Концептуальні засади атестації методистів вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти (реферат)

Концептуальні засади атестації методистів вищих навчальних закладів
післядипломної педагогічної освіти

У кожному освітньому закладі чи установі сформувався власний досвід
організації та проведення атестаційного процесу. Атестація педагогічних
працівників передбачає комплексне оцінювання їхньої професійної
діяльності, визначення відповідності займаній посаді та рівню
кваліфікації. Досвід організації і проведення атестації педагогічних
працівників, зокрема вчителів, розкрили такі автори, як С.Болтівець,
І.Буртовий, Б.Зязін (критерії оцінювання теоретичної і практичної
підготовки кадрів) Т.Вакуленко (класифікація форм внутрішньошкільної
класифікації), А.Вознюк (психологічна готовність керівників шкіл до
управління атестацією педагогічних працівників), С.Денисюк, В.Захарчук,
О.Кононенко, О.Крупило, О.Перехейда, Н.Шкарпітко (досвід атестації
педагогічних працівників Харківської та Київської областей),
О.Онуфрієвої (історико-методологічні засади дослідження атестації
вчителів), О.Рябової (проблеми, пов’язані з атестацією педагогічних
працівників), О.Смирнова (роз’яснення щодо встановлення кваліфікаційних
категорій) тощо [6].

Однак деякі аспекти організації, змісту атестаційного процесу, загальних
вимог до кваліфікаційних категорій потребують докладнішого розгляду.
Зокрема, нами досліджувалось питання організації і проведення атестації
методичних працівників вищого навчального закладу післядипломної
педагогічної освіти (ВНЗППО). Зауважимо, що з цієї проблеми
зустрічаються лише окремі публікації [7]. Водночас зазначаємо, що
атестація стимулює творчу професійну діяльність методиста, підвищує його
відповідальність за результативність роботи, що і зумовлює актуальність
представленого дослідження.

Результати емпіричного дослідження. У ході дослідження було з’ясовано,
що на посади методистів ВНЗППО, зазвичай, призначають осіб із числа
досвідчених педагогічних працівників (зокрема – вчителів-методистів),
директорів закладів освіти чи їхніх заступників тощо. Проте, як показали
результати діагностики, не всі новопризначені методичні працівники
мають достатній досвід педагогічної діяльності (20-50%), а особливо – з
організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками, що й
викликає певні труднощі в їхній діяльності. Виникає суперечність між
бажанням і готовністю педагогічних працівників до роботи на посаді
методиста ВНЗППО. Це пояснюється тим, що методичних працівників системи
післядипломної педагогічної освіти спеціально не готують у педагогічних
вищих навчальних закладах.

На основі вивчення та аналізу Типового положення про атестацію
педагогічних працівників, наукових та інших публікацій, досвіду
практичної роботи показали, робимо висновок, що зміст діяльності
методиста значною мірою відрізняється від роботи вчителя, що й зумовлює
необхідність підготовки педагогічного працівника до виконання посадових
обов’язків методиста за допомогою його постійного спеціального навчання
та самоосвіти.

Методист ВНЗППО насамперед повинен бути висококваліфікованим фахівцем з
конкретного навчального предмета чи за напрямом діяльності, вміти
спланувати на засадах проективної педагогіки та ефективно організувати
науково-методичну роботу з педагогічними кадрами, спрямовану на
підвищення їхньої фахової компетентності, забезпечення особистісного
професійного розвитку. Тому новопризначені методисти потребують
постійного навчання, підвищення рівня методичної майстерності. Суттєву
роль у цьому відводимо міжатестаційному періоду, під час якого методист
навчається, розвиває професійні компетенції.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є створення оптимальних
умов для якісного професійного розвитку методичних працівників ВНЗППО у
міжатестаційний період. Для досягнення мети необхідно вирішити такі
завдання: проаналізувати та узагальнити надбання педагогічної науки і
практики з питання атестації педагогічних працівників, визначити
проблеми, які потребують розроблення, обґрунтувати концептуальні засади
атестації методичних працівників, розробити алгоритм і зміст
атестаційного процесу методистів ВНЗППО, оформити зразки атестаційної
документації.

У статті розкриємо концептуальні засади атестації методичних працівників
та визначаємо питання для подальшого розроблення.

Методика і організація дослідження. У Київському обласному інституті
післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК) склалась система
організації та проведення атестації методичних працівників, яка
передбачає: чітку організаційну структуру управління цим процесом,
органічне поєднання атестації та внутрішньоінституційного керування і
контролю, надання тим, хто атестується, можливості самореалізації та
вияву творчого потенціалу, посилення уваги до вдосконалення системи
контрольно-аналітичної діяльності, усвідомлення необхідності методичними
працівниками потреби мати ґрунтовні знання зі змісту освітнього процесу,
державних вимог до його забезпечення; системи аналізу, статистичного
оброблення та підбиття підсумків атестації методичних працівників.

Це зумовило необхідність розроблення в інституті системи різнопланового
навчання для новопризначених методистів з метою розвитку їхньої
професійної компетентності. Його тематика визначається професійними
запитами сучасного педагогічного працівника та соціальними потребами. До
програми навчання зокрема включено такі теми: організація і зміст роботи
методиста, планування і форми науково-методичної роботи, застосування
інтерактивних методів навчання, методика проведення тренінгових занять,
використання засобів ІКТ у методичній роботі, підготовка методистів за
програмою “Intel® Навчання для майбутнього”, методика розроблення
електронних програмно-методичних комплексів для вчителів та учнів,
навчально-методичних комплексів для навчання педагогічних працівників за
дистанційною формою навчання, підготовка педагогічних працівників до
впровадження здоров’язберігаючих технологій у практику роботи школи
тощо.

Організація і проведення атестації методичних працівників інституту
ґрунтується на розроблених нами концептуальних засадах, сутність яких
коротко окреслимо. Загальним напрямом діяльності всіх методистів є
забезпечення науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу
як змісту і результату науково-методичної роботи, яка вивчається,
аналізується і оцінюється атестаційною комісією в період атестації.

Атестація методичних працівників проводиться з метою активізації та
розвитку їхньої творчої професійної діяльності, підвищення персональної
відповідальності за результати науково-методичної роботи з педагогічними
працівниками, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної
праці.

Основними завданнями атестації є стимулювання цілеспрямованого
неперервного підвищення професійного рівня методистів та визначення
їхнього рівня кваліфікації. З урахуванням стажу та результативності
роботи методичному працівнику встановлюється кваліфікаційна категорія,
визначається посадовий оклад [2].

Важливою умовою атестації методичних працівників є наявність фахової
освіти [1] і володіння державною мовою [3; 4]. Демократизм,
об’єктивність, систематичність, колегіальність, гласність, неперервна
освіта і самовдосконалення, створення умов для якісної атестації
методичних працівників, розвитку їхнього творчого потенціалу, моральне і
матеріальне заохочення є основними принципами проведення атестації.

Особиста заява методиста є підставою для аналізу та оцінювання
результативності його діяльності [2]; робота методиста повинна бути
розкрита та охарактеризована в аналітичному звіті (мета, завдання,
зміст та якість науково-методичної роботи в міжатестаційний період).

Головним документом для атестаційної комісії в період атестації
методиста є його посадова інструкція та Типове положення про атестацію
педагогічних працівників [4]. Відповідно до посадової інструкції
методист повинен знати основні положення законодавчих та
нормативно-правових актів і документів з питань навчання і виховання
молодого покоління, Конвенції ООН про права дитини, основи трудового
законодавства, правила та норми охорони праці, техніки безпеки і
протипожежного захисту; державну мову відповідно до чинного
законодавства про мови в Україні; мету, завдання, принципи організації
педагогічної неперервної освіти; принципи дидактики, планування,
організації та здійснення науково-методичної роботи різних видів і форм,
спрямованої на підвищення рівня професійної майстерності педагогічних
працівників; методи і форми підвищення фахової кваліфікації педагогічних
працівників; сутність організації освітнього процесу в закладах освіти;
структурні компоненти організації навчально-виховного процесу на засадах
проективної педагогіки; принципи і порядок розроблення
програмно-методичного забезпечення, навчальних планів зі спеціальності,
навчальних програм, навчально-методичних посібників, методичних
рекомендацій, типового переліку навчального обладнання та іншої
навчально-методичної документації; сучасні технології навчання та
виховання; вимоги до кваліфікаційних характеристик педагогічних
працівників, зміст і технологію вивчення освітньої галузі за профілем;
принципи і методику організації навчально-методичного забезпечення
вивчення освітньої галузі (за профілем методиста), принципи організації,
зміст роботи методичних об’єднань педагогічних працівників закладів
освіти (за профілем), методику здійснення аналізу результативності та
ефективності професійної діяльності педагогічних працівників, форми
виявлення, узагальнення, поширення кращого досвіду педагогічної роботи в
закладах освіти; принципи систематизації інформаційних та методичних
матеріалів; зміст фонду навчальних посібників.

Методист повинен уміти використовувати теоретичні професійні знання у
процесі практичної педагогічної та методичної діяльності, орієнтуватися
в інформаційному просторі (за профілем), використовувати можливості
комп’ютерної техніки та інших сучасних технічних засобів навчання,
ефективно використовувати у своїй професійній діяльності мережу Інтернет
та навчати цьому педагогічних працівників; застосовувати інтерактивні
методи навчання; виявляти, вивчати, узагальнювати, пропагувати ідеї
передового педагогічного досвіду (ППД), впроваджувати інноваційні
педагогічні технології у практику роботи; налагоджувати співпрацю з
науковими установами, вищими навчальними закладами, громадськими
організаціями тощо (за профілем), реалізовувати творчий підхід до
вирішення проблем підвищення кваліфікації педагогічних працівників,
постійно працювати над самоосвітою.

Відповідно до посадової інструкції в період атестації відстежується і
оцінюється зміст діяльності методиста за такими напрямами:

1) аналітична діяльність методиста;

2) організація підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

3) узагальнення і поширення ППД;

4) організація практичної, консультативної допомоги у
навчально-методичній роботі;

5) підвищення кваліфікації методиста.

За всіма напрямами діяльності методиста вивчаються результати його
роботи.

1. Результатом аналітичної діяльності методиста можуть бути:

– банк даних за профілем роботи методиста (кількісний і якісний склад
педагогічних працівників, базові заклади освіти з упровадження сучасних
технологій навчання і виховання, педагоги-тренери, підготовлені до
реалізації проектів, програм тощо, діяльність обласного опорного закладу
освіти (ООЗО) та обласної школи передового педагогічного досвіду
(ОШППД), перелік електронних засобів навчального призначення, навчальних
посібників, які пройшли (проходять) апробацію в закладах освіти області,
публікації вчителів області, досвід роботи педагогічних працівників,
схвалений науково-методичною радою інституту і представлений на обласній
виставці «Освіта Київщини» тощо);

– аналітичні звіти за результатами проведення курсів та методичних
заходів у міжкурсовий період (результати вивчення та аналізу професійних
потреб і запитів педагогічних працівників);

ських рад, закладах освіти (підготовлені та опубліковані аналітичні
довідки та інформації);

– довідки про узагальнені результати планової експериментальної роботи в
закладах освіти за профілем методиста (реєстраційні картки, підготовлені
та опубліковані аналітичні довідки, інформація тощо);

– аналіз діяльності районних, міських методичних об’єднань (творчих
спілок, творчих груп тощо) педагогічних працівників за профілем
методиста, використання його результатів під час планування методичної
роботи у міжкурсовий період (планування цілеспрямованого надання
адресної методичної допомоги тощо).

Узагальнюючи власну аналітичну діяльність, методист відображає конкретну
роботу, формами якої можуть бути:

– авторські методичні матеріали, призначені для діагностики,
прогнозування, планування підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
(банк даних про педагогічні кадри області за профілем методиста,
показники професійно-педагогічної компетентності педагогів з конкретної
професійної освітньої сфери, анкети, опитувальники, тести для виявлення
професійно-педагогічної компетентності педагогів);

– матеріали виступів на обласних та районних конференціях, семінарах,
методичних об’єднаннях вчителів, секційних засіданнях тощо (програми їх
проведення);

– відвідування та аналіз навчальних (виховних) занять у закладах освіти
під час проведення педагогічної практики, майстер-класу, конкурсу;

– аналіз стану викладання на курсах підвищення кваліфікації педагогічних
працівників;

– тексти контрольних робіт та завдань, підготовлені для проведення
учнівських олімпіад;

– результати експериментальної роботи з висновками та пропозиціями про
подальшу долю експерименту;

– банк даних про слухачів ООЗО, ОШППД, тематику та зміст проведених
занять;

– база даних про педагогічних працівників, їхній якісний і кількісний
аналіз;

– банк даних про вчителів-методистів за профілем методиста;

– особистий внесок методиста в організацію і координацію роботи районних
методичних об’єднань (РМО) і шкільних методичних об’єднань (ШМО),
результативність їх діяльності.

2. Основним напрямом роботи методиста є організація підвищення
кваліфікації педагогічних кадрів. Результатом його роботи у цьому
напрямі можуть бути:

– плани-графіки проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних
працівників, обласних та районних семінарів, занять в ООЗО та ОШППД,
фахових конкурсів, проведення консультацій, надання адресної методичної
допомоги педагогічним колективам, методичним об’єднанням вчителів тощо;

– програми освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації
педагогічних працівників (фахових, авторських, проблемно-тематичних, за
дистанційною формою навчання), навчально-тематичні плани, аналітичні
довідки про результати навчання освітян;

– розроблення методичних та інформаційних матеріалів для проведення
вхідного і вихідного анкетування, діагностування, прогнозування і
планування підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (за профілем
методиста);

– участь у розробленні та оновленні програмно-методичних комплексів для
організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників за
дистанційною формою навчання;

– організація та проведення обласних фахових конкурсів професійної
майстерності педагогічних працівників, підготовка їх до участі у
всеукраїнському етапі конкурсів;

– підготовка необхідної документації для проведення фахових конкурсів
педагогічної майстерності (проекти наказів, положення чи умови
проведення, банк даних про учасників, аналітична довідка про результати
проведення тощо);

– організація результативної підготовки учнів до участі у всеукраїнських
олімпіадах, турнірах, конкурсах;

– організація навчання новопризначених методистів РМК (ММК);

– програми проведених обласних семінарів, конференцій, тренінгів, інших
форм методичної роботи з педагогічними працівниками.

3. Важливим напрямом роботи методиста є узагальнення і поширення ППД, а
саме:

– виявлення, вивчення, аналіз і узагальнення ППД (за профілем
методиста);

– проведення експертизи методичних матеріалів, посібників тощо, поданих
на розгляд науково-методичної ради інституту;

– вивчення та узагальнення системи роботи педагогічних працівників,
обґрунтування її результативності, подання матеріалів до анотованого
каталогу;

– презентація і поширення ППД;.

– участь у підготовці до видання навчально-методичних посібників,
методичних матеріалів, збірників, робочих зошитів для учнів, щоденників
тощо (авторських чи колективних);

– написання чи укладення навчально-методичних посібників, підручників,
хрестоматій, методичних рекомендацій, інших матеріалів;

– використання у практичній роботі різних форм пропаганди досягнень
педагогічної науки, ППД освітян;

– презентація для педагогічних працівників авторських навчальних
посібників, робочих зошитів для учнів, методичних рекомендацій і
навчально-методичних посібників для вчителів;

– організація творчих звітів, майстер-класів, творчих лабораторій,
проблемних семінарів, презентацій результативної практичної роботи
педагогічних працівників;

– створення умов для вивчення та впровадження педагогічними працівниками
нових педагогічних технологій:

– оформлення переліку матеріалів з досвіду роботи освітян Київщини,
методичних посібників, робочих зошитів для учнів, електронних
посібників, брошур, збірників, буклетів, які рецензувалися методистом,
пройшли експертизу і рекомендовані науково-методичною радою інституту до
практичного використання.

4. Організація методистом практичної і консультативної допомоги
педагогічним працівникам – один із напрямів його роботи, змістом якої
передбачено:

– навчально-методичне забезпечення роботи педагогічних працівників
закладів освіти з проведення апробації електронних засобів навчального
призначення;

– участь в організації і розробленні електронних програмно-методичних
комплексів для вчителів та учнів;

– надання методичної допомоги педагогічним працівникам у визначенні
змісту, методів, форм, засобів організації навчально-виховного процесу,
організації навчально-методичної роботи в закладах освіти, реалізації
освітніх програм (навчальних, виховних) за профілем методиста;

– підготовку педагогів-тренерів до впровадження сучасних технологій
навчання і виховання у практику роботи закладу освіти;

– організацію та проведення навчальних тренінгів, семінарів, конференцій
тощо для педагогічних працівників за профілем роботи методиста;

– організацію і координацію роботи районних та шкільних методичних
об’єднань педагогічних працівників за профілем роботи методиста;

– розроблення документації, необхідної для проведення фахових конкурсів,
олімпіад, виставок, учнівських змагань;

– консультування методичних та педагогічних працівників, надання їм
методичної допомоги;

– оформлення матеріалів, які розкривають індивідуальну роботу методиста
з педагогічними працівниками: журнал індивідуальних консультацій, в
якому ведеться облік проведеної роботи та облік наданої адресної
методичної допомоги;

– розроблення інструктивно-методичних листів та методичних рекомендацій
за профілем роботи методиста;

– розроблення методичних матеріалів (положення, тести, завдання,
рекомендації) для проведення конкурсів, виставок, зльотів, змагань,
олімпіад, аналітичні довідки за результатами конкретного методичного чи
іншого заходу;

– навчання педагогічних працівників за програмою “Intel® Навчання для
майбутнього”;

– наповнення сайту освітнього порталу інституту “Мій кращий урок”;

– оперативне подання інформації на освітній портал.

5. Підвищення кваліфікації методиста передбачає традиційні та
альтернативні форми удосконалення його професійної майстерності. Такими
формами можуть бути:

– проходження методистом курсів підвищення кваліфікації на базі
Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО)
Університету менеджменту освіти АПН України;

– оволодіння навичками роботи з персональним комп’ютером, тренінговою
методикою навчання педагогічних працівників;

– проходження навчання з підготовки тренерів за програмою “Intel®
Навчання для майбутнього”;

– участь у всеукраїнських та міжнародних (науково-практичних, наукових,
навчальних) конференціях, семінарах, нарадах тощо;

– самоосвіта (робота з періодичними фаховими виданнями,
науково-методичною і навчально-методичною літературою тощо).

В атестаційному листі методиста обов’язково вміщується така інформація:

– загальні відомості про методиста: прізвище, ім’я, по батькові, освіта,
загальний педагогічний стаж та стаж роботи на посаді методиста;

– відомості про підвищення кваліфікації (дата, місце, тематика пройдених
курсів, тема випускної атестаційної роботи);

– відомості про результати діяльності методиста за кожним показником
його професійно-методичної компетентності, відображеної у посадовій
інструкції;

– результати анкетування членів науково-педагогічного колективу та
слухачів курсів підвищення кваліфікації з метою оцінювання особистих
якостей, творчого потенціалу і професійно-методичної компетентності
методиста;

– пропозиції членів атестаційної комісії (клопотання експертної групи)
про встановлення методисту конкретної кваліфікаційної категорії,
представлення до відзнак чи нагород.

Результати дослідження. Робота методичного працівника ВНЗППО має свої
специфічні особливості, вирізняється складністю й багатогранністю, не
піддається звичайному нормуванню й облікові, як і праця вчителя. Низка
питань, пов’язаних зі статусом та змістом діяльності методиста як
учасника навчально-виховного процесу, його атестації потребує подальшої
розроблення. Так, до цього часу не визначено статус методиста ВНЗППО: у
Законі України “Про вищу освіту” (ст. 48) така посада у переліку посад
педагогічних чи науково-педагогічних працівників відсутня.

Як зазначено у Типовому положенні про атестацію педагогічних
працівників, методисти всіх кваліфікаційних категорій повинні мати вищу
освіту та відповідний стаж педагогічної роботи. Виникає питання: стаж
педагогічної роботи взагалі чи стаж педагогічної роботи на посаді
методиста? Вважаємо, що наявність педагогічного стажу роботи саме на
посаді методиста дає методисту підставу і можливість атестуватися з
метою підвищення кваліфікаційної категорії (другої, першої чи вищої), що
має бути чітко викладено в Типовому положенні.

Потребують доопрацювання також і вимоги до кваліфікаційних характеристик
методистів усіх кваліфікаційний категорій.

На нашу думку, зважаючи на обсяг роботи методичного працівника, на
державному рівні необхідно вирішити питання про підвищення ставки його
заробітної плати, яка не повинна бути нижчою за ставку заробітної плати
вчителя, бо це спричиняє проблему добору висококваліфікованих
педагогічних працівників на посади методистів ВНЗППО.

Предметом дослідження науковців може бути підготовка у вищих навчальних
закладах педагогічних працівників до виконання обов’язків методиста
ВНЗППО, визначення критеріїв та показників такої готовності, розроблення
програмно-методичного забезпечення тощо.

Висновки. Зазначені вище питання є взаємозумовленими і взаємозв’язаними,
а значить потребують комплексного вирішення і подальшого дослідження.

Список використаних джерел

1. Законодавство України про освіту: зб. законів за станом на 10
березня 2002 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. :
Парламентське вид-во, 2002. – 159 с.

2. Кононенко О.Є. Атестація педагогічних працівників: нормативи,
методичні рекомендації, документи / О.Є. Кононенко; за заг. ред. Л.Д.
Покроєної. – Харків: Основа; Тріада +, 2007. – 160 с.

3. Конституція України. – К. : Український Центр Правничих Студій, 2006.
– 124 с.

4. Книга керівника навчально-виховного закладу: довідково-методичне
видання / упоряд. Б.М.Терещук, В.В.Скиба. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.
– 768 с.

5. Середня освіта в Україні: Нормативно-правове регулювання / за заг.
ред. В.С.Журавського. – К. : ФОРУМ, 2004. – 1084 с.

6. Онуфрієва О. Атестація педагогічних працівників / О.Онуфрієва //
Директор школи (Шкільний світ). – Липень 2008. – №25-26 (505-506). –
С.3-45.

7. Файн Т.А. К оценке деятельности методиста в период аттестации /
Т.А.Файн, А.П. Брайченко // Методист. – 2006. – №1. – С. 8-10.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *