Кронебергер Марина Миколаївна, методист з виховної роботи комунальної установи ‘Овідіопольський районний методичний кабінет’ відділу освіти Овідіопол

Взаємодія учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій
діяльності

(З досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів та закладів
позашкільної освіти Овідіопольського району.)

Автор: Кронебергер Марина Миколаївна, методист з виховної роботи
комунальної установи «Овідіопольський районний методичний кабінет»
відділу освіти Овідіопольської райдержадміністрації.

Патріотичне виховання посідає одне з перших місць у виховній роботі
освітнього закладу, це пов’язано з тим, що і виховна і навчальна
діяльність, сама по собі, є патріотично спрямованою від самого початку.

З першого дня появи дитини у школі, з самого першого уроку, дуже
природно і невимушено розпочинається процес патріотичного виховання
маленьких учнів, які у майбутньому стануть громадянами і справжніми
патріотами нашої Батьківщини. Вивчаючи рідну мову, співаючи українські
пісні, знайомлячись з рослинним і тваринним світом України, малюючи своє
рідне подвір’я, вулицю і село, досліджуючи свій родовід, кожна дитина
поступово усвідомлює, що вона є невід’ємною часткою своєї сім’ї, свого
народу, своєї країни. Материнська пісня, бабусина казка, батьківська
настанова, дідусева розповідь про героїчне минуле, духовній світ наших
предків, історія отчого краю, національні традиції, звичаї є тими вічно
пульсуючими невивченими першоджерелами, які живлять цілющою життєвою
снагою серце і душу кожної людини. Оволодіння всією цією

спадщиною і є порятунком дитини від бездуховності.

Безумовно, процес патріотичного виховання неможливий без участі батьків
і вчителів. Саме вони є взірцем для хлопчиків і дівчаток, які починають
відкривати для себе навколишній світ. Саме від того, наскільки правильно
побудованими будуть їхні взаємини та співпраця у виховному процесі,
залежить майбутня позиція дитини у суспільстві.

Враховуючи те, що патріотичне виховання передбачає дуже різноманітні
напрямки патріотично спрямованої діяльності, я хотіла б поділитися
досвідом роботи нашого району у пошуковій роботі та музейній справі,
тому що вважаю цей напрямок яскравим прикладом тісної взаємодії учнів,
батьків та вчителів задля збереження пам’яті про культурне та історичне
минуле нашого народу для прийдешніх поколінь та виховання в учнів любові
до рідного краю і його минувшини.

Завдяки тісній співпраці учнівської молоді, батьків та вчителів, у 90-х
роках була організована пошукова робота на території нашого району.
Основною метою цієї роботи було залучення молодого покоління до
вивчення, збереження і примноження історико-культурної спадщини свого
народу, формування творчої особистості, патріота своєї країни та
сприяння відродженню і розбудові національної системи як найважливішої
ланки виховання свідомих громадян Української держави.

Учні та вчителі, за підтримки та активної участі батьків, почали
відшукувати та збирати безцінні експонати, речі, які нечасто зустрінеш у
сучасних квартирах. Це вишиті рушники навколо ікон і образів, зразки
українського національного жіночого і чоловічого одягу різних регіонів
України, предмети побуту і посуд, грошові знаки, килими, скрині тощо.
Велику увагу приділяли речам довоєнної, воєнної та повоєнної доби:
фотографії, документи, листи, все що могло допомогти більш детально
поринути у події того часу. Не забували і Етнографічний музей
районного

про археологічні пам’ятки.
Будинку дитячої та юнацької творчості

Все, що вдалося розшукати, зносили до школи і впорядковували.

Завдяки активній роботі пошуковців, стало можливим заснування
історичного музею Прилиманської ЗОШ І-ІІІ ст., історичного музею
Барабойської ЗОШ І-ІІІ ст., історичного музею Роксоланівської ЗОШ І-ІІІ
ст., музею-світлиці Т.Г. Шевченка Кароліно-Бугазької ЗОШ І-ІІІ ст.,
етнографічного музею Молодіжненської ЗОШ І-ІІІ ст., етнографічного музею
районного Будинку дитячої та юнацької творчості, народознавчих світлиць
Калаглійської ЗОШ І-ІІІ ст. та Доброолександрівської ЗОШ І-ІІІ ст. Учні
разом із своїми батьками та вчителями ремонтували приміщення, виділені
адміністраціями загальноосвітніх навчальних закладів, оформляли музейні
стенди та експозиції. За результатами їх спільної та плідної праці можна
назвати наші шкільні музеї та світлиці осередками дослідження,
пропаганди та збереження пам’яті про тих людей і ті події, які посідають
дуже важливе місце в історії України.

Історичний музей Прилиманської ЗОШ І-ІІІ ст. Історичний
музей Барабойської ЗОШ І-ІІІ ст.

Історичні музеї при загальноосвітніх навчальних закладах
Овідіопольського району допомагають учням вивчати бойові шляхи
військових частин і формувань, які обороняли і визволяли села нашого
району. Відвідувачі музеїв мають можливість знайомитися з ілюстраціями,
фотодокументами, щоденниками та іншими речовими свідоцтвами воєнної та
повоєнної доби. На базі історичних шкільних музеїв проводяться районні
семінари, посвята у козачата, регулярно відбуваються зустрічі учнівської
молоді з ветеранами Великої Вітчизняної війни з метою утвердження
героїчних традицій старших поколінь та вшанування подвигу народу в
боротьбі за свободу і незалежність України.

Народознавчі світлиці та етнографічні музеї дають можливість
відвідувачам доторкнутися до традицій та побуту нашого народу,
познайомитися із культурою та ремеслами наших предків.

За участю батьків та вчителів тут часто влаштовують вечорниці, родинні
свята, відновлюють народні традиції та обряди України. Вони сприяють
удосконаленню навчально-виховного процесу та поглиблюють освітню
підготовку молоді,

~

?

A

Oe

+ hi

hi

міння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього
України.

Необхідно підкреслити, що на протязі багатьох років, всі екскурсії у
шкільних музеях та світлицях проводять учні. А екскурсій відбувається
чимало. У рамках впровадження Концепції

національно — патріотичного виховання протягом 2010-2015 років,
організовано відвідування шкільних музеїв учнями загальноосвітніх
навчальних закладів всього нашого району під час осінніх, зимових,
весняних канікул та під час роботи пришкільних оздоровчих таборів
влітку. Необхідно зазначити, що пошукова робота у нашому районі ведеться
вже давно і результативно.

Овідіопольського району». Матеріали, віднайдені завдяки активній роботі
пошуковців, упорядкували відомий краєзнавець, керівник історичного музею
Прилиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст., вчитель історії вищої
категорії, вчитель-методист С.С. Аргатюк, І.В. Сапожников та Д.С.
Шелест.

Пошукова робота на цьому не зупинилася і у 2007 році була надрукована
книга «Минувщина багряних степів». (Нариси Аргатюк Сергій
Степанович, краєзнавець

з історії Овідіопольського району.) Результати праці пошуковців
упорядкували С.С. Аргатюк та І.В. Сапожников.

Завдяки плідній співпраці учнів, батьків та вчителів була проведена
кропітка робота по збору інформації, яка стосується важких часів
голодомору на території нашого району. Збиралися свідчення очевидців про
ті лихі часи, фотографії та документи тієї доби. Пошуковцями були
опрацьовані стоси архівних документів сільських рад, підшивки тогочасної
періодичної преси. У результаті, в 2008 році побачила світ книга
«Голодний хліб.» (Голод 1921 – 1923, 1932 – 1933, 1946 – 1947 років у
контексті історії репресій. Овідіопольський район), упорядкована С.С.
Аргатюком, Л.В. Ковальчук та Е.М. Петровським.

13 квітня 2011 року, до дня визволення Овідіополя від
німецько-фашистських загарбників, відбулася презентація книги
«Овідіопольський район. Енциклопедичний довідник». У підготовці
віднайдених матеріалів до друку взяв активну участь Аргатюк Сергій
Степанович. У цій книзі будуть висвітлені зібрані пошуковцями (учнями,
батьками та вчителями) детальні відомості, щодо кожного населеного
пункту, кожного пам’ятного місця та кожного пам’ятника, які знаходяться
на території нашого району.

Не можу не розказати про те, що на виконання вимог Президента України
щодо активізації пошукової роботи, пов’язаної із встановленням імен
загиблих та зниклих безвісті із залученням учнівської молоді, в
Овідіопольському районі продовжується пошукова діяльність. Так учні,
які у позакласний час займаються у історико — краєзнавчих гуртках, мають
можливість вести пошукову роботу за допомогою Інтернету, користуючись
базою даних. У «Книзі Пам’яті України» існує розділ «Овідіопольський
р-н». Пошукові групи ретельно перевіряють зазначені у ньому прізвища
бійців

Радянської Армії та досліджують історичні факти, які з ними пов’язані.
У результаті цієї роботи були уточнені дані по Х Кубанській дивізії 4-го
кавалерійського Кубанського козацького корпусу генерала І.О.Плієва, яка
вела запеклі бої з фашистами на території нашого району.

Також, завдяки пошуковій діяльності учнівської молоді, керівників
шкільних музеїв, вчителів історії та батьків, у 2010 році було
встановлено, що на території с.Калаглія Овідіопольського району поховано
старшого лейтенанта Зацепіна Олексія Володимировича. Старший лейтенант
загинув 25 серпня 1944 року під час Придністровської десантної операції.
За проявлений під час військової операції героїзм, 23 березня 1945 року
старшому лейтенанту Зацепіну О.В. було присвоєно звання Героя
Радянського Союзу посмертно. Таким чином, була витерта ще одна «біла
пляма» з історії Великої Вітчизняної війни.

Наслідком систематичної пошукової діяльності на території нашого району
є, також, перепоховання останків бійців Радянської Армії, віднайдених у
Дальницькому лісі на Пояс Слави (територію Прилиманської селищної ради),
яке відбувалося у 2008 та у 2010 роках. Під час перепоховання було
встановлено прізвища ще 2-х бійців, які досі вважалися зниклими
безвісті.

Влітку 2010 року наші пошуковці мали можливість поділитися набутим
досвідом пошукової діяльності із пошуковцями з Донецької області, які
приїздили в Овідіопольський район з метою покращити пошукову роботу в
своєму регіоні.

Важко у повній мірі визначити важливість співпраці учнів, батьків та
вчителів у пошуковій діяльності. Адже кожне заново відкрите ім’я, подія,
повернута із забуття людська доля для нас неоціненні. Коли знайомишся з
такими різними подіями з минулого мешканців твого району, селища,
вулиці, переймаєшся їхнім болем або радістю, то відчуваєш, що стаєш на
крок ближчим до рідної землі і починаєш інакше сприймати навколишній
світ. Тому ми продовжимо і надалі розвивати активну співпрацю учнів,
батьків та вчителів у пошуковій діяльності та музейній справі. Минатиме
час, а наслідки їхньої праці допомагатимуть нашим нащадкам краще
пізнавати своє минуле. Адже всім відомо, що той, хто не знає свого
минулого, той не має майбутнього.

Список використаної літератури

І.В. Сапожников, В.В. Левчук, С.С. Аргатюк, Л.Г. Білоусова,
Г.В. Сапожникова, Д.С. Шелест та інші, «Край Овідія» Археологія та
історія Овідіопольського району, колективна монографія.

С.С. Аргатюк, І.В. Сапожников, «Минувщина багряних степів: Нариси з
історії Овідіопольського району.

С.С. Аргатюк, Л.В. Ковальчук, Е.М. Петровський, ««Голодний хліб» (Голод
1921 – 1923, 1932 – 1933, 1946 – 1947 років у контексті історії
репресій. Овідіопольський район).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *