Метод проектів, як засіб реалізації дослідницьких практичних та творчих завданнь освіти (курсова робота)

Курсова робота на тему:

Метод проектів, як засіб реалізації дослідницьких практичних та творчих
завданнь освіти

Зміст.

Гуманізація освіти і вивчення трудового навчання в 12-річній школі.

Проектно – технологічна дяльність учнів.

Основні етапи проектно – технологічної діяльності.

Вимоги до змісту матеріалу, відбору об’єктів проектування і оформлення
звіту.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Додатки.

Література.

Гуманізація освіти і вивчення трудового навчання в 12-річній школі.

Останім часом у всьому світі спостерігається загальна спрямованість на
гуманізацію освіти, що знаходить своє відображення в орієнтації процесу
на розвиток особистості учня.

Постіндустріальна суспільство зацікавлене в тому, щоб громадяни були
здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися
до умов життя, що стрімко змінюються.

В цих умовах перед шкільною освітою ставляться такі завдання:

1. Формування готовності учнів до розв’язання різних проблем. Очевидно,
що залежно від ситуацій, рішення конкретної проблеми буде спиратися на
цілий спектр знань, навичок, умінь у різних предметних галузях. Для
сформування такої якості необхідно: зробити викладання більш проблемно –
орієнтованим; ширше використовувати рефлексивний підхід у навчанні;
стимулювати в них, кого навчають, не тільки уміння відповідати а
поставлені питання, але й формулювати свої власні питання; підсили
ступінь автономії учнів; переглянути традиційну роль вчителя і учнів на
уроці.

2. Розвиток прагнення учитися все життя, обновлюючи отримані знання,
уміння і навички стосовно умов, що змінюються.

Метою трудового навчання в цих умовах є формування технічно,
технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної
трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного
інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь, навичок
ведення домашнього господарства, забезпечення умов для професійного
самовизначення учнів, вироблення в них навичок творчої діяльності,
виховання культури праці.

Перед трудовим навчанням 12-річної школи ставиться завдання сприяти
формування в учнів компетентності, а саме: технічного і технологічного
кругозору; культури праці та побуту; самостійного та критичного
мислення; розвиток особистісних якостей, потрібних для людини як
суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства;
виховання відповідальності за результати власної діяльності.

Акцент у роботі учнів переноситься на розвиток творчого і кретичного
мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами
проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок
проектної діяльності,уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних
об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові
прийрми і технічні засоби; вміння проводити аналіз і оцінку процесу і
результату праці; проводити нескладні маркетингові дослідження.

II.Проектно – технологічна діяльність учнів.

Серед різноманіття нових педагогічних, технологічних технологій у
системі освіти, придатних для реалізації особистісно – орієнтованого
підходу, найбільш характерна проектна методика навчання, що є новою
педагогічною технологією навчання.

Необхідність застосування проектної методики в сучасній шкільній освіті
зумовлена очевидними тендинціями в освітній системі до повноцінного
розвитку особистості учня, його підготовки до реальної діяльності. Вона
забезпечує не тільки міцне засвоєння,навчального матеріалу але й
актуальний, моральний розвиток учнів, їхню самостійність,
доюрозичливість у ставленні до вчителя; у стосунках між собою,
команікабельність, бажання допомогти іншим.

У проектній методиці широко використовується принцип „его-фактора”, що
припускає спрямованість всього навчання на особистість учня, на його
потреби і інтереси.

Проектна методика групується на особистісно – діяльнісному підкоді, що
означає переорінтацією всого навчального процесу на прстановку і
вирішеннями самими школярами пізнавально – кумунікативних і
дослідницьких задач.

Суть поняття „проектно – технологічна діяльність пов’язана з такими
науковими поняттями як „діяльність” „технологія”, „прект” що мають
різноплановий характер.

Діяльність як загальне поняття є рушійною силою і умовою суспільного
прогресу.

Психологи вказують на три основні види діяльності людини: гру, навчання,
працю.

Школяри беруть участь у різних видах діяльності: ігровій, навчально –
пізнавальній, ціннісно – орієнтаційній, предметно – перетворювальній,
професійно трудовій, соціально комунікативній. Новим видом діяльності
учнів із впровадженням освітньо обласні „Технології” стала проектно –
технологічна діяльність, що містить у собі елементи інших видів
діяльності.

Технологія – це наука про майсторність, способи взаємодії людини,
знарядь і предметів праці.

„Технологія” – це ідеологія змін і творчості. Зараз технології стають
найважливішими фокторами пізнавального, соціально – екологічного і
культурного розвитку суспільства і поліпшення на цій основі якості життя
людей. Техніка і спосіб виробництва за своїм походженням є народженням
культури, тому „технологія” – культурологічне поняття, пов’язане творчим
мисленням і творчого предметно перетворювального діяльністю людини.

Технологічна культура – рівень розвитку перетворювальної
діяльностілюдини, що виражається у сукупності дослідницьких
технологічних процесах на основі гармонійної взаємодії з природою,
суспільством, і технолгічним середовищем.

„Технологія” як психолого – педагогічна категорія є ключовим поняттям у
технологічній освіті, де основною пізнавальною одиницею є проектна
діяльність, тобто процес проектування і виготовлення (з використанням
наукових знань) якісних і оригінальних виробів, що мають практичне
застосування.

Термін „проект” у перекладі з латинського означає „кинутий в перед
задум”. Термін „проект” часто пов’язують з поняттям „проблема”. Проект
як проблема може означати справжню ситуацію творчості, де людина
перестаю бути просто власником ідеї, відмовляється від свого приватного,
щоб отримати шанс натрапити на щось інше, виявити його в своїй
творчості. Роз’язання проблеми передбачає, з одного боку, використання
сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, —
необхідність інтегрування знань, умінь застосувати знання з різних
галузей науки, техніки технологій.

Проект – це спеціально організований вчителем і самостійно виконувати
учнями комплекс дій, що завершується результатом, створенням творчого
продукту. Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей
самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучати з цією
метою знання різних галузей, уміння прогнозувати результати і можливі
наслідки різних варіантів рішення, встановлювати причинно – послідовні
зв’язки.

ІІІ. Основні етапи проектно – технологічної діяльності учнів.

Зміст виконання проектно – технологічної діяльності має складатися з
таких етапів (стадій), які взаємозв’язані між собою і найефективніше
розкривають послідовність розроблення і виконання проекту: організаційно
– підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.

На кожному етапі учніми і учителями здійснюється відповідна система
послідовних дій у виконанні проекту.

Перший етап проектно – технологічної діяльності організаційно –
підготовчий. Він складається з наступних стадій: пошук проблеми,
усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідеї і варіантів формування
основних параметрів, вибір оптимального варіанту та обгрунтування
проекту, аналізу майбутньої діяльності, прогозування майбутніх
результатів. Засобами діяльності виступають особистий досвіт учнів,
досвід вчителів, батьків, а також засоби масової інформації – журнали,
книги, інтернет та ін. Результатами діяльності учнів на даному етапі є
набуття нових знань учнів, а також визначений оптимальний варіант
конструкції.

Отже на першому етапі перед учнями постає важлива проблема – правильни
вибрати об’єкт проектування, адже від цього залежить найбільшою мірою
успіх подальшої роботи.

На цьому етапі школярі формують та пропускають різноманітні ідеї, а з
годом і варіанти конструкції, вибирають та обговорюють оптимальний
варіант конструкції і поряд з цим визначають найбільш сприйнятливі
сторони конструкцій, тобто ті, які учні важають найкращими та
досконалішими у їхньому випадку, з погляду умов використання, із ряду
запропонованих з власного досвіду і досвіду оточуючих.

Заключним елементом цього етапу буде узагальнення та визначення з
дизайном, а також з часом, який буде необхідний для виготовлення об’єкту
проектування.

Другим етапом проектно – технічної діяльності є конструкторський етап,
на якому учні складають ескіз своєї досконалої та найкращої конструкції,
яка відповідає як його, так і сучасним вимогам та дизайну, здійснюють
підбір матеріалів та інструментів, визначають найбільш доцільну
технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні,
екологічні та міні маркетенгові дослідження. Засобами діяльності
виступають всі робочі інструменти і пристрої, якими користуються учні
при розробці проекту. Результатами діяльності учнів на цьому етапі є
набуття нових знань, вмінь і готові графічні документи.

На третьому – технологічному етапі, учні виконують заплановані операції,
здійснюють самоконтроль і оцінку якості виробу. Мета – якісне і
правильне виконання трудової операції. Предмет діяльності – створений
метеріальний продукт, знання, вміння і навички. Засоби – інструменти і
обладнання, з якими працює учень. Результат – набуття знань, умінь і
навичок. Закінчені технологічні операції є проміжним результатом
діяльності учнів на цьому етапі.

Цей етап проектно – технологічної діяльності передбачає такі стадії, як
виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом,
дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці, оцінка
якості варіантів конструкцій.

На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль, порівняння і
випробовування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію з
запланованою, якщо знайдені недоліки і неполадки, намагаються їх
осунути, аналізують проведену роботу, встановлюють, чи досягли учні
своєї мети, який результат їхньої праці, здійснюють самооцінку
спроектованого виробу. На закінчення всього учні захищають свій проект
(виріб, план, модель) перед однокласниками шляхом оформлення звіту,
демонстрацією та відповідають на запитання. Тут учні встановлюють чи
досягли вони своєї мети, який результат їхньої праці.

IV. Вимоги до змісту матеріалу, відбору об’єктів проектування і
оформлення звіту.

Зміст матеріалу навчання школярів проектно – технологічній діяльності
можна умовно поділити на чотири частини:

зміст, пов’язаний з навчанням учнів здійснювати організіційно –
підготовчий етап проектно-технологічної діяльності;

зміст, пов’язаний з навчанням учнів здійснювати конструкторський етап
проектно-технологічної діяльності;

зміст, пов’язаний з навчанням учнів виконувати технологічний етап
проектно-технологічної діяльності;

зміст, пов’язаний з навчанням учнів вирішувати задачі заключного етапу
проектно-технологічної діялоьності.

Таким чином, зміст навчального матеріалу, яким повинні оволодіти школярі
під час проектно-технологічної діяльності, буде складати систему знань,
умінь, навичок і особистих якостей, що дозволяють учням успішно
вирішувати задачі щодо вибору, обгрунтування проекту, його якісного
виконнання, аналізу і реалізації кінцевого продукту.

Що навчальний проект на уроках трудового навчання складається з
практичної і теоретичної частини. Практична частина навчального проекту,
як відомо, передбачає виготовлення учнем виробу, а до теоретичної
частини необхідно віднести проектно-технологічну документацію, тобто
звіт про розробку та виготовлення виробу, в якому зазначається
актуальність, будова і містяться усі відомості, що потрібні для
виготовлення, контролю й експлуатації проектованого виробу.

До звіту, в залежності від вікових та індивідуальних особливостей учнів,
входить опис виконання учнем всіх етапів проектно-технологічної
діяльності, тобто учень має викласти на папері свої думки щодо
виготовлення та способи реалізації об’єкта проектування.

У проектно-технологічній документації учнями 5-9 класів на уроках
трудового навчання повинні бути висвітлені наступні питання:

Визначення проблеми. Необхідно визначити проблему, яка постала

перед проектувальником.

Обгрунтувати вибрану проблемну сферу. На цьому етапі необхідно

розкрити, навіщо, для чого і яке значення майбутнього проекту для самого
себе,

а також і для суспільства.

Формування ідей та варіантів конструкції. На цій стадії потрібно

зобразити ескізи варіантів відомих (можливо і невідомих)
конструкцій майбутнього об’єкту (не менше 3-х варіантів).

Формування параметрів та граничних вимог. Необхідно вказати, які функції
має виконувати майбутній виріб, який матеріал
доцільно використовувати при його виготовленні. У вигляді таблиці
2.1 доцільно зафіксувати, які вимоги ставляться до цієї конструкції,
охарактеризувати кожен її варіант відповідно до поставлених вимог і
напроти кожної відмітити «+» — задовольняє певні вимоги, знаком «-» — не
задовольняє. (Вимог має бути не менше 6).

Конструкція повинна: Конструкція №1 Конструкція №2 Конструкція№3

1 2 3 4

1.

6.

Вибір оптимального варіанту. Здійснюється шляхом вибору найкращих,
найвдаліших сторін запропонованих конструкції, при цьому сформувати свій
оптимальний варіант. Для кращого розуміння необхідно здійснити вибір
оптимального варіанту у вигляді таблиці 2.2.

Вимоги до конструкції Досягнення мети Шлях досягнення мети

1 2 3

1.

6.

Макетування виробу. За результатами, отриманими під час

проектування, складаємо макет спроектованої конструкції.

Вибір матеріалу. Оформляється у вигляді схеми (необхідно вказати

кожну деталь, з якого матеріалу виготовлена і які її розміри) та
таблиці 2.3

[спеціалізація виробу).

№ п/п Найменування Кількість Матеріали Розмір, мм

1 2 3 4 5

Технологія виготовлення та оздоблення. Необхідно вказати, за якою
технологією будуть виготовлятись деталі певного виробу, їх з’єднання та
оздоблення.

Розробка технологічної картки на виріб, що оформляється у вигляді
таблиці.

Д № Назва операції Послідовність виконання роботи Ескіз обробки
Інструменти і пристосування

1 2 3 4 5 6

Економічний розрахунок. Здійснюється розрахунок сооівартості
виготовленого виробу. Необхідно підрахувати, скільки коштує кожна деталь
виробу, а потім їх підсумувати. В екологічному обгрунтуванні потрібно
вказати, чи відповідає екологічним стандартам виріб, а також
зазначити екологічні умови роботи під час обробки деталей.

Оцінка якості сконструйованого та відомих виробів. Розраховується

за формулою:

Kn = Kід – Квідх max де

Кn- коефіцієнт якості п-ого виробу;

Кід- ідеальний коефіцієнт якості виробу (теоретичний) =1;

Квідх max = 1/Ь, де Ь — кількість поставлених позитивних вимог.
Коефіцієнт максимально можливий Кmax розраховується:

Кmax = Кід — 1/с, де с — кількість вимог;

Результати фіксуються у таблиці 2.5 і порівнюються.

Вибір Коефіцієнт якості

1 2

1 – й

2 – й

2 – й

Сконструйований

Максимально можливої якості на основі поставлених технічних вимог

Мінімаркетингові дослідження. Необхідно вказати, після вивчення

попиту та пропозиції, чи знайшов використання виготовлений виріб крім
вас,

якщо так, то де.

Самооцінка виробу. Здійснюється самооцінка виробу, тобто

вказуються позитивні сторони (позначають +) і негативні (позначаються
-).

Формулювання висновку.

Оформлення документації учнями на уроках трудового навчання під час
проектування виробу може здійснюватись не в строгій послідовності
дотримування вище наведених пунктів, а можлива зміна структури та змісту
звіту в залежності від віку учнів, їх підготовленості, школи, самого
вчителя.

При визначенні змісту навчання проектуванню принципово важливим і
складним питанням є педагогічно правильний вибір об’єктів проектування.
Складність підбору творчих проектів пов’язана з багатьма факторами:
вікові і індивідуальні особливості школярів, навчально-матеріальна база
шкільних майстерень для виконання, досвід вчителя та ін.

При виборі проектних завдань необхідно враховувати принципи дидактики,
специфічні для трудової діяльності в шкільних майстернях (політехнічна,
профорієнтаційна і виховна спрямованість, поєднання навчання з
продуктивною працею, формування творчого ставлення до праці, науковість
та ін.)

Використання в практиці проектного навчання учнів комплексного,
багатопланового підходу до відбору об’єктів проектування дозволяє взяти
за основу їх вибору врахування організаційно-педагогічних,
технологічних, економічних, психолого-фізіологічних. естетичних вимог.
Характерними ознаками об’єктів проектування мають бути творчий характер,
наявність проблемної ситуації, яка вимагає свого розв’язку.

При відборі проекту необхідно прагнути до того, щоб творчий проект
містив в собі ті знання і вміння, якими вже оволодів учень протягом
року. В цьому випадку здійснюється самостійне перенесення знань і вмінь
на конкретний об’єкт (проект). Проект повинен містити в собі комплекс
знань і вмінь з попередніх тем. Рекомендуючи учням теми творчих
проектів, вчителю необхідно враховувати можливості реалізації
міжпредметних зв’язків, послідовності в навчанні.

Однією із найбільш важливих вимог, які ставляться до вибору об’єктів
проектування, є його творча спрямованість. Також необхідно враховувати
індивідуальні особливості школярів, ступінь їх підготовки, вікові та
фізіологічні особливості.

Особливою вимогою при відборі творчих проектів є їх суспільно корисна
або особиста значущість. Суспільно корисна цінність об’єкта проектування
може включати в себе значимість щодо задоволення запитів школяра, сім’ї,
суспільства, школи або просто ринку.

V. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Трудова компетентність є інтегрованим результатом навчально-трудової
діяльності учнів і формує передусім на основі опанування зміст)’
програми трудового навчання. Виявити рівень такого опанування, досвіду
творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення і до навколишньої
дійсності покликане оцінювання знань, умінь та навичок шляхом здійснення
комплексної діагностики на всіх етапах виконання творчого проекту.
Компетентна людина не тільки повинна розуміти сутність проблеми, а й
вміти розв’язувати практично.

Основними компонентами контролю є:

перевірка навчальних досягнень. Це лроцес кількісного і якісного аналізу
співвідношення виявленого знання з еталоном,1 певними вимогами
навчальних програм. Знання виявляються за допомогою різного плану
запитань, перевірочних запитань, тестів тощо;

оцінювання, яке являє собою об’єктивне вимірювання результатів
діяльності учнів. Для об’єктивності оцінювання повинно бути
критеріальним, цілеспрямованим, системним. З’ясовується наскільки
успішно (глибоко, повно, самостійно) учні оволоділи навчальним
матеріалом, яка якість результатів навчально-пізнавальної діяльності.
При оцінюванні враховуються також рівень усвідомлення та міцність
засвоєння найважливішої наукової інформації, уміння застосовувати набуті
знання;

облік, тобто фіксація результатів вимірювання за допомогою балів,
оцінок, рейтингу. Бали та оцінка відображають рівень навчальних
досягнень учнів, вони дидактичним засобом розвитку пізнавальних сил, до
певної міри характеризують його самого: здібності, підготовленість,
розвиток, ставлення до праці. В оцінці — і думка учителя про учня, його
успіхи, і думка учня про самого себе [4].

Основою для оцінювання успішності учнів є результати контролю. При цьому
враховуються як кількісні так і якісні показники роботи учнів. Дуже
важливо при цьому розуміти, що оцінка це не число, яке отримують в
результаті вимірювань та розрахунків, а приписане оціночному судженню
значення.

Міністерство освіти і науки України затвердило документ «Критерії
оцінювання навчальних досягнень учнів», в якому чітко визначено такі
функції:

а) контролююча, що передбачає здійснення цілеспрямованого керування
процесом навчання, забезпечення необхідного оперативного зворотного
зв’язку. Перевірка знань, з одного боку, дає вчителю інформацію про хід
пізнавальної діяльності учнів, про особливості засвоєння ними змісту
освіти. З іншого — виступає засобом виявлення ефективності методів і
прийомів навчання, що застосовуються вчителем і самим учнем;

б) навчальна, що сприяє більш глибокому засвоєнню програмового

матеріалу, систематизації і закріпленню знань, формуванню умінь критично
аналізувати інформацію;

в) діагностико-керуюча, що допомагає виявити причини труднощів, які
виникають в учня у навчанні, прогалини у знаннях і вміннях, і визначити
конкретні шляхи усунення недоліків;

г) стимулюючо-мотиваційна — мотивація бажань учнів поліпшувати свої
результати, самореалізуватися в навчанні.

Оцінка встановлює рівень засвоєння та якість знань, набутих учнями в
процесі трудового навчання, а також ступінь їх розвитку підготовленості
до застосування знань на практиці і показує «співвідношення між тим, що
учень засвоїв з перших питань програми, і тим, що він повинен знати з
цих питань на даний момент навчання», тобто між рівнем, досягнутим
школярем, і еталоном рівня засвоєння знань [71].

Оцінювання включає два компоненти: оцінювання як процес, що відбувається
на уроках праці на всіх етапах навчання, і бал, який фіксує підсумки
перевірки знань, умінь і навичок. Як процес оцінювання становить
специфічну сторону контролю, його невід’ємну частину, як результат
-завершує контроль навчальних досягнень. Під час спостереження за
діяльністю школяра в ході уроків трудового навчання, перевірки виконання
ним домашніх завдань, різних технологічних вправ на уроці, захисту
проекту, технологічної документації вчитель мислено оцінює не тільки
якість знань, а й ретельність, працьовитість, психологічні особливості
учнів.

Єдині вимоги до знань, умінь і навичок визначаються як критерії та норми
оцінювання. Критерії- це точно визначена міра якості виявлених знань,
умінь і навичок учнів, яка відповідає загальним вимогам до контролю
знань, умінь і навичок.

У відповідності до критеріїв визначають норми оцінювання, тобто
конкретні кількісні та якісні показники успішності, згідно з якими
виставляється саме той а не інший бал.

Функції оцінки не обмежуються тільки констатацією рівня навченості.
Оцінка — єдиний в розпорядженні педагога засіб стимулювання навчання,
позитивних мотивацій, впливу на особистість. Саме під впливом
об’єктивного оцінювання у школярів розвиваегься адекватна самооцінка,
критичне відношення до своїх успіхів.

Оцінка може виражатись як словесно, описово, так і у формі строго
визначених позначень, одним з яких є бал. Бал — це показник результатів
контролю, заключний етап перевірки знань, одна з форм оцінки.

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ НА ВИГОТОВЛЕННЯ ПІДСТАВКИ.

І. Організаційно-підготовчий етап.

Підставки під гарячі предмети широко використовуються в домашньому
господарстві. Так як, без їхнього використання можна пошкодити поверхні
столів, тумбочок. Розглянемо різні варіанти конструкцій підставок (мал.
1-6).

Варіант 1

(мал 1)

Мал. 1. Підставка під гарячі предмети

Переваги: легкість конструкції.

Недоліки: конструкція складна у виготовленні.

Варіант 2

(мал
2.)

Мал. 2. Підставка під гарячі предмети.

Переваги: потрібно менше матеріалу.

Недоліки: ускладнення з’єднань.

Варіант 3

(мал 3)

Мал. 3. Підставка під гарячі предмети.

Переваги: нестандартні розміри; ізящність.

Недоліки: ускладнення з’єднань; збільшення робочого часу на
виготовлення;великий обсяг матеріалу.

Варіант 4

(мал 4)

Мал. 4. Піставка під гарячі предмети.

Переваги: теж саме, плюс велика твердість конструкції.

Недоліки: значне ускладнення з’єднань; великий обсяг матеріалу.

Варіант 5

(Мал 5)

Мал. 5. Підставка під гарячі предмети. Переваги: ізящність; з’єднання
декількох геометричних форм. Недоліки: ті ж, що й у варіанті 4;
збільшення конструкції.

Проаналізувавши варіанти конструкцій та порадившись з учителем щодо
наявності інструментів та матеріалів ми встановили, що найкращі переваги
має варіант 2 конструкції, але ми дещо змінимо форму конструкції з метою
її полегшення.

Остаточний вигляд буде мати спроектована підставка під гарячі предмети.

Мал. 6. Підставка під гарячі предмети 1 — корпус; 2 — дуга; 3 — кільце;
4 — хомутик.

Переваги: простота конструкції; ізящність, естетичний вид; з’єднання
декількох форм; малий обсяг матеріалу Зменшення робочого часу. Недоліки:
конструкція складна у виготовленні.

П. Конструкторський етап

Перед тим, як що-небудь виготовляти, потрібно підрахувати, в що
обійдеться запропонована робота. Чи буде якась користь або збиток?
Відповіді на всі ці запитання дають економічні розрахунки. Звичайно,
можна виготовити підставку з нержавіючої сталі. Вона не буде ржавіти,
буде мати привабливий вигляд, але цей матеріал коштує дорого, і його
обробка буде мати свої складності. Завжди приємно виготовити корисну річ
із недорого матеріалу або навіть із їх відходів, разом з тим, надавши їй
цілий ряд переваг і з мінімальними матеріальними затратами.

Проаналізувавши пропоновані варіанти конструкційвиконання підставки ми
приходимо до висновку, що вибираємо варіант, у якому більше всього
переваг і менше недоліків. У цьому випадку найкраще варіант 6.
Незважаючи на те, що ця конструкція складна у виготовленні, цей варіант
для нас більш прийнятний і зручний.

Виріб складається з 3 деталей, з’єднаних між собою за допомогою 8
хомутиків. Згинання виробляється на оправленнях різного профілю.
Зразковий час виготовлення виробу — 4 години. З інструментів
знадобляться: молоток, правильна плита лінійка, косинець, чертилка,
ножівка, тиски, напилок, оправ ка, плоскогубцьі, шліфувальна шкурка.

Поз. Найменування Кількість Матеріал Розмір

1 Корпус 1 Сталь 2 х 20 х 640

2 Дуга 1 Сталь 2 х 20 х 500

3 Кільце 1 Сталь 2 х 20 х 300

4 Хомут 8 Сталь

Екологічні умови роботи. Безпека праці. При пилянні і шліфуванні
утвориться металевий пил. Тривале вдихання цього пилу приводить до
захворювань органів подиху, шкірних покривів, око.

. Комплекс заходів для охорони праці спрямований на
створення безпечних умов роботи. Ручні інструменти повинні бути добре
закріплені.

Поверхня ручок гладка, без тріщин. Передавати інструмент тільки ручкою
вперед. При усіх видах обробки заготівлі повинні бути надійно
закріплені.

III. Технологічний етап

На технологічному етапі я здійснюю безпосереднє виготовлення конструкції
підставки, тобто виконання технологічних операцій.

IV. Заключний етап

Після випробовування підставки під гарячі предмети я знайшов деякі
недоліки, які зміг виправити, після чого моя конструкція стала ще
надійнішою у використанні.

Звісно, наша конструкція є найкращою порівняно з попередньо відомими
конструкціями, це:

надійно утримує посуд у фіксованому положенні;

конструкція має елегантний вигляд;

є можливість використання відходів.

Але, звісно, є і недолік. Після того, як ми провели випробування виробу,
з’ясували, що в конструкції з’єднання не надійне. Можливо, в подальшій
роботі необхідно буде доопрацювати цей недолік конструкції підставки під
гарячі предмети. А загалом, конструкція вийшла досить непоганою.
Результати випробувань і висновки. Підставку під гарячі предмети я
виготовив і зібрав.

Вчитель трудового навчання і товариші можуть оцінити мою роботу і при
бажанні виготовити собі такі ж підставки. На мою думку, роботу можна
оцінити на 10 балів. Звичайно, можна було б ще подумати над конструкцією
підставки. Зате я задоволений своєю роботою по створенню і виготовленню
підстави під гарячі предмети, а головне, домігся своєї мети.

Додаток Б.

Творчий проект на виготовлення підставки для книг.

Готуючись до уроків в дома та під час уроків в школі трохи незручно коли
підручник лежить на столі чи парті. Тому деякі мої однокласники
використовують підставки для книг. В магазині такі підставки коштують
досить дорого. Тому я вирішив виготовити таку підставку самостійно на
уроках трудового навчання.

Мені довелося подумати яка буде конструкція, з чого і чим її
виготовляти. Поміркувавши, я зрозумів що мені для виготовлення підставки
необхідна фанера і дерев’яний брусок. Підставка повинна відповідати
таким умовам:

1. Бути простою у виготовленні.

2. Мати естетичний вигляд.

3. Мати найпростіші з’єднання.

4. Бути зручною у користуванні.

5. Бути надійною в експлуатації.

6. Відповідати вимогам пропорційності форми і ліній (вимогам дизайну).

7. Тримати книгу перед очима в фіксованому положенні.

8. Відповідати всім поставленим вимогам.

Спираючись на власний досвід і переглянувши довідкову літературу я
прийшов до висновку, що мені відомі такі конструкції: конструкція №1;
конструкція №2 і конструкція №3. Для більш кращого розгляду
характеристик конструкцій складемо таблицю №1.

Варіанти конструкцій.

Таблиця 1

Конструкція повинна Конструкція №1 Конструкція №2 Конструкція №3

1. Тримати книгу перед очима в фіксованому положенні. + + +

2. Мати естетичний і оригінальний вигляд. — — +

3. Бути простою у виготовленні. — + —

4. Бути зручною у виготовленні. + + +

5. Бути надійною в експлуатації. + + +

6. Мати найпростіше ’єднання.

+ + +

7. Відповідати вимогам пропорційності форм і ліній (вимогам дизайну).

— — +

8. Відповідати всім поставленим вимогам. — — —

Перейдемо до безпосереднього визначення конструкції підставки з
урахуванням можливостей і міркувань при виборі матеріалу. Остаточно все
обміркувавши і порадившись з учителем, щодо наявності необхідних
інструментів і матеріалів, я одночасно складав таблицю №2 і формував
свою майбутню конструкцію. У третю колонку таблиці №2 буду вносити свої
рішення після обґрунтування технічних вимог під час конструювання
підставки для книг, одночасно відмічаючи виконані умови знаком „+”.

Вимоги до конструкції Досягнення цілі Шляхи досягнення цілі

1.Тримати книгу перед очима в фіксованому положенні. + Конструктивні
особливості і форми прийнято на основі конструкції №3.

2. Мати естетичний і оригінальний вигляд. + Досягти естетичного вигляду
буде не важко.

3. Бути простою у виготовленні. — Якщо буде простою у виготовленні, тоді
не буде відповідати поставленим вимогам.

4. Бути зручною у використанні. + Запозичимо у конструкції №1.

5.Мати найпростіші з’єднання. + Конструктивні особливості візьмемо з
конструкції №2.

6. Бути надійною в експлуатації. + Запозичимо в конструкції №3.

7. Відповідати вимогам дизайну. + Досягти вимог дизайну нас ніщо не
обмежує.

8. Відповідати всім поставленим вимогам. + Конструктивні особливості
візьмемо на основі конструкції №

II. Конструкторський етап.

За результатами, отриманими під час проектування виконаємо технічний
малюнок підставки для книг.

Матеріал, потрібний для виготовлення виробу:

Стінка – фанера 5 х 150 х 150

Основа – фанера 5 х 150 х 150

Планка – деревина 12 х 12 х 150

Інструменти та обладнання для виготовлення підставки для книг необхідні
такі:

розмічальний і вимірювальний – лінійка, олівець, кутик, штангенциркуль
ріжучий: — ножівка, рубанок, свердло, напилок;

пристрої: — свердлильний верстат, лещата, верстак.

Свердління отворів виконуємо на свердлильному верстаті. Остаточну
обробку можна виконати за допомогою шліфувального паперу, зачистивши
виріб, щоб надати поверхні гладенького вигляду.

Технологічна карта на виготовлення підставки для книг.

№ деталі № п/п Послідовність виконання роботи Графічне зообреження
Інструменти і пристрої

1 2 3 4 5

1,2 1 Вибрати заготовку (5х 150 х 330м) і простругати базову промку

Верстак, рубанок

2 Розмітити заготовку за кресленням

Лінійка, кутик

3 Випиляти деталі 1 і 2

Верстак, ножівка, упор

4 Розмітити деталі по кресленню

Лінійка, кутник, олівець

5 Просвердлити отвори

Свердло 5мм, свердлильний верстат

6 Випиляти деталі по лінії розмітки

Верстак, ножівка, упор

7 Заокруглити кути

Верстак, напилок

8 За шліфувати торці, кромки, пласті

Верстак, шліфувальна колодка

9 Вибрати заготовку (17 х 17 х 170мм) і простругати базові поверхні

Верстак, рубанок, кутник

10 Розмітити заготовку

Рейсмус, лінійка

11 Простругати третю і четверту поверхню під кутом 900

Верстак, рубанок, кутник

12 Розмітити заготовку по довжині

Кутник, лінійка, олівець

13

Відпиляти заготовку по довжині

Стусло, ножівка

14 Відшліфувати торці і поверхні

Верстак, шліфувальна колодка

2

3 15 З’єднати деталь 2 з деталлю 3

Шурупи, кісточка, викрутка, ПВА

16 Полакувати виріб

Лак, кісточка

1

2 17 Зібрати виріб

Екологічні умови роботи. Безпека праці.

При пилянні і шліфуванні утворюється дерев’яний пил. Тривале вдихання
цього пилу приводить до захворювання органів дихання, шкірних покриві,
очей.

Комплекс заходів по охороні праці спрямовані на створення безпечних умов
праці.

Працювати в спецодязі.

Ручні інструменти повинні бути добре закріплені.

Поверхня ручок гладкла без тріщин.

Передавати інструмент ручкою від себе.

При всіх видах оброюки заготовка повинна бути добре закріплена.

Не здмухувати стружку, не змітати її руками.

ІІІ. Технологічний етап.

На технологічному етапі я здійснюю безпосереднє виготовлення підставки
для книжок, тобто виконання технологічних операцій.

Оцінку якості сконструйованого виробу розраховуємо за формулою.

Кп = Кід – Квідх max.

Де Кп коефіцієнт якості питомого виробу;

Кід – ідеальний коефіцієнт виробу (теоретичний) = 1

Квідх max. = 1/в, де в – кількість поставлених вимог.

Коефіцієнт максимально можливий (К) розраховується Кmax = К – 1/с де с
– кількість поставлених вимог.

К max = 1 – 1/8 = 0,875;

К1 = 1 – 1/4 = 0,75;

К2 = 1 – 1/5 = 0,8;

К3 = 1 – 1/6 = 0,83;

Кек = 1 – 1/7 = 0,86;

Результат фіксуємо в таблицю № 3

Вибір Коефіцієнт якості

1 2

1 – й 0,75

2 – й 0,8

2 – й 0,83

Сконструйований 0,86

Максимально можливої якості на основі поставлених технічних вимог 0,875

IV. Заключний етап.

Оцінюємо порівняння якості трьох відомих підставок для книг і
сконструйованої. Відносний аналіз якості підставки показує, що
розроблена має перевагу над трьома раніше зробленими і відповідає
вимогам, які перед нею ставилися.

Переваги даної підставки:

зручна у використанні;

має естетичний і оригінальний вигляд;

має найпростіші з’єднання.

Недоліком є складність у виготовленні, але на мою думку, така форма є
набагато вдалішою і кращою порівняно з іншими. Я задоволений своєю
роботою, оскільки мені вдалось досягти поставленої мети.

Вчитель трудового навчання і товариші можуть оцінити мою роботу і при
бажанні виготовити собі таку підставку для книг. На мою думку, мою
роботу можна оцінити на 10 балів. Звичайно, можна булоб ще подумати над
формою підставки для книг.

Література.

Бабанський Ю.К. – Методы обучения в современной общеобразовательной
школе.- М: Просвещение 1985.

Башинська Т. Проектувальна діяльність- основа вчителя і учнів. Початкова
школа-2003. №7.

Державні стандарти базової і повної середньої освіти. / Проект. Освітня
галузь

„ Технологія”, //Сільська школа України-2003 №6.

Закон України „ Про загальну середню освіту”. // Освіта України-2000.

Коберник О.М.-Проектно-технологічна система трудового навчання .
//Трудова підготовка в закладах освіти-2003. №4.

PAGE

PAGE 1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *