Методика викладання біології як галузь педагогічної науки (реферат)

Реферат з педагогіки

Тема: Методика викладання біології як галузь педагогічної науки

План

1.      Предмет та завдання методики викладання біології.

2.      Методологічні засади методики викладання біології.

3.      Зв’язок методики біології з іншими науками.

4.      Сучасні проблеми методики викладання біології

5.      Основні етапи і напрями становлення та розвитку методики
викладання біології

6.      Методика викладання біології у системі професійної підготовки
спеціаліста освіти з біології:

а) кваліфікаційна характеристика вчителя біології.

б) побудова і завдання вузівського курсу «Шкільний курс біології та
методика його викладання».

1.      Предмет та завдання методики викладання біології

Методика викладання біології входить до системи педагогічних наук.
Давайте пригадаємо з курсу педагогіки, що складає систему педагогічних
наук?

Окрему групу педагогічних наук складають предметні, або фахові методики,
які вивчають специфіку вивчення окремих навчальних предметів (фізики,
хімії, математики, географії, біології тощо) [Лозова]. Предметом
дослідження предметних методик є закономірності викладання і вивчення
конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів [Фіцула,
22].

Методика викладання біології — це галузь педагогічної науки, що
сформувалась на основі педагогіки та біології і виділилась у окрему
науку, яка розглядає раціональні способи і засоби керування процесом
навчання і виховання, в результаті яких учні оволодівають свідомими і
міцними знаннями, необхідними для освіченої людини взагалі, а також
вмінням застосовувати ці знання на практиці, у праці [Верзілін].

Таким чином, методика викладання біології — це наука про систему
навчання і виховання, зумовлену особливостями шкільного предмета
біології.

Оскільки методика — педагогічна наука, вона будується відповідно до мети
і завдань загальної шкільної освіти і виховання учнів у нашій країні і
визначається основними закономірностями навчально-виховного процесу, але
з урахуванням своєрідності вивчення біологічного матеріалу.

Методика як наука про систему процесу навчання і виховання засобами
предмета біології розглядає зміст навчального предмету (його мету),
форми та методи навчання і виховання, засоби та матеріальну базу. Тобто
вона дає відповідь на запитання: навіщо, чому і як вчити і виховувати
учнів? Отже, основна мета методики викладання біології — пошук
раціональних шляхів передачі учням одержаних біологією відомостей про
живу природу: доступним способом і у доступній формі.

Біологія як навчальний предмет відзначається своєрідністю форм і методів
викладання, які випливають із специфіки об’єктів навчання (живі
організми, явища живої природи та її розвиток). Тому система
організаційних форм включає, крім уроків, екскурсії, навчально-практичні
заняття, позаурочні та позакласні роботи в живому куточку, на шкільній
навчально-дослідній земельній ділянці, домашні дослідницькі роботи тощо.
Основні методи навчання біології: спостереження, досліди, експеримент,
практичні роботи, демонстрування. Засоби навчання: натуральні об’єкти,
наочні посібники, куточок живої природи, навчально-дослідна земельна
ділянка тощо. Це і визначає своєрідність методики викладання біології як
науки.

Об’єктом вивчення методики викладання біології є закономірності системи
процесу навчання і виховання засобами шкільного предмета біології у
закладах освіти всіх типів.

Предметом є навчальна діяльність учнів і учителя та їхня взаємодія з
метою засвоєння біологічних знань.

Методи дослідження — педагогічний експеримент, моделювання, вивчення і
узагальнення передового педагогічного досвіду тощо.

Методика викладання біології поділяється на загальну методику викладання
біології і спеціальні методики окремих розділів шкільного курсу
біології.

Загальна методика викладання біології вивчає загальні закономірності
вивчення живої природи. Вона розкриває необхідність врахування
взаємозв’язків між розділами шкільного курсу біології, обґрунтовує
єдність змісту, методів і форм навчання, визначає шляхи реалізації
сучасних принципів навчання тощо.

Завданням спеціальних методик є вивчення специфічних аспектів методики
викладання певних розділів, пов’язаних з особливостями змісту предмету і
віку учнів (методики проведення уроків, лабораторних і практичних робіт,
екскурсій, позаурочних і позакласних занять тощо).

2. Методологічні засади методики викладання біології.

Методика вивчення біології своєю основою має загальну методологію, яка
вивчає закономірності наукового пізнання об’єктивної реальності. Ці
закономірності і принципи методології є загальними і спільними для всіх
наук. Універсальними є і методи дослідження (аналіз, синтез, індукція,
дедукція, порівняння, зіставлення, систематизація, узагальнення,
моделювання тощо).

На думку Б. Д. Комісарова, неодмінною умовою реалізації мети біологічної
освіти є засвоєння знань у єдності з науковою методологією, методами і
прийомами їх одержання. Сучасна школа своєю метою накреслила завдання
вчити учнів самостійно здобувати знання. Виходячи з цього, необхідно
навчальний процес будувати з відображенням у ньому процесу наукового
дослідження.

Наукове дослідження починається з постановки проблеми. Вона виникає там,
де зібраного в науці матеріалу недостатньо для пояснення нових фактів,
для визначення шляхів і методів пізнання. Поставивши проблему, вчений
формулює завдання дослідження, розробляє план пошуку. Для реалізації
програми необхідна попередня відповідь на це питання (припущення або
гіпотеза). Для перевірки плануються різні методи (спостереження,
експеримент), створюються теоретичні і фактичні моделі тощо.
Експериментально підтверджена гіпотеза стає теорією — цілісною системою,
“концентратом” наукового знання, яка розкриває суть процесів і явищ, дає
можливість описувати, пояснювати, прогнозувати і застосовувати на
практиці результати пізнання.

Принцип також характеризує процес пізнання і є спрямовуючою(провідною)
ідеєю, вихідною засадою певної системи знань, яку слід побудувати.
Найбільш загальні філософські принципи: матеріальної єдності світу
(цілісності природи), всезагального зв’язку (взаємозв’язку і
взаємозумовленості), розвитку (еволюції).

Знання принципів біологічного пізнання допоможуть учителеві правильно
визначити структуру змісту навчання.

Основні принципи біологічного пізнання: детермінізм (причинність),
системність, історизм (еволюціонізм), редукціонізм (аналіз),
інтегратизм.

Детермінізм визнає всезагальний закономірний зв’язок між явищами і
процесами, який реалізується в різних формах, в основному у відносинах
причинності.

Системність — принцип дослідження, орієнтований на з’ясування
стабільності, стійкості, відповідності явищ і їх взаємодії. Застосування
системного підходу дало можливість виділити рівні вивчення і організації
біологічних об’єктів, провести їх класифікацію, приступити до
моделювання наслідків втручання людини у їх функціонування.

Історизм — ґрунтується на усвідомленні часу як неперервного і
незворотного процесу і передбачає вивчення явищ в історичному розвитку
(від виникнення до всіх наступних етапів у розвитку і перетворення його)
та пояснення кожної наступної ланки його з погляду розвитку попередньої.

Редукціонізм — зведення складної цілісної системи (наприклад, організму)
через аналіз його частин до суми простих, елементарних одиниць (клітин)
з метою вивчення кожної з них і акцентування уваги на одній певній
ознаці.

Інтегратизм — науково пізнавальний напрям, в центрі уваги якого вивчення
системного характеру біологічної організації, ієрархічної структури її,
цілісності живої системи як взаємозв’язку частин, а не їх суми.

Врахування даних принципів біологічного пізнання сприятиме формуванню в
учнів системного мислення, цілісної наукової картини світу.

3. Зв’язок методики викладання біології з іншими науками

Методика викладання біології тісно пов’язана з біологією. Вивчення живої
природи в школі проводиться методами біологічної науки: спостереження,
експеримент, практичні роботи. Головною вимогою до вчителя біології є
ерудиція в галузі біологічних наук на рівні сучасних досягнень. Проте
шкільний предмет біології і біологічна наука відрізняються щодо мети,
обсягу, структури, методів і форм викладення. Зміст шкільного предмету
повинен бути науковим, а структура знань і форми викладу — педагогічна.

Навчальний предмет об’єднує знання відповідних наук у системі, яку
визначають методичні закономірності навчання виховання відповідно до
загальноосвітньої мети школи і вікових особливостей учнів.

Методика викладання біології опирається на загальну і педагогічну
психологію, оскільки особливості засвоєння навчального матеріалу
визначаються не лише специфікою змісту, але й віковими та
індивідуально-психологічними особливостями дітей. Зміст навчального
матеріалу і форми викладання ускладнюються з класу в клас в міру
розвитку особистості дитини.

Методика викладання біології тісно пов’язана з педагогікою, зокрема з
дидактикою та теорією і методикою виховання.

4. Сучасні проблеми методики викладання біології

Методика, як й інші науки постійно розвивається, що зумовлено
реформуванням суспільства і школи, зміни її загальної мети навчання і
виховання, навчальних планів (кількості годин і предметів), навчальних
програм (змісту предметів) тощо.

Методика викладання біології розвивається на основі основних
закономірностей, які і відображають ті напрямки методики, над якими
працюють учені. Це:

1. Синтез основ біологічної науки у структурі і змісті навчального
предмету шкільної біології (розробка стандартів, концепцій біологічної
освіти, нових програм, навчальних планів тощо).

2. Здобування учнями усвідомлених і міцних знань поступовим розвитком
понять і умінь (впровадження нових технологій навчання).

3. Провідна роль змісту навчального матеріалу і відповідність йому форм
і методів викладання (підготовка відповідного навчально-методичного
забезпечення).

4. Взаємозв’язок усіх сторін виховання у процесі навчання біології.

5. Цілісність і система процесу викладання.

Оновлення змісту освіти є визначальною складовою реформування освіти в
Україні і передбачає приведення його у відповідність з сучасними
потребами особи і суспільства. Реформа школи зумовлена тим, що нам
потрібні люди, які б володіли величезними потенціалами: зокрема
біотехнології, біоніки, кібернетики, інформатики, техніки. З метою
становлення економіки і підвищення добробуту людей слід подбати особливо
про збереження екологічного стану середовища і екологію самої людини. З
цією метою слід реалізувати в освіті цілісний системний підхід до
вивчення природи і гуманістичний підхід до людини і природи як об’єкту
пізнання.

Шляхи реформування змісту загальноосвітньої підготовки згідно державної
національної програми “Освіта” (Україна ХХІ ст.):

?      поєднання основ класичних фундаментальних дисциплін і сучасного
розуміння закономірностей будови світу;

?      обов’язкове вивчення природничо-математичних дисциплін в усіх
типах загальноосвітніх навчально-виховних закладів на всіх ступенях
освіти;

?      посилення гуманістичного спрямування змісту
природничо-математичної підготовки.

Основні шляхи реформування освіти зачіпають як певні державні інститути,
які повинні забезпечити належні умови для вчителів, так і особистість
самого вчителя-творця.

Умовами успішного реформування освіти є:

?      створення у суспільстві атмосфери загальнодержавного сприяння;

?      подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей;

?      забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних
концепцій, запровадження у навчально-виховний процес сучасних передових
технологій та науково-методичних досягнень;

?      відхід від авторитарної педагогіки;

?      підготовка нової генерації передових кадрів, і їх професійного та
загально-культурного рівня;

?      формування нових екологічних основ системи освіти;

?      реорганізація існуючих і створення нових навчально-виховних
закладів нового покоління;

?      радикальна перебудова управління сферою освіти шляхом
демократизації, децентралізації, створення регіональних систем
управління;

?      органічна інтеграція освіти і науки, активне використання
наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних
установ, новітніх теоретичних розробок та здобутків педагогів-новаторів,
громадських творчих об’єднань у навчально-виховному процесі;

?      створення нової правової та нормативної бази освіти.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *