Марченко Ганна Федорівна. Завдання для формування інтелектуальної культури молодшого школяра.

Автор: Марченко Наталія Володимирівна

Місце роботи: станція юних туристів м. Умань

Посада: методист

Адреса: вул. Петровського, 16, м. Умань

Контактний телефон: (04744) 5-20-95

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ У ДІЯЛЬНОСТІ

СТАНЦІЇ ЮНИХ ТУРИСТІВ М. УМАНЬ

Позашкільні навчальні заклади є невід’ємним компонентом системи освіти
України, освітньою структурою, яка сприяє всебічному гармонійному
розвитку особистості учня, соціальній адаптації та самореалізації людини
в суспільстві, вона не лише доповнює шкільну, а й сприяє створенню
позитивного виховного середовища для учня. Позашкільна освіта України,
як одна з важливих складових системи освіти, здатна задовольнити
різноманітні потреби особистості у творчій самореалізації, забезпечити
її інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток.

Відомо, що у позакласній діяльності особливо яскраво розкриваються
природні потреби школярів, зокрема, в активній діяльності та
самоствердженні. Позакласна діяльність дає змогу дітям виступати в нових
соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто
це особлива сфера, де школярі можуть задовольняти особистісні потреби в
самоперевірці, самооцінюванні власного “Я”. Це, так би мовити, зона
активного спілкування, в якій задовольняються потреби в контактах.
Вільний час – умова для розширення світогляду школярів, для самостійного
творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного
сприйняття сучасного життя.

Одним з ефективних напрямів позашкільної освіти, що дозволяє поєднувати
навчання і виховання дітей та підлітків, є дитячо-юнацький туризм і
краєзнавство. Саме туризм та краєзнавство дають виняткову можливість на
власні очі побачити красу рідної землі, познайомитися з історією,
культурою, традиціями свого народу, загартуватися як фізично, так і
морально.

Одним із таких закладів є станція юних туристів м. Умань. В закладі
працюють гуртки спортивного («Пішохідний туризм», «Спортивний туризм»,
«Водний туризм») та краєзнавчого (Туристи-краєзнавці», «Юні
туристи-краєзнавці», «Географи-краєзнавці», «Екологи-краєзнавці»)
профілю, навчаючись в яких, вихованці набувають власного досвіду
пізнавальної, практичної, творчої діяльності, розвивають потенційні
здібності й нахили, підвищують рівень культури, реалізують особистісні
інтереси шляхом соціальної взаємодії з дорослими, в атмосфері
доброзичливості, взаємодопомоги, толерантності.

Діяльність гуртків здійснюється відповідно до Міністерських програм, в
яких обов’язковим для туристсько-спортивних гуртків є краєзнавчий
компонент, а для краєзнавчих – блок із базової туристської підготовки.
Але сучасність вимагає від керівника гурткової роботи використання
різних видів навчання і в першу чергу тих, що активізують процес
пізнання знань, вчать учнів опановувати уміння і навички саморозвитку
особистості. Саме тому педагогічні працівники нашого закладу розробляють
власні адаптовані робочі програми («Юні туристи-краєзнавці», «Пішохідний
туризм» та «Спортивний туризм» вищого рівня навчання з 9 годинним
тижневим навантаженням), враховуючи можливості матеріальної бази, річний
план роботи закладу, обласний план роботи з орієнтацією на вікові
особливості, рівень розвитку, потреби та інтереси дітей.

Широко впроваджується в практику робота з вихованцями молодшого
шкільного віку, що сприяє ранньому включенню вихованців у творчу
діяльність, дає змогу розкритися їм у повній мірі, реалізувати свої
можливості.

Вже на початковому рівні ведеться активна пошуково-дослідницька робота,
яка передбачає навчальні екскурсії, туристські прогулянки та подорожі,
з метою вивчення народних традицій, збору матеріалів для створення
виставок та поповнення фондів шкільних музеїв. Пошукова робота всебічно
розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника.
Як приклади пошуково-дослідницької роботи можна назвати: заочне
ознайомлення з джерелами інформації (бібліотеки, музеї), проведення
фенологічних спостережень, ознайомлення з природними об’єктами, вивчення
шарів ґрунту, визначення видів рослин і тварин, вивчення життя
і творчості дитячих поетів-земляків, народних умільців.

Ефективність роботи щодо розвитку в молодших школярів творчих здібностей
залежить від дотримання ряду умов. Передусім завдання, які пропонуються
вихованцям, спрямовуються не лише на відпрацювання правила або
алгоритму, а містять і такі компоненти, які вимагають здогадки,
нестандартного підходу, творчого мислення, що сприяє поступовому
виробленню творчого стилю діяльності, здійснюється розвиток уяви,
здатність втілювати свої задуми в реальність.

Важливу роль в діяльності нашого закладу відіграє пошуково-дослідницька
діяльність. Вона ведеться у гуртках всіх навчальних рівнів. Для прикладу
розглянемо краєзнавчу роботу. Навчаючись у краєзнавчих гуртках
початкового рівня, діти знайомляться з природним багатством рідного
краю, геологічною будовою, гідрографією, кліматом, рослинним і тваринним
світом.

Основний рівень гуртків краєзнавчого напрямку передбачає нові завдання,
як то підтримку активності, ініціативи та бажання вести
пошуково-дослідницьку роботу, формування навичок роботи з науковою
літературою, документальними джерелами, живими свідками подій. Діти
вчаться вести самостійний пошук, поєднуючи вивчення літератури,
історичних джерел з експериментально-дослідницькою діяльністю. Основною
формою роботи являються краєзнавчі експедиції з активними формами
пересування. В ході пошуково-дослідницької роботи ведеться ознайомлення
з маршрутами походів, пам’ятними місцями, краєзнавчими об’єктами рідного
краю, вивчення пам’ятників історії та культури. Діти налагоджують
зв’язки з архівами, музеями, отримують навики ведення польових
щоденників, опису археологічних, історичних, екологічних пам’яток
рідного краю. Вони вчаться систематизувати зібраний краєзнавчий
матеріал, оформляти звіти про експедиції, працювати у фондах музеїв
та проводити екскурсії, складати картографічний профіль місцевості,
користуватися геологічними колекціями, готувати екологічні навчальні
стежки.

Протягом навчального року молодь активно долучається до експедиційної
діяльності з активними та пасивними формами роботи. В ході підготовки
науково-практичних робіт учні вчаться складати карти поселень, паспорти
історико-культурних пам’яток, плани місцевості, отримують систематичні
знання, виконуючи польову та камеральну обробку експедиційних
матеріалів, фіксацію геологічних, історичних, археологічних об’єктів.

dh`„?a$gd-d®

hye

творчості, які їм неодмінно знадобляться у майбутній професійній
діяльності.

Стрижнем краєзнавчої роботи є участь в краєзнавчих акціях, мета яких –
привернення уваги підростаючого покоління до проблем пошуку, дослідження
та збереження матеріальної культури, природних багатств нашого краю.
Щорічно вихованці нашого закладу беруть участь у Всеукраїнській
історико-етнографічній акції «Україна вишивана», Всеукраїнській
історико-географічній експедиції «Історія міст і сіл України», обласній
туристсько-краєзнавчій акції «Пізнай свою країну»,
військово-патріотичному конкурсі «Шляхами слави і безсмертя».
Неодноразово роботи наших гуртківців ставали призерами і переможцями
обласних етапів та учасниками Всеукраїнських етапів.

Ще одна особливість нашого закладу в тому, що знання, які він дає дітям,
виходять за межі шкільних програм, уроків, підручників. Широкий кругозір
і практичні навички, компетенції – ось мета, до якої прагнуть керівники
гуртків. Життя ставить перед позашкільними навчальними закладами нові
завдання, вирішити котрі неможливо без конкретних нововведень. Ця вимога
часу значною мірою реалізується шляхом впровадження різних технологій
при організації процесу навчання. У ході занять створюються умови для
моделювання навчальних ситуацій, які формують у вихованців вміння
та навички класифікувати, узагальнювати матеріал, застосовувати
зіставлення та аналогію, робити висновки, давати об’єктивні оцінки
подіям у конкретних життєвих ситуаціях. На заняттях гуртка дитина не
просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і
неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює
їх.

Характерними особливостями нашої роботи є невимушене, неформальне
спілкування і самовираження, вільний вибір форм і засобів діяльності,
використання їх на свій розсуд, керуючись внутрішніми мотивами. Крім
того, сама організація дітей, їхньої діяльності у позашкільному закладі
досить різноманітна.

Щорічно станцією юних туристів щорічно проводяться різноманітні
туристсько-спортивні змагання і конкурси: Зліт, присвячений Всесвітньому
дню туризму, туристсько-спортивний конкурс «Нумо, туристи!», змагання з
техніки пішохідного туризму в закритих приміщеннях, змагання з
топографії та паркового орієнтування, змагання з техніки велосипедного,
пішохідного туризму, що дає змогу реалізувати свої надбання,
продемонструвати вміння та навички. У той же час, переживання успіху
викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю
певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки,
більш чіткого усвідомлення загальної і часткової цілі. Внаслідок цього
з’являється свідоме прагнення до самоосвіти, самовдосконалення,
самоаналізу, набуття відповідних вмінь та навичок щодо творчого
розв’язання проблем, бажання не зупинятися на півдорозі, тобто поступово
здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими
творчих здібностей особистості. І нарешті, ще один показник – емоційна
забарвленість процесу змагання, наявність позитивних емоцій при
досягнені кінцевої мети, відчуття впевненості в собі, у своїх
можливостях і здатність знайти вихід з проблемних ситуацій.

Обов’язковим елементом роботи туристсько-краєзнавчих об’єднань є
проведення туристських походів за напрямом діяльності гуртків. Після
закінчення навчального року гуртківці мандрують туристськими стежками
України, під час екскурсійних поїздок відвідують історичні та пам’ятні
місця, вдосконалюють спортивну майстерність під час
навчально-тренувальних зборів тощо. Для дитини кожна подорож – це
своєрідне відкриття, це можливість зрозуміти, що стоїть за звичним
словом «Батьківщина». Допомогти дитині зробити відкриття є узагальненою
метою колективу СЮТур, завдяки яким дитячо-юнацький туризм залишається
одним з найбільш популярних видів діяльності дітей та підлітків у
позанавчальний час. Щорічно вихованці нашого закладу здійснюють
пішохідні та велосипедні краєзнавчі експедиції по Черкаській та
сусідніх областях: «До народних умільців Уманщини», «Від витоків річки
Ревухи», «Зелена Брама», «Шляхами Героїв Уманщини»; беруть участь в
ступеневих і категорійних пішохідних походах по Черкащині, Закарпаттю,
Прикарпаттю, водних походах по річці Південний Буг, Гірський Тікич
тощо, відвідують археологічні розкопки Трипільської культури в с.
Легедзино Тальнівського району. Організація діяльності дітей у формі
походів, експедицій, екскурсій сприяє вільному спілкуванню у середовищі
ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов’язаною і авторитет
яких для неї безперечний.

Робота в наших гуртках має яскраво виражену специфіку впливу на
особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять,
різноманітність і альтернативність спілкування як з однолітками, так і з
педагогами, керівниками гуртків та секцій, диференційованість за
інтересами та захопленнями, унікальні можливості щодо інтелектуального
та творчого становлення особистості.

Педагогічний процес у нашому закладі – явище більш виховне, аніж
дидактичне, бо основною його характеристикою є не пізнання, а духовні
стосунки. Уся виховна робота спрямована на розвиток творчої
особистості, її ініціативи з урахуванням потреб і здібностей. Внаслідок
саме такої організації діяльності дітей виникає можливість зацікавити їх
творчістю, спонукати їхнє прагнення щодо набуття необхідних прийомів та
засобів, які визначають нестандартність, оригінальність.

Отже, туристсько-краєзнавча діяльність сьогодні розглядається як одна з
головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно
розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів,
створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань
Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої
дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву
її природних здібностей.

Література

Первушевська І. Рівненський ПДМ як інноваційна соціально-педагогічна
модель діяльності позашкільного закладу // Директор школи. — 2004. — №
33—34, вересень. — С. 3—6.

Первушевська І., Щербакова Л. та ін. Організаційно-педагогічні умови
інноваційної діяльності позашкільного закладу нового типу // Директор
школи. — 2004. — № 33—34, вересень. — С. 7—41

Даниленко Л., Шукевич Ю. Наукові засади інноваційної діяльності
профільного навчального закладу // Директор школи. — 2004. — № 48,
грудень. — С. 7—10.

Мельничук Л., Клюйко О. Інноваційна діяльність, організаційно-методична
площина Директор школи. — 2003. — № 39, жовтень. — С. 5—7.

Дерев’янко Л. Інноваційні технології педради / Директор школи. — 2003 —
№ 14,

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *