляючій дії, де тільки
можливо, надати студенту право вибору. З однією тільки важливою умовою –
право вибору завжди врівноважується усвідомленою відповідальністю за
свій вибір;
відвертості: не тільки давати знання – але ще і показувати їх межі.
Ставити перед студентами проблеми, рішення, яких лежать за межах курсу,
що вивчається. Використовувати в навчанні проблемні питання і задачі, що
не мають однозначної відповіді;
діяльності: освоєння студентами знань, умінь, навиків переважно в
діяльнісній формі. «Напханий знаннями, але не уміючий їх використовувати
студент нагадує фаршировану рибу, яка не може плавати», – говорив
академік А.Л. Мінц. А Бернард Шоу затверджував: «Єдиний шлях, що веде до
знання, – це діяльність»;
зворотного зв’язку: забезпечити моніторинг процесу навчання за допомогою
розвинутої системи прийомів зворотного зв’язку;
ідеальності: максимально використовувати можливості, знання, інтереси
студентів з метою підвищення результативності навчання і зменшення
викладачем витрат часу в процесі освіти.
Шляхи здійснення даних напрямів можуть бути найрізноманітнішими. А
вибрані форми і методи організації навчального процесу сприяють
різносторонньому використанню міжпредметних зв’язків. Останні спонукають
до пошуку нових методик, що вимагають взаємодії викладачів різних
предметів. Викладач не повинен діяти поодинці, а працювати в
співдружності з своїми колегами.
Таким чином, використання міжпедметних зв’язків на заняттях дозволяє:
підвищити мотивацію студентів до вивчення предмету;
краще засвоїти матеріал, підвищити якість знань;
активізувати пізнавальну діяльність студентів на заняттях;
полегшити розуміння студентами явищ і процесів, що вивчаються;
аналізувати, зіставляти факти з різних областей знань;
здійснювати цілісне наукове сприйняття навколишнього світу;
якнайповніше реалізувати професіонально-освітні можливості кожного
студента.
Література:
1. Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе.
М., 1981.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
