.

Криза самовизначення майбутнього педагога (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 1344
Скачать документ

Криза самовизначення майбутнього педагога

У процесі навчально-професійної підготовки майбутнього педагога важливу
роль відіграють його потреби, цінності, спрямованість, стратегії
поведінки, стан здоров’я, культурний рівень. Необхідно, щоби структурні
компоненти особистості майбутнього фахівця-педагога були гармонійними і
відповідали вимогам обраної професії та сучасного суспільства

Виконуючи різноманітні види навчально-професійної діяльності майбутній
педагог зіштовхується з багаточисельними проблемами, які детерміновані
протиріччями професійного розвитку особистості.

Це, перш за все, кризи навчально-професійного самовизначення:
навчально-професійних орієнтацій та вибору професії (С. Безносов, С.
Вершловський, Є. Донченко, Е. Зеєр, Л. Корнєва, Н. Кузьміна, О. Маркова,
Л. Мітіна, Л. Сохань, Т. Титаренко, О. Щербаков та ін.). Тому одним із
пріоритетних завдань навчально-професійного етапу розвитку майбутнього
педагога є гармонізація його внутрішнього світу, оволодіння навичками
конструктивного подолання криз навчально-професійного самовизначення.

У сучасних варіантах психологічних словників, монографій і посібників
«криза» визначається як: «рішення, зворотній пункт» (О. Прохоров);
«різкий крутий перелом будь у чому», «тяжке становище» (С. Оженов);
«ситуація емоційного та розумового стресу, яка потребує значних змін
уявлень про світ і про себе за короткий проміжок часу» (Г. Оллпорт);
«зворотній момент у житті індивідуума, який виникає як наслідок
досягнення певного рівня психологічної зрілості і соціальних вимог, що
пред’являються до індивідуума на цій стадії» (Е. Ерікон); «переломний
етап онтогенетичного розвитку особистості, аналіз якого дозволить
відкрити психологічну сутність цього процесу» (Л. Божович); «момент
порушення рівноваги, появлення нових потреб і перебудови мотиваційної
сфери особистості» (І. Кон); «критичні періоди, під час яких
конструктивна робота відбувається значно сильніше, ніж у стабільні, а
руйнівна – здійснюється настільки, наскільки вона відкликана
необхідністю зміни властивостей та рис особистості» (О. Донченко та Т.
Титаренко).

Сумуючи результати етимологічного філософсько-психологічного
дослідження, отримуємо, що «криза» – це те, що є в нашому випадку подією
в житті людини, те, що відмежовує один період розвитку від іншого. Криза
– це період протиріч, конфліктних переживань, на протязі якого
змінюється спосіб детермінації процесів розвитку, життєвих задумів,
траєкторії життєвого шляху. Це глибинний конфлікт із приводу життя в
цілому, його сенсу, головних цілей та шляхів їх досягнення. Криза – це
«хвороба душі», «страждання», які за своєю сутністю є «початком нового
життя, яке, безумовно, прийде не відразу, а поступово, у процесі
роздумів і тривог, активної діяльності та спілкування». Такий
філософсько-психологічний підхід не тільки «реабілітує» слово «криза»,
«знімаючи з нього тягар» неприємних асоціацій, але й висвітлює
значущість проблеми криз. Не випадково ж кризи особистості є предметом
пильного вивчення вітчизняних і зарубіжних психологів на протязі
багатьох десятиліть (Л. Виготський, Д. Ельконін, Л. Божович, Т.
Драгунова, Д. Фельдштейн, Л. Анциферова, К. Альбуханова-Славська, Г.
Абрамова, І. Кон, К. Зеєр, Л. Бурлачук, Т. Титаренко, О. Донченко, Ф.
Василюк, В. Ахмеров, В. Слободчиков, Ш. Бюлер, Б. Ливеуд, Е. Еріксон, Г.
Шихі, К. Онг, В. Франкл, Дж. Перри, Р. Ассанджоли, К. Гроф, С. Грофф,
Дж. Скотт та ін.).

Кризи психічного розвитку, вікові та життєві кризи широко представлені у
психологічних дослідженнях. Однак, кризи професійного розвитку
особистості, зокрема кризи навчально-професійного самовизначення
майбутніх педагогів, ще не стали предметом пильного вивчення
спеціалістів вікової та педагогічної психології. Необхідність подібних
досліджень обумовлена, перш за все, практикою навчально-професійних
педагогічних закладів, які відчувають гостру потребу в подоланні (і
попередженні) таких негативних явищ, як «емоційне виснаження»,
«особистісна дезадаптація», «руйнування професійних надій» своїх
вихованців і т. ін.

Кризи навчально-професійної діяльності майбутнього педагога проявляються
у змінюванні темпу та вектора його професійного розвитку,
супроводжуються перебудовою смислових структур професійної свідомості,
переорієнтацією на нові цілі, корекцією соціально-професійної позиції
особистості, що підготовлює зміну засобів виконання
навчально-професійної діяльності, взаємовідносин з оточуючими людьми, а
в окремих випадках – до зміни навчально-професійного закладу (Л.
Анциферова, Н. Гришина, Є. Клімов, Е. Симанюк та ін.). У цьому зв’язку
важливим є завдання діагностики стратегій подолання криз
навчально-професійного самовизначення майбутнього педагога.

зію, ліцей, заклад середньої професійної освіти тощо. Ця категорія
юнаків і дівчат дещо раніше, ніж їх однолітки у школі, не тільки включає
в свою свідомість доросле життя, але й реально ньому приймає участь,
особливо гостро ставлячи перед собою основні питання вибору свого
унікального життєвого шляху.

Пошук свого місця закріплення у світі дорослих часто має характер
психологічних криз (навчально-професійних орієнтацій, вибору професії),
тому що навчально-професійне самовизначення передбачає не тільки вибір
стратегії дій, але й відпрацювання власної позиції в ситуаціях, які
характеризуються значною мірою невизначеності. Основу криз
навчально-професійного самовизначення складають внутрішньоособистісні
конфлікти, які не завжди усвідомлюють молоддю. Як правило, такі
конфлікти проявляються у вигляді астенічних емоційних переживань,
пригніченого настрою, фрустрації, підвищеної збудженості, агресивності,
тривожності тощо. Симптоми емоційного неблагополуччя спонукають молодих
людей до пошуку шляхів зняття емоційного напруження. При цьому більшість
бажає подолати напруження любими засобами, не замислюючись над
наслідками своїх кроків.

На підставі проведеного теоретичного аналізу робіт К.
Альбуханової-Славської, Л. Анциферової, С. Рубінштейна, Е. Зеєра, Л.
Бурлачука, Е. Симанюк та ін. нами були виділені дві основні стратегії
подолання криз навчально-професійного самовизначення особистості: 1)
ініціатива (прояви будь-яких активних дій, здійснення подій-вчинків,
ревізія власних життєвих поглядів); 2) ситуативна (відсутність проявів
усвідомленої тактики власної поведінки, відповідальності за свої дії).
Емпіричні дослідження показали, що більш 90 % сучасної молоді обирають
ситуативну стратегію подолання навчально-професійних криз, що зумовлено
недостатнім рівнем її особистісної зрілості. Так, засобом виходу з кризи
навчально-професійних орієнтацій найчастіше для молодих людей є
«активність, наполегливість їх батьків, друзів або однокласників» (31
%): «за порадою мами пішла вчитися», «поступила туди, куди покликала
подруга» і т. ін. У 29 % обстежених виявлено «випадкову стратегію»
виходу з кризи (яка, як з’ясувалося пізніше, була благоприємною для
даної ситуації). Вихід здійснюється тільки в силу існуючої думки: «треба
чимось займатися»; «треба десь вчитися» і т. п. Однак, у процесі
спілкування та навчально-професійної діяльності молода людина починає
співвідносити свої інтереси та схильності з обраною професією,
професійно визначається й усвідомлює «випадково поступила до ліцею і
сподобалося»; «пішла на філологію, і зрозуміла, що це моє»; «пан випадок
став для мене щасливим» і т. п. В якості виходу з кризи 18 % юнаків та
дівчат обирають «пошук цензу життя поза навчально-професійної сфери».
Більш 14 % обстежених молодих людей віддають перевагу «компромісній
стратегії вирішення проблеми, яка не усуває протиріччя, але знімає
психологічну напруженість». Навчально-професійна апатія, повне
витрачання інтересу до обраної професії виявлені 2 % обстежених. І лише
6 % молодих людей здатні долати кризу через ревізію цензу життя, власних
можливостей та складання нових сценарій навчально-професійного життя».

При подоланні криз професійного вибору перевага ситуативної стратегії
(68 %) над ініціативною (32 %) зберігається, однак рівень її прояву
статистично змінюється. Рівень прояву стратегій подолання кризи
професійного вибору такий: «поступове примирення з навчально-професійною
діяльністю» – 44 %; «заміна навчально-професійного закладу» – 15 %;
«ревізія власних можливостей та складання нових сценаріїв професійного
життя» – 11 %; «оволодіння суміжною спеціальністю» – 6 %; «пошук цензу
життя поза навчально-професійної сфери» – 6 %; «активність,
наполегливість батьків, друзів або однокласників» – 6 %; «компромісна
стратегія вирішення проблеми, яка не усуває протиріччя, але знімає
психологічну напруженість» – 6 %; «випадкова стратегія» – 6 %.

Психологами доведено (К. Альбуханова-Славська, Л. Анциферова, С.
Рубінштейн, Е. Зеєр, Л. Бурлачук, Е. Симанюк), що вибір ініціативної
стратегії подолання криз залежить від відповідальності особистості за
здійснення дій, які плануються, від уміння передбачати наслідки
особистої діяльності. Разом з тим, результати дослідження Б. Кочубей, Є.
Новікової свідчать про те, що до совісті та відповідальності
15-16-річних взивати марно – у багатьох ці якості недостатньо розвинуті.

Підвищена увага з боку науковців і психологів-практиків до проблеми
діагностики стратегій подолання криз навчально-професійного
самовизначення майбутнього фахівця зумовлюється ще й труднощами
організації такого дослідження, певним «дефіцитом» психодіагностичних
методів. Так, з 1993 року, у вітчизняній психології широко
використовується біографічний метод дослідження критичних життєвих
ситуацій, у тому числі і навчальоно-професійних (С. Рубінштейн, Б.
Ананьєхв, Н. Рибніков, Р. Ахмеров, Л. Бурлачук, Е. Зеєр, Е. Симанюк та
ін.). Н. Логіновою, В. Норакідзе, Г. Мошковою розроблені біографічні
опитувальники і здійснена їх інтерпретація з використання методу
контент-аналізу. Суттєва перевага біографічного методу полягає в його
психодіагностичному та психотерапевтичному аспекті, що дозволяє
створювати умови для самопізнання досліджуваних, підводити їх до
проблеми самореалізації.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020